Справа 22ц/0590/9778/12 Головуючий у 1 інстанції Кирилюк Н.А.
Категорія 25 Доповідач Агєєв О.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2012 року м.Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Новікової Г.В., суддів Новосьолової Г.Г., Агєєва О.В.
при секретарі Стрижак О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Пролетарського районного суду м.Донецька від 13 серпня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Статус» про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої у результаті дорожньо-транспортної пригоди, -
ВСТАНОВИВ:
Оскаржуваним рішенням позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Статус» про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої у результаті дорожньо-транспортної пригоди задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію за моральну шкоду у сумі 3000грн., судові витрати у сумі 40,69грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду через порушення та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права та постановити нове про задоволення позовних вимог.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції в порушення норм ст.1166, ч.2 ст.1187, ст.1194 ЦК України не стягнув з відповідача різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою яка складає 4713,37грн. та необґрунтовано відмовив у стягнення з відповідача витрат по проведенню автотоварознавчого дослідження та витрат на лікування, що є матеріальною шкодою завданою з вини ОСОБА_2
Позивач в засіданні апеляційного суду підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні апеляційного суду з доводами скарги не погодився просив її відхилити.
Судом першої інстанції встановлено та не заперечується сторонами, що 02.10.11р. на території АГК «Гірник» ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Mersedes-Benz», державний номер НОМЕР_1 не переконався у безпеці своїх дій, не врахував безпечну швидкість руху, скоїв наїзд на гараж, що належить ОСОБА_1 та спричинив механічні пошкодження автомобілю «Шкода» д/н НОМЕР_2, який у час ДТП знаходився у гаражі.
Постановою Пролетарського районного суду м.Донецка від 09.11.11р. (а.с.4), ОСОБА_2 був визнаний винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП з накладанням адміністративного стягнення у вигляді штрафу (а.с.4).
Згідно висновку автотоварозначого дослідження №1467/11-10 від 25.10.11р., проведеного за замовленням позивача, вартість ремонту пошкодженого автомобіля останнього складає 21533,04грн., в тому числі ПДВ 3588,84грн.
Відповідно до полісу №АА/3877159, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 транспортного засобу «Mersedes-Benz», державний номер НОМЕР_1 застрахована на один рік з 07.04.11р. до 06.04.12р. Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Статус».
Згідно платіжного доручення №429 від 15.02.12р. позивач отримав страхове відшкодування від страховика згідно розпорядження №6313 від 15.02.2012 у розмірі 16819,67грн. (а.с.111).
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, виходив з того, що вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення матеріальної шкоди, пов`язаного з пошкодженням автомобіля, сплачених коштів за отримання висновків спеціаліста та лікування є необґрунтованими, оскільки розмір заподіяної йому шкоди не перевищує ліміту відповідальності страховика, встановленої законом. Враховуючи конкретні обставини справи, глибину душевних страждань ОСОБА_1, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача компенсації за завдані моральні страждання у сумі 3000грн.
Такі висновки є законними і обґрунтованими.
Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Судом встановлено, що між сторонами виникли відносини, які регулюються Цивільним Кодексом України та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду встановлено статтею 1166 ЦК України, відповідно до ч.1 якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини.
Згідно зі ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, в тому числі й діяльність пов'язана з використанням транспортних засобів, відшкодовується особою, яка на правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання утримання якого створює підвищену небезпеку. Частина 5 вказаної статті визначає, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоду завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Відповідно до ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Тобто, питання про відшкодування шкоди самою особою, відповідальність якої застрахована, залежить від висловленої нею згоди на таке відшкодування, а у разі відсутності такої згоди за її заявою до субсидіарної відповідальності залучається страховик.
Судом першої інстанції, за заявою представника відповідача, до участі у справі залучений страховик ПрАТ СК «Статус» у якості третьої особи.
Відповідно до ст.9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страховик відповідає в межах обов'язкового ліміту відповідальності, який становить 25500грн. на одного потерпілого за шкоду, завдану майну і 51000грн. на одного потерпілого - за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю потерпілих. Договором страхування можуть бути визначені ліміти, вище ніж передбачені Законом.
Відповідно до полісу №АА/3877159 ліміт відповідальності за шкоду завдану здоров'ю, життю на одного потерпілого встановлено у розмірі 100000 грн., за шкоду завдану майну на одного потерпілого - 50 000грн., франшиза -1000грн.(а.с.51).
Згідно автоворознавчого дослідження №1467/11-10 від 25.10.11р., проведеного на замовлення позивача, вартість ремонту пошкодженого автомобіля останнього складає 21533,04 грн. (а.с.7-14).
Тобто вартість матеріальної шкоди, завданої майну потерпілого (ОСОБА_1.) не перевищує ліміту матеріальної відповідальності страховика.
Відповідно до вимог до п.22.1 ст.22 вищевказаного Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну в результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
13.12.11р. ПрАТ Страхова компанія «Сатус» на підставі заяви ОСОБА_2 складено страховий акт №6313-11-59-09, за висновком якого страховиком прийнято рішення про виплату суми відшкодування у розмірі 16 819,67грн. (з урахування суми франшизи).
Згідно платіжного доручення №429 від 15.02.12р. позивач отримав страхове відшкодування від страховика згідно розпорядження №6313 від 15.02.2012 у розмірі 16819,67грн. (а.с.111), що не заперечується сторонами.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні вимог про стягнення саме з відповідача на користь позивача суми матеріального збитку у розмірі 5744,75грн., яка складається з матеріальної шкоди, завданої пошкодження автомобіля - 4881,87грн., проведенням дослідження - 450грн. та лікуванням 412,88грн.
Доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи та обґрунтованими висновками суду, викладеними у рішенні, яке ґрунтується на нормах діючого законодавства та постановлене в межах заявлених позовних вимог.
В іншій частині рішення суду не оскаржувалось.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального закону, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Пролетарського районного суду м.Донецька від 13 серпня 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий:
Судді: