КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.09.2012 № 8/029-12
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Лобаня О.І.
суддів: Федорчука Р.В.
Тищенко О.В.
за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 12.09.2012 року
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «І.С.К. Виробництво» на рішення господарського суду Київської області від 24.04.2012 року,
у справі № 8/029-12 (суддя - Скутельник П.Ф.)
за позовом компанії «RAGNI-TEHNO SERVIS d.o.o.»
до товариства з обмеженою відповідальністю спільне підприємство «Грантех», правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «І.С.К. Виробництво»
про стягнення заборгованості
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Київської області від 24.04.2012 року по справі № 8/029-12 позовні вимоги компанії «RAGNI-TEHNO SERVIS d.o.o.» до ТОВ СП «Грантех» правонаступником якого є ТОВ «І.С.К. Виробництво» про стягнення заборгованості. Стягнуто з відповідача на користь позивача 402150 грн. - основного борг, 50169,59 грн. - пені, 9354,12 грн. - 3% річних, 34920,86 грн. - інфляційних втрат, 80430 грн. - упущеної вигоди та судові витрати.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Київської області від 24.04.2012 року відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення господарського суду Київської області від 24.04.2012 року по справі № 8/029-12 скасувати та припинити провадження по справі. Крім того, скаржник просив поновити строк на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Київської області від 24.04.2012 року.
Ухвалою апеляційного господарського суду від 05.07.2012 року у складі колегії суддів: головуючого судді - Лобаня О.І., суддів Майданевича А.Г. та Федорчука Р.В. відновлено скаржнику строк на подання апеляційної скарги, скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.
Розпорядженням Голови суду від 06.08.2012 року в зв'язку з перебуванням судді Майданевича А.Г. у відпустці склад колегії змінено: головуючий суддя - Лобань О.І., судді Тищенко О.В. та Федорчук Р.В.
В запереченнях на апеляційну скаргу компанія «RAGNI-TEHNO SERVIS d.o.o.» вважає подану апеляційну скаргу безпідставною та необґрунтованою, а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, позивач просить суд апеляційної інстанції залишити оскаржуване рішення суду без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
У судових засіданнях 06.08.2012 року та 12.09.2012 року представник товариства з обмеженою відповідальністю «І.С.К. Виробництво», надав суду свої пояснення по справі, в яких апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі з доводами викладеними в ній та просив задовольнити, рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Представник компанії «RAGNI-TEHNO SERVIS d.o.o.» у судових засіданнях 06.08.2012 року та 12.09.2012 року також надав суду свої пояснення по справі в яких подані заперечення на апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі з доводами викладеними в них та заперечив проти доводів, які викладені в апеляційній скарзі. Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду Київської області від 24.04.2012 року залишити без змін.
В судовому засіданні 06.08.2012 року ухвалою колегії суддів апеляційного господарського суду здійснено заміну відповідача - ТОВ СП «Грантех» на його правонаступника - ТОВ «І.С.К. Виробництво».
У відповідності до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 11.06.2010 року між компанією «RAGNI-TEHNO SERVIS d.o.o.» (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю спільне підприємство «Грантех» (покупець), правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «І.С.К. Виробництво» було підписано протокол про майбутнє співробітництво.
Відповідно до вступної частини зазначеного протоколу сторони встановили, що згідно договорів купівлі-продажу ноу-хау від 14.08.2006 року за № 58/08-06 та від 16.03.2007 року за № 58/08-06/1, а також договору щодо виплати винагороди від продажів від 28.11.2007 року за № 26/02-08, виконана і передана у відповідності з актами прийому-передачі частина робіт, запланованих на цей день.
Пункт 1 протоколу передбачає, що виконання договорів від 14.08.2006 року за № 58/08-06 та від 16.03.2007 року за № 58/08-06/1 продовжується до повного виконання контрактних програм з відповідною виплатою за ці виконанні програми сум у відповідності з нижче вказаною процедурою. Строки кожного наступного приїзду узгоджуються за наслідками попереднього приїзду.
За умовами п. 2 протоколу, виконання договору щодо виплати винагороди від продажів від 28.11.2007 року за № 26/02-08, які здійсненні компанією ТОВ СП «Грантех», припиняється по завершенню виконання договорів від 14.08.2006 року за № 58/08-06 та від 16.03.2007 року за № 58/08-06/1. Умови подальшого співробітництва за вищевказаними договорами визначається новим договором.
Відповідно до п. 3 протоколу, за договором від 28.11.2007 року за № 26/02-08 з початку співробітництва та до 31.12.2010 року встановлена ставка 7,5 %.
