РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
"02" листопада 2006 р. |
Справа № 1/160-3124(2/243-3331) |
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Левандовського Ю.Я.
Розглянув справу
За позовом: Садівничого товариства „Нектар”, с.Петрики Тернопільського району Тернопільської області(для кореспонденції 46027 м.Тернопіль, вул.Макаренка,5/50)
до відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, с.Почапинці Тернопільського району Тернопільської області
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватне підприємство „Бастарт”, м.Тернопіль, вул.Київська,10/196(юридична адреса), м.Тернопіль, вул.Глибока,23(фактична адреса).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Садівниче товариство „Вишневий сад”, с.Петрики Тернопільського району Тернопільської області
За участю представників сторін
Позивача: Маєвський А.А. -скарбник товариства; Ковальчук Л.М. - представник
Відповідача: ОСОБА_2 -представник
Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Пасько Я.О.
Суть справи: Садівниче товариство „Нектар”, с.Петрики Тернопільського району Тернопільської області звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, с.Почапинці Тернопільського району Тернопільської області про стягнення 11400 грн.
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 21.12.2005р., залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.03.2006р., позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 11400 грн. збитків та судові витрати.
Постановою Вищого господарського суду України від 21.06.2006 року рішення господарського суду Тернопільської області від 21.12.2005р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.03.2006р. у справі № 2/243-3331 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції .
Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 02 серпня 2006 року у справі №1/160-3124(2/243-3331) голова господарського суду вирішив прийняти справу до свого провадження та призначити судове засідання по справі на 08 вересня 2006 року.
В судовому засіданні 08 вересня 2006 року розгляд справи було відкладено до 28 вересня 2006 року, в судовому засіданні 28 вересня 2006 року оголошено перерву у розгляді даної справи до 02 листопада 2006 року.
Під час судового розгляду від позивача по справі поступила заява про збільшення позовних вимог.
Отже, станом на день розгляду справи позивач просить стягнути з відповідача 12 183,00 грн. боргу, 285 грн. 3% річних та судові витрати.
Відповідач у судовому засіданні проти заявлених вимог заперечує, вважає їх безпідставними та такими, що не відповідають реальним обставинам справи, просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити.
В розпочатому судовому засіданні представникам сторін роз'яснено права і обов'язки сторін, передбачені ст.22,81-1 ГПК України.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги повністю.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, судом встановлено наступне:
09 липня 2005 року зборами членів садівничого товариства „Нектар” з метою газифікації садівничого товариства, вирішено будувати центральну магістраль до земель товариств „Вишневий сад” і „Нектар” спільними силами обох товариств, згідно списку бажаючих прийняти участь у будівництві газопроводу та у відповідності до виданих технічних умов та вказаного інженерно-геодезичною групою маршруту траси газопроводу.
Рішенням Петриківської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області НОМЕР_1 вирішено надати дозвіл на виготовлення проектно-кошторисної документації на газифікацію дачних будинків садівничих товариств „Вишневий сад” та „Нектар”.
Проектно-конструкторським відділом „Тернопільгаз” НАК „Нафтогаз України” підготовлено робочий проект та кошторисну документацію матеріальних ресурсів газифікації садівничих товариств „Вишневий сад” та „Нектар” в с.Петриків Тернопільського району.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем з метою газифікації садівничого товариства вирішено придбати газову трубу за кошти членів СТ „Нектар”, в зв'язку з чим 10 вересня 2005 року садівниче товариство „Нектар”, здійснило попередню оплату суб'єкту підприємницької діяльності -фізичній особі ОСОБА_1 11 400 грн., через бухгалтера СТ „Нектар” Маєвського А.А., згідно доручення НОМЕР_2, що підтверджується накладною НОМЕР_1 наявною в матеріалах справи. Однак, будь-якого розрахункового документу в підтвердження проведеної оплати СТ „Нектар”, як покупець від СПД ФО ОСОБА_1- продавця - не отримало.
Факт проведення попередньої оплати позивачем було встановлено перевіркою Тернопільського РВ УМВС України в Тернопільській області, про що винесено постанову про відмову у відкритті кримінальної справи від 18.11.2005 року в якій зазначено, що СТ „Нектар” оплатило згідно накладної НОМЕР_1 від 10.08.2005 року підприємцю ОСОБА_111 400 грн. на газові труби, які не були забрані, і залишились на збереженні у підприємця.
Як вбачається із пояснень позивача у судовому засіданні та у письмовому відзиві на постанову Вищого господарського суду України від 15.08.2006 року, протягом двох місяців представники СТ „Нектар” та представники третьої особи - фірми „Бастарт”, з якою СТ „Нектар” укладено договір на виконання будівельно-монтажних робіт по будівництву газопроводу, неодноразово приїзджали до підприємця ОСОБА_1, для того щоб отримати газові труби. Однак, жодного разу ні труб, ні документів на газові труби відповідачем представлено не було.
