ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "31" жовтня 2006 р.  о 16-05 год. в м. Харкові              Справа № АС-03/263-06

вх. № 6823/1-03

Суддя господарського суду Харківської області Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Гуцевич М.П.

представників сторін :

позивача - Безверчук О.М., Волохова О.А.

1-го відповідача - Борецька М.В., Волошина  Н.В.

2-го відповідача - Сліденко  А.В.

Прокурора - Балаклицький  В.В.

по справі за позовом  ЗАТ "Лозівський молочний завод" м. Лозова   

до  Лозівська ОДПІ, м. Лозова

до ДПА у Харківській області

за участю прокурора   

про визнання нечинним повідомлення  

ВСТАНОВИВ:

Позивач, АТЗТ „Лозівський молочний завод” 01.06.06 р. звернувся до господарського суду  з адміністративним позовом, в якому просив визнати Рішення ДПА в Харківській області за № 1731/10/25-005 від 05.05.06 р. та податкове повідомлення-рішення від 24.02.06 р. № 005082310/1 не чинними (такими, що не підлягають виконанню) в частині зменшення податкового кредиту та бюджетного  відшкодування в сумі  38298,36 грн.

21.09.06 р. позивачем надана заява  про уточнення до позовних вимог, яка прийнята судом,  в якій просив визнати Рішення ДПА в Харківській області за № 1731/10/25-005 від 05.05.06 р. та податкове повідомлення-рішення ОДПІ  від 24.02.06 р. № 005082310/1 не чинними (такими, що не підлягають виконанню) в частині зменшення податкового кредиту та бюджетного  відшкодування в сумі  38298,36 грн., винести ухвалу про повернення  з бюджету надмірно сплаченого держмита за розгляд позову в суді у розмірі 81,60 грн., повернути з бюджету сплачене держмито у розмірі 3,40 грн.

02.10.06 р. прокуратура Харківської області листом за № 05/1-391 вих. 06 від 29.09.06 р. повідомила про вступ прокурора у справу з метою представництва інтересів держави. Ці дії відповідають ст. 60 КАС України.

Ухвалою суду від 16.10.06 р. за заявою позивача, суд відповідно ст. 52 КАС України, здійснив заміну первісного позивача  АТЗТ „Лозівський молочний завод” на ЗАТ „Лозівський молочний завод” у зв’язку зі змінами, внесеними до Статуту підприємства.

20.10.06 р. через канцелярію суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, яка прийнята судом,  в якій просить податкове повідомлення-рішення від 12.05.06 р. № 0005082310/2, видане відповідачем скасувати повністю. Свої вимоги обґрунтовує тим, що прийняте  ОДПІ рішення не відповідає чинному законодавству та фактичним обставинам справи щодо зменшення бюджетного відшкодування у  розмірі 38298,36 грн. по декларації за  липень 2005 р. та у розмірі 174891,14 грн. по декларації за  вересень 2006 р.

27.10.06 р. через канцелярію суду від позивача надійшла заява про доповнення заяви про уточнення позовних вимог, яка прийнята судом,  в якій просить податкове повідомлення-рішення від 24.02.06 р. № 0005082310/1, видане відповідачем скасувати повністю з підстав, вказаних в заяві про уточнення вимог.

Відповідач, Лозівська ОДПІ з позовними вимогами не згоден, просить у задоволенні позову відмовити, оскільки вважає оскаржуване рішення  правомірним, прийнятим на підставі акту, яким зафіксовані встановлені перевіркою факти порушення підприємством  пп.7.3.1 п.7.3, пп..7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Відповідач, ДПА в Харківській           області ОДПІ з позовними вимогами не згоден, просить у задоволенні позову відмовити. Свої заперечення обґрунтовує тим, що рішення за результатами розгляду повторної скарги прийнято у відповідності до чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а підстав для задоволення скарги та скасування рішення ОДПІ за результатами розгляду первинної скарги підприємства не було.

Прокурор підтримує заперечення відповідачів та вважає, що у суду відсутні підстави для задоволення позову.

З наданих суду документів вбачається, що працівниками Лозівської ОДПІ була проведена перевірка підприємства позивача, про що складений акт  про результати позапланової виїзної документальної перевірки правильності обчислення та визначення суми ПДВ, яка підлягає відшкодуванню підприємству за період з 01.07.05 р. по 30.09.05 р. за № 155/23-104/00447310 . За висновками акту встановлено, що бюджетне відшкодування ПДВ заявлене в загальній декларації за вересень  підприємством розраховано не вірно. За даними документальної перевірки підприємству зменшено від’ємне значення на суму ПДВ 94141,0 грн. , в тому числі на суму ПДВ 52680,0 грн. відповідно пп.7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України   "Про   податок   на  додану   вартість”, по спеціальній декларації згідно ст.4 п.4.1 ,ст.7 п.7.3 п.п.7.3.1, ст.11 п. 11.21 Закону України "Про податок на додану вартість" збільшено суму податкових зобов'язань з ПДВ у сумі 41461,0 грн., відповідно до Постанови КМУ №805 від 12.05.1999 року (зі змінами та доповненнями) п.7 не перераховані на окремі рахунки сільськогосподарських товаровиробників суми дотацій вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням, яка повинна відобразитися у рядку 8 .4 розділу І податкові зобов'язання загальної Декларації з податку на додану вартість за серпень 2005 року . Згідно ст. 1.8 та пп.7.7.2 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення , яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів послуг), у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (робіт,послуг) ,сума податкового кредиту рядок 17 декларації з ПДВ за серпень складає 284496,0  грн. фактично сплачена сума податкового кредиту попереднього періоду постачальникам складає 56000,0 грн.

За цим актом начальником ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.12.05 р. за № 0005082310/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування ( у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 239523, о грн.. по декларації за вересень 2005 р. по декларації „1” за ставкою 20%, не відшкодовано на момент перевірки 295523,0 грн. та податкове повідомлення-рішення від 21.12.05 р. № 0005092310/0 про визначення суми податкового зобов’язання з ПДВ у вигляді штрафної санкції у розмірі 16584,40 грн.

Не погодившись з прийнятим рішеннями від 21.12.2005 р. за № 0005082310/0 позивач згідно ст. 5 Закону України № 2181-ІІІ оскаржив  до ОДПІ шляхом направлення первинної скарги від 29.12.05 р. Рішенням ОДПІ від 24.02.06 р. скарга задоволена частково та скасовані податкове повідомлення-рішення від 21.12.05 р. за № 0005082310/0 в частині  бюджетного відшкодування у розмірі  26333,0 грн. , а  податкове повідомлення-рішення від 21.12.05 р. за № 0005092310/0 повністю.

За таким рішення  ОДПІ направлене підприємству податкове повідомлення-рішення від 24.02.06 р. за № 0005082310/1 про зменшення суми бюджетного відшкодування ( у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 213190, 0 грн. по декларації за вересень 2005 р. „1” за ставкою 20%, в якому зазначено, що не відшкодовано на момент перевірки 213190, 0 грн. Позивач не погодився з таким рішенням та направив  10.03.06 р. до ДПА в Харківській області повторну скаргу, яка за рішенням від 05.05.06 р. залишена без задоволення , а податкове повідомлення-рішення від 24.02.06 р. за № 0005082310/1 без змін та 12.05.06 р. ОДПІ направлене підприємству податкове повідомлення-рішення за № 0005082310/2 про зменшення суми бюджетного відшкодування ( у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 213190, 0 грн. по декларації за вересень 2005 р. „1” за ставкою 20%.

