2
Справа № 2-21/ 2008 р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2008 року Індустріальний районний суд м.
Дніпропетровська
в складі : головуючого судді - Слюсар Л.П.
при секретарі - Олексенко М.В.
розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду м.
Дніпропетровська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до
ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ВСТАНОВИВ:
В липні 2004 року позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про
розірвання шлюбу, посилаючись на те, що 19 вересня 1992 року вона
зареєструвала шлюб із відповідачем . Від спільного життя мають сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, який проживає з
позивачкою. Після розірвання шлюбу дитина буде проживати із позивачкою. Після
реєстрації шлюбу кожний з них проживав по своєму місцю проживання відповідач
в Кемеровській області а вона в м. Дніпропетровськ. Із відповідачем після
реєстрації шлюбу проживали лише один рік, оскільки не могли вибрати спільне
місце проживання. Останній раз відповідач приїздив до неї в жовтні 2001 року,
і після цього ніяких відносин не підтримували. На утримання сина відповідач
сплачує аліменти відповідно до рішення суду. За час спільного проживання
ніякого майна не придбано, тому майновий спір відсутній. Шлюб є чисто
формальним. Вважає, що подальше збереження сім'ї суперечить її інтересам
і інтересам дитини. Просила шлюб розірвати.
В судове засідання позивачка не з'явилася. Відповідно до заяви від
14.04.2008 року позовні вимоги підтримала і просила розглядати справу в її
відсутності.
Оскільки відповідач проживає в іншій державі 07.09.2004 року було
направлене окреме доручення до Компетентного суду Російської федерації. Однак
відповідь не була отримана тому 03.10.2005 року, 23 березня 2006 року та
08. 08.2007 року було направлені нагадування щодо виконання окремого
доручення. На даний час відповідь не надійшла.
Відповідно до ст. 15 Конвенції про правову допомогу і правові
відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах суддя може
постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про
вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо з дати направлення документа
сплинув термін, який суддя визначив достатній для даної справи і який
становить щонайменше шість місяців.
Виходячи із наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити
при проведенні попереднього судового засідання.
Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнані позову ухвалюється судове
рішення в порядку, встановленому ст.174 цього Кодексу. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК
України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних
підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Так, в судовому засіданні встановлено, що між сторонами 19 вересня 1992 року в
відділі реєстрації актів громадянського стану Індустріального району м.
Дніпропетровська , актовий запис № 722, був зареєстрований шлюб. Від спільного
життя є дитина : син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року
народження.
Судом встановлено, що сторони з моменту реєстрації шлюбу 1992 року
проживають окремо, спільне господарство не ведеться, примирення не можливе,
шлюб носить формальний характер. Майновий спір відсутній. Спір про місце
проживання дитини відсутній.
При таких обставинах суд приходить до висновку, що причини, якими мотивує
позивачка свої вимоги є обґрунтованими, подальше сумісне життя подружжя і
збереження сім'ї не можливе.
Тому суд вважає за необхідне позов задовольнити та розірвати шлюб, судові
витрати віднести за рахунок позивачки.
Приймаючи до уваги вищевикладене та керуючись ст. 15 Конвенції про правову
допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, ст.
ст. 104, 110 Сімейного Кодексу України , ст.ст. 10, 11, 15, 30,60, 174,
212-215 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Шлюб між ОСОБА_2 і ОСОБА_1, зареєстрований 19 вересня 1992 року в відділі
реєстрації актів громадянського стану Індустріального району м.
Дніпропетровська , актовий запис № 722, які мають неповнолітнього сина
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження - розірвати.
При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу витрати в розмірі 17 грн. 00 коп.
віднести за рахунок позивача, відповідача від сплати звільнити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області
через Індустріальний районний суд, шляхом подачі у 10-ти денний строк, з дня
проголошення рішення, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього
протягом 20-ти днів апеляційної скарги, або без подання заяви про апеляційне
оскарження, шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 10-ти днів з дня
проголошення рішення.
Суддя:
Л.П. Слюсар