13.09.2012

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц-1510/2012р. Головуючий у першій

Інстанції Гапонов Д.Ю.

Категорія Доповідач у апеляційній

інстанції Зотов В.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2012 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого: Зотова В.С.,

суддів: Володіної Л.В., Саліхова В.В.,

при секретарі: Блохе Д.Д.

за участю: ОСОБА_3, ОСОБА_4,представника позивача - ОСОБА_5 за довіреністю та представника ПП «Кримський берег» - Махновець О.Г;

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційні скарги ОСОБА_4 та ПП „Кримський беріг" на рішення Балаклавського районного суду м. Севастополя від 28 квітня 2012 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_8 до ПП „Кримський беріг", ОСОБА_9, третя особа - ПАТ „Страхова компанія „ТАС" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої ДТП,-

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2010 року позивачі звернулися до суду з позовом до ПП „Кримський беріг", ОСОБА_9, третя особа - ПАТ „Страхова компанія „ТАС" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої ДТП.

Вимоги позову були мотивовані тим, що 30.08.2008р. водій ПП «Кримський беріг» ОСОБА_9, керуючи автомобілем таксі «Daewoo Sens», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок порушення правил дорожнього руху здійснив зіткнення з автомобілем «Ноnda Сіvік» державний номер НОМЕР_1, яким керувала ОСОБА_4 Внаслідок зіткнення автомобілів, загибла пасажир таксі ОСОБА_10, а автомобіль ОСОБА_4 було дуже пошкоджено. Позивач, - ОСОБА_3, чоловік загиблої, просив стягнути на свою користь моральну шкоду у розмірі 45000грн., та на користь ОСОБА_7, доньки померлої, яка також була пасажиром таксі під керуванням водія ОСОБА_9 150000грн., мотивуючи зазначене моральними переживаннями, у зв'язку з втратою близької людини, порушенням звичного для їх укладу життя, що вимагало додаткових зусиль для його організації.

Вимоги позивача ОСОБА_7, на її думку, є також мотивованими.

Позивач ОСОБА_4 просила стягнути з відповідача на свою користь матеріальну шкоду, завдану; пошкодженням свого автомобіля у розмірі 50073грн. 05коп., що складається з вартості відновлювального ремонту автомобіля (з урахуванням проведеної страхової виплати третьою особою у справі) на суму 41875,00 грн. 99коп., витрат на послуги евакуатора на суму 550,00 грн., відшкодування вартості знаходження автомобіля на штрафмайданчику на суму 109 грн. 81коп., вартості ліків на суму 337грн. 25коп., вартості послуг водія на суму 7200грн. і просила стягнути на її користь судові витрати, що становлять вартість послуг експерта по складанню експертної оцінки матеріальної шкоди, і завданої транспортному засобу внаслідок ДТП на суму 425грн. Також ОСОБА_4 просила стягнути моральну шкоду на свою користь у розмірі 20000,00 грн. та на користь свого сина, малолітнього ОСОБА_8, який в момент ДТП знаходився в автомобілі «Ноnda Сіvік», у розмірі 20000,00 грн.

ЇЇ вимоги про стягнення моральної шкоди мотивовані тим, що внаслідок ДТП вона та її син пережили стрес та фізичні страждання від отриманих тілесних ушкоджень, було порушено звичний для їх уклад життя, що вимагало додаткових зусиль для його організації.

Рішенням Балаклавського районного суду м. Севастополя від 28 квітня 2012 року позов задоволено частково. Постановлено стягнути з приватного підприємства «Кримський беріг» на користь ОСОБА_4 в якості відшкодування матеріальної шкоди 43057,00 грн. 55 коп. в якості відшкодування моральної шкоди 5000грн., а разом 48057,00 грн. 55 коп.

Стягнуто з приватного підприємства «Кримський беріг» в якості відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_8 3000грн., ОСОБА_3 40000,00 грн., ОСОБА_7 50000,00 грн. В задоволені решти вимог позивачів відмовити. Вирішено питання про судові витрати.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_4 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції змінити та постановити рішення по суті заявлених вимог, задовольнивши всі її вимоги. Посилається, в апеляційні скарзі на те, що судом неправомірно відмовив у задоволенні відшкодування фактично понесених, повністю обґрунтованих і доказаних витрат, які були нею понесені внаслідок ДТП. Вважає рішення прийнятим в порушення та без дотримання норм матеріального и процесуального права.

