ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.08.12 р. Справа № 5006/48/7/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Сажневої М.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" в особі Донецької філії

до Державного підприємства "Артемвугілля"

про стягнення заборгованості

за участю представників:

від позивача Удовенко К.В. - представник

від відповідача Медведєв В.Ю. - представник

Рішення прийняте 28.08.2012, оскільки 19.07.2012 в судовому засіданні оголошувалась перерви відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" в особі Донецької філії Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" до Державного підприємства "Артемвугілля" про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію у розмірі 90 801 913,06 грн., заборгованості за перевищення договірних величин електричної потужності у розмірі 263 066,72 грн., пені у розмірі 3 258 721,16 грн., 3% річних у розмірі 645 999,78 грн. та інфляційних втрат у сумі 211 277,49 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору постачання електричної енергії № 04-33/5а-05 від 01.06.2005 щодо своєчасно?ї оплати вартості спожитої ел?ектричної енергії у січні - кв?ітні 2012 року, перевищення договірної величини споживання електричної потужності у лютому 2012.

Відповідач у подан?ому до суду відзиві на позовну? заяву позовні вимоги визнав ч?астково. Відповідач не запере?чує проти наявності заборгов?аності за спожиту активну еле?ктроенергію, а проти вимоги пр?о стягнення заборгованості з?а перевищення договірних вел?ичин електричної потужності? заперечив, посилаючись на те, що перевищення договірних величин електричної потужності сталось в результаті форс-мажорних обставин. Проти вимоги про стягнення пені відповідач заперечує посилаючись на те, що ДП "Артемвугілля" є державним підприємством, продаж вугільної продукції якого здійснюється за врегульованими тарифами, рі?зниця між собівартістю вугіл?ьної продукції і ціною продаж?у дотується з Державного бюдж?ету, а заборгованість з оплати за спожиту електроенергію утворилася в результаті несвоєчасного надходження грошових коштів з державного бюджету за статтею "дер?жавна підтримка на часткове п?окриття затрат по собівартос?ті вугілля", основною витратною частиною якої є саме витрати на електричну енергію в процесі видобутку вугілля

Також відповідачем подано клопотання про зменшення штрафних санкцій (пені) на 50%.

Представники сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, госпо?дарський суд Донецької облас?ті

В С Т А Н О В И В :

01.06.2005 між Державним підприємством "Укренерговугілля" (постачальник), правонаступником якого є Державне підприємство "Регіональні електричні мережі", та Державним підприємством "Артемвугілля" (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 04-33/5а-05 (далі - Договір).

Згідно з п. 1 Договору постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами.

Відповідно до п. 9.5 Договору зі змінами, внесеними додатковою угодою від 01.06.2010, цей Договір набирає чинності з дня його підписання та скріплення печатками і діє до 31.12.2010. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Розірвання договору, перегляд його умов, внесення доповнень може бути здійснено і в інший термін за ініціативою будь-якої зі сторін у порядку, визначеному законодавством України та ПКЕЕ.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази надсилання на адреси сторін заяв про припинення дії Договору, та сторонами підтверджується, що вказані заяви не надсилались, суд приходить до висновку, що строк дії Договору неодноразово щорічно продовжувався на наступні календарні роки та у заявлений до стягнення період Договір був чинним.

Відповідно до п. 2.1.2 Договору постачальник електричної енергії зобов'язався постачати споживачу електроенергію. Згідно з п. 2.2.3 Договору споживач зобов'язався оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами Додатку 22 "Порядок розрахунків" та Додатку 3 "Зняття показів засобів обліку електричної енергії". В свою чергу, відповідно до п. 3.1.1 Договору постачальник електричної енергії має право одержувати від споживача плату за поставлену електричну енергію.

Порядок обліку електричної енергії та порядок розрахунків за електричну енергію узгоджений сторонами в розділі 7 Договору, Додатку 3 "Зняття показів засобів обліку електричної енергії" та Додатку № 22 "Порядок розрахунків" до Договору.

Згідно з п. 2 Додатку 22 до Договору щомісячно 1-го числа згідно з Додатком 3 "Зняття показів засобів обліку електричної енергії" направляється представник споживача у відділ збуту електроенергії для подання звіту про використану електроенергію споживачем та субспоживачами за розрахунковий період, документів, що підтверджують оплату у розрахунковому періоді, заявки на обсяги споживання електроенергії у поточному періоді та одержання рахунків на оплату.

За домовленістю сторін споживач бере на себе обов'язок знімати покази електролічильників на 24-00 останнього дня розрахункового періоду. Розрахунковий період триває один календарний місяць, починаючи з 00-00 год. 1-го числа (п.1 Додатку 3 до Договору).

В матеріалах справи містяться належним чином засвідчені копії підписаних та погоджених представниками сторін звітів про використану електроенергію за період з січня по квітень 2012 року.