Згідно п. 4 протоколу, розрахунки за вищевказаними договорами здійснюються наступним чином: - у відповідності з договорами від 14.08.2006 року за № 58/08-06 та від 16.03.2007 року за № 58/08-06/1 розрахунки здійснюються покупцем протягом календарного місяця, який є наступним після того місяця, протягом якого продавцем були виконанні роботи. Акт прийому-передачі робіт передається покупцем продавцю в кінці кожного приїзду.; - у відповідності з договором від 28.11.2007 року за № 26/02-08 покупець в кінці кожного календарного кварталу надає продавцю фінансовий звіт про наслідки продажів за попередній квартал спільно розробленого та виготовленого обладнання з фірмою «RAGNI-TEHNO SERVIS d.o.o.» Виплата оговореної суми здійснюється після підписання відповідного акта протягом наступного календарного кварталу згідно курсу валюти на дату підписання акта плюс один пункт.; - погашення боргових зобов'язань покупця на 11.06.2010 року у сумі 38295 євро (акт № 23, 24, 25, 26 дог. № 58, акт № 7, 8, 9, 10 дог. № 26) здійснюється покупцем в наступному порядку: 5000 дол. США -11.06.10р. готівкою, 5000 Є - 30.06.10р., 5000 Є - 30.07.10р., 5000 Є - 30.08.10р., 5000 Є - 30.09.10р., 5000 Є - 30.10.10р., 5000 Є - 30.11.10р., 5000 Є - 30.12.10р.
У березні 2012 року компанія «RAGNI-TEHNO SERVIS d.o.o.» звернулась до господарського суду Київської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю спільне підприємство «Грантех», правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «І.С.К. Виробництво», про стягнення заборгованості за протоколом від 11.06.2010 року на загальну суму 577024,57 грн. (п'ятсот сімдесят сім тисяч двадцять чотири тисячі гривень 57 коп.).
Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач порушуючи умови протоколу від 11.06.2010 року не виконав свої зобов'язання за ним, внаслідок чого у нього перед позивачем наявна заборгованість на загальну суму 577024,57 грн., з яких станом на 10.10.2011 року основний борг у сумі 402150,00 грн., пеня у сумі 50169,59 грн., три проценти річних у сумі 9354,12 грн., інфляційні втрати у сумі 34920,86 грн. та упущена вигода у сумі 80430,00 грн.
Як зазначалося вище, рішенням господарського суду Київської області від 24.04.2012 року по справі № 8/029-12 позовні вимоги компанії «RAGNI-TEHNO SERVIS d.o.o.» задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 402150 грн. - основного борг, 50169,59 грн. - пені, 9354,12 грн. - 3% річних, 34920,86 грн. - інфляційних втрат, 80430 грн. - упущеної вигоди та судові витрати.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи та докази, подані до апеляційної інстанції, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Київської області від 24.04.2012 року у справі № 8/029-12 скасуванню з прийняттям нового рішення виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи у суді першої інстанції, позивач надав суду копію договору купівлі-продажу ноу-хау № 58/08-06 від 14.08.2006 р., а також акти №№ 1-25 до даного договору. В п.4.1, п.4.2 вказаного договору що був наданий позивачем зазначено, що повна вартість виключних прав на ноу-хау становить 120000 євро. З вказаних документів суд першої інстанції прийшов до висновку про доведеність позивачем позовних вимог про стягнення основної суми заборгованості та стягнення з відповідача 402150 грн.
Проте, як вбачається з апеляційної скарги та доданих до неї документів, скаржник надав суду копію договору купівлі-продажу ноу-хау № 58/08-06 від 14.08.2006 р. редакція якої відрізняється від редакції договору копія якої була надана позивачем до суду першої інстанції. А саме, в п.4.1, п.4.2 редакції договору купівлі-продажу ноу-хау № 58/08-06 від 14.08.2006р. що надав скаржник зазначено, що повна вартість виключних прав на ноу-хау становить 80000 євро. Крім того, згідно п. 1.2 даного договору (редакція що надана скаржником), предмет договору деталізується у додатку № 1 до договору. Даний додаток до договору також відрізняється з додатком до договору наданого позивачем.
Враховуючи зазначене судом апеляційної інстанції було зобов'язано сторін надати в судове засідання оригінали зазначених договорів купівлі-продажу ноу-хау № 58/08-06 від 14.08.2006 р. Так, на виконання вимог суду, сторонами було надано для огляду оригінали договорів купівлі-продажу ноу-хау № 58/08-06 від 14.08.2006 р.
