УХВАЛА
Іменем України
10 жовтня 2007 року
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді Широкової Л.В.
судців Женевської А.В., Малахової Н.М.
при секретарі судового Забеліній О.О.
засідання з участю
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1, подану на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 03 липня 2007 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
встановила:
У вересні 2006 р. ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом, просив стягнути з відповідачки на його користь 6118 грн. 50 коп. матеріальної та 2000 грн. моральної шкоди, а також судові витрати пов'язані з розглядом даної справи. На обгрунтування позову позивач посилався на те, що відповідачка ,з якою його шлюб розірвано за рішенням суду і проведено розділ спільного майна , в тому числі і жилого будинку по АДРЕСА_1 , постійно вчиняє щодо нього неправомірні дії, заподіюючи шкоду. В листопаді 1994 р. він уклав типовий договір для газифікації його частини будинку, вартість робіт складає 10933 грн. Відповідачка, бажаючи підвести газ до своєї частини будинку та скористатися газовим стояком, відмовляється відшкодувати йому половину витрат, які він поніс по газифікації будинку. У зв'язку з тим, що відповідачка не давала можливості користуватись вигрібною ямою, він змушений був облаштувати каналізацію окремо, понісши витрати в сумі 560 грн. Також, вона самовільно відключила світло, тому він змушений був купити електричний кабель для зовнішньої електромережі на що витратив 92 грн. Також він поніс витрати у 240 грн. по виконанню проектних робіт по газифікації. Позивач також зазначив, що недостойна поведінка відповідачки спричинила йому моральну шкоду.
Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 03 липня 2007 р. позов задоволено частково. Стягнуто у ОСОБА_1 5466 грн. 50 коп. витрат, понесених у зв'язку із підведенням газу по будинку АДРЕСА_1, 120 грн. за виконання проектних робіт, 560 грн. витрат
Справа № 22ц-1759 Головуючий у суді 1 -ї інстанції Вельмик А.Є.
Категорія 19 Суддя-доповідач Широкова Л.В.
2 пов'язаних із обладнанням каналізації та 92 грн. за проведення світла, 100 грн. моральної *шкоди, 68 грн. 49 коп. витрат по сплаті судового збору та 30 грн. витрат, пов'язаних з інформаційно-технічним забезпеченням розгляду справи.
Не погоджуючись з рішенням, відповідачка подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, посилаючись на порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи. Апелянт вважає, що суд допустив неповноту, не дав належної оцінки доказам, а тому ухвалив неправильне рішення.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, рішення - скасуванню з передачею справи на новий розгляд з таких підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що факти заподіяння шкоди позивачу доведені, а оскільки така шкода заподіяна в результаті неправомірних дій відповідачки, то на неї слід покласти обов'язок по відшкодуванню.
Проте, такий висновок є передчасним і не грунтується на матеріалах справи.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції не встановив фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини і допустив порушення норм матеріального та процесуального права.
Так, перевіряючи докази на обгрунтування вимог про стягнення витрат по газифікації, суд встановив, що позивач, 18.11.1994 р. за договором на газифікацію сплатив 1120962 крб. (а.с.64), суд же стягнув з відповідача не частину цих витрат, а вартість робіт на час вирішення спору згідно кошторису 2006 р. При цьому, суд не звернув увагу на те, що у матеріалах справи є ряд платіжних документів, виданих як позивачу, так і відповідачці, про внесення платежів по газифікації, і не з'ясував, які саме роботи сторонами оплачені, коли і які роботи по газифікації виконувались.
Що стосується відшкодування витрат за облаштування каналізації у зв'язку із перешкодами з боку відповідачки у користуванні вигрібною ямою, суд не встановив чи залишена дана вигрібна яма у спільне користування співвласників за рішенням Бердичівського районного суду від 19.12.1991 р. про розподіл будинку.
Ухвалюючи рішення про стягнення з відповідача 92 грн. за проведення світла, суд не з'ясував у чому полягали неправомірні дії ОСОБА_1, внаслідок яких позивач змушений був 30.07.2006 р. купувати 40 м. кабелю (а.с.7) і коли мали місце неправомірні дії відповідачки.
Так, у позовній заяві позивач зазначає: "самовільно відключила світло", а у зверненні до органів внутрішніх справ стверджує про пошкодження кабелю у січні 2006 р. (а.с.14).
Відповідач заперечувала проти позову і вказувала про те, що 07.06.06 р. мала дозвіл РЕМ на зняття пломби з лічильника у зв'язку з його перенесенням в інше місце. Цих пояснень суд не перевірив.
Також, суд не перевірив, як вирішено питання розмежування системи освітлення у будинку у зв'язку з його поділом , за рішенням 1991 р.
За таких обставин ухвалене судом рішення не можна визнати законним та обгрунтованим, а тому воно підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
Керуючись ст. ст. 303-304, 307, 311, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 03 липня 2007 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду іншим суддею.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.