ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
11.09.12 р. Справа № 5006/48/35/2012
Господарський суд Донецької області у складі судді Сажневої М.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія Технол"
до Публічного акціонерного товариства "Красногорівський вогнетривкий завод"
про стягнення 20 262,61 грн.
за участю представників:
від позивача Андрющенко С.С. - представник
від відповідача не з'явились
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповіда?льністю "Нафтова компанія Тех?нол" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Публічного а?кціонерного товариства "Крас?ногорівський вогнетривкий з?авод" заборгованості за поставлений товар у розмірі 28 539,21 грн. та 3% річних у розмірі 723,40 грн.
Позовні вимоги обґ?рунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав зобов'язання за договором поставки № 198/11 від 15.04.2011 щодо здійснення повної своєчасної оплати поставленого позивачем за видатковою накладною № РН-4835 від 13.12.2011 товару (нафтопродукти), у зв'язк?у з чим позивач просить стягнути з відповідача суму боргу, а також нараховані на неї 3% річних.
11.09.2012 позивачем подано до суду заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої сума, заявлена до стягнення, становить 20 262,61 грн., з яких 19 539,21 грн. - сума основної заборгованості, 723,40 - 3% річних.
В судовому засіданні 11.09.2012 представник позивача підтримав вказану заяву.
Відповідно до ч. 4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Судом приймається заява зменшення позивачем позовних вимог, у зв'язку з чим, позовні вимоги розглядаються в редакції вказаної заяви.
Відповідач відзиву та письмових пояснень на позов не подав, явку своїх представ?ників в судові засідання не за?безпечив. Ухвали про призначе?ння розгляду справи та про її відкладення направлялись відповідачу рекомендованою кореспонденцією за юридичною адресою. Про місце, дату та час су?дових засідань, відповідач бу?в повідомлений належним чино?м, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованого поштового відправлення від 31.07.2012 та від 31.08.2012. Доказів на підтвердже?ння поважних причин невикона?ння вимог ухвал суду та нез'яв?лення в судові засідання відповідач? суду не надав. Заявлені позовні вимоги не заперечив.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.
Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд Дон?ецької області
В С Т А Н О В И В :
15.04.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія Технол" (продавець) та Публічним акціонерним товариством "Красногорівський вогнетривкий завод" (покупець) укладено договір № 198/11 на поставку продукції (далі - Договір).
За умовами вказаного Договору продавець зобов'язався передати покупцю продукцію, номенклатура, обсяги, строки поставки та ціни якої визначені в специфікаціях, долучених до Договору, які є його невід'ємною частиною.
Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2011 (п.9.1 Договору).
В розділах 2 та 3 Договору сторони визначили умови поставки та приймання товару.
На виконання умов Договору у відповідності до специфікацій на поставку позивач у грудні 2011 року поставив відповідачу паливно-мастильні матеріали на суму 102 150,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-4835 від 13.12.2011.
Отримання відповідачем товару, зазначеного у вищевказаній видатковій накладній, підтверджується підписом його представника на зазначеній накладній та довіреністю №1172 від 12.12.2011, виданою відповідачем на отримання товару від позивача, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.
Згідно з п. 4.3 Договору оплата продукції, що поставляється, здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця протягом 30 календарних днів від дати поставки.
Частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що зобов'язання сторін виникли в порядку статті 11 Цивільного кодексу України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують зазначені права та обов'язки, а укладений між ними правочин за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статей 712, 655-697 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України.
До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених цим Кодексом, що передбачено приписами другого абзацу пункту першого статті 193 Господарського кодексу України.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупцю для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з його особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
У статті 692 Цивільного кодексу України зазначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, а саме поставив відповідачу паливно-мастильні матеріали в обсягах, визначених специфікаціями до Договору, що підтверджується матеріалами справи.
Проте, з матеріалів справи вбачається, що в порушення умов Договору оплата за товар, отриманий у грудні 2011 року за видатковою накладною № РН-4835 від 13.12.2011, відповідачем здійснена не в повному обсязі.
Станом на день розгляду справи відповідачем було частково сплачено заборгованість за поставлений товар у розмірі 82 610,79 грн., що підтверджується матеріалами справи.
Таким чином, на теперішній час у відповідача наявна заборгованість перед позивачем за поставлений за договором № 198/11 від 15.04.2011 у грудні 2011 року товар у розмірі 19 539,21 грн.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач доказів на спростування факту порушення договірних зобов'язань суду не надав, наявність заборгованості не спростував.
Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 19 539,21 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 19 539,21 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Позивач також просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 723,40 грн., нарахованих за період з 13.01.2012 по 25.07.2012.
Сторонами в Договорі погоджено, що оплата продукції, що поставляється, здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця протягом 30 календарних днів від дати поставки (п. 4.3 Договору).
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання з оплати отриманого за Договором поставки № 198/11 від 15.04.2011 встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком позивача перевіреним судом.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
У зв'язку із задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача та підлягає стягненню на користь позивача.
Судовий збір у зв'язку зі зменшенням позовних вимог позивачу не повертається, оскільки позивачем сплачено мінімальний розмір судового збору за подання майнового позову.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Красногорівський вогнетривкий завод" (85630, Донецька обл., м. Красногорівка, вул. Ахтирського, 4, ідентифікаційний код 00191744, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія Технол" (83050, м. Донецьк, вул. Щорса, 39, ідентифікаційний код 37296451) основний борг у розмірі 19 539 (дев'ятнадцять тисяч п'ятсот тридцять дев'ять) грн. 21 коп., 3% річних у розмірі 723 (сімсот двадцять три) грн. 40 коп. та судовий збір у розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата складення повного рішення 14.09.2012
Суддя Сажнева М.В.