УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 жовтня 2007 року апеляційний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді:    Романова О.В.

суддів                                       Михайловського В.І.,

Фоміна Ю.В. з участю прокурора      Селюченко І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Житомирського районного суду Житомирської області від 25 червня 2007 року,

встановив:

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець с.Тетерівка Житомирського району, громадянин України, не судимий, засуджений за ст. 115 ч.1 КК України на 10 (десять) років позбавлення волі.

Запобіжний захід засудженому визначений - тримання під вартою.

Початок строку покарання ОСОБА_1 рахується з 6 березня 2007 року.

Речові докази по справі: одяг повернути засудженому ОСОБА_1, решту речових доказів вирішено знищити.

Згідно вироку суду ОСОБА_1 6.03.2007 року близько 13' години у стані алкогольного сп'яніння за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 на грунті неприязнених стосунків під час виниклої сварки та розпиття спиртних напоїв наніс своїй матері ОСОБА_2 удар правою рукою в обличчя, коли вона впала на підлогу ОСОБА_1наніс ще не менше 10 ударів в обличчя потерпілої правою ногою, заподіявши тяжку черепно-мозкову травму, яка супруводувалася масившими синцями у навколо орбітальних ділянках та на підборідді, садна в ділянці зовнішнього кута правого ока, в лівій надбрівній ділянці, у правій скроневій ділянці, на підборідді та на лівій щоці, забійну рану верхньої губи та правої

Справа № 11-626 2007 р.                                                          Головуючий у 1 інстанції Баренко С.Г.

Категорія ст.115 ч.1 КК України                                                Доповідач Михайловський В.І.

2

вушної ділянки, заподіявши кровоиливи під м'які покрови голови, на лобі, у лівій скроневій, правій лобно-тім'яно-скроневій та лівій потиличній ділянках, субдральний  крововилив  справа  об'ємом до   150  мл  та діфузно-обмежені крововиливи в правій тім'яній ділянці та ділянці правої півкулі мозочка.

Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень настала смерть потерпілої ОСОБА_2, у якої розвинувся набряк та набухання головного мозку, що призвело до здавлення стовбура головного мозку.

Крім цього, ОСОБА_1 наніс під час сварки та виниклої бійки близько 5 ударів у живіт та груди потерпілої, спричинивши й середньої тяжкості тілесні ушкодження за ознаками довготривалого розладу здоров'яу вигляді переломів ребер зліва 2,3,4,5,6,7^го по середньо-ключичній ліній, 7,8,9 по передній підпахвинній лінії нижньої частини поверхні лівого плеча, по тильній частині поверхні лівої кисті, 5^го підлопатковій непрямого характеру та справа 8^го по передній лінії прямого характеру, а також легкі тілесні ушкодження у вигляді саден та синців у ділянці правого ліктьового суглобу в правій та лівій підключичній ділянці, по задній поверхні лівого плеча, по тильній поверхні лівої кисті, які не знаходяться у причинному зв'язку зі смертю потерпілої ОСОБА_2.

В апеляції засуджений ОСОБА_2 просить зменшити строк покарання, призначений йому вироком суду першої інстанці. В обгрунтування апеляційної скарги засуджений посилається на ті обставини, що має двох неповнолітніх дітей, розкаюється за вчинений злочин та став на шлях виправлення, оскільки 4,5 місяці він знаходиться під вартою в тюрмі.

Заслухавши доповідача по справі, висновок прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції засудженого, обговоривши доводи апеляції та вивчивши справу, апеляційний суд вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Покарання засудженому ОСОБА_1 призначено судом у відповідності до вимог ст. 65 КК України з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, даних про особу засудженого та всіх обставин справи, в тому числі і тих, на які є посилання в апеляції.

Судом враховано, що ОСОБА_1 розкаявся за вчинений злочин та сприяв своєю поведінкою і правдивими показами його розкриттю, має двох неповнолітніх дітей та хворіє на серце.

Разом з тим вчинив злочин у стані алкогольного сп'яніння, характеризується у негативної сторони, потребуючи примусового лікування від алкоголізму.

Саме з урахуванням цих даних та обставин справи, суспільної небезпечності та характеру вчиненого злочину, суд I^і інстанції обгрунтовано призначив засудженому ОСОБА_1 міру покарання у межах санкції ст. 115 ч.1 КК України, а тому суд не знаходить підстав для його пом'якшення та зміни вироку в цій частині.

Керуючись ст.ст. 365, 366, КПК України, суд

3

УХВАЛИВ:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Житомирського районного суду Житомирської області від 25 червня 2007 року щодо нього - без зміни.