2-А-27\08 року
ПОСТАНОВА
ИМЕНЕМ УКРАЇНИ
27лютого 2008 року Судацький міський суд АР Крим у складі:
головуючого - судді Лісовської В.В.
при секретарі - Бекірової А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Судаку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1до виконкому Судацької міської ради АР Крим , про визнання недійсним та скасування п. 2 рішення виконкому Судацької міської ради від 15 квітня 2003 року
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом до виконкому Судацької міської ради й у заяві просить визнати недійсним та скасувати п. 2 рішення виконкому Судацької міської Ради № 154 від 15 квітня 2003 року, у частини зобов”язання ОСОБА_1. виконати проект відведення земельної ділянки під блок приміщень рекреаційного призначення , зі зміною цільового призначення.
Позовні вимоги мотивовані тим , що вона є власником житлового будинку по АДРЕСА_1. 15 квітня 2003 року виконкомом Судацької міської ради було прийнято рішення № 154 „ Про дозвіл будівництва на присадибній земельної ділянці поАДРЕСА_1. Пунктом 2 вказаного рішення виконкому , вона зобов”язана виконати проект відведення земельної ділянки під розміщення блоку приміщень рекреаційного призначення , зі зміною цільового призначення під рекреаційне будівництво. Вона не згодна з вказаним рішенням , оскільки згідно плану на першому поверсі блоку передбачається розміщення приміщень господарського призначення і тільки на другому поверсі будуть розміщені приміщення рекреаційного призначення. На думку позивачки не має законних підстав для зміни цільового призначення земельної ділянки під розміщення господарського блоку з приміщеннями сезонного типу.
Позивачка ОСОБА_1. у судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі.
Представник позивача за довіреністю - ОСОБА_2, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Представник виконкому Судацької міської ради за довіреністю - Щукіна О.В. вважає, що позовні вимоги необґрунтовані і задоволенню не підлягають, тому що прийняте рішення виконкомом Судацької міської ради , ніяким чином не порушує права позивачки, як власника земельної ділянки і вказане рішення прийнято на підставі ії заяви. Просить суд у позові відмовити за пропуском строку , для звернення до суду з адміністративним позовом, без поважних причин.
Суд вислухавши осіб з”явившихся у судове засідання, вивчивши матеріали справи, вважає що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
У відповідності до вимог ст. 104 КАС України - до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа , яка вважає, що порушено ії права, свободи чи інтереси у сфері публічно правових відносин.
У судовому засіданні встановлено, що позивачка - ОСОБА_1. є власником житлового будинку по АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 11 серпня 1987 року. Згідно державного акту на право власності на землю від 16 березня 2001 року , земельна ділянка , площею 0,0992 га поАДРЕСА_1, перебуває на праві спільної сумісної власності . Поділ земельної ділянки , у встановленому законом порядку, між співвласниками не проводився.
На підставі заяви ОСОБА_1. було прийнято рішення виконкомом Судацької міської ради № 154 від 15 квітня 2003 року , про дозвіл на будівництво блоку приміщень господарського та рекреаційного призначення , на земельної ділянці по АДРЕСА_1. Пунктом 2 вказаного рішення виконкому - ОСОБА_1. була зобов”язана виконати проект відводу для зміни цільового призначення , у частини земельної ділянці під блок приміщень рекреаційного призначення. Ситуаційний план висновку градобудівництва , на який посилається позивачка , припускає тільки можливість розміщення на вищевказаній земельної ділянці блоку приміщень господарського та рекреаційного призначення. Проект будівництва , вказаних приміщень відсутній. На момент прийняття рішення виконкомом Судацької міської ради № 154 від 15 квітня ОСОБА_1. , була згода з його змістом , оскільки не оскаржувала прийняте рішення.
Відповідно до вимог ст. 248 - 5 ЦПК України \ що діяв на час прийняття рішення виконкомом \ строк оскарження рішень , дій чи бездіяльності посадових осіб був визначений протягом 2 місяців.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 99 КАС України - для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод, та інтересів особи встановлюється річний строк , який , якщо не встановлено інше , обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав , свобод чи інтересів.
Відповідно до вимог ст. 100 ч. 1 КАС України - пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови , якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Із матеріалів справи вбачається , що позивачка 28 січня 2003 року зверталася з заявою до міського голови м. Судаку , про надання дозволу на будівництво блоку з приміщеннями сезонного прибування , на земельної ділянці поАДРЕСА_1. Позивачці достовірно було відомо про прийнято рішення по ії заяві , але вона звернулася до суду з адміністративним позовом з пропуском строку , передбаченого ст.99 КАС України . Поважність причини пропуску строку для звернення до суду з адміністративним позовом позивачка не вказує.
За такими обставинами суд вважає за необхідне у позові позивачці відмовити за пропуском строку для звернення до суду з адміністративним позовом без поважних причин , на чому наполягає представник виконкому Судацької міської ради АР Крим.
Керуючись ст.ст.18,158-163,71,104,99,100 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 50 ЗК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1до виконкому Судацької міської ради АР Крим про визнання недійсним та скасування п. 2 рішення виконкому Судацької міської ради АР Крим № 154 від 15 квітня 2003 року - відмовити, за пропуском строку для звернення до суду з адміністративним позовом , без поважних причин.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного адміністративного суду АР Крим, через Судацький міський суд , протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАСУ, починаючи з 2 березня 2008 року, з дня виготовлення мотивувальної частини постанови.
Суддя