Категорія №10.1
ПОСТАНОВА
Іменем України
17 вересня 2012 року Справа № 2а/1270/6443/2012
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши у місті Луганську в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування в сумі 887,34 грн.,
ВСТАНОВИВ:
20 серпня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 887 грн. 34 коп.
В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 зареєстрована в управлінні Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Заборгованість відповідача за період з 01.01.2010 року по 01.01.2011 року по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування становить 887,34 грн. Згідно статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" 05.08.2011 відповідачеві рекомендованим листом була надіслана вимога про сплату боргу, яку він отримав 10.08.2011 року та в десятиденний строк не сплатив і в судовому порядку не оскаржив. У зв'язку з вищевикладеним позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 887,34 грн.
Ухвалою судді від 22 серпня 2012 року в зазначеній справі було відкрито скорочене провадження.
03 вересня 2012 року до суду повернувся конверт з позначкою "за закінченням терміну зберігання"(а.с.15). Відповідно до положень ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач вважається належним чином повідомлений. У встановлений законодавством строк відповідач не надав до суду заяви про визнання позову або заперечення на позов.
Дослідивши матеріали справи та подані документи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суддя вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) 12.08.2008 року зареєстрована в якості фізичної особи - підприємця Виконавчим комітетом Свердловської міської ради Луганської області за реєстраційним номером № 2 391 000 0000 006728, на підтвердження чого було видане свідоцтво НОМЕР_2 (а.с.7). У відповідності до ст. 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"від 09 липня 2003 року № 1058-IV, п.1 ст.1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування"від 26.06.1997 №400/97 відповідач зареєстрований в УПФУ в м. Первомайську Луганської області в якості страхувальника та платника страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 17, пункту 6 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для фізичної особи-підприємця є календарний місяць. Відповідно до прикінцевих положень Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01.01.2011, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01.01.2011 не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.
Однак, у порушення вищезазначеної норми законодавства, відповідач не в повному обсязі сплатила страхові внески, нараховані у відповідності до розрахунку сум страхових внесків, у зв'язку з чим за період з 01.01.2010 року по 01.01.2011 року за нею утворилася недоїмка зі сплати страхових внесків, яка складає 887,34 грн. Ці внески нараховані до 01.01.2011, але станом на 01.01.2011 строк сплати даних платежів не настав, оскільки звіт подається страхувальником до органів ПФУ один раз на рік до 01 квітня року, наступного за звітним.
Згідно з частиною 3 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"від 09 липня 2003 року № 1058-IV Управлінням Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області на адресу відповідача направлена вимога від 01.08.2011 на суму 887,34 грн., яка була отримана останньою особисто 10.08.2011 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.9).
Суму боргу, що зазначена у вимозі, відповідач у встановленому законом порядку не оскаржив та у 10-денний термін у повному обсязі не сплатив. Відповідно до абз.8 ч.3 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"від 09 липня 2003 року № 1058-IV у разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.
З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Згідно з абзацом 5 пункту 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення"Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
Абзацом 6 пункту 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення"Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування"передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Згідно із пунктом 6 частини 2 статті 17 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"(в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) ОСОБА_1 повинна нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до частини 12 статті 20 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"(в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності у платника страхових внесків одночасно із зобов'язаннями зі сплати страхових внесків зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу).
Частиною 6 статті 20 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"(в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Відповідно до статті 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"(в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин):
суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій;
територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату;
протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій;
страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку;
у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки;
строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
Згідно з підпунктом 4 пункту 8 розділу XV "Прикінцеві положення"Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"(в редакції Закону України від 08 липня 2010 року № 2461-VІ "Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік"та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування") фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески. З огляду на розмір мінімальної заробітної плати у 2010 році, мінімальний страховий внесок для даної категорії осіб становить в жовтні-листопаді по 301,12 грн. і у грудні - 306,10 грн. щомісяця.
Судом встановлено, що згідно звіту від 07.02.2011 року про нарахування внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ФО-СПД, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований податок) за 2010 рік фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, яка обрала особливий спосіб оподаткування (фіксований податок) та сплачувала страхові внески відповідно до підпункту 4 пункту 8 Розділу ХV "Прикінцеві положення"Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"(в редакції Закону України від 08 липня 2010 року № 2461-VІ "Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"), нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Нарахована сума внесків відповідачем в установлені законом терміни повністю не сплачена, внаслідок чого станом на 01.04.2011 за відповідачем рахується заборгованість по сплаті страхових внесків за період з 01.01.2010 по 01.01.2011 року, яка складає 887,34 грн., що підтверджується карткою особового рахунку (а.с.11).
Відповідно до вимог частини 3 статті 106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"позивачем на адресу відповідача рекомендованим листом була надіслана вимога від 01 серпня 2011 року про сплату боргу на суму 887,34 грн. (а.с.9)0,. Відповідачем вказана вимога отримана особисто 10.08.2011, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення ( а.с.9).
На час розгляду справи даних про оскарження позивачем зазначеної вимоги в судовому порядку, або про її узгодження з УПФУ в м. Свердловську Луганської області у суду не має, а тому, вона є чинною та такою, що підлягає виконанню на момент розгляду справи.
Оскільки відповідач у добровільному порядку прострочену заборгованість (недоїмку) зі сплаті страхових внесків за період з 01.01.2010 по 01.01.2011 року у розмірі 887,34 грн. не сплатив, позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163, 183-4 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за страховими внесками за період з 01.01.2010 року по 01.01.2011 року в сумі 887,34 грн. задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 код НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області заборгованість за страховими внесками за період з 01.01.2010 року по 01.01.2011 року в сумі 887,34 грн. (вісімсот вісімдесят сім гривень тридцять чотири копійки).
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною і підлягає негайному виконанню.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.
Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.
Суддя К.Є. Петросян