Проте, як стверджує представник відповідача у судовому засіданні газові труби знаходились у нього на зберіганні, які він неодноразово пропонував забрати, як доказ наявності труб, посилається на вантажно-митну декларацію від 09-10.09.2005 р. та довідку-фактуру від 08.09.2005р., а також на договір від 10.09.2005 року на зберігання труб.
Заперечення відповідача судом не приймаються, оскільки отримувачем труб поліетиленових значиться громадянин ОСОБА_3, а не СПД ОСОБА_1.
Будь-яких доказів того, що СПД ОСОБА_1є одержувачем спірних труб чи їх власником відповідач суду не надав.
Відтак судом не може бути взятий до уваги і договір на зберігання спірних труб, укладений 10.09.2005 року між СПД ОСОБА_1 і СФГ „Матла”.
Таким чином відповідач не надав і судом не добуто доказів наявності у СПД ОСОБА_1труб газових поліетеленових.
У відповідності до ст.ст.33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Право продажу товару належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.(ст.658 ЦК України).
У відповідності до ст.664 Цивільного кодексу України товар вважається переданим покупцеві з моменту вручення товару покупцеві або з моменту надання товару в розпорядження покупця. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець проінформований про це. Отже, відповідач не довів, що в день одержання коштів в сумі 11400 грн. від позивача, товар(труби) був в належному місці і позивач міг отримати його.
Вищевикладеним підтверджується, те що відповідач не передав покупцю товару, за який оплачено кошти в сумі 11 400 грн., що підтверджується накладною НОМЕР_1 від 10.09.2005р., яку слід вважати безтоварною виходячи з наступного:
У відповідності до Інструкції „Про порядок виготовлення, зберігання і застосування типових форм первинного обліку № КО-1 і № М-20”, затвердженої Наказом Державного комітету статистики України 27.07.98 № 263 - накладна на відпуск товарно-матеріальних цінностей є документом суворої звітності, яка виписується підприємством, що здійснює відпуск товарно-матеріальних цінностей на підставі відповідних документів і підписується особою, яка видала дозвіл на відпуск товарно-матеріальних цінностей і головним бухгалтером.
Накладна оформляється на кожну партію вантажу із зазначенням ідентифікаційних кодів за ЄДРПОУ постачальника і одержувача(платника), із зазначенням номера документа, що є підставою для видачі товарно-матеріальних цінностей; ініціалів, прізвища одержувача, номера і дати видачі доручення; у рядку „Одержав” зазначається особа, яка одержала товарно-матеріальні цінності і своїм підписом підтверджує їхнє одержання.
У накладній НОМЕР_1 від 10.09.2005р., наявній в матеріалах справи, відсутні всі ознаки, які б вказували на факт передачі товару СТ „Нектар” - СПДФО ОСОБА_1, а підпис гр.Маєвського А.А. слід вважати таким, що вчинений без належних на те повноважень, оскільки позивачем не було видано йому довіреності на одержання від відповідача газової труби.
У відповідності до ст.241 Цивільного кодексу України правочин вчинений представником з перевищенням на те повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схваленння правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття до виконання.
Підтвердженням того, що накладну НОМЕР_1 від 10.09.2005р. позивач не прийняв до виконання є неодержання товару по ній, що доведено позивачем в судових засіданнях.
У відповідності до ст.ст.526,527,599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань в сумі 783,00 грн. та 285,00 грн. 3% річних, про що позивачем було заявлено у додаткових обґрунтуваннях позовних вимог, господарський суд відмовляє у їх задоволенні, так як позивачем до заяви про збільшення позовних вимог не додано документ, що підтверджує сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі, що суперечить вимогам ст.46 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги Садівничого товариства „Нектар”, с.Петрики Тернопільського району Тернопільської області обґрунтованими та такими, що підлягають до часткового задоволення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.33,43,82,84,85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.241,526,527,599,658,664 Цивільного кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, с.Почапинці Тернопільського району Тернопільської області на користь Садівничого товариства „Нектар”, с.Петрики Тернопільського району Тернопільської області 11 400 грн. сплачених коштів та 232 грн. судових витрат.
3. Наказ видати після вступу рішення в законну силу.
4. В решті частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний термін з дня прийняття (підписання) рішення.
Сторони вправі подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили, протягом десяти днів з дня його підписання 07 листопада 2006 року, через місцевий господарський суд.
Суддя Ю.Я. Левандовський