Судове рішення #24722941

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України


12.09.12 р. Справа № 5006/25/76/2012(5017/2012/1377)

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., при секретарі Павленко М.С., розглянув справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до відповідача Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Стоянова С.С. про стягнення на відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 6631 грн. 44 коп.,-


За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи - не з'явився


ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» звернувся до господарського суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» про стягнення на відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 6631 грн. 44 коп.

В правове обґрунтування позовних вимог позивач посилається на статтю 9,27 Закону України «Про страхування», статті 993, 1191, Цивільного кодексу України, положення Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, на підставі наявних у справі документів.

Відповідач у засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Заявою від 11.09.2012р. відповідач просив відкласти розгляд справи на іншу дату.

Суд відхиляє клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що ухвали суду від 08.08.2012р., 23.08.2012р., направлені відповідачу за адресою, зазначеною в позові та спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, господарський суд вважає, що відповідач був повідомлений про розгляд справи належним чином, проте правом бути присутнім в судовому засіданні не скористався, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Третя особа у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Про причини неявки суд не повідомила.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

02 серпня 2011 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Уніка» та ПП «фірма «Гармаш» укладено договір добровільного комплексного страхування на транспорті власника автомобіля „Сітроєн", реєстраційний номер ВН 8752 ВХ.

29 грудня 2011 року в місті Одеса відбулась дорожньо-транспортна пригода. Учасниками даної пригоди були: автомобіль „БАЗ", реєстраційний номер ВН 3484 АА, що належить ТОВ «Севертранс», під керуванням водія Стоянова С.С., автомобіля марки «ЖАК», державний номер ВН 1608 ВІ, під керуванням водія Криворучко В.В., автомобіля марки «Ніссан» державний номер С 6574 ОД під керуванням Вільк В.Р., автобусу марки «ПАЗ» державний номер ВН 0101 АА під керуванням Халіф В.І. та застрахованого автомобіля „Сітроєн", реєстраційний номер ВН 8752 ВХ, яким керувала Хлинова О.А.

Відповідно до Постанови Болгоградського районного суду Одеської області від 14 лютого 2012 року дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення Правил дорожнього руху Стояновим С.С.


ДТП визнано страховою подією, з настанням якої виник обов'язок страховика виплатити страхове відшкодування. Відповідно до висновку автотоварознавчого дослідження № 1226 від 11.01.2011р. вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля „Сітроєн", реєстраційний номер ВН 8752 ВХ, становить 6631,44 гривень, а відповідно до Рахунку-фактури № GAS-00122025 від 08.02.2012 року вартість відновлювального ремонту автомобіля „Сітроєн", реєстраційний номер ВН 8752 ВХ, становить 7579,92 гривень.

Зазначена вище подія була визнана страховою, про що 09 лютого 2012 року було складено Страховий акт № 00081780/1 на суму 6884,16 грн.

Відповідно до платіжного доручення № 004583 від 14.02.2012 року ПАТ «СК «Уніка» виплатило страхувальнику страхове відшкодування за ремонт автомобіля „Сітроєн", реєстраційний номер ВН 8752 ВХ, в розмірі 6884,16 гривень.

12 березня 2012 року відповідачу була направлена регрес на вимога на виплату страхового відшкодування вих.№7392, яка залишена відповідачем без відповіді (а.с.50).


Згідно інформації з єдиної централізованої бази даних МТСБУ цивільна відповідальність ПАО «Севертранс» на час вчинення ДТП була застрахована в ПАТ «Міська страхова компанія» полісом АВ1251115, яким встановлено ліміт відшкодування за майнову шкоду у розмірі 50000 грн., та франшиза у розмірі 500 грн. (а.с.63).

Спеціальними законами, які регулюють відносини у сфері страхування, зокрема обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямовані на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України, є Закони України «Про страхування» та «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Так, статтею 27 Закону України «Про страхування» визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною 1 статті 1191 ЦК України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Стаття 993 Цивільного кодексу України передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинені збитки.

Згідно з п. 33.1 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до абз. г пп. 38.1.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умови визначених у пп. 33.1.2. п. 33.1. ст. 33 цього Закону.

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону визначено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Абзацом 2 ч.1 статті 1192 ЦК України встановлено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно до статті 9 Закону України «Про страхування» франшиза, це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

У відповідності до п.12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Всупереч зазначених норм позивач звернувся до суду з позовом про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 6631 грн. 44 коп. без урахування франшизи за полісом АВ1251115.

Разом з цим, з аналізу вищенаведеного вбачається, що відшкодування шкоди у розмірі еквівалентної розміру суми франшизи покладається на страхувальника за Договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а не на страховиків.

Отже, з урахуванням приписів статей Цивільного кодексу України та Закону України «Про страхування», Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до полісу № АВ1251115 у позивача виникло право регресної вимоги до відповідача в сумі 6131,44 грн. (6631,44 грн. - 500 грн.).

Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

У відповідності до частини 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування та не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши відповідно до статті 43 ГПК України наявні в матеріалах справи докази та обставини справи за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позивач не довів у повному обсязі заявлену до стягнення суму, а відтак позовні вимоги не визнаються судом повністю обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -


В И Р І Ш И В :


Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до відповідача Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» про стягнення на відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 6631 грн. 44 коп. - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» (вул. Краснооктябрська, 111, м. Донецьк, 83053, код ЄДРПОУ 30244124) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (01034 м.Київ, вул..Рейтарська,37, код ЄДРПОУ 20033533) суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 6131 (шість тисяч сто тридцять одна) грн. 44 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1488 (одна тисяча чотириста вісімдесят вісім) грн. 15 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 12 вересня 2012 року.

Повний текст рішення складено та підписано 14 вересня 2012р.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими частиною 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.




Суддя Зекунов Е.В.





Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація