21.09.2012 Справа № 0309/8074/2012

18.09.2012 Провадження № 2/0309/252/2012

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2012 року селище Любешів.

Любешівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого -судді Глинянчука В.Д.,

при секретарі Оласюк Л.П.,

з участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

представників третьої особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Любешівської районної санітарно-епідеміологічної станції -Антонюка М.В., Зарудчівської сільської ради Любешівського району Волинської області -Зімича А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, --

встановив:

До Любешівського районного суду з позовом до ОСОБА_6 звернувся ОСОБА_1.

Свої вимоги мотивує тим, що проживає у АДРЕСА_1, має житловий будинок, є власником земельної ділянки. Натомість відповідач є власником житлового будинку та суміжної земельної ділянки по АДРЕСА_2. На земельній ділянці відповідача споруджено дворову вбиральню, яка розміщена на відстані 10 метрів від його будинку. Неприємні запахи розповсюджуються на його подвір'я, у будинок тощо. З цього приводу він звертався в Любешівську санітарно-епідеміологічну станцію, яка встановила порушення санітарних норм, відповідачу направлено лист-припис. ОСОБА_6 не виконала вимог санепідемслужби. У зв'язку з цим просить ухвалити рішення, яким зобов'язати відповідача перенести дворову вбиральню на відстань не менше 20 метрів від його житлового будинку.

Позивач, представник позивача в судовому засіданні вимоги позову підтримали.

Відповідач у судовому засіданні 04 вересня 2012 року проти позову заперечила. Зазначила, що туалет стояв ще до будівництва будинку ОСОБА_1 Разом з тим, визнала, що на тому самому місці поставила нову вбиральню в кінці 2011 року.

Представник третьої особи -- Любешівської районної санітарно-епідеміологічної станції -- Антонюк М.В. в суді пояснив, що особисто виїжджав у село Зарудчі до громадянки ОСОБА_6 Було встановлено, що дворова вбиральня, яка розміщена на її земельній ділянці, по відношенню до будинку ОСОБА_1 знаходиться ближче ніж за 10 метрів. З цього приводу було винесено припис та констатовано порушення будівельних норм, у зв'язку з його невиконанням ОСОБА_6 притягнуто до адмінвідповідальності.

Представник третьої особи -- Зарудчівської сільської ради Любешівського району -Зімич А.М. вважає обґрунтованим позов ОСОБА_1 Вказав, що по наявних у сільській раді документах позивач правомірно користується земельною ділянкою, на якій розташований його будинок.

Дослідженням доказів по справі суд встановив наступне.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_1 в судовому засіданні показав, що збудував свою хату на початку 80-х років. Натомість відповідач поставила туалет у 1987 році, в кінці 2011 року на тому ж самому місці вони поставили нову вбиральню. На неодноразові прохання не ставити туалет відповідач, її родина не реагували.

Показання позивача підтвердила допитана в якості свідка ОСОБА_7

Свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9 показали, що туалет ОСОБА_6 стояв там до того, як ОСОБА_1 побудував хату. Разом з тим вказали, що в 60-х роках на подвір'ї відповідача вбиральня стояла в іншому місці.

Представник відповідача ОСОБА_3 визнала, що наявний зараз туалет знаходиться не в тому місці, як це вказано в проекті забудови індивідуальної садиби ОСОБА_6 від 1971 року.

Приписом Любешівської районної санітарно-епідеміологічної станції від 05 грудня 2011 року констатовано порушення держаних будівельних норм при розміщенні туалету по АДРЕСА_2 села Зарудчі Любешівського району.

У зв'язку з невиконанням вказаного припису ОСОБА_6 притягнуто до адмінвідповідальності.

Таблицею 3 розділу 2 наказу Держбуду України № 37 від 24 березня 1992 року «Державні будівельні норми. Житлові будинки для індивідуальних забудовників»встановлено, що відстань від житлового будинку до дворової вбиральні повинна бути не меншою ніж 20 метрів.

Відповідно до частини 1 статті 91 Земельного кодексу України (далі -ЗК) власники земельних ділянок серед іншого зобов'язані не порушувати прав власників суміжних ділянок та землекористувачів.

Згідно статті 103 ЗК власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них.

Відповідно до статті 104 ЗК власники та землекористувачі земельних ділянок можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров'я людей, тварин, на повітря, земельні ділянки та інше.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_6, споруджуючи дворову вбиральню на відстані 10 метрів від житлового будинку ОСОБА_1, порушила встановлені законодавством вимоги до такого типу забудови та правила добросусідства, що завдає суттєвих незручностей позивачу. А тому позов слід задовольнити.

Згідно частини 1 статті 88 Цивільного процесуального кодексу України (далі -ЦПК) понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 10, 11, 60, 197, 209, 213-215 ЦПК, на підставі статей 91, 103, 104 ЗК, наказу Держбуду України № 37 від 24 березня 1992 року «Державні будівельні норми. Житлові будинки для індивідуальних забудовників», суд --

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Зобов'язати ОСОБА_6 у встановленому законом порядку перенести дворову вбиральню на відстань не менше 20 (двадцяти) метрів від житлового будинку ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 у місячний строк з дня набрання рішенням законної сили.

Стягнути з ОСОБА_6 в користь ОСОБА_1 107 (сто сім) гривень 30 копійок понесених та документально підтверджених судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення оскаржуваного судового рішення.

Головуючий: суддя В.Д. Глинянчук