Судом встановлено, що підставою для прийняття ОДПІ податкового повідомлення-рішення за № 0005082310/1 та № 0005082310/2 про зменшення суми бюджетного відшкодування ( у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 213190, 0 грн.. по декларації за вересень 2005 р. „1” за ставкою 20%, став факт :

1. Порушення підприємством  пп.7.4.2, 7.4.1, 7.4.3 п.7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” у зв'язку з тим, що в ході перевірки та в ході розгляду скарги було встановлено, що АТЗТ "Лозівський молокозавод"    відповідно угоди № КР 07/04-1 від 07.04.2005 року   з підприємством ЗАТ "АТГ Спецтехніка", по видатковій накладній № 17/06-1   від 17.06.2005 року    було одержано 5 автомобілів    ГАЗ -3307 на загальну суму 395100,0 грн., в тому числі ПДВ 65850,0 грн., по  по податковому обліку включено до складу податкового кредиту   у липні 2005 року податкову накладну № 2763 на 4 автомобілі ГАЗ -3307 у сумі 316080.0 грн. , ПДВ 52680,0грн.Так як придбані вантажні автомобілі (молоковози) здійснюють доставку молока за ставкою 20% ПДВ і по "0" ставці, відповідно до п.п.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України " Про податок на додану вартість" суми податкового кредиту повинні розподілятися відповідно до частки використання цих товарів у кожній категорії операцій звітного періоду та ОДПІ самостійно проведено розподіл податкового кредиту по придбаних основних фондах, нарахованого у звітному періоді між спеціальною та загальною податковими деклараціями шляхом застосування коефіцієнту, який дорівнює частці закупленого у звітному періоді за нульовою ставкою молока в загальному обсязі молока, придбаного у всіх категорій постачальників за Методикою розподілу податкового кредиту, яку запропоновано у листі ДПА України від 01.12.1999 року № 18043/7/16-1220-16: оскільки АТЗТ "'Лозівським молокозаводом " було закуплено у липні 2005 року молока всього 4091,3 тони, в тому числі за нульовою ставкою - 2977,3 т.за ставкою 20% -1103.1 т., без ПДВ 10,9 т. податковий кредит по вантажних автомобілях у сумі 52680 ,00 грн.. згідно розподілу включається: до спеціальної декларації у сумі 38298,36 грн. (52680 х 72.7%),до загальної у сумі 14381,64 грн. (52680 х 27,3 %). Таким чином, по даній операції податковий кредит по загальній декларації за липень 2005 року зменшується на суму 38298,36 грн.(52680,0-14381,64).

З матеріалів справи вбачається, що АТЗТ "Лозівський молочний завод" є переробним підприємством, а тому у відповідності до п.6 Постанови КМУ від 12.05.1999р. №805 "Про порядок нарахування, виплат І використання коштів, спрямованих для виплат дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі". За результатами окремого обліку продукції, виготовленої з проданих  сільськогосподарськими товаровиробниками молока та м'яса в живій вазі, переробні підприємства відповідно до вимог Закону України "Про податок на додану вартість" визначають суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, які виникають у зв'язку з переробкою та продажем такої продукції, і складають окрему податкову декларацію, яка разом з декларацією щодо іншої діяльності подається до органу державної податкової служби.

З наданих суду документів встановлено, що 14.06. 2005 року між Позивачем та ХОФ АКБ "Укрсоцбанк" було укладено кредитний договір №805/6/18/5-139 згідно якого банк  надав Позивачеві кредит у розмірі 316080,0 грн. на придбання п'яти вантажних автомобілів ГАЗ-3307 у ЗАТ "АТГ "Спецтехніка". 15.06.2005 року Позивачем було перераховано на користь ЗАТ "АТГ "Спецтехніка" 316080,0 грн. згідно платіжного доручення №1381 від 15.06.2005 року. 15.06.2005р. виписана податкова накладна №2763 на загальну суму 316080,0 грн. , яка отримана у липні та включена до Реєстру отриманих податкових накладних за липень під № 436 і відповідно до пп.7.4.1. Закону України "Про податок на додану вартість" знайшло відображення у декларації з ПДВ за липень 2005 р. 17.06. 2005 року наказом №113 голови правління АТЗТ „Лозівський молочний завод" створена комісія по введенню в експлуатацію  основних засобів (  придбаних  автомобілів) та актом   № ЛЗ-0000022 введено експлуатацію   автомобілі  як основні фонди і поставлені на баланс підприємства.

