ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.06.2006р. | м.Київ | № 11/441 |
за позовом | Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків |
до | Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго”, |
треті особи | Міністерство фінансів України, |
Державне казначейство України, |
Управління Державного казначейства у м. Києві |
про | стягнення 846.037,41 грн. |
Суддя Євсіков О.О.
Секретар судового засідання Зайченко А.С.
Представники:
від позивача | - Аргат Т.В. (дов. № 1285/9/10-110 від 07.11.2005р.); |
від відповідача | - Карпова Є.В. (дов. № Д 07/7793 від 24.11.2005р.); |
від третіх осіб | - Супрун С.М. (дов. № 31-28000-11-26/8 від 01.02.2006р.) |
- не з’явилися; |
- не з’явилися. |
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 27.06.2006 о 10 год. 20 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 03.07.2006 на 17 год. 30 хв., про що повідомлено представникам позивача, відповідача та третіх осіб після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Спеціалізована державна податкова інспекція у м. Києві по роботі з великими платниками податків 16.11.2005р. звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” 932.482,78 грн.
Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків в судовому засіданні 17.05.2006 подано заяву від 10.05.2006 про зміну позовних вимог, згідно з якою позивач просить стягнути з Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” 846.037,41 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на момент звернення до суду у відповідача обліковувалась заборгованість перед Державним бюджетом України за іноземними кредитами, одержаними під гарантії Уряду України в розмірі 932 482,78 грн., яка виникла в межах Договору про субкредитування №22-04/16 від 22.10.1998.
Договір про субкредитування №22-04/16 від 22.10.1998 укладено між Міністерством фінансів України та Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»на виконання вимог Угоди №4324UA від 14.10.1998 про надання Україні (в особі Міністерства фінансів) Міжнародним банком реконструкції та розвитку позики в межах реалізації Проекту реабілітації та розширення централізованого теплопостачання м. Києва. Графік погашення Україною позики визначено Додатком №3 до Угоди від 14.10.1998 №4324UA.
З умов договору про субкредитування №22-04/16 від 22.10.1998 між Міністерством фінансів України та Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»вбачається, що Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»зобов’язана виплатити Міністерству фінансів України ті ж суми, які Міністерство фінансів сплачує Міжнародному банку реконструкції та розвитку в межах Угоди №4324UA від 14.10.1998 про надання Україні позики.
Міжнародним банком реконструкції та розвитку Міністерству фінансів України було виставлено перший рахунок, з якого видно, що нарахування відсотків банк здійснював через 60 днів після підписання Угоди про позику. В свою чергу Міністерством фінансів було виставлено рахунок АЕК „Київенерго”, в якому нарахування відсотків було розпочато не через 60 днів після підписання Угоди, а через 60 днів з дати набуття чинності Угодою, тобто її ратифікації. Міністерством фінансів було в повному обсязі оплачено виставлений МБРР рахунок без відповідної компенсації з боку АЕК „Київенерго”, що призвело до необгрунтованих втрат державного бюджету на суму, яка станом на 15 квітня 2004 року становила 165.153,38 дол. США.
З метою узгодження суми заборгованості за участю Міністерства фінансів України, Державного казначейства України, Управління Державного казначейства у м. Києві, Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві та Акціонерної енергопостачальної компанії „Київенерго” було проведено звіряння розрахунків АК «Київенерго»з державним бюджетом України за іноземним кредитом в межах Угоди №4324UA від 14.10.1998 про надання позики та договору про субкредитування №22-04/16 від 22.10.1998. За результатом такого звіряння складено Акт звіряння розрахунків та уточнено суму заборгованості, яка станом на 11.04.2006 року становить 141.344,88 дол. США (713.791,64 грн.), з них: плата за надання гарантій складає –18.695,41 дол. США, плата за обслуговування позики складає 122.649,47 дол. США.
В разі неспроможності Субпозичальника належним чином виконати свої боргові зобов’язання перед Субкредитором в повному обсязі, Субпозичальник несе відповідальність власним майном згідно з чинним законодавством України.
На підставі положень Інструкції про порядок нарахування та погашення пені, затвердженої наказом ДПА України №77 від 01.03.2001, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.03.2001 за № 240/5431 зі змінами та доповненнями, Акціонерній енергопостачальній компанії «Київенерго»нараховано пеню за невиконання умов договору №22-04/16 від 22.10.1998 про субкредитування в сумі 132.245,77 грн.
