ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36
_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 серпня 2012 р. Справа № 5024/876/2012
Господарський суд Херсонської області у складі судді Грицай О.С. при секретарі Степановій Н.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екобіотек-Україна", м.Херсон
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Херсон
про стягнення 169 902 грн. 93 коп.
за участю представників сторін:
позивача - Прокопенко Я.Ю. довіреність № 35 від 27.06.2012р.;
відповідача - не з'явився.
в с т а н о в и в:
У червні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "Екобіотек-Україна" звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, просило стягнути з відповідача борг у сумі 159 100,00 грн., 860,10 грн. індексу інфляції, 3% річних 1648,43 грн. та пеню 8294,40 грн., посилаючись на невиконання останнім зобов'язань щодо оплати товару за договором поставки. Крім того, заявлено вимогу про вжиття заходів по забезпеченню позову та накласти арешт на грошові кошти відповідача.
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 19.06.2012 року заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Екобіотек-Україна" про вжиття заходів до забезпечення позову відхилено, оскільки заявником не доведено імовірність утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду у разі невжиття заходів до забезпечення позову.
У судовому засіданні 03.07.2012 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 просив відкласти розгляд справи у зв'язку з наданням йому часу на примирення з позивачем та сплати суми боргу. У своєму відзиві на позов відповідач гарантував до 20.07.2012 року повністю погасити заборгованість та зазначив, що заборгованість є складовою загальної тенденції кризи в економіці країни.
Від представника позивача у порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України було подано заяви про зменшення позовних вимог від 24.07.2012 року та від 01.08.2012 року, відповідно до останньої позивач просив стягнути з відповідача суму основного боргу 159 100,00 грн., 3% річних 1 695,17 грн. та пеню 8 492,77 грн. Оскільки заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог не суперечать законодавству, не зачіпають інтересів інших осіб і не порушують охоронювані законом їх права, суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи заяви позивача про зменшення позовних вимог.
У судові засідання 24.07.2012 року та 02.08.2012 року відповідач не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце судового розгляду справи, що відповідає приписам статті 64 Господарського процесуального кодексу України, отже суд вважає за можливе розглянути справу за відсутність відповідача за наявними у справі матеріалами.
Крім викладеного судом встановлено, що 13.01.2012 року між сторонами укладено договір поставки № 1017/О, відповідно до умов даного договору постачальник (позивач) приймає на себе зобов'язання поставити і передавати у власність покупцеві (відповідача), а покупець зобов'язується приймати і оплачувати товар в асортименті і в кількості, передбаченій накладними (а.с. 11-13).
Пунктами 3.2 та 3.3 договору передбачено, що передача товару покупцеві здійснюється на підставі накладних. Датою поставки товару вважається дата підписання накладної покупцем.
Відповідно до пункту 5.2 договору товар, що поставляється покупцеві за цим договором, підлягає оплаті протягом 14 календарних днів з дня поставки товару.
Відповідальність сторін узгоджена розділом 7 договору та зазначено, що у разі несвоєчасної оплати вартості товару покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу (п. 7.2 договору).
На підтвердження виконання обов'язку поставити товар позивачем надані видаткові накладні №19.2-1 від 19.02.2012 року на суму 275 880,00 грн., від 13.03.2012 року №13.3-3 на суму 275 440,00 грн., №1.4-2 від 01.04.2012 року на суму 276 320,00 грн., на загальну суму 827 640,00 грн., які підписані відповідачем та мають печатку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (а.с. 63,65, 67).
Відповідно до пункту 1 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 року № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.
Крім того, матеріали справи містять податкові накладні, що підтверджують поставку товарів на вищезазначені суми за договором від 13.01.2012 року №1017/О (а.с. 64, 66, 68).
Позивач стверджує, що протягом періоду з 20.02.2012 року по 11.06.2012 року відповідач провів оплату в розмірі 668 540,00 грн. тим самим частково погасив суму заборгованості, що підтверджено наявними у справі платіжними дорученнями від 20.02.2012 року на суму 80000,00 грн., від 28.02.2012 року на суму 10 000,00 грн., від 02.03.2012 року на суму 30 000,00 грн., від 03.03.2012 року на суму 15 000,00 грн., від 12.03.2012 року на суму 30 000,00 грн., від 13.03.2012 року на суму 50 000,00 грн., від 13.03.2012 року на суму 75 000,00 грн., від 14.03.2012 року на суму 33540,00 грн., від 21.03.2012 року на суму 15 000,00 грн., від 27.03.2012 року на суму 50 000,00 грн., від 29.03.2012 року на суму 90 000,00 грн., від 04.04.2012 року на суму 25 000,00 грн., від 06.04.2012 року на суму 15 000,00 грн., від 12,04.2012 року на суму 40 000,00 грн., від 13.04.2012 року на суму 45 000,00 грн., від 23.04.2012 року на суму 20 000,00 грн., від 04.05.2012 року на суму 35 000,00 грн., від 08.06.2012 року на суму 10 000,00 грн. (а.с. 20-37).