Згідно п.п.7.4.3 п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково — ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.

З наданих документів та пояснень представників позивача встановлено, що вартість придбаних вантажних автомобілів завод не включив  до складу валових витрат у декларацію з податку на прибуток підприємства за 3 квартал 2005 року - додаток К1/1 строка 4.10 , тобто не скористався п таким правом згідно пп.8.7.1. п.8.7. ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а у відповідності до п.8.2. ст.8 цього Закону вартість вантажних автомобілів буде включатись до валових витрат поступово (щомісяця) частками в складі амортизаційних відрахувань, що свідчить про те, що придбані автомобілі треба кваліфікувати як основні фонди з огляду на поступовість зменшення їх вартості. Лозівською ОДПІ за результатами розгляду первинної скарги податковий кредит по вантажних автомобілях у сумі 52680,0 грн. було розподілено згідно п.п.7.4.3 п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" наступним чином: до спеціальної декларації у сумі 38298,36 грн.,  до загальної у сумі 14381,64 грн. , тобто  по даній операції податковий кредит по загальній декларації за липень 2005 року було зменшено на суму 38298,36 грн.

Перелік операцій, що звільнені від оподаткування визначений ст.5 Закону України "Про податок на додану вартість", але операції , які здійснює позивач по переробці продукції не входять до зазначеного переліку, а отже вони не звільняються від оподаткування, що підтверджує і відповідач в  п. 1.15 акту перевірки від 15.12.2005р. та зазначається, підприємство у періоді, що перевіряється користувалося пільгами з ПДВ згідно п.11.21 Закону України "Про податок на додану вартість" , якою передбачено, що не сплачуються у бюджет суми ПДВ, визначені переробними підприємствами за результатами здійснених операцій по реалізації молока та молочної продукції та застосовується спеціальний режим оподаткування. Згідно п. 1.15.1 акту від 15.12.2005р. вказано, що у періоді, що перевіряється, підприємство не застосовувало "0" ставку по податку на додану вартість.

Задовольняючи вимоги в цій частині, суд зазначає, що розподіл податкового кредиту по операції купівлі вантажних автомобілів та включення в різні декларації  податковим органом є неправомірним, оскільки придбані транспортні засоби є основними фондами позивача, а не є придбаним товаром, як зазначає Лозівська ОДПІ в акті та ДПА в оскарженому рішенні за результатами розгляду скарги . Це пояснюється тим, що відповідачі неправильно розуміють визначення основних засобів в розумінні пп.8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" - матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000,0 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним чи моральним зносом. В даному випадку  придбані автомобілі є основними фондами підприємства і при визначенні суми податкового кредиту  у зв'язку з  їх придбанням слід керуватися п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, якою передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі Інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.  Крім того, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду.  

Таким чином,  включення  позивачем до податкового кредиту липня 2005 р. суми ПДВ у розмірі  52680,0 грн. згідно податкової накладної  № 2763 є правомірним, а твердження відповідачів про порушення  підприємством пп.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України " Про податок на додану вартість" та   самостійне проведення ОДПІ  розподілу податкового кредиту по придбаних основних фондах, нарахованого у звітному періоді між спеціальною та загальною податковими деклараціями за Методикою розподілу податкового кредиту, яку запропоновано ДПА України є безпідставним, тобто сума податкового кредиту у розмірі 841944,0 грн. за липень 2005 р. визначена позивачем правомірно.

2. Порушення пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” у зв'язку з тим, що підприємством у вересні 2005 року було подано невірно заповнений розрахунок бюджетного відшкодування ,а саме у рядок 2 розрахунку сума податкового кредиту за серпень 2005 року складає за даними декларації підприємства 284486,0 грн., а не 841944,0 грн. як вказано в розрахунку . Сума фактично сплачена постачальниками за отримані товари ( роботи, послуги) складає фактично 82333,0 грн., а не 551467,0 грн. За результатами рішення по розгляду первиної скарги по рядку І розрахунку   було зменшено залишок від'ємного значення попереднього періоду на суму 38298,36 грн. у зв'язку з невірно визначенням податкового кредиту по вантажних автомобілях .