Дослідивши оригінали договорів купівлі-продажу ноу-хау № 58/08-06 від 14.08.2006 р. надані сторонами, судова колегія апеляційного господарського суду вважає що суд першої інстанції помилково прийняв поданий позивачем договір купівлі-продажу ноу-хау № 58/08-06 від 14.08.2006 року як доказ у розумінні ст. 32 Господарського процесуального кодексу України. Колегія суддів апеляційного господарського суду не може прийняти до уваги наданий позивачем договір, оскільки, останній, по відношенню до наданого відповідачем договору купівлі-продажу ноу-хау № 58/08-06 від 14.08.2006 року не містить відтисків печаток сторін договору на кожній із сторінок. Крім того, на примірнику договору наданого позивачем на останній сторінці відсутні реквізити позивача (а.с. 103-107). Судова колегія апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що наданий відповідачем договору купівлі-продажу ноу-хау № 58/08-06 від 14.08.2006 року, має підписи, печатку та усі реквізити, а тому визнається як належний доказ
Крім того, при прийнятті спірного рішення та стягнення з відповідача суми боргу, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідач не сплачує позивачу кошти відповідно до актів прийому виконаних робіт №№ 23, 24, 25, 26 за договором від 14.08.2006 р. за № 58/08-06 та актами прийому виконаних робіт №№ 7, 8, 9, 10 за договором від 28.11.2007 року за № 26/02-08, копії яких знаходяться в матеріалах справи. Крім того, в рішенні суду вказано, що роботи згідно вищевказаних актів прийняті без будь-яких зазначень про наявність відхилень нормативів та стандартів виконаних робіт і поставленої продукції.
Однак, колегія суддів апеляційного господарського суду з такими висновками місцевого господарського суду погодитися не може оскільки, в матеріалах справи наявні лише копії актів прийому виконаних робіт №№ 23, 24, 25 за договором від 14.08.2006 р. за № 58/08-06 (а.с. 88-90), всі інші, зазначені в судовому рішенні акти № 26 за договором від 14.08.2006 р. за № 58/08-06 та акти прийому виконаних робіт №№ 7, 8, 9, 10 за договором від 28.11.2007 року за № 26/02-08, в матеріалах справи відсутні. Судова колегія звертає увагу на те, що під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції позивачем не було надано суду вказаних актів чи інших доказів на підтвердження заявленого позову та заборгованості відповідача.
Таким чином, при прийнятті рішення місцевий господарський суд дійшов до не вірного висновку у справі про доведеність та обґрунтованість позивачем суми 402150 грн. основної суми заборгованості відповідача за договором № 58/08-06 від 14.08.2006 р. та договором № 26/02-08 від 28.11.2007 року.
Відповідно до частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться і в господарському кодексі України. Так, відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умова не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно до статті 610 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
За таких обставин, судова колегія апеляційного господарського суду не може погодитися з висновком суду першої інстанції про задоволення вказаного позову, оскільки як було встановлено судом апеляційної інстанції, акти прийому виконаних № 26 за договором від 14.08.2006 р. за № 58/08-06 та акти прийому виконаних робіт №№ 7, 8, 9, 10 за договором від 28.11.2007 року за № 26/02-08, в матеріалах справи відсутні. Зазначені докази не були надані позивачем і під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції. Договір купівлі-продажу ноу-хау № 58/08-06 від 14.08.2006 р. в якому зазначено що повна вартість виключних прав на ноу-хау становить 120000 євро наданий позивачем не береться судом до уваги, оскільки останній (договір) по відношенню до наданого відповідачем договору купівлі-продажу ноу-хау № 58/08-06 від 14.08.2006 року (в якому зазначено що повна вартість виключних прав на ноу-хау становить 80000 євро) не містить відтисків печаток сторін на кожній із сторінок договору. До того ж, на примірнику договору наданого позивачем на останній сторінці відсутні реквізити позивача.
З урахуванням вищевикладеного позивачем безпідставно було заявлено позов до відповідача про стягнення боргу у сумі 402150 грн., а отже й нараховані позивачем пеня, три відсотки річних, інфляційні втрати та упущена вигода є безпідставними.
Що стосується висновків суду про укладення договору у спрощеній спосіб шляхом підписання між сторонами протоколу про подальшу співпрацю від 11.06.2010 року, судова колегія апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно ст. 6 Закону України «Про зовнішньоекономічні відносини», Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженого наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06.09.2001 р. № 201, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.09.2001 р. за № 833/6024, ст. 153 ЦК України, ст. 180 ГК України, зовнішньоекономічний договір не може бути украдений у спрощеній формі, він повинен укладатись у простій письмовій формі містити істотні умови договору (контракту), у будь-якому разі сторони повинні погодити предмет, ціну та строк дії договору, що в даному протоколі погоджено не було. Дана позиція також висвітлена в п. 32, п. 33 листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 року № 01-8/211.
У відповідності до ст. 31 Закону України «Про міжнародне приватне право» форма правочину має відповідати вимогам права, яке застосовується до змісту правочину, але достатньо дотримання вимог права місця його вчинення, а якщо сторони правочину знаходяться в різних державах, - права місця проживання сторони, яка зробила пропозицію, якщо інше не встановлено договором.
Враховуючи, що протокол про подальшу співпрацю від 11.06.2010 р. укладений між позивачем та відповідачем, укладено в Україні, до даного протоколу повинні застосовуватись норми чинного законодавства України.
Судова колегія звертає увагу, на те, що даний протокол не містить істотних умов договору, не відповідає основам щодо форми зовнішньоекономічного договору (контракту) та враховуючи, що він підписаний з іноземним контрагентом, не може бути укладеним у спрощений спосіб.
Таким чином, місцевим господарським судом помилково визначено правову природу правочину, невірно застосовано норми матеріального права, а саме, статті 179, 181 ГК України, статті 202, 205 ЦК України, а отже, вищевказаний протокол не може бути визнаний договором, укладеним у спрощений спосіб.
З урахуванням приписі ст. 635 ЦК України, ст. 182 ГК України, п. 35 листа Вищого господарського суду від 07.04.2008 року № 01-8/211 даний протокол за своєю правовою природою є протоколом про наміри щодо подальшої співпраці.
У відповідності до ст. 22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів.
Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Київської області від 24.04.2012 року, прийняте після неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з не правильним застосуванням норм матеріального права, є таким що не відповідає нормам закону.
Відповідно до ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.
Таким чином, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «І.С.К. Виробництво» слід задовольнити частково, оскаржуване рішення господарського суду Київської області від 24.04.2012 року скасувати. Прийняти нове рішення суду, яким в позові компанії «RAGNI-TEHNO SERVIS d.o.o.» до ТОВ СП «Грантех» правонаступником якого є ТОВ «І.С.К. Виробництво» про стягнення заборгованості - відмовити.
Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України. Оскільки, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги ТОВ «І.С.К. Виробництво» та необхідності в скасуванні рішення суду першої інстанції з прийняттям нового рішення, яким апеляційний господарський суд відмовляє у задоволенні позову компанії «RAGNI-TEHNO SERVIS d.o.o.» про стягнення заборгованості з ТОВ «І.С.К. Виробництво» підлягає стягненню на користь відповідача судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в сумі 2885,12 грн.
Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, господарський апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «І.С.К. Виробництво» на рішення господарського суду Київської області від 24.04.2012 року по справі № 8/029-12 - задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Київської області від 24.04.2012 року по справі № 8/029-12 скасувати повністю.
Прийняти нове рішення суду, яким в позові компанії «RAGNI-TEHNO SERVIS d.o.o.» до товариства з обмеженою відповідальністю спільне підприємство «Грантех», правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «І.С.К. Виробництво» про стягнення 402150 грн. - основного борг, 50169,59 грн. - пені, 9354,12 грн. - 3% річних, 34920,86 грн. - інфляційних втрат, 80430 грн. - упущеної вигоди - відмовити.
3. Стягнути з компанії «RAGNI-TEHNO SERVIS d.o.o.» (код О.І.Б. 98324648114, місцезнаходження: Хорватія, м. Спліт, 21000, вул. Лазаріча, 1, (Polijicka Cesta 32 21000 SPLIT HR), код платника податків: RGNFNC84T24A4751, Банк: Zagrebacka Banka d.d. Zagreb UniCredit Group, Iban: HR 2323600001101795796, Swift: ZABAHR2X, поштова адреса: 08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Зоряна, 38) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «І.С.К. Виробництво» (08654, м. Київська область, Васильківський район, смт. Дослідницьке, вул. Зоряна, 1-а, ідентифікаційний код 20057290) - 2885,12 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
4. Видачу наказу доручити господарському суду Київської області.
5. Матеріали справи № 8/029-12 повернути до господарського суду Київської області.
Головуючий суддя Лобань О.І.
Судді Федорчук Р.В.
Тищенко О.В.