Категорія №11.5
ПОСТАНОВА
Іменем України
27 серпня 2012 року Справа № 2а/1270/5762/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Коршикова С.К.,
при секретарі: Шматковій Д.О.,
за участю представників
позивача: Ємченко В.О.,
відповідача: не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Луганську до Кам'янобрідського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
26 липня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Луганську до Кам'янобрідського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що посадові особи підприємств, установ, організацій, фізичні особи - підприємці на яких накладений штраф повинні сплатити його на підставі ст. 307 КУпАП. У разі не сплати правопорушниками штрафу в строк, встановлений ч. 1 ст. 308 КУпАП, постанова про накладення штрафу направляється для примусового стягнення до відділу ДВС по місту мешкання, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. Згідно ст. 308 КУпАП, ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» наступні постанови про накладення адміністративного стягнення, які винесені 2008 по 2011 роки, були спрямовані до Кам'янобрідського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції у м. Луганську, а саме:
1. № 195 від 26.11.08 про стягнення з ОСОБА_2 штрафу у розмірі 136,00 грн. (АДРЕСА_1) була спрямована 24.12.08 за вих. № 4087/06;
2. № 211 від 24.12.08 про стягнення з ОСОБА_3 штрафу у розмірі 170,00 грн. (АДРЕСА_2) була спрямована 29.01.09 за вих. № 345/06;
3. № 05 від 20.01.10 про стягнення з ОСОБА_4 штрафу у розмірі 510,00 грн. (працює: у ТОВ «Видавничий центр «Картон Пак» м. Луганськ, вул. Войкова, 33) була спрямована 15.03.10 за вих. № 1027/06 до кам'янобрідського ВДВС, перенаправлена за місцем мешкання до Слов'яносербського ВДВС 18.03.10, 19.11.10 перенаправлена за місцем роботи до Кам'янобрідського ВДВС;
4. № 169 від 24.11.10 про стягнення з ОСОБА_5 штрафу у розмірі 272,00 грн. (АДРЕСА_3) була спрямована 20.12.10 за вих. № 4271/06;
5. № 184 від 15.12.10 про стягнення з ОСОБА_6 штрафу у розмірі 272,00 грн. (АДРЕСА_4) була спрямована 21.01.11 за вих. № 242/06;
6. № 20 від 23.03.11 про стягнення з ОСОБА_7 штрафу у розмірі 272,00 грн. (АДРЕСА_5) була спрямована 04.05.11 за вих. № 1666/06;
7. № 89 від 30.11.11 про стягнення з ОСОБА_8 штрафу у розмірі 272,00 грн. (працює: у ТОВ «Луганськполісинтез», м. Луганськ, вул. Рудя, 17а) була спрямована 15.12.11 за вих. № 5119/06.
На момент подання позовної заяви зазначені адміністративні штрафи Кам'янобрідським ВДВС не стягнуті.
Позивач вважає, що дії які здійснюють державні виконавці по стягненню заборгованостей по адміністративним штрафам є недостатніми та несвоєчасними.
Згідно з Законом України «Про виконавче провадження» для примусового стягнення до Кам'янобрідського відділу Луганського МУЮ був спрямований виконавчий лист по справі № 2а-5302/11/1270 по стягненню заборгованості по страховим виплатам на суму 837,10 грн. з ТОВ «Луганська механізована компанія», який був направлений на примусове виконання 15.08.11. За даним провадженням було накладено арешт на кошти боржника та на не рухоме майно. Заборгованість по страховим виплатам з ТОВ «Луганська механізована компанія» не стягнута. Окрім арешту коштів та нерухомого майна Кам'янобрідським відділом ДВС Луганського МУЮ жодних виконавчих дій, по стягненню заборгованості з ТОВ «Луганська механізована компанія» на користь відділення Фонду в м. Луганську проведено не було.
Відділення Фонду в м. Луганську неодноразово зверталося до начальника Кам'янобрідського ВДВС, стосовно прийняття мір по стягненню заборгованостей з адміністративних штрафів та страхових внесків, але жодних мір по стягненню заборгованостей здійснено не було.
Згідно ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» фінансування Фонду здійснюється за рахунок: внесків роботодавців, коштів, що надійшли від стягнення штрафів і пені із страхувальників та їх посадових осіб відповідно до закону, які спрямуються для здійснення страхових виплат постраждалим та на проведення профілактичних заходів. Тобто, невиконання відповідачем свої обов'язків на підставі ст. ст. 11, 25 Закону України «Про виконавче провадження» перешкоджають поповненню бюджету Фонду.
У зв'язку з чим, позивач просить визнати протиправною бездіяльність Кам'янобрідського ВДВС Луганського МУЮ та зобов'язати Кам'янобрідський ВДВС Луганського МУЮ вчинити виконавчі дії, щодо виконання обов'язків згідно з Законом України «Про виконавче провадження», а саме: здійснити необхідні заходи щодо своєчасного та повного виконання рішень на підставі наданих виконавчих документів відділення ВД Фонду СНВ України в м. Луганську.
В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити їх у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним в позові.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до такого.
