ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.08.12 р. Справа № 5006/48/3/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Сажневої М.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго"

до Публічного акціонерного товариства "Облдоррембуд"

про стягнення 78 541,49 грн.

за участю представників:

від позивача Цацуліна Т.О. - представник за довіреністю

від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" до Публічного акціонерного товариства "Облдоррембуд" про стягнення заборгованості за спожиту активну електроенергію у розмірі 47 751,50 грн., заборгованості за реактивну електроенергію у розмірі 237,67 грн., заборгованості за перевищення договірних величин споживання у розмірі 29 246,39 грн., пені у розмірі 1 005,17 грн., 3% річних у розмірі 198,71 грн. та інфляційних втрат у сумі 102,05 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору постачання електричної енергії № 1082 від 30.09.2003 щодо повної та своєчасної оплати вартості спожитої електричної енергії за період з січня по березень 2012 року, перевищення відповідачем договірних величин споживання електричної енергії.

У відзиві на позовну заяву відповідач визнав наявність заборгованості перед постачальником за спожиту активну електричну енергію в розмірі 47 751,50 грн., за реактивну електроенергію в розмірі 237,67 грн., за перевищення догові?рних величин споживання у роз?мірі 29 246,39 грн. та просить розстрочити виконання рішення, посилаючись на важкий матеріальний стан ПАТ "Облдоррембуд".

Представниками сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявлялось, у зв'язку з чим розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд Дон?ецької області

В С Т А Н О В И В:

30.09.2003 між Відкритим акціонерним товариством "Донецькобленерго" (постачальник електричної енергії), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Донецькобленерго", та Відкритим акціонерним товариством "Облдоррембуд" (споживач), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Облдоррембуд", укладено договір про постачання електричної енергії № 1082 (далі - Договір).

Згідно з п. 1 Договору постачальник електричної енергії постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є невід'ємними його частинами.

Відповідно до п. 4.5 Додатку № 5 до Договору споживач протягом розрахункового періоду на підставі рахунків постачальника здійснює 4 планових платежі на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання у таких співвідношеннях:

- до 1-го дня розрахункового періоду - 10 % від вартості заявленого на розрахунковий період обсягу споживання електричної енергії;

- до 15-го дня розрахункового періоду - 30 % від вартості заявленого на розрахунковий період обсягу споживання електричної енергії;

- до 20-го дня розрахункового періоду - 30 % від вартості заявленого на розрахунковий період обсягу споживання електричної енергії;

- до 27-го дня розрахункового періоду - 30 % від вартості заявленого на розрахунковий період обсягу споживання електричної енергії.

Згідно з п. 7 Додатку № 5 до Договору остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначених на підставі показів розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом) з урахуванням сум, що надійшли від споживача.

За результатами розрахункового періоду споживачем та постачальником електричної енергії визначається фактичний обсяг поставленої споживачу електричної енергії та оформлюється додаток № 22 "Акт прийняття-передавання товарної продукції".

Відповідно до актів приймання-передавання товарної продукції за Договором, які підписані представниками сторін без зауважень, позивач передав, а відповідач прийняв електричну енергію:

- у січні 2012 року: активна електрична енергія - 18031 кВт/год, реактивна електрична енергія - 3597 кВАр/год.;

- у лютому 2012 року: активна електрична енергія - 11890 кВт/год, реактивна електрична енергія - 3115 кВАр/год.;

- у березні 2012 року: активна електрична енергія - 20175 кВт/год, реактивна електрична енергія - 3460 кВАр/год.;

Відповідачем не спростовано факт споживання ним зазначеної кількості активної та реактивної електричної енергії за період з січня по березень 2012 року.

Отже, виконання позивачем зобов'язань з постачання відповідачу електричної енергії підтверджуються підписаним сторонами актами приймання-передачі товарної продукції, в яких зазначені фактичні обсяги спожитої активної та реактивної електричної енергії.

