ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.06.12 р. Справа № 5006/20/51/2012

Суддя господарського суду Донецької області Огороднік Д.М. при секретарі судового засідання Гончаровій І.Є., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Артемівськ-Енергія"

до Державного вищого навчального закладу "Донецький національний технічний університет" в особі відокремленого підрозділу Артемівського індустріального технікуму Державного вищого навчального закладу "Донецький національний технічний університет"

про стягнення

представниким сторін:

від позивача: Загоруйко Я.І.. - представник за довіреністю;

від відповідача: Воронцова С.Д. - представник за довіреністю

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Артемівськ-Енергія" до Державного вищого навчального закладу "Донецький національний технічний університет" в особі відокремленого підрозділу Артемівського індустріального технікуму Державного вищого навчального закладу "Донецький національний технічний університет" про стягнення суми основного боргу в розмірі 200738,95грн., пені в розмірі 9725,80грн., 3% річних у розмірі 1880,90грн., інфляційних витрат в сумі 1284,73грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконав умови договору №88 від 01.10.2007 щодо своєчасної та повної оплати вартості одержаної теплової енергії, у зв'язку з чим заборгованість відповідача становить 200738,95грн.

В підтвердження заявлених позовних вимог, позивач посилається на укладений із відповідачем договір №88 від 01.10.2007 на постачання теплової енергії, додатки №1, №2, №3, №4, №5, №6 до договору №88 від 01.10.2007; додаткові угоди про зміну та доповнення договору від 05.01.2009, від 16.05.2011; рахунок №880112 від 04.01.2012, акт прийому-передачі теплової енергії від 04.01.2012, акт зняття показань приладу обліку теплової енергії від 30.12.2011, акт підключення до центрального опалення від 15.10.2011, акт відключення від центрального опалення від 17.04.2012.

Представником відповідача в судовому засіданні 20.06.2012 визнано розмір заборгованості в повному обсязі.

Представники позивача та відповідача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

01.10.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Артемівськ-Енергія", як енергопостачальною організацією (позивач) та Артемівським індустріальним технікумом Донецького національного технічного університету, як споживачем (відповідач) укладено договір №88 на постачання теплової енергії (з урахуванням додатків до договору №88 від 01.10.2007, додаткових угод про зміни та доповнення договору від 05.01.2009, від 16.05.2011 до договору №88 від 01.10.2007) (далі - договір), згідно з умовами якого позивач прийняв на себе зобов'язання постачати відповідачу теплову енергію у вигляді гарячої води у потрібних йому обсягах для об'єктів, зазначених у додатку №1 до даного договору загальною площею 12216,30 кв.м, а споживач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені договором (розділ 1 договору).

Тариф за послуги на момент підписання договору (з ПДВ): опалення 9,31грн. - за 1 кв.м, опалення 253,94грн. - за 1 Гкал, гаряча вода 253,94грн. - за 1 Гкал.

Згідно п. 11.1 договору, цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2010.

Додатковою угодою про зміни та доповнення договору від 05.01.2009 до договору внесено зміни до п. 11.1, а саме: цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 30.04.2010.

Пунктом 11.2 договору передбачені випадки припинення дії договору.

Відповідно до п. 11.4 договору, договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Додатковою угодою про зміни та доповнення договору від 05.01.2009 до договору внесено зміни до п. 11.4, а саме: договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії жодна із сторін письмово не заявить про його припинення.

Договір та додаткові угоди підписано обома сторонами та скріплено печатками підприємств.

Також до матеріалів справи позивачем надано протокол розбіжностей до договору, однак не надано доказів узгодження цих розбіжностей. Тому судом, не приймається до уваги протокол розбіжностей до договору.

Між тими ж сторонами було підписано додаток №1 - список об'єктів споживача, додаток №2 - кількість та порядок постачання тепловою енергією споживача, додаток №3 - схема теплотраси, яка знаходиться на балансі споживача, додаток №4 - умови припинення подачі теплової енергії.

Як вбачається з матеріалів справи, ані позивачем, ані відповідачем доказів припинення дії договору не надано.

Таким чином договір був пролонгованим, а сторони на момент виникнення спору перебували у договірних відносинах.

Відповідно до п. 2.1 договору теплова енергія постачається споживачу у вигляді гарячої води в обсягах, зазначених у додатку №2, який є невід'ємною частиною даного договору.

Розділом 5 "Облік теплової енергії" визначено, що облік споживання теплової енергії проводиться за допомогою приладів обліку (п. 5.1 договору).

Згідно п. 5.3 договору споживач, що має прилади обліку, щомісячно подає до енергопостачальної організації звіт про фактичне споживання теплової енергії у терміни, передбачені у додатку 2 до договору.

Відповідно до додатку 2 до договору визначено кількість та порядок постачання тепловою енергією споживача.

Згідно п. 2 додатку 2 до договору датою зняття споживачем показань приладів обліку прийнято останнє число поточного місяця.

Як встановлено п. 5.5. договору, при відсутності приладів обліку або їх несправності, кількість теплової енергії, що відпущена споживачу, визначається енергопостачальною організацією, як виняток, розрахунковим способом (згідно Порядку, зазначеного "Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачань холодної та гарячої води і водовідведенню" п. 21 затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630), при цьому розрахункова кількість тепла не оспорюється.

На виконання умов договору, позивачем у період з жовтня 2011 по квітень 2012 подано теплову енергію до об'єктів відповідача, що підтверджується актом підключення опалення від 15.10.2011 та актом відключення опалення №188 від 17.04.2012, копії яких додано до матеріалів справи.