Судом встановлено, що згідно акту звірки щодо виконання виконавчих документів про стягнення заборгованості на користь відділення ВД Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Луганську за період з 01.04.2012 по 30.06.2012, вбачається, що державним виконавцем Кам'янобрідського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції були здійснені наступні заходи щодо:
- постанови № 195 від 26.11.08 про стягнення з ОСОБА_2 штрафу у розмірі 136,00 грн. (АДРЕСА_1) яка була спрямована 24.12.08 за вих. № 4087/06, було відкрито виконавче провадження 28.01.09, повторно направлені запити в обліково-реєструючих організацій, відповіді не надходили до відповідача, виходом за адресою виявлено відсутність боржника, залишено виклик;
- постанови № 211 від 24.12.08 про стягнення з ОСОБА_3 штрафу у розмірі 170,00 грн. (АДРЕСА_2) яка була спрямована 29.01.09 за вих. № 345/06, було відкрито виконавче провадження 09.02.09, постанова № 211 від 24.12.09 була направлена до ДП «Луганськавтодор» для стягнення штрафу з заробітної плати боржника;
- постанови № 05 від 20.01.10 про стягнення з ОСОБА_4 штрафу у розмірі 510,00 грн. (працює: у ТОВ «Видавничий центр «Картон Пак» м. Луганськ, вул. Войкова, 33) яка була спрямована 15.03.10 за вих. № 1027/06 до Кам'янобрідського ВДВС, перенаправлена за місцем мешкання до Слов'яносербського ВДВС 18.03.10, 19.11.10 перенаправлена за місцем роботи до Кам'янобрідського ВДВС, було відкрито виконавче провадження, повторно направлені запити в обліково-реєструючих організацій, відповіді не надходили до відповідача, виходом за адресою виявлено відсутність боржника, залишено виклик;
- постанови № 169 від 24.11.10 про стягнення з ОСОБА_5 штрафу у розмірі 272,00 грн. (АДРЕСА_3) яка була спрямована 20.12.10 за вих. № 4271/06, було відкрито виконавче провадження 06.01.11, повторно направлені запити в обліково-реєструючих організацій, відповіді не надходили до відповідача, виходом за адресою виявлено відсутність боржника, залишено виклик;
- постанови № 184 від 15.12.10 про стягнення з ОСОБА_6 штрафу у розмірі 272,00 грн. (АДРЕСА_4) яка була спрямована 21.01.11 за вих. № 242/06, було відкрито виконавче провадження 26.01.11 повторно направлені запити в обліково-реєструючих організацій, відповіді не надходили до відповідача, виходом за адресою виявлено відсутність боржника, залишено виклик;
- постанови № 20 від 23.03.11 про стягнення з ОСОБА_7 штрафу у розмірі 272,00 грн. (АДРЕСА_5) яка була спрямована 04.05.11 за вих. № 1666/06, було відкрито виконавче провадження 26.01.11 повторно направлені запити в обліково-реєструючих організацій, відповіді не надходили до відповідача, повторно направлено виклик;
- постанови № 89 від 30.11.11 про стягнення з ОСОБА_8 штрафу у розмірі 272,00 грн. (працює: у ТОВ «Луганськполісинтез», м. Луганськ, вул. Рудя, 17а) яка була спрямована 15.12.11 за вих. № 5119/06, було відкрито виконавче провадження 19.12.11, повторно направлені запити в обліково-реєструючих організацій, відповіді не надходили до відповідача, повторно направлено виклик;
Позивачем до Кам'янобрідського відділу Луганського МУЮ був спрямований виконавчий лист по справі № 2а-5302/11/1270 по стягненню заборгованості по страховим виплатам на суму 837,10 грн. з ТОВ «Луганська механізована компанія», який був направлений на примусове виконання 15.08.11. За даним провадженням було накладено арешт на кошти боржника та на не рухоме майно.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV від 21 квітня 1999 року (далі - Закон № 606) примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Згідно ч. 3 ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.
Тобто, з урахуванням приписів вищезазначених норм відповідачем у даній адміністративній справі є саме відповідний відділ державної виконавчої служби.
Згідно до ст. 25 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної; виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих, дій, передбачених; цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові. Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» у разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій у порядку, встановленому статтею 32 цього Закону, та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення
У відповідності до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року № 606-XIV в редакції, діючий на час розгляду справи (надалі Закон № 606).
Відповідно до ст. 1 Закону № 606 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Згідно з ч.1 ст.11 Закону № 606 державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ч. 1 статті 6 Закону № 606 державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Згідно ст. 32 Закону № 606 заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.
Стаття 52 Закону № 606, якою визначений порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника, містить, в тому числі, наступні приписи: 1) звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації; 2) стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів; 3) готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються; 4) на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту; 5) у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.
З урахуванням встановлених по справі обставин суд зазначає, що нормою ч. 3 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду.
Виконавча дирекція є підзвітною правлінню Фонду, проводить свою діяльність від імені Фонду у межах та порядку, що визначаються його статутом і Положенням про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків, організовує та забезпечує виконання рішень правління Фонду.
Згідно до ч. 5 зазначеної статті робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республиці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення в районах і містах обласного значення.
Відповідно до п. 1.1 Постанови Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 13.06.2000 за № 5 «Про затвердження Положення про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, структури і чисельності виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Положення про умови оплати праці працівників виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України і Програми робіт Фонду», Виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - виконавча дирекція Фонду) є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду.
Таким чином, із наведеного виходить, що позивач здійснює владні управлінські функції а тому є суб'єктом владних повноважень, і знаходиться у рівному із відповідачем становищі, відповідно до, у разі заперечення проти його позовних вимог відповідача, самостійно повинен надати суду докази, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги та довести перед судом їх переконливість.
Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Згідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Позивачем, на думку суду, не надано суду доказів протиправності дій та наявності бездіяльності посадових осіб Кам'янобрідського ВДВС Луганського МУЮ, а тому з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Згідно ст. 94 КАС України, судові витрати на користь позивача не підлягають стягненню.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 27 серпня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Луганську до Кам'янобрідського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції про скасування постанови про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови складено та підписано 31 серпня 2012 року.
Суддя С.К. Коршиков