2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2012 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Фединяка В.Д.

суддів: Томин О.О., Малеєв А.Ю.

секретаря Гринчак В.І.

з участю ОСОБА_1. ОСОБА_2,

представника третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа - комісія з питань захисту прав дитини Калуської райдержадміністрації, та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітньої дитини за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Калуського міськрайонного суду від 16 серпня 2012 року, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2012 року ОСОБА_2 звернулася в суд з указаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що вона з відповідачем з 6 липня 2005 року перебували у зареєстрованому шлюбі в якому ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась дочка ОСОБА_4, і разом проживали по АДРЕСА_1. Через напружені стосунки з колишнім чоловіком, останній у грудні 2011 року без її згоди забрав неповнолітню дитину і виїхав на проживання до своїх батьків у с. Вістря Монастирського району Тернопільської області. Після розірвання у квітні 2012 року шлюбу з колишнім чоловіком і батьком неповнолітньої дитини, ОСОБА_1 всупереч волі позивачки не повертає неповнолітню дочку за її місцем прописки та постійного проживання, чинить їй перешкоди у спілкуванні з дитиною та позбавляє її можливості по материнські дбати про дитину. З'ясувати позицію колишнього чоловіка щодо його думки про місце проживання неповнолітньої дочки виявилось не можливим через його відсутність за місцем перебування дитини, яка фактично знаходиться на вихованні батьків відповідача. Позивачка вважала, що вона зможе забезпечити належні умови розвитку та виховання дитини і посилаючись на наведене, просила задовольнити позов та визнати місцем проживання неповнолітньої дитини з позивачкою.

13 липня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 за його місцем проживання с. Вістря Монастирського району Івано-Франківської області, посилаючись на те, що відповідачка не спроможна забезпечити належні умови утримання та виховання дитини. Разом з тим, він працездатний, веде нормальний спосіб життя, має стабільний дохід і може виховувати та утримувати дитину.

Рішенням Калуського міськрайонного суду від 16 серпня 2012 року позов ОСОБА_2 задоволено. Визначено місце проживання ОСОБА_4

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------Справа №2/0908/3847/2012 головуючий у 1інст. Юрчак Л.Б. Провадження №22ц/0990/1847/2012 суддя-доповідач Фединяк В.Д.

Категорія 46

ІНФОРМАЦІЯ_2 по АДРЕСА_1 з її матір'ю - ОСОБА_2.

Цим же рішенням ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні зустрічного позову та вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування оскаржуваного рішення з ухваленням нового про задоволення його позову, посилаючись на те, що суд неповно з'ясував обставини справи, дав неправильну оцінку поданим доказам, допустив порушення норм матеріального і процесуального права та ухвалив помилкове рішення. На думку апелянта, суд не врахував того, що неповнолітня дитина відвідує дитячий садок за його місцем проживання, має там друзів та їй створені належні умови для проживання, розвитку і відпочинку.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги, просить задовольнити цю скаргу.

ОСОБА_2 апеляційну скаргу не визнала, вважає рішення суду законним та обґрунтованим.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та перевіривши відповідно до ст. 303 ЦПК України наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.

Задовольняючи позов і відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 створено достатні матеріально-побутові умови для проживання та розвитку малолітньої дочки ОСОБА_4, яка з народження проживає з матір'ю, і яка відповідно принципу 6 Декларації прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року не повинна бути розлучено зі своєю матір'ю. Виняткових обставини, які допускають розлучення дитини зі своєю матір'ю судом не встановлено.

Висновок суду відповідає вимогам закону і матеріалам справи.

Згідно зі ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно.

Частиною 1 ст.160 цього Кодексу встановлено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Відповідно до ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Ураховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої Постановою Верховної Ради Української РСР від 27 лютого 1991 р. N 789-XII, частин 7, 8 ст. 7 СК, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з як найкращого забезпечення інтересів дітей.

Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства" від 26 квітня 2001 р. N 2402-III кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого мають дочку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, яка з народження проживала з батьками по АДРЕСА_1

Обидві сторони відповідально ставляться до виконання своїх батьківських обов'язків, мають позитивні характеристики, належні матеріально-побутові умови для забезпечення потреб малолітньої дитини, а вони в свою чергу однаково добре ставляться як до матері, так і до батька. Зазначених обставин сторони не заперечують.

Судом встановлено, що з народження малолітня дитина сторін ОСОБА_4 до кінця грудня 20111 року проживала за місцем проживання матері та батька по АДРЕСА_1 відвідувала

дошкільну групу при Грабівській ЗОШ 1-2 ступенів та їй були створені належні матеріально-побутові умови для проживання та розвитку.

Причиною визначення місця проживання неповнолітньої дитини стало погіршення відносин між її батьками, які у подальшому розірвали шлюб.

За таких обставин, відповідно ст. 161 СК України суд першої інстанції прийшов до правильного висновку визначивши місце проживання дочки сторін ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 за місцем проживання її матері по АДРЕСА_1, оскільки дитина з народження проживала з батьками за вказаною адресою, найкраще забезпечує її інтереси і відповідає принципу 6 Декларації прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року щодо не розлучення дитини зі своєю матір'ю.

Суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що відповідач має можливість створення кращих умов виховання дитини, оскільки перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дітей.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду викладених в оскаржуваному рішенні, тому не можуть бути підставою для скасування по суті правильного рішення суду лише з одних формальних мірквань.

Колегія суддів вважає оскаржуване рішення по суті правильним і таким, що ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Підстав для скасування цього рішення, за доводами апеляційної скарги не встановлено.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307,308, 313-315,317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Рішення Калуського міськрайонного суду від 16 серпня 2012 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з часу набрання законної сили.

Головуючий В.Д. Фединяк

Судді: О.О. Томин

А.Ю. Малеєв