Справа №2-272, 2008 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 березня 2008 року Судацький міський суд Автономної Республіки Крим у складі:
судді - Іоненко Т.І., при секретарі - Алієвій Е.С.
розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду м. Судаку цивільну справу за позовом ОСОБА_1до Садового товариства “Лаванда”, Приватного підприємства «Спарта» про визнання права власності на земельну ділянку, треті особи: Судацьке міське управління земельними ресурсами, Сонячнодолинська сільська рада м.Судаку,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1. звернувся до суду з позовною заявою до Садового товариства “Лаванда”, Приватного підприємства «Спарта», в якій просить визнати за ним право приватної власності на земельну ділянку площею 0,0599 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 для ведення індивідуального садівництва, зареєстрував її у вставленому законом порядку.
Позивач мотивує свої вимоги тим, що йому, як членові садового товариства, в березні 1997 року була надана і виділена в натурі для ведення колективного садівництва земельна ділянка, яку він, у зв'язку зі вступом до дії нового Земельного Кодексу України, просив переоформити в приватну власність і видати державний акт на землю, проте правлінням СТ “Лаванда” йому було відмовлено, у зв'язку з чим створені перешкоди по виконанню обов'язку по переоформленню права на земельну ділянку у встановленому законом порядку.
У судовому засіданні позивач наполягає на заявлених вимогах.
Представник відповідача СТ «Лаванда» - Давиденко А.М., представник відповідача ПП «Спарта» - Алексєєв В.В. позов визнали, пояснивши суду, що вони, помиляючись у вимогах закону по переоформленню права на земельну ділянку в приватну власність дійсно не давали свою згоду, проти заявлених вимог позивача не заперечують.
Представники третіх осіб: Судацького міського управління земельними ресурсами, Сонячнодолінської сільської ради м.Судаку проти заявлених вимог позивача не заперечують.
Відповідно до ст.130 ч.4 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Судом встановлено, що 28 лютого 1995г. рішенням № 76 виконавчого комітету Судацької міської ради народних депутатів АР Крим був затверджений проект відведення 25,31 га земель вилучених із землекористування і угідь, розташованих в урочищі «Капсель» м. Судаку, для надання їх в колективну власність садовому товариству «Лаванда».
На підставі вказаного рішення, відповідно до ст. 5 ЗКУ (ред.1992г.) 10 березня 1997 року приватному підприємству «Спарта» садівничого товариства «Лаванда» був виданий Державний акт 11- КМ № 00001 на право колективної власності на землю, зареєстрований в Книзі записів державних актів під №1, до якого додається список громадян - членів товариства, в якому значиться ОСОБА_1.
Наданий для ведення громадянами колективного садівництва земельна ділянка, згідно ст. 57 ЗК України (ред. 1992 р.), складається з двох частин, що мають різний правовий режим: земель загального користування і земель, що знаходяться в колективній власності, і із земель, що знаходяться в приватній власності членів товариства. Землі загального користування товариства і земельні ділянки, закріплені за його членами згідно додатку до Державного акту, виділені в натурі, тобто обмежені на місцевості.
Після межування земельних ділянок, всім членам СТ «Лаванда», в т.ч. і позивачеві, видали документи у вигляді членських книжок про приналежність садових ділянок.
З 1 січня 2002 р. вступив в дію новий Земельний кодекс України, яким не передбачена колективна форма власності на землю. Правовий режим земельних ділянок для садівництва, встановлений ст. 35 ЗК України, зобов'язує садівничі товариства, що мають в колективній власності землю, переоформити її в приватну власність: землі загального користування - в приватну власність товариства, земельні ділянки під садовими насадженнями - в приватну власність відповідних членів товариства.
Як встановлено в суді, 9 квітня 2004 року позивач звернувся в правління СТ «Лаванда» із заявою про переоформлення права і закріпленні за ним земельної ділянки, якої він користується на підставі того права, яке передбачене ЗК України для відповідних учасників земельних відносин. Своє прохання він мотивував тим, що, як член садівничого товариства, винен до 1 січня 2007 р. виконати вимоги закону по переоформленню в установленому порядку права на земельну ділянку і отримати Державний акт на землю.
23 травня 2004 р. правлінням СТ «Лаванда» позивачеві було відмовлено в реалізації його законного права і запропоновано звернутися до суду для вирішення спірній ситуації. Відмовляючи в оформленні Державного акту на земельну ділянку, відповідач, тим самим порушив суб'єктивне право позивача на отримання документа, що засвідчує права власності на земельну ділянку як громадянина, а не члена садівничого товариства. Свою точку зору правління СТ «Лаванда» аргументує відсутністю згоди адміністрації приватного підприємства «Спарта», на ім'я якого виданий Державний акт про право колективної власності на землю.
Суд приходить до висновку, що відмова в отриманні земельної ділянки в приватну власність суперечить чинному земельному законодавству України і порушує встановлений ст. 35 ЗК України обов'язок по переоформленню прав на садові ділянки. Вимоги по отриманню нових документів на садову ділянку регламентують вимоги ст. 118 ЗК України, що визначають послідовність дій з безкоштовного придбання права власності на земельні ділянки, що знаходяться в користуванні громадян.
Керуючись даними вимогами, позивач подав в правління заяву, до якої залучив технічний звіт по встановленню в натурі меж земельної ділянки АДРЕСА_1
У свою чергу, правління СТ «Лаванда» замість того, щоб ухвалити рішення на підставі технічних документів, в передбачений п. 2 ст. 118 ЗК України строк, наказує позивачеві просити у ПП «Спарта» дозвіл на виконання покладеного законом обов'язку і дозвіл на реалізацію конституційного права.
Вимоги правління СТ «Лаванда», що створюють перешкоду у виконанні обов'язку по переоформленню права на земельну ділянку в установленому порядку, суд вважає незаконними, оскільки вони порушують основне положення Конституції України про те, що ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законом.
Відмову СТ “Лаванда” в переоформленні земельної ділянки суд вважає неправомірною, оскільки вона ставить під сумнів приналежність позивачеві, що виникло безпосередньо із ст. 57 ЗК України (ред.1992г.), право приватної власності на земельну ділянку АДРЕСА_1 і порушує його право на отримання правовстановлюючого документу на вказану земельну ділянку (ст. 35, ст. 90, 126 ЗК України).
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 10, 60, 209, 212-215, 130,174 ЦПК України, відповідно до ст.ст. 19, 24 Конституції України, ст. ст. 35, 90, 118, 126, п.6 перехідних положень Земельного кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1- задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1право приватної власності на земельну ділянку площею 0,0599 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 для ведення індивідуального садівництва, зареєстрував її у встановленому законом порядку.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя -