РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
"06" листопада 2006 р. |
Справа № 2/247-3310 |
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Колубаєвої В.О.
Розглянув справу
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 АДРЕСА_1
до Спільного підприємства у формі Закритого акціонерного товариства "Добра вода" с. Млинівці,Зборівського району, Тернопільської області,47242
про стягнення 20473 грн. 42 коп. заборгованості.
За участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1- довіреність НОМЕР_1.
відповідача: Велика О.В. - довіреність від 18.09.06р.
Суть справи: Листом від 04.09.2006р. позивач збільшив розмір позовних вимог. Замість стягнути 20483 грн. 42 коп. (квитанція пошти НОМЕР_2) вимагає стягнути 21284 грн. 91 коп., що не протирічить ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, тому суддя приймає збільшення розміру позовних вимог .
Позивач пред'явив позов про стягнення 21284 грн. 91 коп. із них 18993 грн. 34 коп. - витрати пов'язані з наданням послуг щодо сприяння реалізації товару відповідача, виконанням договору "Про надання послуг від 03.01.2006р." , 315 грн. 34 коп. - річні за користування коштами за період з 25.02.2006р. по 04.09.2006р., 1894 грн. 56 коп. - пені за неналежне виконання грошових зобов'язань за період з 15.02.2006р. по 04.09.2006р. та 81 грн. 67 коп. - втрат від інфляційних процесів за період з 01.02.2006р. по 01.08.2006р.
Відповідач позов не визнає (лист від 19.09.2006р.) посилаючись на те, що позивач не виконав умови п. 1.2.1 - по п.1.2.15 договору. В письмовій формі не інформував його щодо проведення ним переговорів з потенційними покупцями продукції та щодо кожної можливості укладення договору купівлі-продажу (п.3.14) Що визиває сумнів у виконання умов договору. Тому просить у позові відмовити.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та приймаючи до уваги, що:
1) В судовому засіданні перед розглядом справи представникам роз'яснено їх права і обов'язки, передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.
2) Керуючись ст. 77 Господарського процесуального кодексу України суддя 03.11.2006р. оголосив перерву в засіданні в межах встановленого строку . 06.11.2006р. засідання продовжилось.
3) 03.01.2006р. сторони заключили договір про надання послуг щодо сприяння в реалізації продукції відповідача та поширення ринку збуту такої продукції та всіляко сприяти укладанню відповідачем договорів купівлі-продажу товару, а також по наданню організаційних та консультаційних послуг у сфері торгівлі, пропагування, деструкції і маркетингу на території України (п. 1.1 договору)
Позивач виконуючи умови договору надав відповідачеві маркетингові послуги за січень місяць. Що підтверджено актами виконаних робіт за січень місяць 2006р. за НОМЕР_3 та НОМЕР_4.
Відповідач визнав факт виконання позивачем робіт, сплативши суму 1801 грн. 34 коп. яка складає витрати позивача пов'язані із виконанням договору від 03.01.2006р., які включають послуги пошти, бензин, харчування, проживання по поїздкам та організації робіт в містах Київ, Житомир.
Отже, визнавши належне виконання послуг відповідач у виконання п. 5.5 договору "Про надання послуг" сплатив позивачеві втрати пов'язані з виконанням договірних зобов'язань.
Відтак, сплативши витрати він зобов'язаний був сплатити винагороду в сумі 19150 грн. непередбачену ст. 5.1 договору (рахунок НОМЕР_5)
Позивач стверджує, що винагорода в сумі 18993 грн. 34 коп. на час розгляду справи не сплачена.
Відповідач не представив доказів сплати такої.
Тому з врахуванням ст. 33 Господарського процесуального кодексу України слід вважати, що на час розгляду справи за відповідачем перед позивачем рахується борг в сумі 18 993 грн. 34 коп. В зв'язку з чим позовні вимоги позивача в частині стягнення 18 993 грн. 34 коп. слід визнати обґрунтованими і вони підлягають задоволенню.
