Справа № 1490/3913/12 < Дата призначення до судового розгляду та причини (останній запис) > < Дата розгляду справи > 11.09.2012
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 11/1490/671/12 Категорія: ст. 185 ч.3 КК України
Головуючий у першій інстанції Тустановський О.М.
Доповідач апеляційного суду Фаріонова О.М.
П О С Т А Н О В А
попереднього розгляду справи
«11» вересня 2012 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Миколаївської області в складі:
Головуючої - судді Фаріонової О.М.
при секретарі Гур'янової А.Ю.
за участю прокурора Брек Г.С.
захисника ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією заступника Вознесенського міжрайонного прокурора Миколаївської області Чуйка О., який затвердив обвинувальний висновок, на вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 червня 2012 року, яким
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Миколаєва, раніше судимий:
- 02.06.2010 року Ленінським районним судом м. Миколаєва за ст. ст. 309 ч. 2, 307 ч. 2 КК України на 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 3 роки,
виправданий за ст. 185 ч. 3 КК України за недоведеністю участі у вчиненні злочину, з закриттям провадження у справі.
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець м. Миколаєва, раніше судимий:
- 12.05.2010 року Центральним районним судом м. Миколаєва за ст. 309 ч.1 КК України на 1 рік позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 рік,
виправданий за ст. 185 ч. 3 КК України за недоведеністю участі у вчиненні злочину, з закриттям провадження у справі.
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець м. Архангельськ Російської Федерації, раніше судимий:
- 02.03.1993 року Івано-Франківським військовим судом за ст. ст. 240 п. «В», 229-6 ч. 1 КК України (1960 року) на 3 роки позбавлення волі, звільненого 09.09.1995 року за відбуттям покарання;
- 17.06.1997 року Вознесенським міським судом Миколаївської області за ст. ст. 206 ч. 3, 101 ч.1, 222 ч.3 КК України на 6 років позбавлення волі, звільнений 07.03.2003 року за відбуттям строку призначеного покарання,
- 14.08.2003 року Вознесенським міським судом Миколаївської області за ст. 185 ч. 3 КК України на 3 роки позбавлення волі, звільненого 14.08.2006 року за відбуттям строку призначеного покарання,
засуджений за ст. 309 ч.1 КК України на 3 місяці 10 днів арешту. За ст. 185 ч. 3 КК України виправданий за недоведеністю участі у вчиненні злочину, з закриттям провадження у справі.
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженець с. Скопівка Добровеличківського району Кіровоградської області, раніше судимого:
- 14.09.2010 року Комінтернівським районним судом Одеської області за ст. 309 ч.1 КК України до штрафу в сумі 1700 грн.,
засуджений за ст. 185 ч.1 КК України на 80 годин громадських робіт. За ст. 185 ч. 3 КК України виправданий за недоведеністю участі у вчиненні злочину, з закриттям провадження у справі.
За вироком суду, ОСОБА_6 в жовтні 2007 року в лісосмузі біля річки Південний Буг виявив дикоростучі рослини коноплі, з якої обірвав верхні частини коноплі та зберігав за місцем свого проживання в АДРЕСА_1, без мети збуту.
21 січня 2008 року ОСОБА_6, незаконно зберігаючи при собі наркотичний засіб - марихуану, знаходячись на території залізничного вокзалу станції Вознесенськ, здійснив посадку в електропоїзд №63 сполученням «Дніпропетровськ - Одеса», яким в період з 3 години 40 хвилин до 7 год. незаконно перевіз наркотичний засіб - марихуану, від станції Вознесенськ до станції Одеса-Головна. В цей же день, 21.01.2008 року біля 7 год. на станції Одеса - Головна працівники міліції у ОСОБА_6 вилучили два газетних згортка з наркотичним засобом - марихуаною, загальною вагою у висушеному стані 5,5 грамів, яку він незаконно придбав, виготовив, зберігав та перевозив без мети збуту.
18 березня 2011 року біля 21 год. в м. Вознесенську Миколаївської області, ОСОБА_7 з території плодоносного винограднику ВАТ «Зелений Гай» таємно викрав 15 залізобетонних стовпчиків вартістю 1125 грн.
Крім того, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 органами досудового слідства обвинувачувались за ст. 185 ч. 3 КК України у тому, що в період з 27.03.2011 року по 28.03.2011 року в смт. Олександрівка Вознесенського району Миколаївської області вони проникли на територію ВАТ «Олександрійський гранітний кар'єр» Вознесенського району Миколаївської області, звідки таємно викрали чуже майно вартістю 27558 грн. 06 коп.
З матеріалів справи вбачається, що, оспорюючи вирок суду, заступник Вознесенського міжрайонного прокурора Миколаївської області, який затвердив обвинувальний висновок, подав на вирок дві апеляції, а саме:
- в апеляції, поданій до суду 27.06.2012 року, прокурор просить вирок суду від 13.06.2012 року в частині виправдання ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за ст.185 ч.3 КК України скасувати через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, та повернути справу на новий судовий розгляд, а в решті вирок залишити без зміни (т.2, а.с. 190-193).
- в апеляції від 27.06.2012 року, яка надійшла до суду 02.07.2012 року (т.2, а.с. 196-200), прокурор просить в частині виправдання ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за ст. 185 ч.3 КК України скасувати через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, та постановити новий вирок, за яким визнати винними ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України та призначити покарання:
ОСОБА_4 за ст. 185 ч. 3 КК України на 3 роки позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України шляхом часткового складання покарань за цим вироком та попереднім вироком від 02.06.2010 року, остаточно визначити покарання на 6 років позбавлення волі;
ОСОБА_5 за ст. 185 ч. 3 КК України на 3 роки позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України шляхом часткового складання покарань за цим вироком та попереднім вироком від 12.05.2010 року, остаточно визначити покарання на 3 роки 6 місяців позбавлення волі;
ОСОБА_7 за ст. 185 ч.3 КК України на 3 роки позбавлення волі, за ст. 185 ч. 1 КК України - у виді громадських робіт строком 80 годин. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити покарання на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_7 звільнити від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки;
ОСОБА_6 за ст. 185 ч. 3 КК України - 3 роки позбавлення волі, за ст. 309 ч. 1 КК України - у вигляді арешту строком 3 місяці і 10 днів. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання на 3 роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнити від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки.
Заслухавши думку прокурора та захисника ОСОБА_3, які не заперечували проти повернення справи до суду у зв'язку з невідповідністю поданої прокурором апеляції вимогам ст. 350 КПК України, вважаю за необхідне повернути справу до суду першої інстанції з наступних підстав.
Заступник Вознесенського міжрайонного прокурора Миколаївської області подав на вирок дві апеляції, в кожній з них викладені різні вимоги стосовно вироку, який оскаржується. Зокрема, в першій апеляції прокурор просить скасувати вирок та направити справу на новий судовий розгляд, а в другій апеляції - постановити новий вирок.
Тобто, вимоги прокурора є край суперечливими, оскільки прокурор в апеляції виклав різні вимоги до суду апеляційної інстанції.
Крім того, апеляція прокурора, яка надійшла до суду 02.07.2012 року, в якій поставлено питання про постановлення нового вироку, не є мотивованою.
Так, в резолютивній частині прокурор просить визнати ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 винними у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України та призначити кожному із них покарання у виді позбавлення волі, а, крім того, стосовно ОСОБА_7 та ОСОБА_6 - з застосуванням ст. 75 КК України.
Однак, в мотивувальній частині апеляції прокурор не наводить жодних обставин, які підлягають врахуванню при призначенні покарання, та які пом'якшують та обтяжують покарання зазначених осіб, а також щодо підстав застосування ст. 75 КК України, тобто взагалі не мотивує апеляцію в цій частині.
Більш того, як вбачається з мотивувальної частини апеляції, яка надійшла до суду 02.07.2012 року, в ній прокурор не оспорює вирок суду в частині засудження ОСОБА_7 за ст. 185 ч.1 КК України та ОСОБА_6 за ст. 309 ч.1 КК України. Між тим, в резолютивній частині прокурор просить про скасування постановленого судом вироку в повному обсязі та призначення ОСОБА_7 та ОСОБА_6 покарання також за тими статтями КК, за якими прокурор вирок не оскаржує, та таке ж, яке визначено судом.
Таким чином, позиція апелянта є суперечливою, а його доводи викладені в апеляції без урахування вимог ст. 378 КПК України. Тому апеляція прокурора не відповідає вимогам ст. 350 КПК України.
Крім того, у разі подання апеляції, в якій ставиться питання про погіршення становища засуджених, суду першої інстанції слід виконати вимоги ст. 358 КПК України щодо обов'язкового виклику засуджених в апеляційний суд, чого не було здійснено судом при направленні справи до апеляційного суду.
За наведених підстав, кримінальна справа підлягає поверненню до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відповідності апеляції прокурора вимогам ст. 350 КПК України та про її подальший рух відповідно до вимог ст. 352 КПК України.
Керуючись ст. 359 КПК України, суддя -
п о с т а н о в и в :
Кримінальну справу у відношенні ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 повернути до Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області для виконання вимог ст. ст. 350, 352 КПК України.
Суддя