УХВАЛА

Іменем   України

04  жовтня 2007 року

колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді                          Широкової Л.В.,

суддів                                                  Матюшенка І.В., Малахової Н.М.,

при секретарі судового                      Забеліній О.О.

засідання

з участю

розглянувши у відкритому    судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі

апеляційну скаргу                    ОСОБА_1 у справі за

позовом   ОСОБА_1   до   ОСОБА_2  про визнання права власності за спадкодавцем за законом,

встановлення факту прийняття спадщини за заповітом та визнання права

власності на 1/2 частину спадкового майна,

на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від

05  червня 2007 року,

встановила:

В жовтні 2006 року ОСОБА_1 пред'явила позов до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним.

В процесі розгляду справи позивач змінила свої позовні вимоги, первісний позов просила залишити без розгляду.

Свої позовні вимоги мотивувала тим, що ОСОБА_3 і ОСОБА_4, перебуваючи у шлюбі, придбали будинок АДРЕСА_1 в якому проживали до дня своєї смерті. За життя ОСОБА_4 склав на неї заповіт на все належне йому майно. Після його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина на 1/2 частину зазначеного будинку, оскільки інша половина належала дружині спадкодавця. Позивачка в установлений законом строк фактично прийняла спадщину та вступила у володіння спадковим майном, забравши деякі речі у своє користування, проте в нотаріальну контору не зверталась. Вона розраховувала   оформити   документи   зразу   на   весь   будинок,   оскільки

Справа № 22 /1716                          Головуючий у 1 інстанції   Лешко С.М.

Категорія 13                                     Суддя доповідач у 2 інст. Широкова Л.В.

2

_t    доглядала за ОСОБА_3, яка також на неї склала заповіт.

Після смерті 08 червня 2006 року ОСОБА_3 їй стало відомо, що остання після смерті свого чоловіка ОСОБА_4 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом та заповіла все майно ОСОБА_5.

Виходячи з наведеного просила визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину домоволодіння АДРЕСА_1. Частково визнати недійсним свідоцтво на спадщину за законом виданого на ім'я ОСОБА_3 встановити факт прийняття нею спадщини за заповітом та визнати за нею право власності на Уг частину зазначеного домоволодіння.

Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 05 червня 2007 року ОСОБА_1 в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 рішення суду просить скасувати як таке, що не відповідає дійсним обставинам справи та вимогам закону. Апелянт вважає, що суд розгляд справи провів упереджено та не правильно дав оцінку довідці Ушомирської сільської ради про належність на праві власності спірного будинку ОСОБА_3.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України судове рішення повинно бути законним і обгрунтованим. Обґрунтованим є рішення, коли воно ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Визнавши позоені вимоги ОСОБА_1 необгрунтованими суд першої інстанції виходив з того, що остання не надала суду відповідних доказів.

Проте, такий висновок суду є передчасним.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 в жовтні 2006 року порушила у суді спір щодо законності заповіту ОСОБА_3 на будинок АДРЕСА_1. В процесі розгляду справи просила ці позовні вимоги залишити без розгляду, оскільки заявила новий позов, хоча в судовому засіданні його вважала, як уточнюючий. Суд в порушення норм ЦПК жодних обставин справи не з'ясував, у позивачки ніяких пояснень, щодо змінених позовних вимог не відібрав та перейшов до судових дебатів.

Відповідно до ч. 1 ст.26 ЦПК України, у справах позовного провадження особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.

В порушення вищезазначеної норми, ОСОБА_1 Ушомирську сільську раду Коростенського району в позовній заяві зазначила заінтересованою стороною. Суду слід було таку позовну заяву залишити без руху та надати строк для усунення недоліків.

3

Оскільки суд першої інстанції справу розглянув з порушенням норм процесуального права, судове рішення не може залишатися без зміни, підлягає скасуванню з направлення справи на новий судовий розгляд.

Керуючись ст.ст. 304,307,309,313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну     скаргу ОСОБА_1

задовольнити частково.

Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 05 червня 2007 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до того ж суду іншим суддею.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.