Факт надання послуг з електропостачання в спірний період позивачем відповідачу підтверджено матеріалами справи, зокрема двосторонніми актами прийому-передачі №00001 від 31.01.2012, № 00025 від 29.02.2012, № 00054 від 31.03.2012 та № 00086 від 30.04.2012 та звітами про спожиту електроенергію за спірний період, підписаними та скріпленими печатками сторін без зауважень, на загальну суму 104 994 913,06 грн.

Пунктом 3 Додатку 22 до Договору передбачено, що споживач здійснює оплату спожитої електроенергії в розрахунковому періоді (місяці) активної електроенергії на поточний рахунок постачальника зі спеціальним режимом використання у наступному порядку: до 10 числа розрахункового місяця - перший авансовий платіж в розмірі 30% вартості очікуваного споживання; до 20 числа розрахункового місяця - другий авансовий платіж в розмірі 30% вартості очікуваного споживання, до 30 числа розрахункового місяця - третій авансовий платіж в розмірі 40% вартості очікуваного споживання.

Авансові платежі споживач сплачує самостійно на підставі виданих постачальником рахунків-фактур, нарахованих згідно Додатка №1 "Обсяги постачання електричної енергії та потужності споживачу та субспоживачу", або згідно заяви, наданої споживачем у разі очікуваного збільшення або зменшення електроспоживання (п. 3 Додатку № 22 до Договору).

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" та п. 1.3 Правил користування електричною енергією, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Аналогічна норма міститься і в ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, а саме поставив відповідачу активну електричну енергію у період з січня по квітень 2012 року, що підтверджується матеріалами справи, у тому числі актами приймання-передачі, що підписані сторонами без зауважень.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 4 Додатку 22 до Договору остаточний розрахунок за спожиту у розрахунковому періоді електроенергію, плату за перетікання реактивної енергії, плату за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплату недорахованої електроенергії, сум на відшкодування збитків та інші споживач здійснює самостійно на підставі наданих постачальником актів прийому-передачі, у 3-х денний термін з дня отримання, згідно банківських реквізитів, вказаних постачальником в актах прийому-передачі.

Отримання відповідачем актів прийому-передачі № 00001 від 31.01.2012, № 00025 від 29.02.2012, № 00054 від 31.03.2012 та № 00086 від 30.04.2012 підтверджується підписами представника ДП "Артемвугілля", скріпленими печаткою підприємства на вказаних актах.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

В порушення умов договору, відповідач зобов'язання по оплаті електричної енергії спожитої протягом січня-квітня 2012 року виконав частково, а саме на суму 14 193 000,00 грн., про що свідчать додані позивачем до матеріалів справи копії банківських виписок про оплату заборгованості за спожиту електричну енергію.

Таким чином, заборгованість відповідача за спожиту протягом січня - квітня 2012 року активну електроенергію становить 90 801 913,06 грн.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав. Належних доказів погашення заборгованості за Договором № 04-33/5а-05 від 01.06.2005 відповідачем суду не надано. У поданому до суду відзиві на позовну заяву заборгованість за спожиту активну електроенергію визнана відповідачем у повному обсязі.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту активну електричну енергію у розмірі 90 801 913,06 грн. підлягають задоволенню.

Посилаючись на перевищення споживачем у лютому 2012 обсягів договірної величини електричної потужності, несплату останнім вартості перевищення договірної величини потужності у повному обсязі, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 263 066,72 грн.

Згідно з п. 4.3 Правил користування електричною енергії, граничні величини споживання електричної потужності для споживача визначаються постачальником електричної енергії за регульованим тарифом у порядку, передбаченому законодавством України та зазначеному у договорі про постачання електричної енергії між споживачем та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом.

Відповідно до п. 5.4 Договору договірні (граничні) величини доводяться постачальником письмовим повідомленням не пізніше ніж за 10 днів до початку наступного розрахункового періоду.

Договірні величини споживання електричної потужності на розрахунковий період визначаються на години максимуму навантажень енергосистеми для споживачів з приєднаною потужністю більше 150 кВА, виходячи з установленого енергосистемою завдання щодо граничного споживання електричної потужності. Для споживачів, які мають кілька територіально відокремлених підрозділів з приєднаною потужністю понад 150 кВА, договірні величини споживання електричної потужності визначаються окремо за кожним підрозділом. (п. 5.3 Договору).