З урахуванням наведеного позивач стверджує, що заборгованість АК “Київенерго” перед державним бюджетом України за відсотками в межах договору про субкредитування № 22-04/16 від 22.10.1998 становить 713.791,64 грн. (141.344,88 дол. США), сума пені, нарахованої на вказану заборгованість, становить 132.245,77 грн., а тому позивач, посилаючись на п. 1, 8 ч. 1 ст. 3, п. 4 ч. 1 ст. 17, ч. 2 ст. 50 Кодексу адміністративного судочинства України, п. 11 ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, ч. 2 ст. 1071 ЦК України, ст. 24 Закону України “Про державний бюджет України на 2005 рік”, п. 30 ст. 2, ст. 17 Бюджетного кодексу України, просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 846.037.41грн.
З пояснень Міністерства фінансів України, Державного казначейства України та Управління Державного казначейства у м. Києві вбачається, що вони повністю підтримують позов Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків до Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»та просять стягнути з останньої на користь державного бюджету заборгованість у сумі 846.037.41грн.
Відповідач надав відзив на позовну заяву та письмові пояснення, в яких заперечує проти адміністративноно позову Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків та просить суд в позові останній відмовити повністю.
Заперечення відповідача грунтуються на тому, що, оскільки Договір про субкредитування №22-04/16 від 22.10.1998р., укладений між Міністерством фінансів України та Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», набув чинності 12.04.1999р., права та обов‘язки сторін за цим договором виникли лише після набуття ним чинності. Таким чином, на думку відповідача, нарахування та сплата відсотків в межах вказаного Договору повинні здійснюватись починаючи з дати набуття ним чинності а не через 60 днів після підписання Угоди №4324UA від 14.10.1998р. про надання позики між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку.
Зважаючи на викладене Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»вважає, що вона правомірно та у визначені Договором про субкредитування №22-04/16 від 22.10.1998р. строки здійснювала платежі до державного бюджету України за іноземним кредитом, одержаним під гарантії Уряду України.
Розглянувши подані позивачем, відповідачем та третіми особами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до Закону України від 03.06.1992 №2402-XII “Про вступ України до Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції і розвитку, Міжнародної фінансової корпорації, Міжнародної асоціації розвитку та Багатостороннього агентства по гарантіях інвестицій” Україна є членом в таких міжнародних фінансових організаціях, як Міжнародний валютний фонд (МВФ), Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), Міжнародна фінансова корпорація (МФК), Міжнародна асоціація розвитку (МАР), Багатостороннє агентство по гарантіях інвестицій (БАГІ).
Статтею 1 зазначеного Закону встановлено, що Кабінету Міністрів України надаються повноваження вирішувати всі питання, що стосуються вступу України до Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації, Міжнародної асоціації розвитку та Багатостороннього агентства по гарантіях інвестицій (надалі - "Фонд", "Банк", "Корпорація", "Асоціація", "Агентство") шляхом приєднання до їх угод, Конвенції про створення Агентства з поправками та прийняття строків і умов, визначених у резолюціях відповідних Рад Директорів про членство України у зазначених організаціях.
Статтею 4 цього Закону також встановлено, що Кабінет Міністрів України набуває повноважень від імені України щодо сплати або внесення іншим чином платежів до Фонду, Банку, Корпорації, Асоціації та Агентства відповідно до їх угод і Конвенції про створення Агентства, а також щодо сплати Україною платежів, необхідних для участі України у Департаменті Спеціальних прав запозичення Фонду.
МБРР було затверджено Статті Угоди Банку, які набули чинності 1 травня 1945 року і є обов’язковими до виконання кожним членом Банку.
На Міністерство фінансів України як фінансового агента відповідно до статті 3 розділу II Угоди Банку покладається здійснення всіх фінансових операцій відповідно до статей угод Банку.
Статтею 3 розділу 4 Угоди Банку визначено, що Банк надає позики будь-якому члену Банку при виконанні умов, встановлених Банком. Пунктом (і) зазначеного розділу передбачена умова, при якій член Банку повністю гарантує виплату основної частини позик, а також відсотків та інших стягнень за ними.
Невиконання членом Банку будь-якого зобов’язання перед Банком призводить до призупинення членства, про що зазначено у статті 7 розділі 2 Угоди Банку.