          Також, ОДПІ зазначає, що АТЗТ "Лозівський молочний завод" включено до рядку 3 розрахунку декларації за вересень 2005 року суми ПДВ за отриманий товар (бухгалтерський рахунок 63 "Розрахунки з постачальниками"), розрахунки за який не проведено у серпні   2005 року по АТ Продснаб у сумі 755839,98 грн. в т.ч ПДВ 125973,33 грн. ,ДП Торгова Компанія "Корса" у сумі 168900,0 грн.,у т.ч ПДВ 28150,0 грн., СТОВ "Ватутіна у сумі 22771,95 грн. в т.ч ПДВ 3795,32 грн. , ТОВ Вільногірське скло у сумі 64762,80 грн. в т.ч. ПДВ 10793,80 грн., підприємство ТОВ "Арт-Флекс" у сумі 6732,00 грн., в тому числі ПДВ 1122,00 грн., СПДФО Ушаков у сумі 172040,50 грн. в т.ч. ПДВ 28673,41 грн. ,ТОВ Укрпродуктсервіс" у сумі 10570,48 грн. в т.ч. ПДВ 1761,74 грн. ,ТОВ Новомиколаївське у сумі 11359,97 грн. в т.ч. ПДВ 1893,32 грн. , загальна сума неоплаченого ПДВ -202162,92грн, тобто із суми податкового кредиту 284496,) грн. не оплачено 202163, грн. Перевіркою підтверджується ПДВ у розмірі 82333,0 грн., оскільки, як вважають відповідачі, зі змісту п.п. 7.4.1 п.7.4., пп..7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про ПДВ" право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті ПДВ, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті ПДВ в ціні товару, який платником не оплачений, отже, тільки при наявності двох факторів, передбачених виключно законодавством: факт здійснення операції у попередньому звітному періоді та сплата коштів за даною операцією постачальнику у попередньому звітному періоді може бути здійснено бюджетне відшкодування.

Відповідачі вважають, що з наданих підприємством платіжних дорученнях вбачається, що оплата проводилася не тільки за отримані товари (роботи, послуги) у звітному періоді, а і передоплата і оплата за отримані товари (роботи, послуги ) у попередніх періодах, тобто сума податку сплачена позивачем постачальникам не перевищує суму заявленого бюджетного відшкодування у серпні 2005 року, тому посилання позивача на надмірну сплату є необґрунтованими та безпідставними. Крім того,  при аналізі кредиторської заборгованості по бухгалтерському рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками " спостерігається ріст кредиторської заборгованості.  ( на 01.08.06 - 4167,6 тис. грн. на 01.09.06 -5757,6 тис. грн.).

З наданих суду документів вбачається, що  позивач надав до ОДПІ декларацію з ПДВ  серпень 2005 р. з визначенням суми зобов'язань у  розмірі 285823,0 грн.,  податкового кредиту у розмірі 284496, 0 грн., позитивне значення ПДВ у розмірі 1327,0 грн., залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду – 296319,0 грн.

Порушень у визначенні підприємством вказаних сум  ПДВ в декларації за серпень 2005 р. перевіркою не встановлено.

З наданих суду документів вбачається , що позивач надав до ОДПІ декларацію з ПДВ  вересень 2005 р. з визначенням суми зобов’язань у  розмірі 624659,0 грн.,  податкового кредиту у розмірі 623863, 0 грн., позитивне значення ПДВ у розмірі 796,0 грн., залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду – 295523,0 грн. Позивачем, як додаток до декларації за вересень 2005 р., був поданий Розрахунок сум бюджетного відшкодування,  рядок 3 якого містить  вимогу про вказання суми податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) . Позивачем в цьому рядку зазначена сума ПДВ у розмірі 551467,0 грн., тобто сума  сплачена в серпні 2005 р., рядок 2 розрахунку, сума податкового кредиту за серпень 2005року складає за даними декларації підприємства 284486,0 грн., а не 841944,0 грн. ., цю помилку встановлено відповідачем.

Згідно з пп. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) (далі  Закон) сума податку,  що підлягає сплаті  (перерахуванню)  до бюджету або бюджетному відшкодуванню,  визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання  звітного  податкового  періоду  та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному   значенні   суми,   розрахованої   згідно  з підпунктом  7.7.1   цього  пункту,  така   сума   підлягає   сплаті (перерахуванню)  до  бюджету  у  строки,  встановлені  законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному   значенні   суми,   розрахованої   згідно   з підпунктом 7.7.1 цього пункту,  така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього  податку,  що  виник  за  попередні податкові  періоди  (у  тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону),  а при його  відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Судом встановлено, що позивачем розраховане та визначене позитивне значення ПДВ за серпень 2005 р.  відповідно вказаної норми Закону, будь-яких порушень у визначенні цих сум  відповідачем не встановлено,  в акті не зазначено та суду в судовому засіданні не доведено.

Оскільки декларації позивача з ПДВ за липень 2005 р. містили від" ємне значення податку у розмірі 297646,0 грн., ним правомірно було включено до складу податкового кредиту у вересні  2005 року таке від'ємне значення попереднього звітного періоду (липня 2005р.) за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету, такими сумами є 796,0 грн. за вересень 2005 р. та 1327,0 грн. за серпень 2005 р. ( п.1 Розрахунку) .Такі дії відповідають вимогам пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону.

Згідно пп.7.7.2 п. 7.7 ст.7 Закону якщо    у   наступному   податковому   періоді   сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту,  має  від'ємне значення, то:

а) бюджетному    відшкодуванню    підлягає   частина   такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем  товарів  (послуг)  у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається  до  складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

          Задовольняючи позовні вимоги, суд зазначає, що позивачем в декларації за вересень 2005 р.  правомірно визначено і задекларовано суму ПДВ у розмірі 295523,0 грн., як  залишок від’ємного значення попередніх податкових періодів, що підлягають бюджетному відшкодуванню з напрямком цих сум у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодів, тобто частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій ним як отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді ( у серпні 2005 р.) постачальникам товарів (послуг), як передбачено абз. а) п.п.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону та підтверджується копіями платіжних доручень за серпень 2005 р., що залучені до матеріалів справи (оплата у  серпні 2005 р. на загальну суму 551467,0 грн.).

Відповідач не заперечує проти факту  оплати позивачем  у серпні  2005 р. за товари, до вартості яких входила сума ПДВ у розмірі 295523,0 грн. , однак встановлює завищення сум, що підлягають бюджетному відшкодуванню по декларації за вересень 2005 р.  на  213190,0 грн. (295523-82333=213190 ),  яка складається  із сум : 38298,0 грн.- у зв'язку із зменшення за результатами перевірки податкового кредиту за липень по операції з придбання автомобілів, як встановлено судом вище такий розподіл здійснено ОДПІ неправомірно)  та суми 174892,0 грн. - у зв'язку з відсутністю розрахунків з постачальниками , оскільки законом не передбачено віднесення до розрахунку бюджетного відшкодування сплати ПДВ по податкових накладних попередніх періодів або податкових накладних, які не сплачені отримувачем таких товарів в попередньому звітному періоді.

Такі дії відповідачі є безпідставними, оскільки випадки надання  платником  податку  разом  з податковою декларацією Розрахунку      суми      бюджетного       відшкодування, вимоги вказання в рядку 3 Розрахунку  суми податкового кредиту попереднього податкового періоду, що фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), передбачені п.5.12 Порядку  заповнення та подання податкової  декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року №166 із змінами та доповненнями (далі Порядок 166) суперечать  вимогам Закону України „Про податок на додану вартість”, яким встановлений інший порядок виначення сум бюджетного відшкодування - сума бюджетного відшкодування  повинна дорівнювати сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг)   ( пп. а) пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7) та не вимагає , щоб податковий кредит формувався і сплачувався в одному податковому періоді для визначення суми бюджетного відшкодування .