Відповідно до вимог п. 5.4 Договору, постачальник направив споживачу лімітне повідомлення № 296/27/1 від 16.01.2012, яким визначив граничні величини споживання електричної потужності на період з 01.02.2012 до 29.02.2012 окремо за кожним підрозділом, в тому числі для:

- ш. ім. Леніна гранична величина потужності в години ранкового максимуму енергосистеми становить 8 939 кВт, гранична величина потужності в години вечірнього максимуму енергосистеми становить 8 939 кВт;

- ш. ім. Калініна гранична величина потужності в години ранкового максимуму енергосистеми становить 5 573 кВт, гранична величина потужності в години вечірнього максимуму енергосистеми становить 5 573 кВт;

- ш. ім. Румянцева гранична величина потужності в години ранкового максимуму енергосистеми становить 5 525 кВт, гранична величина потужності в години вечірнього максимуму енергосистеми становить 5 525 кВт;

- ш. ім. Гаєвого гранична величина потужності в години ранкового максимуму енергосистеми становить 4 742 кВт, гранична величина потужності в години вечірнього максимуму енергосистеми становить 4 742 кВт.

Вказане повідомлення було отримано відповідачем 26.01.2012, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Однак, відповідачем було перевищено договірну величину електричної потужності у лютому 2012 року.

Факт такого перевищення підтверджується актами контролю електричної потужності:

- № 8707 від 06.02.2012 відповідно до якого перевищення величини електричної потужності понад договірну на ш. ім. Леніна становить 3729 кВт (різниця між величиною фактичного споживання, яка становить 12668 кВт, та договірною величиною, яка становить 8939 кВт);

- № 8708 від 07.02.2012, відповідно до якого перевищення величини електричної потужності понад договірну на ш. ім. Румянцева становить 1175 кВт (різниця між величиною фактичного споживання, яка становить 6700 кВт, та договірною величиною, яка становить 5525 кВт).

- № 8711 від 06.02.2012, відповідно до якого перевищення величини електричної потужності понад договірну на ш. ім. Калініна становить 1272 кВт (різниця між величиною фактичного споживання, яка становить 6845 кВт, та договірною величиною, яка становить 5573 кВт).

- № 8712 від 09.02.2012, відповідно до якого перевищення величини електричної потужності понад договірну на ш. ім. Гаєвого становить 4632 кВт (різниця між величиною фактичного споживання, яка становить 9374 кВт, та договірною величиною, яка становить 4742 кВт).

Акти № 8707 та № 8708 підписані відповідачем із зазначенням особливої думки, відповідно до якої перевищення було допущено через низьку температуру повітря, виникнення аварійних ситуацій.

Разом з тим, факт перевищення договірних величин споживання електричної потужності ним не заперечується.

Також в матеріалах справи міститься акт прийому-передачі № 00026 від 29.02.2012, відповідно до якого розрахована величина перевищення споживання електричної потужності відповідачем та визначено суму, яка належить до сплати відповідачем в результаті такого перевищення у розмірі 263 066,72 грн. Вказаний акт позивач направив відповідачу з супровідним листом № 1613/11 від 13.03.2012 для підпису та скріплення печаткою, а відповідач його 15.03.2012, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення. Проте, відповідач листом від 20.03.2012 повернув позивачу вказаний акт та відповідні рахунки без розгляду, посилаючись на те, що перевищення було допущено ним внаслідок виникнення аварійних ситуацій на відокремлених підрозділах.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти стягнення заборгованості за перевищення договірних величин електричної потужності та зазначає, що таке перевищення було допущено через погіршення погодних умов, а саме зниження температури повітря у січні-лютому 2012, через яке існував ризик зриву виробничих процесів відповідача та настання тяжких наслідків у разі дотримання відповідачем договірних величин споживання потужності.

Вказані обставини відповідач характеризує як форс-мажорні та посилається на п. 4.5.1 Договору, відповідно до якого сторони не несуть відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов'язань за договором, якщо воно є результатом дії форс-мажорних обставин.

Дія форс-мажорних обставин є дією непереборної сили. До непереборної сили належать страйк, локаут, інший промисловий розлад, дія суспільного ворога, оголошена та неоголошена війна, загроза війни, терористичний акт, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, громадська демонстрація, саботаж, блискавка, пожежа, ураган, буря, повінь, нагромадження снігу, ожеледиця, землетрус, оповзні, вибух, протиправні дії третіх осіб, ситуації, що створюють загрозу сталості ОВС України та енергетичній безпеці України або її окремих регіонів, що спричиняють неможливість виконання однією зі сторін зобов'язань за цим договором, а також нормативні акти уряду, які забороняють або обмежують виконання зобов'язань за цим договором (п.4.5 Договору).

Відповідно до ст. 617 Цивільного Кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Ознакою непереборної сили є її надзвичайність, що означає, що це не рядова, звичайна обставина, яка хоча і може спричинити певні труднощі для сторін, але не виходить за рамки буденності, а екстраординарна подія.

Відповідачем не надано суду будь-яких доказів на підтвердження того, що погодні умови у лютому 2012 віднесено до надзвичайних подій чи дії непереборної сили.