Таким чином, членство в Міжнародному банку реконструкції та розвитку передбачає виконання Україною фінансових зобов’язань перед Банком, а саме сплату членських внесків до статутного капіталу та сплату зобов’язань за укладеними Угодами про надання позик своєчасно та в повному обсязі.
Міжнародним банком реконструкції та розвитку затверджено Загальні умови, що розповсюджуються на Угоди про позики і гарантії в межах моновалютних позик, які є обов’язковими до виконання за усіма Угодами про надання позик, які укладені після 30 травня 1995 року на зазначених умовах (дата затвердження).
Так, Між Україною (в особі Міністерства фінансів) та Міжнародним банком реконструкції та розвитку 14.10.1998 підписано Угоду про позику „Проект реабілітації та розширення централізованого теплопостачання м. Києва” за № 4324UA, (ратифіковано Верховною Радою України Законом України від 23 березня 1999 року № 542-XIV).
Відповідно до розділу 1.01 зазначеної Угоди встановлені банком Загальні умови, які поширюються на Кредитні і Гарантійні угоди для моно валютних кредитів від 30 травня 1995 року, є складовою частиною цієї Угоди. Це означає, що у разі, якщо в Угоді не визначено інше, діють положення Загальних умов Банку.
Так, Розділом 3.02 Загальних умов встановлено, що Позичальник (Україна, представник позичальника –Міністр фінансів України) сплачує комісію за зобов’язання по ставці, визначеній у Кредитній Угоді. Така комісія за зобов’язання нараховується з дати, що наступає через шістдесят днів після дати Кредитної угоди, до відповідних дат, коли суми з рахунку кредиту повинні бути знятими Позичальником або анульовані.
Відповідно до Розділу 2.04 Угоди №4324UA від 14.10.1998 про надання позики Україні МБРР, Позичальник сплачує Банку комісійні за зобов’язаннями обсягом три четверті відсотка (ѕ від 1 %) річних по основній частині позики, яка час від часу залишається невибраною.
Розділом 3.03. Загальних умов встановлено, що Позичальник сплачує Банку відсотки за ставкою, встановленою у Кредитній Угоді, з сум, знятих з рахунку Позики і непогашених протягом певного відрізку часу.
Відповідно до Розділу 2.05 Угоди №4324UA від 14.10.1998 Позичальник через певні інтервали часу сплачує відсотки по основній частині позики –вибраної та непогашеної –користуючись ставкою, визначеною для кожного періоду нарахування відсотків, яка дорівнює базовій ставці Лібор плюс загальна маржа Лібор.
Таким чином, Міністерство фінансів України за два місяці до терміну, визначеного зазначеною вище кредитною Угодою, отримує від Міжнародного банку реконструкції та розвитку рахунки для сплати зобов’язань, зазначених в Угоді №4324UA від 14.10.1998. Зазначені рахунки містять в собі:
1. Суму комісії за зобов’язання (комісійні починають нараховуватися з дати підписання Угоди №4324UA від 14.10.1998 (через 60 днів, як зазначено в Угоді). Для розрахунку сум комісії за зобов’язання Банку використовується 365-денний рік, якщо інше не зазначено в Договорі);
2. Відсотки за користування коштами –отриманими та непогашеними на дату виставлення рахунку (відсотки Банку починають нараховуватися з дати першої зміни суми залишку кредиту на рахунку позики, тобто в день зняття коштів з рахунку позики. Для розрахунку сум відсотків Банку використовується 360-денний рік, якщо інше не зазначено в Договорі).
Міністерство фінансів України як головний розпорядник бюджетних коштів в термін, визначений в кредитній Угоді, здійснює платежі в обсягах, зазначених у рахунках Міжнародного банку реконструкції та розвитку через Державне казначейство України у відповідності до діючого порядку казначейського обслуговування коштів державного бюджету.
На виконання умов Угоди №4324UA від 14.10.1998 між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку, між Міністерством фінансів України та Акціонерною енергопостачальною компанією „Київенерго” 23.07.1998 підписано Договір №22-04/16 про субкредитування, укладення якого передбачено Розділом 6.01 Угоди про позику як додаткова умова набуття нею чинності.
Відповідно до пункту 2.1 Договору №22-04/16 від 23.07.1998 про субкредитування Загальні умови Банку є невід’ємною частиною цього договору. Пункт 3.6 Договору передбачає обов’язок Субпозичальника сплатити Субкредитору кожні півроку до 15 березня та до 15 вересня комісійні по зобов’язаннях по основній невикористаній сумі субкредиту з використанням ставки, яка сплачується час від часу Субкредитором відповідно до Статті ІІ Угоди про позику і становить ѕ відсотка, якщо МБРР не повідомить про її зниження.
Відповідно до пункту 3.7 Договору про субкредитування Субпозичальник сплачує Субкредитору кожні півроку на зазначені вище дати відсотки по основній сумі субкредиту, використаній та непогашеній, з використанням ставки, яку Субкредитор сплачує час від часу МБРР плюс маржа в розмірі половини відсотка.
Зважаючи на вищенаведене, обов’язок Субпозичальника (АК «Київенерго») по виплаті комісійних по зобов’язаннях виникає одночасно з таким обов’язком Позичальника (України в особі Міністерства фінансів), тобто з моменту нарахування комісійних через 60 днів після дати підписання Угоди №4324UA від 14.10.1998 про позику (Розділ 6.03 Угоди).
Таким чином, відповідно до умов Договору №22-04/16 від 23.07.1998 про субкредитування АК „Київенерго” зобов’язана виплатити Міністерству фінансів України ті ж суми, які Міністерство сплачує Міжнародному банку реконструкції та розвитку.
Міністерство фінансів України відповідно до положень Договору №22-04/16 від 23.07.1998 про Субкредитування надсилає рахунки АК „Київенерго”, які містять в собі вище зазначені обрахування Міжнародного банку реконструкції та розвитку.
Крім того зазначені рахунки містять в собі плату за надання гарантії (маржа), оскільки Законами України про Державний бюджет України на поточний бюджетний рік, а також на попередні бюджетні періоди встановлено, що юридичні особи, щодо яких Кабінетом Міністрів України приймається рішення про надання кредитів або гарантій, зобов'язані подати зустрічні, безвідзивні та безумовні гарантії банків, або надати інше належне забезпечення та сплатити до Державного бюджету України плату за їх отримання у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Міжнародним банком реконструкції та розвитку Міністерству фінансів України було виставлено перший рахунок, з якого видно, що нарахування відсотків банк здійснював через 60 днів після підписання Угоди про позику.
Міністерством фінансів виставлено перший рахунок АЕК „Київенерго”, нарахування відсотків в якому було розпочато не через 60 днів після підписання Угоди, а через 60 днів з дати набуття чинності Угодою, тобто її ратифікації.
Таким чином, Міністерством фінансів було в повному обсязі оплачено виставлений МБРР рахунок без відповідної компенсації з боку АЕК „Київенерго”, що призвело до необгрунтовангих втрат державного бюджету на суму, яка станом на 15.04.2004 року становила 165.153,38 дол. США.
На виконання вимог суду та з метою узгодження суми заборгованості, що виникла в межах Договору №22-04/16 від 23.07.1998 про субкредитування, за участю сторін та третіх осіб було проведено звіряння розрахунків АК «Київенерго»з державним бюджетом України за іноземним кредитом в межах Угоди №4324UA від 14.10.1998 про надання позики та договору про субкредитування №22-04/16 від 22.10.1998. За результатом такого звіряння складено Акт звіряння розрахунків та уточнено суму заборгованості, яка за станом на 11.04.2006 року становить 141.344,88 дол. США (713.791,64 грн.), з них: плата за надання гарантій складає –18.695,41 дол. США, плата за обслуговування позики складає 122.649,47 дол. США.
Звіряння розрахунків відбувалось шляхом порівняння виставлених Міжнародним банком реконструкції та розвитку рахунків до сплати Україною та виставлених Міністерством фінансів України рахунків до сплати АЕК „Київенерго” та за матеріалами, представленими Державним казначейством України про сплачені суми з державного бюджету на рахунки Міжнародного банку реконструкції та розвитку по проекту та зарахованими до державного бюджету платежами, які були здійсненні АЕК „Київенерго” по зазначеному проекту. В результаті зазначеного порівняння була встановлена різниця щодо суми по сплаті комісії за резервування коштів в сумі 122.649,47 дол. США. Заборгованість по сплаті за надання гарантій в сумі 18.695,41 дол. США виникла в результаті уточнення виставлених рахунків загалом за весь період впровадження проекту.