Пунктом 7 Додатку № 5 до Договору передбачено, що для проведення остаточного розрахунку споживач у термін до 3 робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РЕМ рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений споживачем протягом 5 банківських днів з дня його отримання, якщо споживач здійснює оплату самостійно, та 10 банківських днів, якщо споживач здійснює оплату через свою головну структуру. У разі неявки споживача для отримання рахунку постачальних направляє рахунок споживачу рекомендованим листом. У такому разі рахунок вважається отриманим споживачем з дня його відправлення.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" та п. 1.3 Правил користування електричною енергією, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Аналогічна норма міститься і в ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму їх використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Пунктом 2 ст. 275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Частинами 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, а саме поставив відповідачу активну електричну енергію у період січень-березень 2012 року, реактивну електроенергію у період лютий-березень 2012 року, що підтверджується матеріалами справи, у тому числі актами приймання-передачі, рахунками за електроенергію, які були отримані представником відповідача,

Однак, відповідач порушив умови Договору, здійснив оплату за поставлену електричну енергію не у повному обсязі та перевищив договірні величини споживання у січні-березні 2012 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії та перевищення договірних величин споживання, позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлену активну електричну енергію у розмірі 47 751,50 грн. і реактивну електричну енергію у розмірі 237,67 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідачем зобов'язання з оплати спожитої електроенергії в порядку та строки, встановлені Договором, не виконані. Заборгованість відповідача за період з січня по березень 2012 року за використану активну енергію становить 47 751,50 грн., за використану реактивну електроенергію за період лютий-березень 2012 року становить 237,67 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Наведений позивачем розрахунок відповідач не спростував та підтвердив наявність у нього заборгованості у вказаному розмірі.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Належних доказів погашення заборгованості за Договором № 1082 відповідачем суду не надано.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за спожиту активну електричну енергію у розмірі 47 751,50 грн. та заборгованості за спожиту реактивну електричну енергію у розмірі 237,67 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до Додатку № 13 до Договору "Договірні величини споживання електричної енергії", підписаного сторонами та скріпленого печатками, узгодженими величинами електроспоживання на січень 2012 року є 6 тис. кВт/год, на лютий 2012 року - 6 тис. кВт/год, на березень 2012 року - 6 тис. кВт/год.

Посилаючись на перевищення споживачем у січні, лютому, березні 2012 року обсягу договірної величини споживання електричної енергії, несплату останнім вартості перевищення договірної величини електроспоживання у повному обсязі, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 29 246,39 грн.

Згідно з п. 4.4 ПКЕЕ, споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії. Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом протягом п'яти робочих днів від дня отримання звернення розглядає заяву споживача, приймає рішення за цим зверненням та не пізніше шостого робочого дня від дня отримання звернення письмово повідомляє споживача про результати розгляду заяви. Пропозиції споживача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання постачальником за регульованим тарифом заяви споживача не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду. Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право відмовити споживачу в коригуванні (збільшенні) договірних величин у разі невиконання споживачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії за договором про постачання електричної енергії.

18.01.2012 відповідач звернувся до позивача із заявою про збільшення договірних величин споживання електричної енергії на січень 2012 року до 16 тис.кВт/год.

Позивачем було виставлено рахунок на сплату за додатково заявлений обсяг електричної енергії № 1082к1201 від 18.01.2012, однак відповідачем не було оплачено вказаний рахунок. На підставі цього листом № 281 від 23.01.2012 позивачем було відмовлено відповідачу в корегуванні договірних величин споживання електроенергії на січень 2012 року. Вказаний лист було отримано ПАТ "Облдоррембуд" 26.01.2012, про що свідчить копія поштового повідомлення.

За наведених вище обставин, суд дійшов висновку, що договірна величина електроспоживання, яка узгоджена сторонами в установленому порядку у відповідності до приписів чинного законодавства на період січень-березень 2012 року становить 6000 кВт/год за кожен місяць.

Згідно акта прийому-передачі за січень 2012 року відповідач фактично спожив 18031 кВт/год (перевищення договірної величини активної електроенергії складає 12031 кВт/год: кількість фактично спожитої величини активної електроенергії 18031 кВт/год мінус кількість договірної величини активної електроенергії 6000 кВт/год ).

Відповідно до акта прийому-передачі за лютий 2012 року відповідач фактично спожив 11890 кВт/год (перевищення договірної величини активної електроенергії складає 5890 кВт/год: кількість фактично спожитої величини активної електроенергії 11890 кВт/год мінус кількість договірної величини активної електроенергії 6000 кВт/год).

Згідно акта прийому-передачі за березень 2012 року відповідач фактично спожив 20175 кВт/год (перевищення договірної величини активної електроенергії складає 14175 кВт/год: кількість фактично спожитої величини активної електроенергії 20175 кВт/год мінус кількість договірної величини активної електроенергії 6000 кВт/год).

На виконання умов Договору постачальник направив відповідачу наступні повідомлення із рахунками за перевищення договірної величини споживання активної електроенергії:

- № 347 від 26.01.2012 та відповідний рахунок № 30/1082.134739 від 26.01.2012 на суму 10 782,18 грн., який представник відповідача отримав 26.01.2012, про що свідчить його підпис про отримання;

- № 1156 від 27.02.2012 та відповідний рахунок № 30/1082.145600 від 27.02.2012 на суму 5 278,62 грн., який представник відповідача отримав 27.02.2012, про що свідчить його підпис про отримання;

- № 1883 від 28.03.2012 та відповідний рахунок № 30/1082.153310 від 28.03.2012 на суму 13 185,59 грн., який представник відповідача отримав 28.03.2012, про що свідчить його підпис про отримання.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини..

Зазначені вище рахунки № 30/1082.134739 від 26.01.2012, № 30/1082.145600 від 27.02.2012 та №30/1082.153310 від 28.03.2012 станом на час розгляду справи відповідачем у повному обсязі не сплачені, у зв'язку з чим наявне грошове зобов'язання за перевищення договірних величин споживання електричної енергії за період січень-березень 2012 року в сумі 29 246,39 грн., що підтверджено матеріалами справи, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1 005,17 грн., 3% річних у розмірі 198,17 грн. та інфляційні втрати в сумі 102,05 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ст. 218 Господарського кодексу України).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Сторонами в п. 4.2.1 Договору визначено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3 та 2.2.4 Договору, з порушенням термінів, визначених Додатком 5 "Порядок розрахунків за електроенергію", споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок пені, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що вказаний розрахунок здійснено арифметично вірно та у відповідності до вимог чинного законодавства.

З огляду на те, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання з оплати спожитої електричної енергії, відповідальність у вигляді пені за прострочення виконання зобов'язання передбачена Договором, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені є правомірними та підлягають задоволенню за розрахунком позивача перевіреним судом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання з оплати спожитої електричної енергії на користь позивача встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та втрат від інфляції визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком позивача перевіреним судом та неоспореним відповідачем.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку із задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача та підлягає стягненню на користь позивача.

У відзиві на позовну заяву відповідачем заявлено клопотання про розстрочення виконання рішення суду строком на 6 місяців, у зв'язку з важким фінансовим становищем відповідача.

Представник позивача проти вказаного клопотання заперечив.

Відповідно до п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарському суду при прийнятті рішення надано право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду на шість місяців задоволенню не підлягає, оскільки відповідачем не надано жодних доказів, які б свідчили про скрутне фінансове становище або про інші обставини, за наявності яких у суду були б правові підстави розстрочити виконання рішення в порядку ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Облдоррембуд" (83001, м.Донецьк, вул. Університетська, 13, ідентифікаційний код 05505963, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" (84601, Донецька обл., м.Горлівка, пр-т Леніна, 11; ідентифікаційний код 00131268) заборгованість за активну електричну енергію у розмірі 47 751 (сорок сім тисяч сімсот п'ятдесят одна) грн. 50 коп., заборгованість за реактивну електричну енергію у розмірі 237 (двісті тридцять сім) грн. 67 коп., пеню у розмірі 1 005 (одна тисяча п'ять) грн. 17 коп., 3% річних у розмірі 198 (сто дев'яносто вісім) грн. 71 коп., інфляційні нарахування у розмірі 102 (сто дві) грн. 05 коп., заборгованість за перевищення договірних величин споживання електричної енергії в сумі 29 246 (двадцять дев'ять тисяч двісті сорок шість) грн. 39 коп. та 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складення повного рішення 10.08.2012

Суддя Сажнева М.В.