ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-73/8011-2012 04.09.12
Господарський суд міста Києва, в складі судді Баранова Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «SITM GmbH AG»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будсім»
про стягнення 58 336,62 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: Шемідько Г.В.;
від відповідача: Гордієнко І.С.
Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 04.09.2012р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
ТОВ «SITM GmbH AG»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ «Будсім»про стягнення 58 336,62 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки товару №03/12 від 04.01.2012р. На виконання умов договору позивачем було поставлено товар, проте оплату за поставлений товар відповідачем проведено не було в повному обсязі, у зв'язку із чим виникла заборгованість.
Відповідач проти позову заперечив, з тих підстав, що позивачем включено в суму заборгованості видаткові накладні, які видавались на виконання іншого договору №365/10/10, який укладався між сторонами 01.10.2010р., а тому вважає, що відсутні підстави для стягнення заборгованості за договором №03/12 від 04.01.2012р. Крім цього, зазначає, що умовами договору передбачено передачу товаросупровідних документів в момент поставки товару, проте, позивачем документів надано не було, що відповідно до умов договору є підставою для зупинення виплат.
30.08.2012р. позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій він просив стягнути із відповідача 58 336,62 грн., мотивуючи її тим, що видаткові накладні №2122 від 26.01.2012р., №3 від 09.02.2012р., №4 від 16.02.2012р. на загальну суму 41 220,12 грн. помилково були включені до договору поставки №03/12 від 04.01.2012р., оскільки заборгованість по них виникла по договору №365/10/10 від 01.10.2010р. У зв'язку із чим просив врахувати даний договір та заборгованість по ньому при розрахунку суми заборгованості.
Згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
З наведеного вбачається, що включення позивачем до підстав виникнення суми заборгованості видаткові накладні, видані на підставі договору №365/10/10 від 01.10.2010р. є фактично зміною підстав та предмету позову, оскільки у позовній заяві позивач просив стягнути суму заборгованості, яка виникла на підставі накладних, виданих згідно договору №03/12 від 04.01.2012р. У зв'язку із чим суд відмовив у зазначеній заяві.
У зв'язку з неявкою представника відповідача розгляд справи відкладався із 17.07.2012р. на 16.08.2012р. та оголошувалась перерва до 04.09.2012р.
Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -
ВСТАНОВИВ:
04.01.2012р. між ТОВ «Будсім»(покупець) та ТОВ «SITM GmbH AG»(постачальник) укладено договір №03/12, згідно якого постачальник зобов'язався в порядку та строки, встановлені цим договором, передати у власність покупцеві товар, в певній кількості і відповідної якості, а покупець зобов'язався прийняти товар і оплатити його на умовах, визначених у цьому договорі.
Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно п. 3.4 договору поставка вважається завершеною з моменту передачі партії товару покупцеві у власність, засвідчується товарно-транспортною накладною (видатковою) накладною, підписаною уповноваженими представниками сторін. Дата отримання товару покупцем вказується в накладній, про що покупець робить відповідну відмітку.
На підставі видаткових накладних №15 438 від 04.01.2012р., №14 823 від 23.02.2012р. ТОВ «SITM GmbH AG»передало ТОВ «Будсім»товар на суму 15 061,54 грн.
16.02.2012р. сторонами було підписано акт розбіжностей щодо кількості і якості при прийнятті товарно-матеріальних цінностей, згідно якого встановлено недостачу товару на суму 286,20 грн.
Згідно п. 5.4 договору покупець проводить оплату товару на умовах відстрочки платежу 50 календарних днів з моменту поставки товару, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.
За поставлений товар ТОВ «Будсім»розрахунку не провело.
Відповідно до п. 2.9 договору постачальник зобов'язаний надати належним чином оформлені документи, що підтверджують якість товару, що поставляється.
Згідно п. 5.4 договору оплата за даним договором може бути призупинена покупцем самостійно з повідомленням постачальника про таке зупинення до надання оригіналів документів.
В судовому засіданні встановлено, що позивач не виконав зобов'язань в частині передачі товаросупровідних документів в момент передачі товару.
01.03.2012р. ТОВ «Будсім»надіслало ТОВ «SITM GmbH AG»листа з вимогою надати товаросупровідні документи.
На вимогу суду позивач доказів надання покупцю товаросупровідних документів не надав.
ТОВ «SITM GmbH AG»направило ТОВ «Будсім»претензію від 24.04.2012р. з вимогою сплатити заборгованість в сумі 54 415,41 грн.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
З врахуванням того, що позивачем не надано доказів виконання положень пунктів 2.9, 5.4 договору, суд дійшов висновку, що відповідач обґрунтовано скористався передбаченим умовами договору правом зупинити оплату за поставлений товар, у зв'язку із чим позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Покликання позивача на видаткові накладні №2 122 від 26.01.2012р., №3 478 від 09.02.2012р., №4 150 від 16.02.2012р. на суму 41 220,12 грн., за якими на думку позивача не було проведено оплату, не беруться судом до уваги, оскільки вони видані на підставі договору №365/10/10 від 01.10.2010р., який не є предметом розгляду даної справи.
Також, безпідставними суд вважає посилання позивача на підписані сторонами акти взаємозвірки, оскільки вони лише підтверджують наявність взаємних зобов'язань, проте не є безумовною підставою для їх виконання. Крім цього, акти перевірки складені 19.10.2011р. та 09.11.2011р., тобто до здійснення поставок на підставі договору №03/12 від 04.01.2012р.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В порядку, передбаченому ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Дослідивши обставини справи та докази у даній справі, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 58 336,62 грн., необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Суддя Баранов Д.О.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 10 .09.2012р.