Суд зауважує, що плата за надання гарантій почала нараховуватись після початку вибірки коштів АЕК „Київенерго”. Водночас таке нарахування повинно було здійснюватися з урахуванням строку, протягом якого кошти були зарезервовані МБРР, в межах Угоди №4324UA від 14.10.1998. Зазначене вбачається, виходячи з наведених положень міжнародного права, Угоди №4324UA від 14.10.1998 про надання Україні Міжнародним банком реконструкції та розвитку позики та договору про субкредитування №22-04/16 від 22.10.1998, що укладений між Україною та Акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго”.
Зменшення суми заборгованості (в зв‘язку з чим позивач уточнював свої позовні вимоги) відбулось в зв’язку з тим, що Міжнародний банк реконструкції та розвитку в жовтні 2004 року повідомив Україну про надання пільг по платі за резервування коштів на рахунках позик за своєчасне та в повному обсязі виконання зобов’язань за укладеними між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку Угодами. При проведенні звірки надання зазначеної пільги було враховано за період з 10.10.2004 року по 11.04.2006 року. Сума пільги за умовний період (2 місяці до встановленої Угодою дати здійснення платежів) змінюється і Міжнародним банком реконструкції та розвитку перераховується. Кінцевою датою виконання зобов’язань Угодою про надання позики встановлено 15 квітня 2018 року.
Відповідно до п. 7.1 Договору про субкредитування від 23.07.1998 № 22-04/16 АК “Київенерго” несе відповідальність перед Міністерством фінансів за своєчасність повернення в повному обсязі повної суми кредиту, відсотків по ньому, комісійних по зобов’язанням та за дотриманням цілей використання цих коштів. За прострочення виплат на погашення основної суми субкредиту, комісійних по зобов’язанням та відсотків АЕК “Київенерго” виплачує Міністерству фінансів штраф у обсягах та порядку, встановленого для цього чинним законодавством України.
В разі неспроможності Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” належним чином виконати свої боргові зобов’язання перед Міністерством фінансів України в повному обсязі вона несе відповідальність власним майном згідно з чинним законодавством України.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.1995 №1002 “Про порядок відшкодування збитків державного бюджету, що виникли внаслідок настання гарантійних випадків за іноземними кредитами, одержаними юридичними особами України під гарантії Уряду України” передбачено, що органи державної податкової служби у разі невідшкодування у місячний термін позичальником іноземного кредиту, одержаного під гарантії Уряду України, витрат державного бюджету, що виникли у зв’язку з покриттям гарантом заборгованості за цим кредитом, забезпечують за поданням відповідних фінансових органів за місцем знаходження позичальника стягнення з нього у безспірному порядку повної суми нездійснених у строк платежів з урахуванням пені.
На виконання вищезазначеної постанови КМ України Міністерством фінансів України прийнято наказ від 30.04.1996 №88 “Про затвердження Порядку зарахування до державного бюджету сум, стягнутих у безспірному порядку з юридичних осіб України –позичальників для погашення заборгованості за іноземними кредитами, одержаними під гарантії Уряду України”, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.05.1996 року за №247/1272 (далі - Порядок).
Пеня за несвоєчасність повернення в повному обсязі повної суми кредиту, відсотків по ньому, комісійних по зобов’язанням нараховується Управлінням Державного казначейства у м. Києві на підставі інформації, наданої Державним казначейством України відповідно до Інструкції про порядок нарахування та погашення пені, затвердженої наказом ДПА України №77 від 01.03.2001р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.03.2001р. за № 240/5431 зі змінами та доповненнями.
У зв’язку з непогашенням в повному обсязі заборгованості за іноземними кредитами, одержаними під гарантії Уряду України, на виконання Порядку зарахування до державного бюджету сум, стягнутих у безспірному порядку з юридичних осіб України - позичальників для погашення заборгованості за іноземними кредитами, одержаними під гарантії Уряду України та Інструкції про порядок нарахування та погашення пені, затвердженої наказом ДПА України №77 від 01.03.2001, Управлінням Державного казначейства у м. Києві було направлено до Державної податкової адміністрації у м. Києві подання від 23.09.2005 №№528-529 про стягнення з Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” суми заборгованості в розмірі 932 482,78 грн.
