Справа 2-А-10\08 року                   

                                               ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 лютого  2008 року Судацький міський суд АР Крим у складі:

головуючого - судді Лісовської В.В.

при секретарі - Бекірової А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Судаку цивільну справу за адміністративним  позовом ОСОБА_1 до відділу освіти Судацької міської ради , Феодосійського відділення Дирекції фонду соціального  страхування , Судацької школи - гімназії № 1  про визнання  неправомірним рішення комісії по розслідуванню нещасного випадку та відшкодування моральної шкоди

                                                         ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1.  звернувся до суду  з позовом до  відповідачів  й у заяві просить визнати неправомірними висновки комісії по розслідуванню нещасного випадку та затверджені акти за формами Н-1,Н-5,НПВ від 23 березня 2006 року про визнання нещасного випадку , який стався 25 грудня 2005 року, не пов”язаного з виробництвом. Позовні вимоги мотивовані тим , що він працював у школі - гімназії № 1 м. Судаку на посаді сторожа і  при виконанні своїх обов”язків  , по  охороні майна школи , 25 грудня 2005 року йому були спричинені тілесні ушкодження невідомими особами. Він неодноразово звертався до адміністрації школи - гімназії № 1 за фактом розслідування нещасного випадку , який  пов”язаний  з виконанням трудових обов”язків . Але через деякий час було проведено розслідування нещасного випадку і затверджені 23 березня 2006 року , акти за формою Н-5,НПВ,Н-1 із змісту яких вбачається, що нещасний випадок не пов”язаний з виробництвом.  Не погодившись з висновками розслідування про обставини та причини нещасного випадку , він звернувся до органу Держнаглядохоронпраці. Державним інспектором охорони труда був наданий припис  за формою Н-9 про проведення повторного розслідування та визнання нещасного випадку пов”язаного з виробництвом і складення акту за формою Н-1. 22 березня 2007 року він отримав акт за формою Н-1 , про визнання нещасного випадку , який стався 25 грудня 2005 року , пов”язаного з виробництвом. Позивач вважає , що неправомірними діями відповідачів по розслідуванню  та визнання нещасного випадку , не пов”язаного з виробництвом і несвоєчасних страхових виплат йому спричинені моральні страждання , був порушений нормальний уклад життя , який потребує додаткових посилень для організації  його життя. У зв”язку з чим просить стягнути з відповідачів - відділу освіти Судацької міської ради та Феодосійського відділення Дирекції фонду соціального страхування , у відшкодування моральної шкоди по 30000 грн., з кожного.

У судовому засіданні позивач наполягає на задоволенні позовних вимог щодо визнання неправомірними висновки комісії про  розслідування нещасного випадку від 23 березня 2006 року та відшкодування моральної шкоди. У свою чергу позивач не наполягає на заявлених позовних вимогах про видачу актів за формою Н-1 та Н-5 , оскільки це питання вирішено у добровільному порядку тобто зменшив заявлені позовні вимоги.

Представник відділу освіти Судацької міської ради - Марущенко Г.О. заявлені позовні вимоги не визнала і вважає їх необґрунтованими , оскільки не має вини відповідача у спричинені ОСОБА_1. моральної шкоди .

Представник Феодосійського відділення Дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань - Курченко І.В. заявлений позов не визнала і просить у задоволенні позову відмовити , оскільки з боку відповідача ніяких порушень не допущено. За заявою позивача від 12 вересня 2007 року були призначені страхові виплати згідно постанови № 231\1  від 10 жовтня 2007 року.

Представник Судацької школи - гімназії № 1 - вважає , що заявлені позовні вимоги не обґрунтовані і задоволенню не підлягають , тому що з боку позивача були допущені порушення вимоги інструкції по охороні труда для сторожів  , що вплинуло на висновки комісії про розслідування нещасного випадку 23 березня 2006 року.   

Суд вислухавши пояснення осіб з”явившихся у судове засідання, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги  задоволенню  не підлягають з наступних підстав.

Згідно ст. 1167 ЦК  України- моральна шкода завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка ії завдала, за наявності ії вини.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду  від 31 березня 1995 року „ Про судову практику у справах  про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” -  під моральною шкодою  слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ,  завданих фізичної чи юридичної особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

 У судовому засіданні встановлено , що позивач працював в Судацької школі - гімназії № 1 на посаді сторожа. 25 грудня 2005 року в 0 годин 30 хв. , при виконанні обов”язків , по охороні майна школи , з позивачем стався нещасний випадок , невідомими особами були спричинені тілесні ушкодження. Як вбачається із постанови органу дізнання   від 20 січня 2006 року , про відмову у порушенні кримінальної справи - ОСОБА_1. за межами території школи , на вул. Маяковського питався затримати двох невідомих осіб , які розбили  скло у приміщенні сторожки. При  затриманні невідомих осіб , між ОСОБА_1. та останніми виникла бійка  і позивачеві були спричинені тілесні ушкодження , у вигляді травми голови.

