ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82
_________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"09" листопада 2006 р. Справа №20/5468-А
за позовом Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів,
м. Хмельницький
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Лан" с. Рижулинці,
Хмельницького району
про стягнення 5909,86 грн. за недодержання нормативу робочих місць для забезпечення
працевлаштування інвалідів
Суддя Гладій С.В.
Секретар судового засідання Микитюк О.А.
Представники:
Від позивача - Мороз Т.М. - за дор. № 01-04/33 від 13.01.2006р.
Від відповідача - не з'явився.
Позивач у позовній заяві та у судовому засіданні просить стягнути з відповідача 5647,06 грн. адміністративно-господарських санкцій за недодержання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів та 262,80 грн. пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій відповідно до ст.ст.19,20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”.
Відповідач належним чином повідомлений про час і дату судового засідання (поштове повідомлення вручене 26.10.2006р.), витребуваних судом документів не подав, в судове засідання за викликом не з’явився.
Заслухавши осіб, які з'явились у судове засідання, та дослідивши матеріали справи, суд встановив.
Відповідачем подано позивачу звіт форми №10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік, відповідно до якого відповідачем показана середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік –85 осіб, кількість працюючих інвалідів (штатних працівників, яким за висновками медико-соціальних експертних комісій встановлена інвалідність) –1 особа; чисельність інвалідів –штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях створених відповідно до 4-х відсотковому нормативу –3 особи; фонд оплати праці штатних працівників –240,10 тис. грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника –235,0 грн.; сума коштів штрафних санкцій, за нестворені робочі місця для інвалідів –5648,00 грн.
Позивачем проведено розрахунок суми адміністративно-господарських санкцій з врахуванням середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу –85 чол., фонду оплати праці штатних працівників –240,10 тис. грн. та 4% нормативу відповідно до ст.19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні“ (3 особи, а фактично працює 1 особа), що становить 5647,06 грн., строк платежу закінчився 15.04.2006 р.
Оскільки адміністративно-господарські санкції відповідачем в добровільному порядку не сплачено, Хмельницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з позовом про стягнення з відповідача 5647,06 грн. адміністративно-господарських санкцій за нестворення 2 робочих місця для інвалідів.
Крім того, за порушення строків сплати адміністративно-господарських санкцій ( до 15.04.06 ) позивачем нараховано пеню в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного Банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк, яка становить 262,79 грн.
На момент розгляду справи по суті адміністративно-господарські санкції та пеня відповідачем не погашені.
У зв'язку з несплатою відповідачем адміністративно-господарських санкцій та пені позивач звернувся з позовом до суду.
Позивачем подано довідки Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької райдержадміністрації від 30.05.2006р. № 07-763, в якій зазначено, що підприємство не повідомляло про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.
Аналізуючи надані по справі докази та пояснення представників сторін, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне.
Статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" в редакції, чинній у 2005р. встановлено для підприємств (об'єднань), установ і організацій нормативи робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, зокрема, для підприємств з кількістю працюючих від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця.
Робоче місце інваліда, згідно з п. 1 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 року № 314, зі змінами та доповненнями, - це окреме робоче місце або ділянка виробничої площі на підприємстві (об'єднанні), в установі та організації, незалежно від форм власності та господарювання, де створено необхідні умови для праці інваліда.
Робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда (п. 3). Підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів і включають їх до колективного договору (п. 5).
Відповідно створеним робочим місцем є те, яке введено в дію шляхом працевлаштування інваліда. Закон зобов'язує відповідача, відповідно до нормативу, створити робочі місця для праці інвалідів, зазначити їх у колективному договорі і інформувати центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів, а органи працевлаштування - підібрати робоче місце і працевлаштувати інваліда.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів на 2005р. відповідач передбачив 3 робочих місця для штатних працівників - інвалідів, створених відповідно до вимог ст.19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні“. Як вбачається з наданих в матеріали справи доказів, а фактично працює 1 особа, відповідач вимоги закону не виконав. Крім того, відповідач не проінформував місцеві органи соціального захисту населення та центр зайнятості про створені ним робочі місця та вакантні посади для інвалідів, про що свідчать довідка Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької райдержадміністрації від 30.05.2006р. № 07-763.
Згідно ст.20 Закону „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” підприємства (об'єднання), установи і організації, крім тих, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності та господарювання, на яких працює більше 15 осіб в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (об'єднанні), у відповідній установі, організації за робоче місце, не зайняте інвалідом
Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги позивача в частині заявленої адміністративно-господарської санкції у розмірі 5647,06 грн., обґрунтовані матеріалами справи, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню.
Щодо нарахування пені в розмірі 262,80 грн., судом приймається до уваги наступне:
Частиною 2 ст. 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” встановлено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Тобто, зазначеною другою частиною статті 20 Закону встановлено нарахування пені на повну суму недоїмки виходячи з 120 % річних облікової ставки НБУ, що діяла на момент сплати. Таким чином нарахуванню пені передує сплата адміністративно-господарських санкцій. Оскільки відповідачем сплата не проводилась, позивач безпідставно звернувся до суду з вимогою про стягнення 262,80 грн. пені. Тому, у позові в частині стягнення з відповідача нарахованої пені необхідно відмовити з викладених вище підстав.
Керуючись ст.ст.4, 14, 69-71, 86, 104, 158-163, 167, 254-255, п.6 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України , СУД
П О СТ А Н О В И В :
Позов Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Хмельницький до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Лан" с. Рижулинці, Хмельницького району про стягнення 5909,86 грн. адміністративно-господарських санкцій задовольнити частково.
Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Лан" с. Рижулинці, Хмельницького району / код 23654431 / на користь Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Хмельницький / вул. Грушевського, 87, код 14149591 / 5647,06 грн. / п'ять тисяч шістсот сорок сім гривень 06 коп. / адміністративно-господарських санкцій.
В решті у позові відмовити
Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя С.В. Гладій
Віддруковано 3 примірники:
1 – по справі,
2 - позивачу,
3 –відповідачу.