За результатами звіряння розрахунків АК «Київенерго»з Державним бюджетом України за іноземним кредитом в межах Угоди №4324UA від 14.10.1998 про надання позики та договору про субкредитування №22-04/16 від 22.10.1998 Управлінням Державного казначейства у м. Києві було направлено до Державної податкової адміністрації у м. Києві нові подання від 10.05.2006 №№1028-1029, згідно з якими заборгованість за відсотками АК “Київенерго” в межах договору про субкредитування № 22-04/16 від 22.10.1998 становить 713.791,64 грн. (141.344,88 дол. США), сума пені нарахованої на вказану заборгованість становить 132.245,77 грн. Так, станом на 10.05.2006р. загальна заборгованість АК “Київенерго” перед державним бюджетом України становить 846.037,41 грн.
Відповідно до пункту 2 Порядку у разі невідшкодування позичальником витрат державного бюджету у місячний термін державні податкові інспекції відповідно до подання територіальних органів Державного казначейства, оформлених відповідно до інформації Головного управління Державного казначейства, стягують з боржника у безспірному порядку повну суму нездійснених у строк платежів з урахування пені.
Державне казначейство України та територіальні органи Державного казначейства утворено відповідно до Указу Президента України “Про державне казначейство України” від 27.05.1995 №335/95. На виконання даного Указу Постановою Кабінету Міністрів України від 31.07.1995 №590 затверджено Положення про Державне казначейство. Пунктом 1 даного Положення передбачено, що Державне казначейство України є системою органів державної влади і діє при Міністерстві фінансів (Мінфіні) України.
Згідно підпункту 1 п.4 даного Положення, на Державне казначейство України покладено функції організації виконання Державного бюджету України та здійснення контролю за цим.
Статтею 24 Закону України “Про державний бюджет України на 2005 рік” від 23.12.2004 №2285-IV (на час звернення позивача до суду) органами стягнення простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками визнано органи державної податкової служби України.
Підставою звернення органів державного казначейства із зазначеними поданнями до органів державної податкової служби є вимоги пункту 4 статті 17 Бюджетного кодексу України від 21.06.2001 №2542-ІІІ, згідно якого у разі невиконання юридичними особами своїх зобов'язань щодо погашення та обслуговування наданих на умовах повернення кредитів, залучених державою або під державні гарантії, інших гарантованих державою зобов'язань, та стягнення заборгованості перед Державним бюджетом України з наданих підприємствам і організаціям позичок із державного бюджету, позичок, наданих за рахунок коштів, залучених державою або під державні гарантії, плати за користування цими позичками органи стягнення застосовують механізм стягнення цієї заборгованості у порядку, передбаченому законом для стягнення не внесених у строк податків і неподаткових платежів, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна боржників.
Право органів державної податкової служби України на звернення до суду з позовами про стягнення заборгованості перед бюджетом та державними цільовими фондами передбачено п. 11 ст. 10 Закону України від 04.12.1990р. №509-XII “Про державну податкову службу в Україні” зі змінами та доповненнями та п.30 ст.2 Бюджетного кодексу України, яким органам державної податкової служби надається право стягнення до бюджетів податків, зборів та інших надходжень.
З урахуванням того, що у відповідача станом на день розгляду спору обліковується заборгованість перед Державним бюджетом України за іноземним кредитом, наданим під гарантії Уряду України, в загальному розмірі 846.037,41 грн., в тому числі заборгованість за відсотками складає 713.791,64 грн. (141.344,88 дол. США), сума пені, нарахованої на вказану заборгованість, складає 132.245,77 грн., суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 846.037,41 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 158-163 КАС України, господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл.. І.Франка, 5, п/р 26005359502 в АБ «Енергобанк», МФО 300272, код 00131305, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Державного бюджету України суму заборгованості за іноземними кредитами, одержаними під гарантії Уряду України, в розмірі 846.037,41 грн., з якої:
- 713.791,64 грн. за відсотками в межах договору про субкредитування № 22-04/16 від 22.10.1998 на рахунок Державного казначейства України №31110125646026 в ОПЕРУ Державного казначейства України, код банку 820172, код ЄДРПОУ Державного казначейства України 20055032, код бюджетної класифікації 24110200, символ звітності банку 125;
- 132.245,77 грн. пені на рахунок Державного казначейства України №31117105601028 в ОПЕРУ Державного казначейства України, код банку 820172, код ЄДРПОУ Державного казначейства України 20055032, код бюджетної класифікації 23030200, символ звітності банку 105.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О.О.Євсіков
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –03.07.2006.