4) При розгляді справи враховувалось:
а) П. 6.4 договору від 03.01.2006р. сторони передбачили, що в разі вчинення позивачем (агентом) грубого порушення своїх обов'язків, якими вважається невиконання або неналежне виконання послуг відповідач (замовник має право в односторонньому порядку негайно розірвати договір.
Відповідач не представив в суд доказів того, що він звертався до позивача з листом про негайне розірвання договору "Про надання послуг" від 03.01.2006р.
Що підтверджує, що в час дії договору у відповідача не було претензій до позивача відносно кількості і якості надання послуг.
б) В підтвердження належного виконання послуг позивач надав в суд звіт, направлений відповідачеві електронною поштою: звіт "Про виконані роботи" від 31.01.2006р., лист від 2.02.2006р. (повідомлення про вручення поштового відправлення від 25.02.2006р.)
В акті виконаних робіт за січень місяць 2006р. НОМЕР_4 позивач перераховує виконані ним роботи. Даний акт направлений разом з актом НОМЕР_3 (акт на витрати).
Тому слід вважати, що позивач інформував відповідача про проведені роботи. Останній погодився на них, так як не дав заперечення по виконаних роботах.
в) Заключеним між сторонами договором від 03.01.2006р. не передбачено надання інформації листом заказною кореспонденцією.
Тому надання інформації електронною поштою вважається такою, що не протирічить вимогам договірних зобов'язань.
Тим паче, що виконуючи договірні зобов'язання на протязі 2005р., позивач направляв відповідачеві всі інформації електронною поштою та направляв в письмовій формі акти виконаних робіт, в яких в такій же формі конкретизовані роботи.
І такий текст задовольняв відповідача, який підписував акти виконаних робіт на протязі всього 2005 року .
г) Договором "Про надання послуг" від 03.01.2006р. не передбачено залежність пониження збуту товару, який виготовляє відповідач від якості та кількості надання послуг.
5) Згідно п. 6 ст. 232 Господарського Кодексу України , Закону України № 543/96 ВР від 22.11.1996р. “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” з врахуванням строку позовної давності, передбаченого п. 6 ст. 232 Господарського Кодексу України за період з 04.03.2006р. по 04.09.2006р. відповідач повинен сплатити позивачеві пеню в сумі 1747 грн. 38 коп.
6) Згідно ст. 199 Господарського Кодексу України та ст. 625 Цивільного кодексу України за період з 01.03.2006р. по 01.08.2006р. відповідач повинен сплатити позивачеві втрати від інфляційних процесів в сумі 81 грн. 67 коп. та з 01.03.2005р. по 04.09.2005р. 3% річних від простроченої суми в сумі 193 грн. 20коп. за користування коштами.
7) Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України видатки по державному миту слід покласти на відповідача в сумі 210 грн. 15 коп.
8) З врахуванням збільшення розміру позовних вимог сума позову складає 21 284 грн. 91 коп. Згідно Декрету кабінету міністрів України №7-93 від 21.01.1993р. позивач повинен сплатити 212 грн. 84 коп., сплачено 204 грн. 75 коп. менше на 8 грн. 09 коп. Дану суму слід достягнути з позивача в доход державного бюджету.
9) Відповідно до ст. ст. 44, 47 -1 Господарського процесуального кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України №411 від 29.03.02 р. , витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пов'язані з розглядом даної справи в сумі 118 грн. покласти на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 43,49,82,85,116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1) Позов задоволити частково.
2) Стягнути з Спільного підприємства у формі Закритого акціонерного товариства "Добра вода", с. Млинівці,Зборівського району, Тернопільської області (код 24633678):
- на користь Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_1(ін. НОМЕР_6) суму 18 993 грн. 34 коп. - за послуги, 1747 грн. 38 коп. - пені, 81 грн. 67 коп. - втрат від інфляції, 193 грн. 20 коп. - річних, 208 грн. 22 коп. - державного мита, 118 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
3) В решті частині позову відмовити.
4)_ Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_1(ін. НОМЕР_6) в доход державного бюджету 8 грн. 09 коп.
Видати наказ.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 06.11.2006 року через місцевий господарський суд.
Суддя В.О. Колубаєва