Вказані відповідачем обставини не є форс-мажорними в розумінні законодавства та Договору, і не можуть слугувати підставою для звільнення відповідача від його обов'язків за Договором.

Таким чином, посилання відповідача на форс-мажорні обставини є таким, що не підтверджується нормативно та документально, а тому його заперечення в цій частині судом до уваги не приймаються.

Відповідно до ч. 7 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" у випадку перевищення договірної величини потужності споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності.

Зазначена вище заборгованість за перевищення договірних величин електричної потужності на момент розгляду справи відповідачем у повному обсязі не оплачена, у зв'язку з чим наявне грошове зобов'язання за перевищення договірних величин споживання електричної потужності у лютому 2012 року в сумі 263 066,72 грн., що підтверджено матеріалами справи, а тому позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 3 258 721,16 грн., 3% річних у розмірі 645 999,78 грн. та інфляційні втрати в сумі 211 277,49 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ст. 218 Господарського кодексу України).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сторонами в п. 4.2.1 Договору погоджено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3-2.2.4 Договору з порушенням термінів, визначених Додатком 22 до Договору "Порядок розрахунків", споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, а сума боргу сплачується з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

З огляду на те, що відповідач взяті на себе зобов'язання з оплати спожитої електричної енергії не виконав в повному обсязі, а також той факт, що відповідальність відповідача у вигляді пені за прострочення зобов'язання передбачена договором, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення пені з відповідача.

Перевіривши розрахунок пені позивача, суд визнає його невірним, оскільки позивачем були допущені арифметичні помилки.

Розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача, за розрахунком суду, здійсненим з урахуванням вимог чинного законодавства, в межах періоду, визначеного позивачем, а також того, що у 2012 році 366 днів, становить 3 248 962,93 грн.

В матеріалах справи міститься клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 50%. Вказане клопотання мотивоване тим, що ДП "Артемвугілля" є учасником державної програми підтримки підприємств ПЕК, що реалізується Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу". Виникнення у відповідача заборгованості зумовлено відсутністю у Державному бюджеті України цільових коштів на часткове покриття затрат по собівартості вугілля за вказаною програмою, за рахунок яких може бути погашена в тому числі заборгованість за спожиту електричну енергію.

Позивач проти вказаного клопотання заперечує.

Відповідно до приписів п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право у виняткових випадках зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно зі ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду за наявності обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що відповідач є державним підприємством, продаж продукції якого здійснюється за врегульованими тарифами, внаслідок чого підприємство є залежним від надходження державних дотацій, а також враховуючи здійснення відповідачем часткової оплати поставленої електроенергії та майнові інтереси обох сторін, суд прийшов висновку, що на підставі ст. 233 Господарського кодексу України та п. 3. ст. 83 Господарського процесуального кодексу України сума пені підлягає зменшенню на 20% до 2 599 170,34 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання з оплати спожитої електричної енергії на користь позивача встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та втрат від інфляції визнаються судом обґрунтованими.

Вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 211 277,49 грн. підлягають задоволенню за розрахунком позивача перевіреним судом.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд визнає його частково невірним у зв'язку з наявністю арифметичних помилок.

За здійсненим судом перерахунком, з урахуванням вимог чинного законодавства, в межах періоду, визначеного позивачем, а також того, що у 2012 році 366 днів, вимоги про стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню у розмірі 644 954,95 грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

У зв'язку з частковим задоволенням позову судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, суд відзначає, що в п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 роз'яснено, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки, а тому, судовий збір в часині вимог про стягнення пені (у розмірі визначеному за перерахунком суду) покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Артемвугілля" (84601, Донецька обл., м.Горлівка, пр-т Леніна, 13, ідентифікаційний код 32270533, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" (07300, Київська обл., м. Вишгород, ВАТ "Укргідроенерго", ідентифікаційний код 32402870) в особі Донецької філії (83114, м. Донецьк, вул. Щорса, 87, ідентифікаційний код 26390719) заборгованість за спожиту активну електроенергію у розмірі 90 801 913 (дев'яносто мільйонів вісімсот одна тисяча дев'ятсот тринадцять) грн. 06 коп., заборгованість за перевищення договірних величин споживання електричної потужності у розмірі 263 066 (двісті шістдесят три тисячі шістдесят шість) грн. 72 коп., пеню у розмірі 2 599 170 (два мільйони п'ятсот дев'яносто дев'ять тисяч сто сімдесят) грн. 34 коп., 3% річних у розмірі 644 954 (шістсот сорок чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят чотири) грн. 95 коп., інфляційні втрати в сумі 211 277 (двісті одинадцять тисяч двісті сімдесят сім) грн. 49 коп. та 64 193 (шістдесят чотири тисячі сто дев'яносто три) грн. 30 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складення повного рішення 03.09.2012

Суддя Сажнева М.В.