ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
13.08.12 р. Справа № 5006/25/44/2012(5017/2012/1048)
Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., при секретарі Павленко М.С., розглянув справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство «МегаПоліс» до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 19 932,95 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Товариство з додатковою відповідальністю «МегаПоліс» звернувся з позовом до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування в розмірі 19 932,95грн.
В правове обґрунтування вимог позивач посилається на статті 993, 1166, 1172, Цивільного кодексу України, статтю 27 Закону України «Про страхування», статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Заявою від 19.07.2012р. просив розглянути справу без участі його представника.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Враховуючи, що ухвали суду від 26.06.2012р., 11.07.2012р., 25.07.2012р. направлені відповідачу за адресою, зазначеною в спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, господарський суд вважає, що відповідач був повідомлений про розгляд справи належним чином, проте правом бути присутнім в судовому засіданні не скористався, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.
03 червня 2011 року між Товариством з додатковою відповідальністю «МегаПоліс» та Галушко Д.О. укладено договір добровільного страхування транспортного засобу №00439/02/376 (а.с.11-15). Предметом договору виступав транспортний засіб «Suzuki SX4», реєстраційний номерний знак АА2220ЕТ. Строк дії Договору до 03.06.2010 року.
03 вересня 2011 року на 218 км. Автодороги Київ-Одеса сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Suzuki SX4», реєстраційний номерний знак АА2220ЕТ, яким керував Галушко Д.О., та автомобіля „ВАЗ-2101", державний номерний знак ВН9578СІ, під управлінням водія Тереля В.Й.
Постановою Біляївського районного суду Одеської області по справі № 3-3151 від 06.11.2011 р. встановлено, що дорожньо-транспортна пригода сталася в наслідок порушення водієм Тереля В.Й. пункту 13.1, Правил дорожнього руху України (а.с.18).
З метою отримання страхового відшкодування, 05.09.2011 року Страхувальник повідомив позивача про випадок (а.с.41-42).
ДТП було визнано позивачем страховою подією, з настанням якої виник обов'язок страховика виплатити страхове відшкодування. Для визначення розміру матеріального збитку, заподіяного внаслідок ДТП власникові застрахованого автомобіля «Suzuki SX4», проведено оцінювання автомобіля та складено звіт № 176 від 14.09.2011р.. Згідно висновку звіту - матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «Suzuki SX4» державний номер АА2220ЕТ складає 21179,14 грн. (а.с.19-39).
Відповідно до акту виконаних робіт №БД-11/60 від 11.10.2011р. вартість відновлювального ремонту автомобіля «Suzuki SX4» державний номер АА2220ЕТ склала 19932,95 грн. (а.с.40-41).
У зв'язку з настанням страхової події, на виконання умов договору страхування транспортного засобу, на підставі страхового акту №064/11 від 19.09.2011р., враховуючи Звіт про оцінку та акт виконаних робіт - позивачем здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 19 932,95грн. на користь Галушко Д.О., що підтверджується платіжними дорученнями №183 від 20.09.2011р., №2185 від 21.09.2011р., №2218 від 28.09.2011р., №2221 від 29.09.2011р., №2245 від 30.09.2011р. (а.с.44-48).
Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних власників транспортних засобів № АА/5033039 від 03.07.2011р. цивільна відповідальність водія транспортного засобу „ВАЗ-2101", державний номерний знак ВН9578СІ, яким під час ДТП керував Тереля В.Й., застрахована в ПрАТ «Міська страхова компанія». Згідно зазначеного полісу ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих становить 50000 грн. та встановлено франшизу у розмірі 500 грн.
16 жовтня 2011р. відповідачу була направлена претензія на виплату страхового відшкодування вих.№064, яка залишена відповідачем без відповіді (а.с.49-50).
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Стаття 993 Цивільного кодексу України передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинені збитки.
Аналогічне положення встановлено ст. 27 Закону України «Про страхування». Так, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про страхування» франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Отже, з урахуванням приписів статей Цивільного кодексу України та Закону України «Про страхування», відповідно до полісу № АА/5033039 від 03.07.2011р. обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного між Терелею В.Й. та ПАТ «Міська страхова компанія», у позивача виникло право регресної вимоги до відповідача в сумі 19422,95грн. (19 932,95грн.-500грн.=19432,95 грн.).
Згідно з п. 33.1 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до абз. г пп. 38.1.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умови визначених у пп. 33.1.2. п. 33.1. ст. 33 цього Закону.
У відповідності до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Абзацом 2 ч.1 статті 1192 ЦК України встановлено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до частини 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Всупереч зазначених норм позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування у розмірі 19 932,95грн., без урахування франшизи за полісом № АА/5033039.
Враховуючи вищевикладене, перелічені обставини справи, оцінивши відповідно до статті 43 ГПК України наявні в матеріалах справи докази та обставини справи за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про те, що позивач не довів заявлену до стягнення з відповідача суму збитків, а відтак позовні вимоги не визнаються судом повністю обґрунтованими, і тому підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов Товариства з додатковою відповідальністю «МегаПоліс» до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 19 932 грн.95коп. - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» (83053, м.Донецьк, вул.Краснооктябрська, б.111,ЄДРПОУ 30244124) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «МегаПоліс» (01042, м. Київ, вул.Ак.Філатова, б.22/8, код ЄДРПОУ - 34348559) суму страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 19432 (дев'ятнадцять тисяч чотириста тридцять дві) грн. 95 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1569 (одна тисяча п'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 10 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 13 серпня 2012 року.
Повний текст рішення складено та підписано 16 серпня 2012р.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.
Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими частиною 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Зекунов Е.В.