РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року вересня місяця „24" дня колегія суддів судової палати у цивільних
справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді: Курської А.Г.
Суддів: Горбань В.В., Шаповалової О.А.
При секретарі: Гончарук В.М. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом комунального підприємства „Мирний - наш дім" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по квартирній платі та заборгованості по теплопостачанню, за апеляційною скаргою комунального підприємства „Мирний - наш дім" на рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 13 березня 2007 року,
ВСТАНОВИЛА:
14 листопада 2006 року комунальне підприємство „Мирний - наш дім" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по квартирній платі та заборгованості по теплопостачанню. Вимоги мотивовані тим, що відповідачі проживають за адресою: АДРЕСА_1. З відповідачами було укладено договір про участь у затратах на утримання будинку і прилеглої території в 1998 році, відкрито особовий рахунок. Відповідачі в порушення ст. 820 ЦК України, п. 14, 17 Правил користування житловими приміщеннями, ст. 68 ЖК України оплату на утримання будинку і прибудинкової території своєчасно не вносять, в результаті чого виникла заборгованість на утримання будинку і прибудинкової території в розмірі 599 грн. 57 коп. на 01.11.2006 рік, по теплопостачанню на 01.10.2006 рік 3646 грн. Просять поновити строк на звернення до суду з позовом, оскільки основна сума заборгованості виникла за період 1997-2001 pp. В цей період, згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 229 від 17.04.1995 року весь житловий фонд домоуправління військового містечка п. Мирний був переданий до Євпаторійської міської ради. В липні 1996 року була створена Мирнівська селищна рада і тільки у квітні 1999 року житловий фонд був переданий Мирнівській селищній раді і прийнятий КПСУ „Наш дім" на баланс у вересні 1999 року, просять поновити строк з моменту передачі технічної і бухгалтерської документації підприємству. В процесі розгляду справи уточнили позовні вимоги, просили стягнути з відповідачів суму заборгованості на утримання будинку і прибудинкової території в розмірі 599 грн. 57 коп., по теплопостачанню в розмірі 1250 грн. 15 коп., з урахуванням того, що позов в частині стягнення суми заборгованості по теплопостачанню 2395 грн. 96 коп. просили залишити без розгляду.
Рішенням Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від
13.03.2007 року позовні вимоги комунального підприємства „Мирний - наш дім" до
ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення
заборгованості по витратам на утримання будинку і прибудинкової території та
заборгованості по теплопостачанню задоволено частково. Стягнуто з Кураєвої Валентини
Георгіївни і ОСОБА_2 на користь комунального підприємства
„Мирний - наш дім" заборгованість по витратам на утримання будинку і прибудинкової
території у сумі 71 грн. 22 коп., витрати по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення
Справа № 22-3555/2007 р Головуючий в 1 інстанції Абзатова Г.Г.
Доповідач Горбань В.В.
розгляду справи у сумі 30 грн., витрати по сплаті держмита 51 грн. на користь держави. В іншій частині позову про стягнення заборгованості по витратам на утримання будинку і прибудинкової території відмовлено. В задоволенні позову комунального підприємства „Мирний - наш дім" до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у частині стягнення заборгованості по теплопостачанню за період з 1.11.2003 року по 1.11.2006 року в сумі 1250 грн. 15 коп. відмовлено. Провадження по справі за позовом комунального підприємства „Мирний - наш дім" до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у частині стягнення заборгованості по теплопостачанню за період з 1.11.1999 року по 1.11.2003 року на суму 2395 грн. 96 коп.3алишено без розгляду.
На вказане рішення суду комунальним підприємством „Мирний - наш дім" принесено апеляційну скаргу, в якій просять скасувати рішення з ухваленням нового про задоволення їх вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, на неповне з'ясування обставин справи, які мають суттєве значення для розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову в частині стягнення заборгованості по квартирній платі, суд першої інстанції виходив з того, що заборгованість по квартирній платі підлягає стягненню за період з листопада 2003 року по листопад 2006 року, тобто в межах строку позовної давності.
Проте з такими висновками суду першої інстанції в повному обсязі погодитися не можна.
При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що будинок знаходиться на утриманні позивача. Відповідачі з 1978 року являлися наймачами квартири АДРЕСА_1, а з 20.02.2004 року являються власниками зазначеної квартири, користуються послугами позивача. Але несвоєчасно сплачують плату за користування житлом та прибудинковою територією.
Згідно зі ст. 68 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату.
Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідачі з вересня 1998 року по жовтень 2006 року ухиляються від оплати за користування житлом. Згідно з довідкою-розрахунком заборгованість за цей період складає 599 грн. 57 коп.
Визначаючи розмір заборгованості у сумі 71 грн. 22 коп., суд першої інстанції дійшов висновку, що зазначена заборгованість підлягає стягненню в межах строку позовної давності, тобто з жовтня 2003 року по жовтень 2006 року.
Але при цьому суд першої інстанції не звернув уваги на вимоги ст. 264 ЦК України та фактичні обставини справи.
Відповідно до правил статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності до нового строку не зараховується.
Як убачається з матеріалів справи, відповідачі мають заборгованість по оплаті за житло з вересня 1998 року. Зі змісту довідки-розрахунку вбачається, що з вересня 1998 року по червень 2001 року позивачі не проводили оплату за користування житлом. 3 липня 2001 року позивачі поновили виконувати свої зобов'язання по оплаті за
користування житлом. Але з цього часу проводили оплату несвоєчасно та не в повному розмірі (а.с. 5). У зв'язку з чим у них виникла заборгованість у розмірі 599 грн. 57 коп.
Між тим суд першої інстанції не дав належної оцінки даним обставинам і не звернув уваги на те, що позивачами фактично до спливу строку позовної давності були вчинені дії, що свідчать про визнання ними свого боргу за користування житлом.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що у даному конкретному випадку мало місце переривання перебігу строку позовної давності, тому з позивачів підлягає стягненню заборгованість за весь час неналежного виконання відповідачами своїх зобов'язань за договором у розмірі 599 грн. 57 коп., тобто з вересня 1998 року по жовтень 2006 року.
За таких обставин, оскільки судом першої інстанції обставини справи встановлені повно й правильно, однак неправильно застосовані норми матеріального права, відповідно до правил п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Вирішуючи спір у частині стягнення заборгованості за теплопостачання, суд першої інстанції виходив з необґрунтованості позовних вимог та їх недоведеності. При цьому визнав встановленим, що у позивача не виникло право вимоги по відшкодуванню заборгованості за теплопостачання.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам закону.
Як убачається з матеріалів справи між позивачем і відповідачами відсутні договірні правовідносини на поставку теплової енергії.
Проти даних обставин у суді апеляційної інстанції не заперечував представник позивача, який пояснив, що відповідачі за споживчу ними теплову енергію проводять оплату ОП «Кримтеплокомуненерго» на підставі виданих ними абонентським книжкам. Позивач згідно з умовами договору на відпуск теплової енергії від 01.07.2004 року та доповненнями до даного договору виступає гарантом оплати і несе повну відповідальність перед ОП «Кримтеплокомуненерго» за своєчасну і повну оплату квартиронаймачами і власниками квартир послуг постачальника.
Приймаючи до уваги дані обставини та встановивши, що позивач за період з 01.11.2003 року по 01.11.2006 року не поніс витрат перед постачальником як гарант за спожиту позивачами теплову енергію, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність у позивача права на зворотну вимогу (регресу) в межах сплаченої ним суми і обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.
Довід апеляційної скарзі про те, що між позивачем і відповідачами існують договірні правовідносини щодо постачання теплової енергії, колегія суддів вважає необгрунтованим, оскільки він спростовується матеріалами справи.
Посилання в апеляційній скарзі на договір найму житла в будинках державного і комунального житлового фонду як на підставу стягнення з відповідачів заборгованості за спожиту теплову енергію є безпідставним, оскільки зі змісту цього договору не слідує, що позивач є постачальником теплової енергії, а відповідачі є споживачами даної услуги, за яку зобов'язуються оплачувати вартість прийнятих ресурсів (а.с. 6-7).
Інші доводи апеляційної скарги не містять правових підстав для скасування рішення у цій частині.
Виходячи з наведеного та керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу комунального підприємства «Мирний - наш дім» задовольнити частково.
Рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 13.03.2007 року в частині часткового задоволення позову про стягнення заборгованості по витратам на утримання будинку та прибудинкової території скасувати.
Стягнути з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь комунального підприємства «Мирний - наш дім» заборгованість по витратам на утримання будинку та прибудинкової території у сумі 599 грн. 57 коп., судові витрати у сумі 51 грн. та витрати по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення у сумі 30 грн. у рівних частках.
В решті це ж рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення. Рішення може бути оскаржено протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.