У даному випадку , з боку  позивача були допущені порушення інструкції № 3 п10 „ Про охорону труда для сторожів”. ОСОБА_1. не повинен був залишати охоронюваний об”ект школи та оказувати опір нападникам , а повинен був повідомити органи міліції.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1112 від 25 серпня 2004 року зазначений порядок розслідування і ведення нещасних випадків на виробництві. На підставі встановленого Порядку адміністрацією школи - гімназії № 1  була створена комісія про розслідування нещасного випадку. Висновком комісії про розслідування нещасного випадку від 23 березня 2006 року , який стався 25 грудня 2005 року з ОСОБА_1., було встановлено , що нещасний випадок  не пов”язаний           з  виробництвом , з посиланням на постанову органу дізнання від 20 січня 2006 року, якою відмовлено у порушення кримінальної справи, у зв”язку з відмовою ОСОБА_1. у проведенні подальшого судового медичного огляду  та розслідування справи. Не погодившись з висновком розслідування про обставини та причини нещасного випадку , ОСОБА_1., звернувся до органу Держнаглядохоронпраці. На підставі припису за формою № Н-9 , адміністрацією школи - гімназії № 1  було проведено додаткове розслідування нещасного випадку з ОСОБА_1. Висновком комісії додаткового  розслідування від 25 вересня 2007 року та складеним актом за формою Н-1 від 26 вересня 2007 року ,підтверджується, що нещасний випадок пов”язаний з виконанням ОСОБА_1. трудових обов”язків. На підставі вищевказаного акту про нещасний випадок та заяви ОСОБА_1., позивачеві , як потерпілому на виробництві , були призначені страхові виплати , що підтверджується постановою  Феодосійського відділення фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві від 10 жовтня 2007 року.  

У відповідності до вимог статті 9 „Про охорону праці” - відшкодування шкоди,   заподіяної працівникові    внаслідок ушкодження   його   здоров'я   або   у   разі  смерті  працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних  випадків

відповідно  до  Закону  України  "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від  нещасного  випадку  на  виробництві  та професійного захворювання,  які  спричинили втрату працездатності"

Дослідивши та перевіривши зібрані у с праві докази, суд йде до висновку , що визнавати неправомірним висновок комісії про розслідування нещасного випадку від 23 березня 2006 року, згідно якого нещасний випадок , який стався з ОСОБА_1. 25 грудня 2005 року , не пов”язаний з виробництвом , не має законних підстав , оскільки рішення вказаної комісії в даний час не існує і таке рішення втратило юридичну силу. У зв”язку з незгодою позивача з висновками комісії про розслідування причин та обставин нещасного випадку , було проведено  повторне  розслідування нещасного випадку і на підставі  складеного акту за формою Н-1 від 26 вересня 2007 року , призначені страхові виплати позивачеві.

За такими обставинними суд вважає, що заявлені позовні вимоги  про відшкодування моральної шкоди   , задоволенню не підлягають, тому що судом  не встановлена вина відповідачів  у спричиненні  моральної шкоди позивачеві. Відсутні докази , які свідчать про те , що  винні дії відповідачів - відділу освіти Судацької міської ради АР Крим та Феодосійського  відділення Дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків знаходяться  у причинному зв'язку з наслідками, що наступили  в вигляди моральної шкоди .

Суд вважає ,що незгода ОСОБА_1. з висновком розслідування про обставини та причини нещасного випадку комісією від 23 березня 2006 року, не свідчить про спричинення йому моральної шкоди.  Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків на виробництві , затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1112 від 25 серпня 2004 року, передбачає право  посадових осіб органу                                  Держнаглядохоронпраці  у разі незгоди потерпілого з висновками розслідування про  обставини та причини нещасного випадку  видавати приписи за формою Н-9   щодо необхідності проведення розслідування \ повторного розслідування\ нещасного випадку , затвердження  чи перегляду затвердженого акту , визнання чи невизнання нещасного випадку пов”язаним з виробництвом і складення акта форми Н-1.

Керуючись ст.ст.18,158-163,71 ,104 КАС України, ст. 1167, 23  ЦК України, ст.9,22 Закону України “ Про охорону праці”, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до відділу освіти Судацької міської ради , Феодосійському відділенню Дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві , Судацької школи - гімназії № 1 про визнання неправомірним рішення комісії про розслідування нещасного випадку від 23 березня 2006 року та відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Постанова може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Судацький міський суд АР Крим, протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження , яка подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови , або в порядку ч. 5 ст. 186 КАСУ , починаючи з 6 лютого 2008 року , з дня виготовлення мотивувальної частини постанови.

 Суддя