ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
21.05.12 р. Справа № 5006/43/15пд/2012
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Чернової О.В.,
при помічнику судді (секретарі судового засідання) Мозговій Н.І.
за участю:
від Позивача -Горнат Л.Н. - директор (за наказом), Омельяненко В.Г. (за довіреністю);
від Відповідача - ОСОБА_3 - особисто, ОСОБА_4, ОСОБА_5 (за довіреністю);
від третьої особи - Омельяненко В.Г. (за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою: Комунального підприємства Побутового обслуговування населення "Побутсервіс", м. Амвросіївка, Донецька область
до Відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_3, м.Амвросіївка,
Донецька область
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Амвросіївської районної ради, м. Амвросіївка, Донецька область
про: визнання договору оренди від 09.11.2009р. недійсним та зобов'язання ОСОБА_3 звільнити займане нею приміщення площею 65,9 кв.м. за адресою АДРЕСА_1,-
За клопотанням відповідача здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.
ВСТАНОВИВ:
Комунальне підприємство побутового обслуговування населення «Побутсервіс», м. Амвросіївка Донецької області (далі - Позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного підприємця ОСОБА_3, м. Амвросіївка Донецької області (далі - Відповідач) про визнання договору оренди від 09.11.2009р. недійсним та зобов'язання ОСОБА_3 звільнити займане нею приміщення площею 65,9 кв.м. за адресою АДРЕСА_1.
В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилається на невідповідність спірного договору вимогам ст. 181 Господарського кодексу України щодо його викладення не в формі єдиного документу, та не скріплення його печаткою відповідача. Крім того, позивач зазначає про невідповідність договору вимогам ст. 640 Цивільного кодексу України, а саме на відсутність акту прийому-передачі майна, а також вимогам ст.793, 794 Цивільного кодексу України стосовно нотаріального посвідчення договору та його державної реєстрації.
Правовою підставою позову Позивач зазначає ст.ст.16,207,220,640,793,794 ЦК України, ст.ст.20,179,184 ГК України.
На підтвердження вказаних обставин Позивач надає копію договору оренди 09.11.2009р.
У судовому засіданні представник Позивача підтримав заявлені вимоги у повному обсязі, зазначивши, що оригінал спірного договору ним не складався, не підписувався і взагалі у нього відсутній.
Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечив, зазначивши, що факт відповідності спірного договору вимогам ст.181 Господарського кодексу України встановлений рішенням господарського суду Донецької області від 20.12.2011р. у справі № 16/77, яке набрало чинності, отже є преюдиціальним і не підлягає встановленню при розгляді даної справи, факт відсутності акту прийому-передачі пояснив відсутністю необхідності його складення через знаходження орендованого майна у Відповідача на підставі попереднього договору оренди. Також зазначив, що спірний договір не підлягає нотаріальному посвідченню та не потребує державної реєстрації, оскільки укладений на строк менш ніж три роки.
В судовому засіданні Відповідач надав суду для огляду оригінал спірного договору.
Представник третьої особи у судовому засіданні підтримав позовні вимоги і просив суд задовольнити позов, надав пояснення, аналогічні, викладеним у позовній заяві.
Вислухавши у судовому засіданні представників учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
ВСТАНОВИВ:
09 листопада 2009 року між комунальним підприємством Побутового обслуговування населення "Побутсервіс" (Орендодавець) та Приватним підприємцем ОСОБА_3 (Орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення площею 65,9 кв.м., розташованого у Будинку побуту "Темп" за адресою: АДРЕСА_1 строком дії з 09 листопада 2009 року по 01 жовтня 2012року.
Зазначений договір Позивач просить визнати недійсним та зобов'язати ОСОБА_3 звільнити займане нею приміщення площею 65,9 кв.м. за адресою АДРЕСА_1.
Суд зазначає, що спільний розгляд даних позовних вимог цілком відповідає приписам ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вимоги пов'язані наданими доказами та підставами виникнення, їх сумісний розгляд не утруднює вирішення справи, а, навпаки, сприяє дотриманню принципу процесуальної автономії.
Що стосується посилань Відповідача на вимоги ст.80 ГПК України щодо припинення провадження у справі, якщо є рішення господарського суду про спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, суд зазначає, що вимоги про звільнення орендованого приміщення заявлялись Позивачем з інших, ніж визнання спірного договору оренди недійсним підстав, а тому суд розглядає заявлені Позивачем вимоги в повному обсязі.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача такими, що не підлягають задоволенню, враховуючи наступне.
Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та іншими актами господарського законодавства, зокрема Цивільним кодексом України.
Як зазначено в абз. 3 п. 1 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із визнанням угод недійсними" від 12.03.1999р. №02-5/111, вирішуючи спір про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсним і настання відповідних правових наслідків.
При цьому, враховуючи правову позицію Верховного суду України, викладену в абз.3 п. 2 Постанови Пленуму „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 6 листопада 2009 року N 9, оцінка законності спірного договору здійснюється судом з урахуванням законодавства, що діяло на момент його вчинення
За змістом ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину, є недодержання в момент його вчинення вимог ч.ч.1-3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України.
Оцінивши аргументи Позивача в контексті встановлених судом обставин спірних правовідносин, суд відхиляє доводи Позивача про те, що спірний договір не містить відбитку печатки Відповідача.
При огляді в судовому засіданні оригінала договору, наданого Відповідачем, судом встановлено, що спірний договір підписаний директором комунального підприємства Побутового обслуговування населення "Побутсервіс" Горнал Л.Н. та Приватним підприємцем ОСОБА_3 і містить відбитки печаток підприємства Позивача та Відповідача.
Судом встановлено, що на ксерокопії договору, яка надана Позивачем до позовної заяви, як і на ксерокопії договору, яка надана Відповідачем для залучення до матеріалів справи не можна роздивитись відбиток печатки Відповідача через її дуже світлий відбиток на оригіналі.
Факт наявності відтиску печатки Відповідача на договорі оренди підтверджується також висновком експерта судово-технічної експертизи № 6770/03 зі справи № 16/77пн від 25 лютого 2011 року (а.с.69-72), на другому аркуші якого зазначено, «На дослідження надійшов документ «Договор аренды объекта и имущества общей собственности территориальных громад сел, поселка, города, находящейся в управлении районного совета» від 09 листопада 2009 року - далі по тексту. «На оборотній стороні четвертого аркушу документу в нижній частині розташовані два відтиски печаток: Комунальне підприємство побутового обслуговування населення "Побутсервіс" та Субєкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_3»
Що стосується посилань Позивача на те, що договір в супереч вимогам ст.181 Господарського кодексу України викладений не в формі єдиного документу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.
Відповідно до висновку експерта судово-технічної експертизи № 6770/03 зі справи № 16/77пн від 25 лютого 2011 року вбачається, що на дослідження експерта наданий один документ - спірний договір, який підписаний сторонами і скріплений печатками. За висновками експерта текст договору виконано на одному лазерному принтері, без ознак монтажу.
Згідно висновку експерта судово-почеркознавчої експертизи № 6769/02 по справі № 16/77пн від 10 травня 2011 року (а.с.75-78) рукописні записи на першому та четвертому (останньому) аркуші договору виконані Горнат Лідією Никифорівною - директором підприємства Позивача.
Позивачем не надано суду належних доказів наявності більш ніж одного документа, з яких складений спірний договір, що могло би свідчити про його складення не в формі єдиного документа.
Більш того, рішенням господарського суду Донецької області від 20.12.2011р. у справі № 16/77, яке набрало законної сили, встановлено факт відповідності спірного договору вимогам ст.181 ГК України, який є преюдиціальним при розгляді даної справи.
Крім того, посилання Позивача та Третьої особи на відсутність у них екземпляра спірного договору внаслідок не укладання ними останнього, а отже його підробки не є обставиною, з якою закон пов'язує визнання угод недійсними, оскільки фальшивий договір за своєю правовою природою є неукладеним.
Що стосується відповідності спірного договору вимогам ч.2 ст.640 ЦК України, згідно до якої, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії, суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.07.1999р. між Амвросіївською районною державною адміністрацією та Відповідачем укладено договір оренди об'єкту районної комунальної власності (а.с.107-109), предметом якого є нежитлове приміщення площею 65 м.кв., що знаходиться на 1 поверсі будинку побуту «Темп» за адресою: АДРЕСА_2, яке передано згідно акту прийому-передачі від 01.07.1999р. (а.с.110) Відповідачу.
Належних доказів повернення Позивачеві орендованого майна суду не надано.
Крім того, у судовому засіданні представник Позивача підтвердив факт знаходження орендованого майна у Відповідача на момент укладення спірного договору оренди.
Отже, нежитлове приміщення, що є предметом спірного договору передано Відповідачу 01.07.1999р., а тому необхідності у передачі цього майна останньому на момент укладення спірного договору оренди від 09.11.2009р. не було.
Таким чином, відповідно до вимог ч.1 ст.640 ЦК України спірний договір вважається судом укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції і не потребує наявності акту прийому-передачі орендованого майна в підтвердження факту його укладення.
Що стосується посилань Позивача на невідповідність спірного договору вимогам ст.ст.793,794 ЦК України, відповідно до приписів яких договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, суд не приймає їх до уваги, оскільки строк дії спірної угоди визначений з 09 листопада 2009р. по 01 жовтня 2012р., тобто менш, ніж три роки.
Суд також не приймає до уваги посилання Позивача на приписи Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні від 15.12.2009р. № 1759-УІ, яким внесено зміни у статтю 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» щодо терміну договору оренди, оскільки зазначений Закон набрав чинності 30.12.2009р. і не може бути застосований до спірних правовідносин про визнання недійсним договору, укладеного 09.11.2009р., оскільки не має зворотної дії в часі.
Враховуючи відсутність обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними, суд відмовляє у задоволені позовних вимог про визнання договору оренди від 09.11.2009р. недійсним.
Оскільки підставою позовних вимог про звільнення нежитлового приміщення Позивач визначив недійсність договору оренди, суд також відмовляє у задоволенні вимог про звільнення приміщення площею 65,9 кв.м. за адресою АДРЕСА_1.
В порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд відносить на рахунок Позивача понесені ним судові витрати.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволені позовних вимог Комунального підприємства Побутового обслуговування населення "Побутсервіс", м. Амвросіївка, Донецька область до Приватного підприємця ОСОБА_3, м.Амвросіївка,
Донецька область про визнання договору оренди від 09.11.2009р. недійсним та зобов'язання ОСОБА_3 звільнити займане нею приміщення площею 65,9 кв.м. за адресою АДРЕСА_1,- відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
У судовому засіданні 21.05.2012р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 25.05.2012р.
Суддя Чернова О.В.