Справа № 2-1359/2008

 

 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 

 

27 червня 2008

року                                                                          

м. Дніпропетровськ

 

Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі: судді - Грищенко В.

М., при секретарі - Демченко О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні

цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

до ЗАТ «Дніпропетровська будівельна компанія «Містобудівник», військової

частини А-1314, третя особа - КП Дніпропетровське міжміське бюро технічної

інвентаризації, про визнання права власності, -

 

В С Т А Н О В И В:

 

Позивачі звернулися до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги

наступними обставинами.

ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині А-1314 у період

часу з 1993 по 1998 рік.

Для забезпечення житлом родини ОСОБА_1між військовою частиною та ЗАТ

«Дніпропетровська будівельна компанія «Містобудівник» був укладений договір про

пайову участь у будівництві житлового будинку АДРЕСА_1. Через брак коштів міська рада залучила до будівництва

додаткових інвесторів, а після завершення будівництва відбувся розподіл квартир

між інвесторами. Квартира 33, у якій мешкають позивачі, була визначена

власністю «Лакофарбового заводу», як одного з інвесторів. Виконуючи свої зобов'

язання перед військовою частиною, ЗАТ «Дніпропетровська будівельна компанія

«Містобудівник» викупило квартиру у «Лакофарбового заводу» та передала її по

акту приймання-передачі військовій частині, а та, в свою чергу, надала її сім»ї

ОСОБА_1, але не оформила перехід власності у встановленому законом порядку.

Сім'я ОСОБА_1, які отримали квартиру, не може можуть реалізувати своє право на

приватизацію житла, в якому проживають, через те, що квартира не є державною

власністю, а власністю ЗАТ «Дніпропетровська будівельна компанія

«Містобудівник».

Просять суд визнати за ними право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1м. Дніпропетровську.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1, який також є представником позивачів

- своїх дітей, повністю підтримав позовні вимоги та, посилаючись на ті самі

підстави, просив їх задовольнити.

Представник відповідача ЗАТ «Дніпропетровська будівельна компанія

«Містобудівник» у судовому засіданні не заперечував проти задоволення позову,

так як у 1997 році виконав свої зобов'язання перед військовою частиною та

передав їй квартиру АДРЕСА_1м. Дніпропетровську згідно з

актом прийому-передачі, у себе з балансу зняв, але військова частина не

оформила документи на право власності на цю квартиру, що й ускладнило тепер

оформлення цього права.

Представник відповідача - військової частини А-1314 у судовому засіданні не

заперечував проти задоволення позову, оскільки дійсно сім»ї ОСОБА_1, як

військовослужбовцю, була надана квартира, яку військова частина побудувала на

паях з ЗАТ «Дніпропетровська будівельна компанія «Містобудівник». Фактично

квартира була передана військовій частині на підставі акту, але не відбулося

юридичне оформлення права власності. Не вважають доцільним оформлювати тепер на

військову частину право власності на квартиру, яка фактично передана у

власність сім'ї ОСОБА_1.

Представник третьої особи надав суду листа з проханням розглянути справу у його

відсутність.

Вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд

вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не

заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із

закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Суд вважає, що родина ОСОБА_1, отримавши квартиру на підставі ордера від

військової частини, набула право користування квартирою, як однією зі складових

права власності.

Оформити право власності у порядку приватизації позивачі не можуть у зв»язку з

тим, що квартира, як виявилося, є не державною власністю.

Право родини ОСОБА_1на квартиру ніким не оспорюється, не встановлено й

незаконності набуття позивачами цього права, а тому суд вважає можливим визнати

за ними право власності на квартиру судовим рішенням.

Керуючись ст..328 ЦК України, ст.ст.212-215 ЦПК України, суд, -

 

В И Р І Ш И В:

 

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4до ЗАТ «Дніпропетровська

будівельна компанія «Містобудівник», військової частини А-1314, третя особа -

КП Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації, про визнання права

власності, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2,

ОСОБА_3, ОСОБА_4право

спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1у м.

Дніпропетровську.

Стягнути з ЗАТ «Дніпропетровська будівельна компанія «Містобудівник» на користь

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4судові витрати у розмірі 81 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про

апеляційне оскарження.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти

днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна  скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після

подання заяви про апеляційне оскарження.

 

 

 

Суддя:                                                                         

               В. М. Грищенко