Крім того, згідно  п.10.6 п.10 Закону передбачено, що форми декларації  та  податкових  розрахунків  з  цього податку встановлюються відповідно до закону.

Згідно норми ст. 9 КАС України суд  застосовує норми Закону України „Про податок на додану вартість” для визначення суми  від" ємного значення ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню, оскільки Порядок № 166 в цій частині не відповідає   Закону,   який має вищу юридичну силу.

Задовольняючи вимоги, суд зазначає, що розрахувавши суму бюджетного відшкодування за нормами Закону України „Про податок на додану вартість”, позивач правомірно заявив  суму ПДВ у розмірі 295523,0 грн. як  бюджетне відшкодування у вересні 2005 р. у зменшення податкових зобов’язань з ПДВ наступних податкових періодів , але відповідач, застосовуючи данні рядку З Розрахунку суми бюджетного відшкодування безпідставно визначив перевіркою суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню в декларації  за вересень 2005 р. у розмірі 82333,0 грн. , незаконно зменшивши на 213190,0 грн. у зв’язку з чим податкові повідомлення-рішення від 24.02.06 р. № 005082310/1 , від 12.05.06 р. № 005082310/2 підлягають скасуванню.

Стосовно вимоги визнати Рішення ДПА в Харківській області за № 1731/10/25-005 від 05.05.06 р. не чинним (такими, що не підлягають виконанню) в частині зменшення податкового кредиту та бюджетного  відшкодування в сумі  38298,36 грн., суд зазначає, що воно прийнято по скарзі позивача на податкове повідомлення – рішення  від 24.02.06 р. № 005082310/1 Лозівської ОДПІ Харківської області . Скарга подана в порядку ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Скарга була залишена без задоволення з тих же підстав , що і прийняте податкове повідомлення – рішення. Враховуючи те, що ОДПІ неправомірно обґрунтовує підстави прийняття оскарженого податкового повідомлення –рішення, що встановлено судом вище, рішення про результати розгляду скарги є необґрунтованим і підлягає визнанню нечинним повністю з тих же підстав , що і оскаржене податкове повідомлення - рішення.  

Визнаючи не чинним   Рішення ДПА в Харківській області за № 1731/10/25-005 від 05.05.06 р. повністю, суд  застосовує принцип диспозитивності (ч.2 ст.11 КАС України), виходячи за межі позовних вимог, з урахуванням уточнених позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень від 24.02.06 р. № 005082310/1 , від 12.05.06 р. № 005082310/2 Лозівської ОДПІ повністю, оскільки це необхідно для повного захисту прав та інтересів позивача.

Судові витрати стягуються згідно ст. 94 КАС України.

Керуючись статтями   4 , 8, 86, 94, 160- 163 ,186 Кодексу адміністративного судочинства України , суд

ПОСТАНОВИВ:

Скасувати податкові повідомлення-рішення від 24.02.06 р. № 005082310/1 , від 12.05.06 р. № 005082310/2 Лозівської ОДПІ про зменшення суми бюджетного відшкодування ( у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 213190, 0 грн.. по декларації за вересень 2005 р. „1” за ставкою 20% повністю.

Визнати не чинним   Рішення ДПА в Харківській області за № 1731/10/25-005 від 05.05.06 р. повністю.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ЗАТ „Лозівський молочний завод”(64600,Харківська область, м. Лозова, вул. Червоногвардійська, 45-а, код 00447310) 3,40 грн. витрат по сплаті держмита.

Повернути з Державного бюджету України на користь ЗАТ „Лозівський молочний завод”(64600,Харківська область, м. Лозова, вул. Червоногвардійська, 45-а, код 00447310) зайво сплачене державне мито  в розмірі 81,60грн.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга може бути  подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                            Подобайло З.Г.

  Постанова в повному обсязі виготовлена 01.11.06р.о 12:00 год.