Cправа № 2a-0770/711/12

Ряд стат. звіту № 8.1.1

Код - 03

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2012 року м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд під головуванням судді Шешеня О.М. за участю секретаря судового засідання Куля Т.Т. та сторін, які беруть участь у справі:

позивача: Хустська об'єднана державна податкова інспекція Закарпатської області ДПС, представник -Євчинець Р.М.;

відповідача 1: Приватний підприємець ОСОБА_2, представник - ОСОБА_3;

відповідача 2: Приватний підприємець ОСОБА_4, представник - ОСОБА_5;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області ДПС до Приватного підприємця ОСОБА_2, Приватного підприємця ОСОБА_4 про визнання договору недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Хустська об'єднана державна податкова інспекція Закарпатської області ДПС (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Приватного підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідач 1), Приватного підприємця ОСОБА_4 (далі - відповідач 2) про визнання договору постачання продукції від 16 грудня 2009 року недійсним та застосування наслідків його недійсності.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просив зодовольнити позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві, мотивуючи наступним. Позивачем було проведено невиїзну позапланову перевірку відповідача 1 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.12.2009 року по 31.12.2011 року, за наслідками якої складено акт № 50-17 від 09.02.2012 року. Позивачем було встановлено, що протягом перевіряємого періоду відповідачем 1 проводилась заготівля дикоростучих плодів та ягід, а саме заготовлено чорниць 53519.00 кг. Між відповідачем 1 та відповідачем 2 було укладено договір від 16 грудня 2009 року про постачання сільськогосподарської та дикоростучої продукції і грибів. В поясненнях відповідач 1 зазначає, що він разом з найманими працівниками збирав ягоди на території Івано-Франківської області, загальний об'єм зібраної продукції складає 24900 кг. Відповідно до накладної від 17 грудня 2009 року відповідачем 1 було відпущено відповідачу 2 - 24900 кг. чорниці на загальну суму 498000 грн. Згідно даних Енциклопедії українознавства (у 10 томах) чорниця цвіте в травні - червні, а дозріває в липні - серпні. Таким чином, збирання чорниці в грудні є безпідставним, а отже договір постачання продукції від 16.12.2012 року не мав на меті створити правових наслідків, передбачених ним, а вчинені на виконання цього договору дії носять нереальний характер.

Представник відповідача 1 заперечив проти задоволення позову, наголосивши на тому, що відповідач 1 дійсно проводив у 2009 році заготівлю чорниці в кількості 24900 кг. Продукцію зберігав у холодильнику відповідача 2. Перевезення чорниці з лісу до холодильника здійснював транспортом відповідача 2. Розрахунок між підприємцями проводили готівкою.

Представник відповідача 2 заперечив проти задоволення позову з підстав зазначених у клопотаннях та додатковому поясненні по справі (а.с. 75). Зокрема, представник відповідача 2 просив закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю права позивача звертатися до суду з такими позовами. Крім того, просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки в матеріалах справи є достатні докази, які підтверджують факт передачі чорниці від відповідача 1 до відповідача 2 та інші документи, що підтверджують реальність вказаної операції.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовна заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.12.2009 року відповідача 1 було зареєстровано, як фізичну особу-підприємця Виконавчим комітетом Хустської міської ради Закарпатської області, що підтверджується Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб -підприємців (а.с. 5). Види діяльності - 01.13.0 - вирощування фруктів, ягід, горіхів, культур для виробництва напоїв і прянощів, 02.01.2 - одержання продукції лісового господарства, 51.31.0 - оптова торгівля фруктами та овочами (а.с. 104). Відповідача 1 взято на облік 02.12.2009 року за № 484 в Хустській ОДПІ, відповідно до Довідки про взяття на облік від 03.12.2009 року № 6075 (а.с. 106).

Згідно до положень Указу Президента України від 03.07.1998 року № 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (в редакції Указу Президента України від 28 червня 1999 року №746/99) з 11 грудня 2009 року відповідач 1 обрав спрощену систему оподаткування, ведення обліку та звітування, про що, у встановленому вищезгаданим Указом порядку, йому було видане свідоцтво про сплату єдиного податку суб'єктом малого підприємництва - фізичною особою.

10.12.2009 року відповідачем 1 подано до Хустської ОДПІ заяву про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності та отримано 15.12.2009 року свідоцтво платника єдиного податку Серії Ж №718549.

Позивачем було проведено невиїзну позапланову перевірку відповідача 1 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.12.2009 року по 31.12.2011 року, відповідно до Направлення № 28 від 27.01.2012 року (а.с. 7). На підставі проведеної перевірки було складено Акт від 09.02.2012 року № 50/17 про результати виїзної позапланової перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.12.2009 року по 31.12.2011 року (а.с.8-16).

Проведеною перевіркою встановлено, що протягом перевіряємого періоду відповідачем 1 проводилася заготівля дикоростучих плодів та ягід. Дана продукція реалізувалася для відповідача 2. Протяггом перевіряємого періоду реалізовано: 17.12.2009 року чорниці - 24900,00 кг., на загальну суму - 498000 грн. для відповідача 2.

Згідно звіту платника єдиного податку поданого 11.01.2010 року, обсяг виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) за звітний квартал наростаючим підсумком з початку терміну дії Свідоцтва про сплату єдиного податку в календарному році відповідача 1 в 2009 році від здійснення підприємницької діяльності склав 498560,00 грн.

16.12.2009 року між відповідачем 1 та відповідачем 2 було укладено договір про постачання продукції (а.с. 18). Предметом постачання є сільськогосподарська та дикоростуча продукція і гриби, відповідно до пункту 1.1 договору.

Згідно пункту 1.2 договору від 16.12.2009 року постачальник - відповідач 1 зобов'язується систематично постачати і передавати у власність покупцю - відповідачу 2 певну продукцію, а покупець - відповідач 2 зобов'язується приймати цю продукцію та своєчасно здійснювати її оплату на умовах даного договору.

У відповідності до пункту 4.1 договору від 16.12.2009 року продукція повинна бути поставлена покупцю - відповідачу 2 в період її біологічної стиглості за узгодженим сторонами графіком постачання (а.с. 18).

Згідно накладної від 17 грудня 2009 року відповідачем 1 було відпущено відповідачу 2 - 24900 кг. чорниці на загальну суму 498000 грн. (а.с. 19).

За період 2009 року, а саме з 16 грудня 2009 року відповідно до наданих пояснень відповідача 1 він разом з найманими працівниками збирав ягоди на території Івано-Франківської області, загальний об'єм зібраної продукції становить 24900 кг.(а.с. 17).

Однак, згідно даних Енциклопедії українознавства (у 10 томах) - Головний редактор Володимир Кубійович. -Париж, Нью-Йорк: "Молоде Життя", 1954-1989.(укр.) чорниця цвіте в травні - червні, а дозріває в липні - серпні. Отже, твердження відповідача 1 про те, що він разом з найманими працівниками проводив збів чорниці в грудні є безпідставним.

Статтею 203 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-ГУ (далі - ЦК України) зазначено вимогу, додержання якої є необхідною для чинності правочину, а саме, правочин повинен бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" від 06.09.2005 року № 2806-ІУ документ дозвільного характеру - дозвіл, висновок, погодження, свідоцтво тощо, який дає суб'єкту господарювання право на провадження певних дій, щодо здійснення господарської діяльності.

Відтак, дозвіл на спеціальне використання природних рослинних ресурсів місцевого значення надає суб'єкту господарювання виключне право на здійснення даної господарської діяльності і не може бути відступленим , або переданим на основі договорів доручення.

Відповідачем 1 перевіряючим було надано копії лісових квитків виписаних на ім'я відповідача 2. ДП "Верховинським лісгоспом" Івано-Франківської області, лісові квитки зареєстровані в серпні місяці 2009 року, а семє : лісовий квиток № 8 від 18.08.2009 року строк користування з 18.08.2009 року до 30.09.2009 року; лісовий квиток № 9 від 18.08.2009 року строк користування з 18.08.2009 року до 30.09.2009 року; лісовий квиток № 10 від 27.08.2009 року строк користування з 27.08.2009 року до 30.09.2009 року; лісовий квиток № 11 від 27.08.2009 року строк користування з 27.08.2009 року до 30.09.2009 року; лісовий квиток № 12 від 03.09.2009 року строк користування з 03.09.2009 року до 30.1 0.2009 року.

Враховуючи те, що відповідач 1 зареєстрований, як суб'єкт господарської діяльності тільки 01.12.2009 року, а відтак, не міг користуватися лісовими квитками виписаними на ім'я відповідача 2 виданими в серпні та вересні 2009 року та зі строком дії до 30.10.2009 року.

Як вбачається з укладеного договору від 16.12.2009 року відповідачем 1 було реалізовано відповідачу 2 - 24900 кг. ягід - чорниці в грудні 2009 року, але такі дії носять тільки нереальний характер, оскільки ягода - чорниця в грудні не росте.

У відповідності до ч. 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Статтею 3 Господарського Кодексу України зазначено, що господарською діяльністю є діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Твердження відповідача 2 про те, що у позивача відсутнє право звернення до суду з такими позовами не знайшло свого підтвердження. Право на звернення податкових органів із відповідними позовами встановлено пунктом 11 статті 10 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні". Податкові органи не позбавлені права звернутися до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його контрагентом, з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках передбачених Конституцією та законами України.

Умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. Проте встановлення факту нереальності вчинення господарської операції не потребує з'ясування змісту умислу учасників такої операції. Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів, за змістом пункту 44.1 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку-учасників відповідної операції.

З вище зазначеного випливає, що укладення договору постачання продукції від 16.12.2009 року не мало на меті створити правові наслідки, які передбачені ним.

На підставі вище вказаного суд приходить до висновку, що позов підглягає задоволенню, позовні вимоги підтверджено належними та допустимими доказами.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 19, 94, 104-106, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Хустської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області ДПС до Приватного підприємця ОСОБА_2, Приватного підприємця ОСОБА_4 - задовольнити.

2. Визнати недійсним договір постачання продукції від 16 грудня 2009 року укладений між Приватним підприємцем ОСОБА_2 та Приватним підприємцем ОСОБА_4 та застосувати наслідки його недійсності.

3. Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя Шешеня О.М.

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 19 вересня 2012 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 24 вересня 2012 року.