Справа № 2-1068/08

РІШЕННЯ

Іменем  України

 

               08 травня 2008   Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі:

головуючого

судді                                                                        

Чебикіна В.П.

при

секретарі                                                                      

     Олексенко М.В.

              розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.

Дніпропетровську справу за позовом ОСОБА_1до Виконкому

Індустріальної районної у місті Дніпропетровську ради, 3-і особи: ОСОБА_2, КП “ДМБТІ” про визнання права  власності на самочинне

будівництво,  -

 

ВСТАНОВИВ:

 

  У березні 2008 року позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом,

посилаючись на  те, що їй, на підставі свідоцтва на право на спадщину за

законом від 12.07.1995 року, на праві приватної власності належить ? частина

домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. У жовтні 2007 року з метою відчуження належної їй частини домоволодіння

вона звернулася до КП “ДМБТІ” для отримання витягу з реєстру права власності на

нерухоме майно, проте, їй було відмовлено у зв'язку з наявністю самочинного

будівництва. У технічному паспорті на житловий будинок, виготовленому

спеціалістами КП “ДМБТІ” 14.09.2007 року, самочинно побудовані нею об'єкти

зазначені наступним чином:  гараж літ. В, літня кухня літ Ж, лазня літ. З,

прибудова літ. а?-1. Також у технічному паспорті зазначено про захват земельної

ділянки площею 135 кв.м., однак зазначена земельна ділянка знаходиться зі

сторони домоволодіння, що належить співвласнику ОСОБА_2,

вона (позивачка) до зазначеної земельної ділянки ніякого відношення не має.

Враховуючи викладене позивачка просить визнати за нею право власності  на

самочинно побудовані об'єкти за адресою: АДРЕСА_1, а саме: гараж літ. В, літня кухня літ Ж, лазня літ. З, прибудова літ. а?-

1, без додаткових актів введення в експлуатацію та оформлення частини земельної

ділянки.

               У судовому засіданні позивачка та її представник підтримали

позовні вимоги та просили суд їх задовольнити.

              Представник відповідача - виконкому Індустріальної районної у

місті ради  та представник третьої особи - КП “ДМБТІ” у судове засідання не з'

явилися. Надійшли клопотання з проханням слухати справу у їх відсутності.

              Третя особа - ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги

визнала та не заперечувала проти їх задоволення.

              Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін,

вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

   У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1, на підставі

свідоцтва на право на спадщину за законом від 12.07.1995 року, виданого Шостою

Дніпропетровською державною нотаріальною конторою, на праві приватної власності

належить ? частина домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (а.с 5).      У судовому засіданні представник позивача пояснив, що у жовтні 2007 року

ОСОБА_1 з метою відчуження належної їй частини домоволодіння звернулася до

КП “ДМБТІ” для отримання витягу з реєстру права власності на нерухоме майно,

проте, їй було відмовлено у зв'язку з наявністю самочинного будівництва. У

технічному паспорті на житловий будинок, виготовленому спеціалістами КП “ДМБТІ”

14.09.2007 року, самочинно побудовані нею об'єкти зазначені наступним чином: 

гараж літ. В, літня кухня літ Ж, лазня літ. З, прибудова літ. а?-1. Також у

технічному паспорті зазначено про захват земельної ділянки площею 135 кв.м.,

однак зазначена земельна ділянка знаходиться зі сторони домоволодіння, що

належить співвласнику ОСОБА_2, позивачка до зазначеної

земельної ділянки ніякого відношення не має. Під час будівництва зазначених об'

єктів не було допущено будь-яких порушень будівельних норм та правил, та не

були порушені чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси.

              Згідно ст. 316 ЦК України, право власності є право  особи на річ

(майно), яке вона здійснює відповідно до закону.

        Згідно ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка

виготовлена особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або

законом. Особа, яка виготовила річ зі своїх матеріалів є власником цієї речі.

Право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення

будівництва (створення майна).

        Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах не

заборонених законом, право власності вважається набутим  правомірно, якщо інше

не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена

судом.

        Ст.15 ЦК України  передбачає, що кожна особа має право на захист

свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна

особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам

цивільного законодавства. Способом захисту цивільних прав та інтересів може

бути визнання права у судовому порядку.

        Згідно ст. 376 ЦК України нерухоме майно вважається самочинно

збудованим, якщо воно збудоване без належного дозволу чи належно затвердженого

проекту.

              Ст.392 ЦК України передбачає право власника майна на пред`явлення

позову про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не

визнається іншою особою.

         Незважаючи на самочинне будівництво, вказані об'єкти відповідають

архітектурним та будівельним нормам та правилам.

               З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе визнати за

ОСОБА_1право власності  на самочинно побудовані об'єкти за

адресою: АДРЕСА_1, а саме: гараж літ. В, літня

кухня літ Ж, лазня літ. З, прибудова літ. а?-1, без додаткових актів введення в

експлуатацію та оформлення частини земельної ділянки.

               На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 7, 14, 57, 58,

197, 208, 212, 214, 215 ЦПК України, ст. ст. 15, 316, 328, 331, 376, 392  ЦК

України, суд -

 

ВИРІШИВ:

 

             Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1право власності  на самочинно побудовані

об'єкти за адресою: АДРЕСА_1, а саме: гараж

літ. В, літня кухня літ Ж, лазня літ. З, прибудова літ. а?-1, без додаткових

актів введення в експлуатацію та оформлення частини земельної ділянки.

     Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду

Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 -

денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і

подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

    

            

Суддя:                                                            В.П.Чебикін