Справа №1-218/2007

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2007 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області

в складі: головуючого-судді                                            Микитчина І.М.

при секретарі                                                                    Стельмах З.В.

з участю прокурора                                                          Іванкова О.В.

та адвоката                                                                        ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Стрию кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  українця,  громадянина України,  уродженця та жителя АДРЕСА_1,  непрацюючого,  з середньою освітою,  невійськовозобов'язаного,  неодруженого,  раніше судимого 17.09.2004 року вироком Сихівського районного суду м.  Львова за  ст.  185 ч. 1 КК України до 1 року позбавлення волі,  звільненого 01.02.2005 року постановою Миколаївського районного суду умовно-достроково на 3 місяці 25 днів ; 06.03.2007 року вироком Стрийського міськрайонного суду за  ст.  263 ч. 2 КК України до штрафу в дохід держави в розмірі 600 грн.,  в скоєнні злочину,  передбаченого  ст.  190 ч. 2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 10 березня 2007 року близько 9 год. 30 хв. з метою заволодіння чужим майном прийшов у камеру зберігання,  що знаходиться на продуктовому ринку м.  Стрия,  де переконав ОСОБА_3,  який за дорученням комірниці ОСОБА_4  наглядав за видачею товару для приватних підприємців,  в тому,  що бере товар на прохання приватного підприємця ОСОБА_5,  заволодівши таким чином шляхом обману її майном,  а саме : покривалами в поліетиленових упаковках в кількості 4 штук,  два з яких вартістю 180 грн. за 1 шт.,  та інші два - по 150 грн. за 1 шт.,  а всього на загальну суму 660 грн.,  після чого з викраденим товаром скрився.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину визнав повністю і пояснив,  що дійсно 10.03.2007 року близько 9 год. 30 хв. з камери зберігання,  що на продуктовому ринку в м.  Стрию,  взяв 4 покривала,  які належать приватному підприємцю ОСОБА_5,  переконавши комірника,  що несе їх на торговий лоток ОСОБА_5,  після чого продав ці покривала невідомим йому особам,  а виручені гроші витратив на власні потреби.

Крім визнання підсудним своєї вини,  його вина у вчиненому злочині стверджена іншими доказами,  зібраними по справі,  які в судовому засіданні не досліджувалися,  оскільки проти цього не заперечували учасники судового розгляду,  і фактичні обставини справи ніким не оспорювались.

Суд вважає,  що дії підсудного ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за  ст.  190 ч. 2 КК України,  оскільки він повторно заволодів чужим майном шляхом обману та зловживання довірою.

Обираючи міру та вид покарання підсудному,  суд враховує суспільну небезпеку вчиненого злочину,  пом'якшуючі вину обставини : визнав вину,  щиро розкаявся у вчиненому злочині,  його особу,  який раніше судимий,  позитивно характеризується за місцем проживання,  не працює,  хворіє рядом хронічних захворювань,  а тому суд вважає,  що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства і йому слід призначити покарання у вигляді штрафу.

Речові докази по справі : покривала в кількості 4 штук слід залишити у власності потерпілої ОСОБА_5

Цивільний позов не заявлений,  судових витрат по справі немає.

Керуючись  ст. ,   ст.  323-324 КПК України,  суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 за  ст.  190 ч. 2 КК України до штрафу в дохід держави в розмірі 900 (дев'ятсот) грн.

Міру запобіжного заходу-підписку про невиїзд-залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Речові докази по справі : покривала в кількості 4 штук залишити у власності потерпілої ОСОБА_5

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Львівської області протягом 15 діб.