Вищенаведені платіжні доручення містять посилання на рахунки №2.2-1 від 02.02.2012 року, №17.4-1 від 17.04.2012 року, які були надані позивачем, та у судовому засіданні стороні підтвердили, що вищезазначені оплати за товар були здійснені на виконання саме договору поставки від 13.01.2012 року №1017/О, хоча такого посилання і не має у платіжних дорученнях.
Таким чином, відповідач погасив лише частину боргу за поставлений товар та не виконав зобов'язання щодо оплати товару у повному обсязі, у зв'язку з чим заборгованість складає 159 100,00 грн.
Аналіз правовідносин, які існували між сторонами свідчить, що за своєю юридичною природою між ними укладено договір поставки, згідно до приписів статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно до частини 7 статті 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається, а тому несплата відповідачем заборгованості в розмірі 159 100,00 грн. є порушенням господарських зобов'язань за вказаним договором.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 159 100,00 грн. підлягають задоволенню.
Через несвоєчасне виконання зобов'язань за договором позивачем нараховані відповідачу 3% річних у сумі 1695,17 грн. відповідно до розрахунку (наданого до заяви про зменшення позовних вимог), у зв'язку з чим суд зазначає, що правові наслідки порушення юридичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, приписами статей 534, 549-552, 611, 625 Цивільного кодексу України, а також статтями 229-234 Господарського кодексу України. З урахуванням приписів частини другої статті 625 ЦК України правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто прострочення у виконанні зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й серед іншого інфляційні нарахування, що обраховуються як добуток від суми основного боргу на індекс інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.
Поряд з цим, сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
За таких обставин ці вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Суд перевірив розрахунок 3% річних, які складають 2031,92 грн. Оскільки від позивача не надійшло клопотання про вихід за межі позовних вимог, суд задовольняє заявлені до стягнення 3% річних в сумі 1 695,17 грн.
Водночас, позивачем нарахована пеня в сумі 8492,77 грн., відповідно до пункту 7.2 договору від 13.01.2012 року №1017/О, нарахування якої є правомірним, оскільки згідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Відповідно до статті 231 того ж Кодексу законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Крім того, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Суд перевірив розрахунок пені, яка складає 10 166,50 грн. Оскільки від позивача не надійшло клопотання про вихід за межі позовних вимог, суд задовольняє заявлену до стягнення пеню в сумі 8 492,77 грн.
За приписами статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно задоволеним вимогам. Оскільки позивачем було зменшено суму позовних вимог в частині суми інфляційних збитків з відповідача підлягає стягнення сума судового збору 3 385,75 грн. Крім того, підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України судовий збір в сумі 12,31 грн.
На підставі вказаних правових норм і керуючись статтями 44, 49, 82-85 ГПК України,
в и р і ш и в :
1.Позовні вимоги задовольнити.
2.Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 ід. код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в ХФ КБ «Приватбанк», МФО 352479) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Екобіотек-Україна" (73042, м. Херсон, вул. Ракетна, 110-а, р/р 26009300001836 в АТ Златобанк, МФО 380612, Код ЄДРПОУ 32125693, ІПН 321256921033) 159 100,00 грн. суму основного боргу, 8 492,77 грн. пені, 1 695,17 грн. -3% річних, разом 169 287,94 грн. та 3385,75 грн. витрат по сплаті судового збору.
3. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Екобіотек-Україна" (73042, м. Херсон, вул. Ракетна, 110-а, р/р 26009300001836 в АТ Злато банк, МФО 380612, Код ЄДРПОУ 32125693, ІПН 321256921033) з Державного бюджету України надлишково сплачений судовий збір в сумі 12,31 грн., сплаченого платіжним доручення № 11547 від 15.06.2012 року.
4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Дата підпису рішення - 03 серпня 2012 року
Суддя О.С.Грицай