Судове рішення #2473816

                                                                               

Справа № 2-139 /08

 

                                                    Р І Ш Е Н Н Я

                                       І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

 

         07 травня  2008 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська в

складі:

головуючого: судді                          Чебикіна В.П..

при секретарі:              Олексенко М.В.

за участю адвоката Терещенко Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про поділ майна подружжя та

стягнення витрат,

 

                                                               В С Т А Н О В И

В :

 

             21.03.2007 року  ОСОБА_2 звернувся з позовом  до

ОСОБА_1, ОСОБА_3 про поділ  квартири АДРЕСА_1

               31.08. 2007 року Сосовою Ольгою Олександрівною заявлено

зустрічний позов про поділ автомобіля, який належав подружжю ОСОБА_1 на праві

спільної сумісної власності, витрат на ремонт автомобіля, витрат на ремонт

квартири та на оплату квартирної плати та комунальних послуг, який в ході

судового засідання нею був доповнений.

            Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від

07.05.2008 року позовну заяву ОСОБА_2 на підставі ч. 3 ст. 207 ЦПК України

залишено без розгляду в зв'язку з повторною неявкою належним чином

повідомленого позивача та його представника до судового засідання.

            В обгрунтування своїх позовних вимог  ОСОБА_1 вказала, що з

ОСОБА_2 в 1985 році під час шлюбу придбала автомобіль ВАЗ 2107, який ОСОБА_2в кінці листопада 2006 року забрав, просила розділити автомобіль,

стягнувши з ОСОБА_2 на її користь  ? частку вартості автомобіля в сумі 10

000 грн., а також стягнути з ОСОБА_2 ? частку вартості капітального ремонту

автомобіля в розмірі 4 075 грн., який вона здійснила за свої кошти в 2005-2006

роках після припинення проживання з ОСОБА_2, ? частку вартості орендної

плати гаража, в якому зберігався автомобіль після припинення спільного

проживання, в розмірі 1200 грн.,  1/3 частку вартості невідкладних ремонтних

робіт квартири, яка належить їй, ОСОБА_2. та їх синові, в розмірі 3 161 грн.

28 коп. та 1/3 частку вартості витрат на оплату комунальних послуг та квартирну

плату в розмірі 2 068 грн. 57 коп. В судовому засіданні свої позовні вимоги

підтримала частково в частині розміру компенсації вартості ? частки автомобіля,

зменшивши розмір компенсації до 5109,33 грн. з врахуванням висновку спеціаліста

по оцінці автомобіля, наданого представником ОСОБА_2, в решті позовні 

вимоги підтримала повністю з підстав, викладених в позовній заяві, та просила

стягнути з ОСОБА_2 на її користь судові витрати. Пояснила також, що всі

витрати зроблені нею за рахунок її особистих коштів після припинення спільного

проживання з ОСОБА_2, син участі в витратах не приймав, оскільки є

інвалідом, отримає пенсію, яка повністю витрачається на його лікування, працює

в зв'язку з поганим станом здоров'я  час від часу, вона практично повністю

утримує його, батько ОСОБА_2матеріальної допомоги сину не надає.

             Відповідач ОСОБА_2в судове засідання не з'явився,  просив

розглядати справу за участю його представника ОСОБА_4 Представник ОСОБА_2 ОСОБА_4, приймаючи участь в кількох судових засіданнях, позов визнав

частково, в поясненнях в судовому засіданні та в письмових запереченнях заявив,

що ОСОБА_2 готовий виплатити компенсацію вартості ? частки автомобіля,

виходячи з оцінки спеціаліста, та 1/6 частку витрат на комунальні послуги та

квартирну плату, а іншу 1/6 частку виплатить синові в випадку подання ним

такого позову, компенсацію вартості ремонтних робіт в квартирі виплачувати не

згоден, оскільки вони проводились без його відома. В останні два судових

засідання представник відповідача ОСОБА_4, будучи належним чином

повідомленим про місце, день  та час розгляду справи, не з'явився, про причини

неявки суд не повідомив, тому  на підставі ч. 4 ст. 169 ЦПК України суд

постановляє рішення за його відсутності на підставі даних, які є в матеріалах

справи.

                Третя особа ОСОБА_3., будучи належним чином повідомлений про

місце, день та час розгляду справи, до судового засідання не з'явився, надав

суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

                Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи,

вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав

                 В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 та  ОСОБА_2. знаходилися в шлюбі, який був зареєстрований 09.06.1973 року відділом

реєстрації актів цивільного стану Дружківського міського управління юстиції

Донецької області (а.с. 4).

                 Згідно свідоцтва про реєстрацію технічного засобу ЯАА №

289577, оформленого на ім'я відповідача ОСОБА_2, сторонами під час шлюбу в

1985 році було придбано автомобіль ВАЗ 2107, 1985 року випуску, державний

номерний знак НОМЕР_1, який відповідно до ст. 60 СК України  є спільною

сумісною власність подружжя ОСОБА_1 (а.с.33, 98).

              Ринкова вартість вказаного автомобіля згідно звіту спеціаліста №

142 від 04.09.2007 року складає 10218 грн. 67 коп. (а.с. 74-75).

               Відповідно до ч. 1 ст. 70 СК України позивачу ОСОБА_1, як

дружині, належить ? частка вказаного автомобіля.

                 Вказаний автомобіль знаходиться в користуванні відповідача,

знятий з обліку в м. Дніпропетровську і поставлений на облік за місцем його

фактичного проживання в Костянтинівському МРЕВ ДАІ Донецької області, тому

вирішуючи питання про поділ автомобіля суд на підставі ст. 71 СК України вважає

за можливе виділити автомобіль ОСОБА_2., стягнувши з нього на користь

позивача ОСОБА_1 ? частку його вартості в розмірі     5 109 грн. 32 коп.

                 Після припинення спільного життя з ОСОБА_2 позивач ОСОБА_1за особисті кошти в 2005-2006 роках провела капітальний ремонт автомобіля.

Автомобіль був пофарбований, відполірований, виконані необхідні зварні роботи,

проведена заміна деталей, антикорозійна обробка автомобіля, був проведений

ремонт коробки передач та ремонт мотора. Згідно наряд-заказу  № 271 від

05.04.2005 року та акту виконаних робіт від 05.01.2006 року вартість ремонту

автомобіля склала 8150 грн. (а.с.34).  

                   Для зберігання вказаного автомобіля позивачем ОСОБА_1 з

ОСОБА_5. укладався договір оренди гаража АДРЕСА_2 з щомісячною оплатою

оренди гаража в розмірі 100 грн. (а.с.65-67). В межах строку позовної давності

витрати на оплату оренди гаража з листопада 2004 року по листопад 2006 року

складають 2 400 грн. ( 100 грн. х 24 міс.).                          

                Згідно до положень  ст. 360 ЦК України співвласник відповідно

до своєї частки у праві спільної власності зобов'язаний брати участь у витратах

на управління, утримання та збереження спільного майна, отже ОСОБА_2повинен

відшкодувати позивачу ОСОБА_1 ? частку вартості ремонту автомобіля в

розмірі 4075 грн. та  ? частку витрат по оплаті оренди гаража в розмірі  1200

грн.

                  На підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого

14.06.2000 року ЗАТ “Градкомунсервіс”, ОСОБА_2., ОСОБА_1 та ОСОБА_3

на праві власності належить квартира АДРЕСА_1(довідка КП “ДМБТІ” № 11965 від 28.12.2006 року,

а.с. 5).

                 Відповідно до ст. 10 Закону України “Про приватизацію

державного житлового фонду” утримання, ремонт, експлуатація приватизованих

квартир здійснюється за рахунок їх власників. Судом встановлено, що відповідач

ОСОБА_2на порушення ст. ст. 322, 360 ЦК України, ст. 10 Закону України “Про

приватизацію державного житлового фонду”  з 2003 року не виконує обов'язки

співвласника квартири по її утриманню, збереженню та сплаті обов'язкових

платежів.

                 Якщо один із співвласників ухиляється від участі у витратах,

інші співвласники можуть здійснювати їх самостійно й вимагати від цього

співвласника відшкодування понесених витрат в судовому порядку.

                 На підставі вивчених квитанцій, товарних чеків, прибуткових

ордерів та договорів (а.с.36-49 ) судом встановлено, що з серпня 2004 року по

листопад 2007 року витрати позивача ОСОБА_1 по оплаті квартирної плати та

комунальних послуг склали 6205 грн. 71 коп. , а витрати пор оплаті вартості

ремонтних робіт, необхідних для підтримання квартири в жилому стані, -  9

483,84 грн.

                    Вказані витрати понесені позивачем ОСОБА_1 за рахунок

власних коштів, тому відповідно до належної відповідачу ОСОБА_2. 1/3 частки

квартири  розмір відшкодування ОСОБА_2 позивачу ОСОБА_1  понесених

витрат на сплату квартирної плати та комунальних послуг  складає 2 068,57 грн.

(6 205,71 грн. : 3 ), а розмір відшкодування на ремонт квартири -  3 161,28

грн. (9 483,84 грн. : 3).

                  Заперечення представника ОСОБА_2 в частині того, що він

може відшкодувати позивачу лише 1/6 частку понесених витрат на оплату

квартирної плати та комунальних послуг, а витрати на ремонт проведені без його

згоди, судом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки позивач ОСОБА_1

надала докази того, що ці витрати зроблені за рахунок її особистих коштів, а їх

син - інвалід  ОСОБА_3. в них участі не приймав в зв'язку з відсутністю у

нього коштів. Крім того, ст. 360 ЦК України не передбачає отримання згоди

співвласника на витрати, пов'язані з утриманням та збереженням спільного майна,

а виконані ремонтні роботи свідчать про їх необхідність для утримання квартири

в належному стані.

              Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої

постановлено рішення, суд присуджує з іншої сторони понесені нею та

документально підтверджені судові витрати, тому відповідач ОСОБА_2повинен

відшкодувати позивачу витрати по сплату судового збору 205 грн. 99 коп. ,

витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи 30 грн.

, витрати на оплату правової допомоги 1000 грн. , а всього 1235 грн. 99 коп.

                    Керуючись ст. ст. 10, 11,  209, 212, 214, 215, 218 ЦПК

України, ст. ст. 60, 69, 70, 71 СК України,  ст. ст. 322, 360 ЦК України, -  

 

                                                    В И Р І Ш И В :

 

                Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про поділ майна подружжя та

стягнення витрат задовольнити.

                Виділити автомобіль ВАЗ 2107, 1985 року випуску, державний

номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_2.

                Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 ? частку вартості автомобіля ВАЗ 2107, 1985 року випуску,

державний номерний знак НОМЕР_1 в сумі 5109 грн. 32 коп., ? частку вартості

ремонту вказаного автомобіля в сумі      4075 грн., ? частку вартості оренди

гаража для зберігання автомобіля в сумі 1200 грн., 1/3 частку вартості витрат

на комунальні послуги та квартирну плату за період з серпня 2004 року по

листопад  2007 року в сумі 2 068,57 грн., 1/3 частку вартості ремонту квартири

в сумі             3161 грн. 28 коп., а всього 15614 (п'ятнадцять тисяч шістсот

чотирнадцять) грн. 17 коп. та судові витрати в розмірі 1235 (одна тисяча триста

п'ять) грн. 99 коп.

                                    Рішення може бути оскаржене в апеляційний

суд Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд м.

Дніпропетровська шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти

днів із дня проголошення рішення та апеляційної скарги протягом двадцяти днів

із дня подачі заяви про апеляційне оскарження або подачі апеляційної скарги

протягом десяти днів із дня проголошення рішення.

 

                                            

                                      

Суддя                                             В.П.Чебикін

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація