А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
18.09.2012 м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів головуючого - судді - Стана І.В.,
суддів - Вотьканича Ф.А., Демченка С.М.,
за участю прокурора - Сирохман Л.І.,
та засудженого ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією, яку подав старший прокурор прокуратури Іршавського району, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції (далі - прокурор) на вирок Іршавського районного суду від 10 липня 2012 року.
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1 українець, гр. України, із середньою освітою, одружений, не судимий,
засуджений за ч. 1 ст. 307 КК України на чотири роки позбавлення волі.
На підставі ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_1 звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки й зобов'язаний не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінальної виконавчої інспекції, повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або навчання та періодично з'являтися для реєстрації в інспекцію.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо ОСОБА_1 залишено без зміни - підписка про невиїзд.
Згідно вироку, ОСОБА_1 визнаний винуватим і засуджений за вчинений злочин за таких обставин.
У середині лютого 2012 року ОСОБА_1 знаходячись у м. Іршава неподалік будинку № 42 та автобусної зупинки по вул. Білецькій, знайшов пачку з - під сигарет, у якій знаходився поліетиленовий пакет наповнений порошкоподібною речовиною світло-жовтого кольору вагою 6.5038 грама, яка містить психотропну речовину - метамфетамін - обіг якої обмежено і яку взяв із собою додому за місцем проживання в АДРЕСА_1 і яку зберігав із метою збуту. У подальшому 18 квітня 2012 року приблизно о 22- й годині 30 хвилин ОСОБА_1, діючи умисно, незаконно, з метою збуту, вищевказану речовину узяв із дому й відправився до м. Хуст, де приблизно о 00 годин 35 хвилин 19 квітня 2012 року, знаходячись в автомобілі гр. ОСОБА_2, який рухався по об'їзній дорозі в сторону с. Іза Хустського району в районі дорожнього знаку «Готель Благодать 26», збув останньому. За збуту речовину 06 квітня 2012 року приблизно о 22-й годині в м. Свалява ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_2 6000 гривень як завдаток, а 3400 гривень - під час її збуту.
В апеляції прокурор, не оспорюючи доведеність вини та кваліфікацію дій ОСОБА_1, указує на те, що вирок є незаконним, у зв'язку з порушенням вимог кримінально-процесуального та неправильним застосуванням кримінального законів. Вважає, що судом першої інстанції ОСОБА_1 призначено м'яке покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину - скоєно тяжкий злочин. Тому суд першої інстанції ОСОБА_1 повинен був засудити до відбуття покарання у вигляді позбавлення волі. Просить вирок скасувати, постановити новий, яким ОСОБА_1 призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 307 КК України у вигляді позбавлення волі.
Іншими учасниками процесу апеляція на вирок не подавалась.
Заслухавши доповідь судді про суть вироку, повідомлення про те, ким і в якому обсязі він оскаржений, пояснення прокурора, який просив апеляцію задовольнити, засудженого ОСОБА_1, який не підтримав викладені в апеляції доводи, і просив вирок залишити без зміни, перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів уважає, що підстав для скасування вироку не має.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1, у вчиненні злочину, за який його засуджено підтверджується сукупністю зібраних по справі, досліджених у судовому засіданні та наведених у вироку доказів, прокурором не оспорюється, тому відповідно до ст. 365 КПК України не перевіряється.
Дії засудженого ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 307 КК України кваліфіковані правильно.
Доводи апеляції прокурора про те, що ОСОБА_1 призначено м'яке покарання колегія суддів відхиляє з таких підстав.
Так, з вироку вбачається, що судом першої інстанції при призначенні засудженому ОСОБА_1 покарання враховані характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, те, що злочин є тяжким, конкретні обставини, за яких його скоєно, дані про його особу та обставини, що обтяжують, і пом'якшують покарання. У тому числі, судом враховано те, що ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується позитивно, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, - обставини, що пом'якшують покарання : у вчиненні злочину щиро кається, активно сприяв його розкриттю, діяння скоїв унаслідок збігу тяжких сімейних та інших обставин. Крім того, при призначенні покарання судом враховано, що ОСОБА_1 хворіє на гепатит «С», має на утриманні матір, яка є інсулінозалежна та хворіє на гіпертонічну хворобу, і потребує значних коштів на лікування. Обставин, які обтяжують покарання засудженого ОСОБА_1 по справі не встановлено, і на такі прокурор не вказує в апеляції.
З урахуванням наведеного, колегія суддів відхиляє апеляцію прокурора про те, що засудженому ОСОБА_1 призначено м'яке покарання й вважає висновки суду першої інстанції при застосуванні щодо ОСОБА_1 ст. 75 КК України належним чином обґрунтованими, - призначене покарання необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, справедливим.
Істотних порушень кримінально-процесуального закону чи неправильного застосування кримінального закону, які могли б вплинути на правильність, і обґрунтованість постановленого по справі рішення, та які є безумовною підставою для його скасування, колегія суддів не вбачає.
З урахуванням наведеного, колегія суддів не вбачає підстав для скасування вироку в зв'язку з м'якістю призначеного ОСОБА_1 покарання, а доводи апеляції відхиляє.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В :
вирок Іршавського районного суду від 10 липня 2012 року щодо засудженого ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцію, яку подав старший прокурор прокуратури Іршавського району, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції залишити без задоволення.
Судді: