УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2007 року вересня місяця «24» дня колегія суддів судової палати у

цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого,  судді:   Курської А.Г.

       Суддів: Горбань В.В., Шаповалової О. А.

       При секретарі:   Гончарук В.М. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по договору займу,  за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Залізничного районного суду м.  Сімферополя Автономної Республіки Крим від 12 червня 2007 року,  -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по договору займу.

ОСОБА_1 заявив клопотання про забезпечення позову шляхом накладенням арешту на квартиру АДРЕСА_1і,  яка належить на праві власності відповідачціОСОБА_2

Ухвалою Залізничного районного суду м.  Сімферополя Автономної Республіки Крим від 12 червня 2007 року клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1і,  що належить відповідачціОСОБА_2

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування ухвали суду від 12.06.2007 року,  посилаючись на те,  що ухвала незаконна і необгрунтована,  постановлена судом при неповному з'ясуванні всіх обставин,  що мають значення для справи,  з порушенням норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача,  дослідивши матеріали справи,  обговоривши доводи апеляційної скарги,  вислухавши пояснення представника відповідачки,  колегія суддів вважає,  що апеляційна скарга є необгрунтованою і задоволенню не підлягає за таких підстав.

Постановляючи ухвалу про задоволення клопотання про забезпечення позову,  суд першої інстанції виходив із того,  що не прийняття заходів забезпечення позову може ускладнити виконання рішення у майбутньому та зробить його виконання неможливим.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів,  оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам процесуального закону.

Згідно зі  ст.  151 Цивільного процесуального кодексу України суд за заявою осіб,  які беруть участь у справі,  може вжити заходи забезпечення позову,  забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи,

Справа № 22-ц-5042/2007 р.                Головуючий в першій інстанції Гнусарєв В.К.

Доповідач                                               Горбань В.В.

якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Виходячи з аналізу даної норми закону,  під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом,  у провадженні якого знаходиться справа,  заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача,  які гарантують реальне виконання судового рішення,  прийнятого за його позовом.  Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача,  який може сховати майно,  розтратити його,  продати або знецінити і,  що такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того,  що виконання рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.

Як убачається зі змісту позовної заяви позивачем заявлений позов доОСОБА_2 майнового характеру,  просить стягнути на його користь борг у сумі 11142 грн.

Задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову,  суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність прийняття такого виду забезпечення позову,  як накладення арешту на спірне майно,  оскільки невжиття заходів забезпечення може утруднити у подальшому виконання рішення суду.

Посилання в апеляційній скарзі на те,  що вартість квартири значно більше ніж ціна позову,  тому обраний судом вид забезпечення позову є неспівмірним із заявленими позивачем вимогами,  колегія суддів вважає необгрунтованим,  оскільки воно спростовується договором купівлі-продажу квартири,  зі змісту якого слідує,  що вартість спірної квартири складає 12300 грн.,  що є співмірним із заявленими позивачем вимогами у розмірі 11142 грн.

Інші доводи апеляційної скарги не містять правових підстав для скасування ухвали суду.

Таким чином,  колегія суддів вважає,  що вимоги процесуального закону судом першої інстанції не порушені,  підстав для скасування ухвали суду першої інстанції немає.

Згідно з п.1 ч.1  ст. 312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін,  якщо з судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303,  307,  312,  314,  315 Цивільного процесуального кодексу України,  колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Залізничного районного суду м.  Сімферополя Автономної Республіки Крим від 12 червня .2007 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Справа № 22-ц-5042/2007 р.                Головуючий в першій інстанції Гнусарєв В.К.

Доповідач                                               Горбань В.В.