ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" жовтня 2006 р.
11 год. 00 хвил. Справа № АС-27/691-06
вх. № 12316/1-27
Суддя господарського суду Харківської області Мамалуй О.О.
за участю секретаря судового засідання Макаровських А.С.
представників сторін :
позивача – Алафіна Л.С. – представник (за дорученням)
відповідача – Семенових О.С. – головний спеціаліст-юрисконсульт (за дорученням)
по справі за позовом ДНДПІ основной хімії (НІОХІМ), м. Харків
до УПФУ в Київському районі, м. Харків
про визнання недійсним рішення
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Державний науково-дослідний інститут та проектний інститут основної хімії у м. Харкові звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить визнати недійсним рішення № 330 від 21.09.2006 р. Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова про застосування фінансових санкцій та накладення пені.
Відповідач у відзиві на позовну заяву та представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечує та вважає, що фінансові санкції до Державного науково-дослідного і проектного інституту основної хімії НІОХІМ були застосовано з додержанням вимог чинного законодавства та вважають позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Дана справа розглядалася на підставі процесуальних норм Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” 21.09.2006 р. начальником УПФУ в Київському районі м. Харкова було винесено рішення № 330 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків. Це рішення пенсійний фонд України Київському районі м. Харкова обґрунтовує тим, що Державний науково-дослідний та проектний інститут основної хімії не своєчасно сплачував страхові внески за період з 20.02.2004 р. по 19.08.2006 р., чим порушив п. 1 ст. 19 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”.
За цей період позивачу Пенсійним фондом України було нараховано фінансові санкції та пеню по особовому рахунку 4%, 32%, 42% та 1-5% в розмірі 204327,92 грн., з яких 158319,95 грн. – сума штрафної санкції та 46007,97 грн. – сума пені.
Рішення № 330 від 21.09.2006 р. є неправомірним та таким, що підлягає визнанню недійсним з наступних підстав:
Відповідно до ч. 2 п. 6 ст. 20 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, згідно якої перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у т.ч. в безготівковій чи натуральній формі або виручки від реалізації товарів (послуг). Фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення з цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.
Позивач до матеріалів справи надав довідку органу держстатистики № 6825, з якої вбачається, що Державний науково-дослідний інститут та проектний інститут основної хімії є державним підприємством, тобто його власником є держава. Відповідно до ст. 16 Закону України „Про підприємства в Україні” – поточну діяльність підприємства здійснює керівник, який діє самостійно, за винятком питань віднесених статутом до інших органів управління даного підприємства. Власник майна не має права втручатися в оперативну діяльність керівника підприємства. Відповідно до ст. 18 цього Закону, порядок використання прибутку визначає власник, тобто держава як власник підприємства має право використовувати тільки прибуток підприємства.
У державного не бюджетного підприємства є можливість сплатити заробітку плату тільки за рахунок його чистого прибутку. За вказаний період нестача обігових коштів підприємства в різні роки складає:
У 2004 р. – (-910,2 тис. грн.), у 2005 р. – (-1587,6 тис. грн.), у 2006 р. - (- 3402,3 тис. грн.), що підтверджується довідкою про фінансовий стан підприємства за 2004-2006 роки № 01-287 від 27.09.2006 р. В період заборгованості по заробітній платі підприємство мало можливість використовувати лише кошти на необхідні оплати комунальних послуг та сплати податків, сплати яких в подальшому надала можливості підприємству отримати в установі АБ „Мегабанк” кредит для погашення заборгованості з заробітної плати. Таким чином, для виплати штрафних санкцій та пені, які нараховані Пенсійним фондом України в Київському районі м. Харкова, позивач не має ні правових, ні фактичних можливостей.
За таких обставин, позовні вимоги є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного,
Керуючись статтями 8 Конституції України, ст.ст. 4, 8, 17, 50, 94, 161- 163 , 164-167 Кодексу адміністративного судочинства України , суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити. Визнати недійсним рішення № 330 від 21.09.2006 р. Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова про застосування фінансових санкцій та накладення пені.
2. Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова на користь позивача – Державного науково-дослідного та проектного інституту основної хімії суму витрат зі сплати судового збору в розмірі 3,40 грн.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково.
На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.
Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Постанову по даній справі в повному обсязі виготовлено 06.11.2006р. о 10-00 год.
Суддя Мамалуй О.О.