ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

   м. Миколаїв

За позовом: Державної податкової інспекції у Миколаївському районі Миколаївської області, 54036, м.Миколаїв, вул. Веселинівська, 50

до відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про: стягнення з відповідача 1700,00 грн.                                  

Суддя Семенчук Н.О.

Секретар судового засідання Дзюба Ю.Ф.

                                                            Представники:

Суть спору: Державна податкова інспекція у Миколаївському районі Миколаївської області звернулась до господарського суду із позовною заявою про стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 1700,00 грн.

Ухвалами господарського суду від 19.10.2006р. та від 20.10.2006р. відповідач належним чином був повідомлений  про час і місце розгляду справи.

Ухвали господарського суду від 19.10.2006р. та від 20.10.2006р. надіслані на його адресу та отримані ним 26.10.2006р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення НОМЕР_1.

Відповідач відзив на позовну заяву та заперечень проти позову не надав.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд -

в с т  а н о в и в:

10.08.2006р. позивач здійснив перевірку діяльності господарської одиниці відповідача -бару ІНФОРМАЦІЯ_1, що знаходиться в АДРЕСА_1, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, про що було складено: акт перевірки НОМЕР_2 (а.с.7), яким встановлено порушення відповідачем п. 1 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 01.06.2000р. № 1776-ІІІ, а саме не проведення розрахункової операції в сумі 31,65 грн. через реєстратор розрахункових операцій, та порушення ст. 15 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” від 19 грудня 1995р. № 481/95-ВР, а саме реалізація алкогольних напоїв без наявності ліцензії.

Відповідальність за це правопорушення передбачена абзацом 5 ч. 2 ст. 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” від 19 грудня 1995р. № 481/95-ВР -штраф за оптову  (включаючи  імпорт та експорт) і роздрібну торгівлю спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим,   алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій, - 200  відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.

На підставі акту перевірки позивачем прийнято рішення про застосування до відповідача фінансових санкцій НОМЕР_3, яким, згідно з абзацом 5 ч. 2 ст. 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів” від 19 грудня 1995р. № 481/95-ВР застосовано до суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи Саргсяна Д.Г. фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 1700,00 грн.

Таким чином позивачем правомірно прийнято рішення про застосування до відповідача фінансових санкцій НОМЕР_3.

Згідно розрахунку позивача станом на день подання позову до суду відповідач має заборгованість в сумі 1700,00 грн., що підтверджується Актом перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності НОМЕР_2 від 10.08.2006р., рішенням про застосування до відповідача фінансових санкцій НОМЕР_3, яке підприємцем у встановленому законом порядку не оскаржувалось.

Відповідач  заборгованість в сумі 1700,00 грн. не сплатив.

Органи державної податкової служби на підставі ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу” мають право в установленому законом порядку проводити перевірки дотримання суб'єктами господарської діяльності вимог податкового законодавства, за результатами яких донараховувати податкові зобов'язання, застосовувати штрафні санкції та стягувати їх до бюджетів згідно діючого законодавства.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167, 254 КАСУ Господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, р/р відомості відсутні, номер за ДРФО НОМЕР_4) на користь Державного бюджету України: р/р 31113104600230 код платежу 23030100, отримувач -державний бюджет Миколаївського району, ОКПО 23086435, банк УДК в Миколаївській області) 1700,00 грн. заборгованості.

Постанова  або ухвала суду першої інстанції,  якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд  першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.