Також не погодившись з рішенням суду, ПП „Кримський беріг" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати частково, постановити нове рішення, яким в частині стягнення моральної та матеріальної шкоди з нього - відмовити, а стягнути дану шкоду саме з ОСОБА_9 та скасувати рішення в частині стягнення на користь ОСОБА_4 матеріальної шкоди за ушкодження автомобілю, і постановити в цій частині рішення про відмову в задоволенні даних вимог. В іншій частині просить рішення залишити без змін.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення сторін, які були присутні у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи вважає, що скарги підлягають відхиленню з наступних підстав.

Встановлено, що вироком Балаклавського районного суду міста Севастополя від 28.10.2009 року ОСОБА_9, водія ПП «Кримський беріг», визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Ухвалою апеляційного суду міста Севастополя від 05.05.2010р. вирок Балаклавського районного суду міста Севастополя від 28.10.2009 року в частині вирішення цивільних позовів потерпілих скасовано, справу в цій частині направлено на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства. В решті частини вирок залишено без змін

Зі змісту вироку суду першої інстанції вбачається, що на момент дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_9 перебував у трудових відносинах з ПП «Кримський беріг».

Факт того, що відповідач знаходиться у трудових відносинах з ПП «Кримський берег» об'єктивно підтверджується трудовою угодою та шляховим листом, згідно якого відповідач ОСОБА_9 з 29 серпня 2008 року працював на вказаному підприємстві водієм (а.с. 191-192).

Відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, є обов'язковим для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

У відповідності зі ст.1166 ЦК України шкода завдана майну фізичної особи неправомірними діями і відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортний засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Такої ж правової позиції додержується і Верховний Суд України, в своїй постанові Пленуму «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31 березня 1995 року № 4 (зі змінами), пунктом 8, якої передбачено, що за моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов'язків, відповідальність несе організація, з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах.

З наведеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача ПП «Кримський беріг» користь позивачів матеріальної та моральної шкоди.

Згідно звіту про оцінку (зі змінами) від 08.12.2008р., вартість матеріальної шкоди, завданої пошкодженнии] внаслідок дорожньої транспортної пригоди, що сталась 30.08.2008р. транспортному засобу позивача ОСОБА_4, яким вона володіє згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, виданого 25.05.2006р. Севастопольським МРЕВ Д.4ІІ УМВС України, склала 67375,00 грн. 99 коп., а з урахуванням проведеної страхової виплати «Страховою компанією «ТАС» 25500,00 грн., про що свідчить довідка компанії. Різниця складає 41875грн. 99коп., яка підлягає стягненню з відповідача ПП «Кримський беріг» на користь ОСОБА_4

Вимоги апеляційної скарги ОСОБА_4 про задоволення позову в частині стягнення на її користь матеріальної шкоди в іншому розмірі, обґрунтованими іншим розміром витрат на ремонт її автомобіля, судова колегія вважає неспроможними.

Так, дослідивши надані нею товарні чеки вартості матеріалів та акти виконаних робіт з зазначеними певними сумами, суперечать дослідженому звіту про оціночну вартість матеріальної шкоди, а будь-яких клопотань з проведення експертного дослідження вартості матеріальної шкоди позивач ОСОБА_4 заявлено не було (а.с.22-40).

Згідно зі ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч.2 цієї статті, згідно якої, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки

Отже, на підставі вищевикладеного, судова колегія дійшла висновку, що при визначені розміру матеріальної і моральної шкоди при прийнятті рішення, суд першої інстанції засадами справедливості та розумності керувався вірно і розсудливо, тому доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують, так як і не дають підстав для висновку про порушення або неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, слід визнати, що суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, відповідно до вимог ч.1 ст. 308 ЦПК України, апеляційні скарги підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, 308, 313, пунктом 1 частини 1 статті 314, статтею 315, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційні скарги ОСОБА_4 та ПП „Кримський беріг" відхилити.

2. Рішення Балаклавського районного суду м. Севастополя від 28 квітня 2012 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_8 до ПП „Кримський беріг", ОСОБА_9, третя особа - ПАТ „Страхова компанія „ТАС" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої ДТП залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя: Зотов В.С.,

судді: Саліхов В.В.,

Володіна Л.В.