Справа № 2-А-11\08 року
ПОСТАНОВА
ИМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 лютого 2008 року Судацький міський суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді - Лісовської В.В.
при секретарі -- Бекірової А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Судаку цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1до Медичного реабілітаційного центру „ Сокіл „ МВС України , ОСОБА_2, третя особа - Судацьке бюро по приватизації житла , ЗАТ Комерційний Банк „ Приватбанк „ про визнання приватизації житла недійсною
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1. звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідачів й у заяві просить визнати приватизацію житла недійсною.
Позовні вимоги мотивовані тим, що з 1999 року він разом з батьками - ОСОБА_2. та ОСОБА_3. проживав по АДРЕСА_1. З 10 грудня 2004 року був прописаний , на вказаній жилої площі. У 2005 році , шлюб між батьками був розірваний і він деякий час мешкав разом з матір”ю в Росії , але постійно приїзджав за місцем свого проживання у м. Судаку. У липні 2007 року йому стало відомо про те , що його батько - ОСОБА_2. приватизував квартиру , без його згоди , як члена сім”ї і він не був включений до приватизації квартири. На думку позивача , при приватизації вищезгаданої квартири допущені порушення Закону України „ Про приватизацію державного жилого фонду „. Просить визнати недійсним наказ № 1-П від 30 січня 2007 року Медичного реабілітаційного Центру „ Сокіл „ про передачу у власність ОСОБА_2вищезгадану квартиру та анулювати свідоцтво про право власності на житло , яке видане 30 січня 2007 року на квартиру АДРЕСА_1 , органом приватизації - Медичним реабілітаційним центром „ Сокіл „ МВС України, на ім”я ОСОБА_2.
У судове засідання позивач не з”явився , про день слухання справи повідомлений належним чином.
Представник позивача , за довіреністю - ОСОБА_3 . заявлені позовні вимоги вважає обґрунтованими , які підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідач - ОСОБА_2. заявлений позов не визнав , посилаючись на те , що позивач не проживав у вказаній квартирі довгий час , тому втратив право на приватизацію квартири і з тих підстав не був включений до заяви на приватизацію квартири.
Представник відповідача - МРЦ „ Сокіл „ у судове засідання не з”явився , про день слухання справи повідомлений належним чином.
Представник бюро по приватизації житла у м. Судаку - Логінова Н. І . вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки у судовому засіданні встановлено , що позивач є сином - ОСОБА_2., прописаний на спірної жилої площі з 2004 року і безпідставно не був включений , як член сім”ї , у заяву на приватизацію квартири.
Представник третьої особи - ЗАТ комерційний банку „ Приватбанк „ у судове засідання не з”явився , про день слухання справи повідомлений належним чином.
Суд вислухавши осіб ,які з'явилися у судове засідання , вивчивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню , з наступних підстав.
У відповідності до вимог п. 2 ст. 8 Закону України „ Про приватизацію державного житлового фонду „ - передача займаних квартир здійснюється в спільну сумісну, але часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх , за якими зберігається право на житло, з обов”язковим визначенням уповноваженого власника квартири.
Судом встановлено, що квартираАДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право власності на житло від 30 січня 2007 року , належить на праві власності - ОСОБА_2.
На момент підготовки та оформлення документів про передачу у власність зазначеної квартири , позивач був прописаний у зазначеній квартирі , з 10 грудня 2004 року, що підтверджується даними паспорту на ім”я ОСОБА_1. , адресною довідкою від 18 вересня 2007 року . Із змісту заяви про приватизацію квартири , вбачається , що з вказаної заявою до органу приватизації - МРЦ „ Сокіл „ , звертався ОСОБА_2 23 січня 2007 року і у довідки про склад сім”ї , позивач як член сім”ї не вказаний. Вищевикладені обставини дають підстави суду вважати , що при оформленні документів на приватизацію вищезгаданої квартири , були допущені порушення п. 2 ст. 8 Закону України „ Про приватизацію державного житлового фонду „ , які виражаються у тому , що не було письмової згоди усіх повнолітніх членів сім”ї, за якими зберігалося житло ,що не давало права органу приватизації , передавати у власність на підставі приватизації квартиру АДРЕСА_1, тільки головному наймачу - ОСОБА_1.
Таким чином , оскільки були допущені істотні порушення Закону України „ Про приватизацію державного житлового фонду „ при приватизації вищезгаданої квартири , Наказ № 1-П Медичного реабілітаційного центру „ Сокіл „ МВС України від 30 січня 2007 року, на дозвіл про передачу, квартириАДРЕСА_1 , у власність ОСОБА_2. , належить визнати недійсним. Також належить визнати недійсним та анулювати свідоцтво про право власність на квартиру АДРЕСА_1, від 30 січня 2007 року, яка належить на праві власності ОСОБА_2.
Суд не бере до уваги посилання відповідача - ОСОБА_2. , про те, що на момент приватизації квартири його син - ОСОБА_1. втратив право на жилу площу , оскільки , довгий час , не проживав на вказаної жилої площі , тому що вони суперечать зібраним у справі доказам. Як вбачається із матеріалів справи позивач - ОСОБА_1. є громадянином України , прописаний на спірної жилої площі з 10 грудня 2004 року. Повноліття досяг 11 жовтня 2006 року. Оскільки шлюб між батьками був розірваний 2 вересня 2005 року, про що свідчить свідоцтво про розірвання шлюбу , деякий час позивач , як неповнолітній проживав разом з матир”ю в Росії , але в установленому Законом порядку він не був визнаний втратившим права на жилу площу , на якої був прописаний.
Вищевикладене свідчить про те , що відповідач - ОСОБА_2. безпідставно , у порушення вимог Закону України „ Про приватизацію державного житлового фонду „ не включив до заяви на приватизацію квартири позивача - ОСОБА_1. , як члена сім”ї , чим порушено право позивача на безоплатне отримання у власність частки житла , яке за ним зберігалося.
З відповідача ОСОБА_2. на користь позивача належить стягнути витрати , які пов”язані з оплатою держмита у сумі - 8 грн. 50 коп. і витрати на інформаційно - технічне забезпечення суду у сумі - 7 грн. 50 коп.
Керуючись ст.ст.18,158-163,71,104 Кодексу Адміністративного судочинства України , ст. 48 ЦК України\ в редакції 1963 року \, ст. 215 ЦК України, ст.ст. 2 ,8 Закону України „ Про приватизацію державного житлового фонду”, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити .
Визнати недійсним Наказ № 1 - П Медичного реабілітаційного центру „ Сокіл „ МВС України від 30 січня 2007 року про передачу у власність квартириАДРЕСА_1
Визнати недійсним та анулювати свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності - ОСОБА_2.
Стягнути з ОСОБА_2на користь ОСОБА_1судові витрати , які пов”язані з оплатою держмита і судових витрат на інформаційно- технічно забезпечення у сумі - 16 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного адміністративного суду АР Крим , через Судацький міський суд , протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження , яка подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови , або в порядку ч. 5 ст. 186 КАСУ, починаючи з 9 лютого 2008 року , з дня виготовлення мотивувальної частини постанови.
Суддя