Як убачається з наданих позивачем документів, позивачем здійснювалось постачання теплової енергії до об'єктів споживача у спірний період, грудні 2011, відповідно до умов договору, що підтверджується актами зняття показань з приладу обліку теплової енергії від 30.12.2011, які підписано з обох сторін без зауважень.

В матеріалах справи відсутні докази незгоди відповідача щодо виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за договором.

З урахуванням викладеного, господарський суд приходить до висновку, що свої зобов'язання з подачі об'єктам споживача теплової енергії позивач виконав належним чином.

Статтею 24 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що основними обов'язками споживача є, у тому числі, додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

Оплата за спожиту теплову енергію здійснюється в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунком періодом є календарний місяць. (6.1.-6.2. договору).

Пунктом 6.3. договору встановлено, що оплату за послуги, надані енергопостачальною організацією, споживач здійснює щомісячно відповідно до платіжних документів наданих енергопостачальною організацією в порядку встановленому законодавством України протягом трьох банківських днів після їх пред'явлення.

Якщо споживач розраховується за показниками приладів обліку:

- при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлене та сплачене до початку розрахункового періоду, він сплачує це додатково не пізніше 25-го числа поточного місяця;

- у випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку (п. 6.4. договору).

За приписами п. 3.2.3 договору споживач теплової енергії зобов'язаний виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах та в строки, які передбачені договором.

Позивачем до матеріалів справи надано копію рахунку №880110 від 04.01.2012 за надані послуги з теплопостачання за період з 01.12.2011 по 31.12.2011 з підписом про його отримання на суму 200738,95грн. (з ПДВ).

Крім того, між сторонами було підписано та скріплено печатками акт прийому-передачі теплової енергії від 04.01.2012, відповідно до якого позивач у грудні 2011 надав теплову енергію, а відповідач спожив теплову енергію на загальну суму 17832,56грн.

Відповідач умови договору не виконав, за отримані послуги з теплопостачання у грудні 2011 не розрахувався в повному обсязі, у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 200738,95грн.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Згідно з ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів оплати заборгованості не надав, розмір заборгованості підтвердив.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача до Державного вищого навчального закладу "Донецький національний технічний університет" в особі відокремленого підрозділу Артемівського індустріального технікуму Державного вищого навчального закладу "Донецький національний технічний університет" про стягнення основного боргу в розмірі 200738,95грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 9725,80грн.за період з 11.01.2012 по 03.05.2012 на підставі п. 6.10 договору.

Пунктом 6.10. Договору встановлено, що у разі несвоєчасних розрахунків за теплову енергію Споживач виплачує пеню у розмірі 0,5% від суми, що підлягає оплаті за кожен день прострочення платежу.

05.01.2009 між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду до договору, якою внесено зміни у п. 6.10 договору, а саме п.6.10 викладено у наступній редакції: у разі несвоєчасних розрахунків за теплову енергію споживач виплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Згідно із ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок пені позивача, суд визнає його не вірним.

За розрахунком суду здійсненим за допомогою програми "Ліга" "Калькулятори", розмір пені за період з 11.01.2012 по 03.05.2012 становить 9576,23 грн., яка і підлягає задоволенню.

Враховуючи несплату відповідачем отриманих послуг, позивач просить стягнути з нього 3% річних у розмірі 1880,90грн. та інфляційних витрат у розмірі 1284,73грн.

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобов'язання відповідачем порушені, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення 3% річних та інфляційних фактично залишилось невиконаним грошове зобов'язання відповідача перед позивачем.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача 3% річних, суд визнає його вірним, тому вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 1880,90 грн. підлягають задоволенню.

Перевіривши розрахунок позивача суми інфляційних витрат, суд визнає його не вірним, оскільки позивачем не вірно визначено індекс інфляції за період з 11.01.2012 по 03.05.2012.

За розрахунком суду здійсненим за допомогою програми "Ліга "Калькулятори" розмір інфляційних витрат за період з 11.01.2012 по 03.05.2012 є більшим, ніж заявлений позивачем. Оскільки заяви до суду про вихід за межі позовних вимог не надходило, то задоволенню підлягає заявлена позивачем сума інфляційних втрат.

Беручи до уваги викладене суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню частково.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного вищого навчального закладу "Донецький національний технічний університет" (м. Донецьк, вул. Артема, 58, код 02070826) в особі відокремленого підрозділу Артемівського індустріального технікуму Державного вищого навчального закладу "Донецький національний технічний університет" (вул. Чайковського, буд. 63, м.Артемівськ, Донецька область, 84509) з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Артемівськ-Енергія", ( вул. Зелена, буд. 41, м.Артемівськ, Донецька область, 84500, ЄДРПОУ 34776960) суму основного боргу в розмірі 200738 (двісті тисяч сімсот тридцять вісім) грн. 95 коп., пеню у розмірі 9576 (дев'ять тисяч п'ятсот сімдесят шість) грн. 23 коп., 3% річних в розмірі 1880 (одна тисяча вісімсот вісімдесят) грн. 90 коп., інфляційних втрат у розмірі 1284 (одна тисяча двісті вісімдесят чотири) грн. 73коп., судовий збір у розмірі 4269 (чотири тисячі двісті шістдесят дев'ять )грн.62 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Дата складення повного рішення 22.06.2012

Суддя Огороднік Д.М.