ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" вересня 2012 р. Справа № 146/10-06/9/5

Господарський суд Київської області у складі колегії суддів: головуючого - Подоляк Ю.В., суддів: Бабкіна В.М., Рябцева О.О. розглянувши справу № 146/10-06/9/5

за позовом Заступника прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Управління капітального будівництва Міністерства оборони України (місто Київ)

до Приватного підприємства "Еркер"

про зобов'язання вчинити дії та стягнення штрафних санкцій

за участю представників:

прокуратури:Шекшеєва В.С. -пос. від 03.02.2011р. № 823

позивача 1:Кучма Л.В. -дов. від 03.01.2012р. № 220/2/д

позивача 2:Ілюха А.І. -керівник

відповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Заступника прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі -позивач 1) та Управління капітального будівництва Міністерства оборони України (місто Київ) (далі -позивач 2) до Приватного підприємства "Еркер" (далі - відповідач) про зобов'язання відповідача передати позивачу 1 через позивача 2 квартири у м. Біла Церква по пров. Академічний, 3 на суму внесених грошових коштів, за ціною та у порядку встановленому п.п. 1.3, 2.1 договору від 14.12.2004р. № 227/УПБ-45Д та додатку № 1 до договору та стягнення 1823867 грн. штрафних санкцій передбачених ч. 2 ст. 231 ГК України (вимоги в редакції заяви про уточнення позовних вимог від 31.03.2006р. № 5/1677).

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором на пайову участь в будівництві житла від 14.12.2004р. № 227/УПБ-45Д щодо передачі 117 квартир загальною площею 7648,46 м? у житловому будинку в м. Біла Церква по провулку Академічному, 3.

Під час розгляду справи, прокурор неодноразово подавав до суду клопотання про уточнення розміру позовних вимог.

Так, клопотанням від 31.07.2012р. № 10/2801 про внесення змін до позовної заяви, прокурор заявив додаткову вимогу про скасування додаткової угоди № 4 до договору від 14.12.2004р. № 227/УПБ-45Д, укладеної на підставі рішення господарського суду м. Києва від 20.06.2006р. у справі № 24/270 та в порядку ст. 22 ГПК України зменшив розмір позовних вимог та просив суд зобов'язати відповідача виконати зобов'язання за договором від 14.12.2004р. № 227/УПБ-45Д і передати Міністерству оборони України через Управління капітального будівництва Міністерства оборони України (місто Київ) 1561,03 м? житла (25 квартир) та стягнути з відповідача на користь Управління капітального будівництва Міністерства оборони України (місто Київ) 761000 грн. штрафних санкцій.

Згідно ч. 4 ст. 29 ГПК України прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог, а також до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову.

Разом з тим, вимога про скасування додаткової угоди № 4 до договору від 14.12.2004р. № 227/УПБ-45Д прокурором в позовній заяві не заявлялась. Заявляючи вказану вимогу у зазначеному клопотанні прокурор а ні збільшує, а ні зменшує розмір позовних вимог, тобто змінює кількісні показники, в яких виражається позовна вимога, а також не змінює предмет або підстави позову. За своєю суттю та правовою природою ця вимога є окремою додатковою вимогою до раніше заявлених прокурором позовних вимог.

З огляду на зазначене, суд відхиляє подане прокурором клопотання про внесення змін до позовної заяви від 31.07.2012р. № 10/2801 в частині заявленої додаткової позовної вимоги про скасування додаткової угоди № 4 до договору від 14.12.2004р. № 227/УПБ-45Д, укладеної на підставі рішення господарського суду м. Києва від 20.06.2006р. у справі № 24/270.

Останнім, клопотанням про уточнення позовних вимог за вх. № 13665 від 30.08.2012р. прокурор в порядку ст. 22 ГПК України зменшив розмір позовних вимог та просить суд зобов'язати Приватне підприємство "Еркер" передати Міністерству оборони України через Управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України (місто Київ) згідно договору на пайову участь в будівництві житла № 227/УПБ-45Д від 14.12.2004р., укладеного між сторонами у справі, квартири загальною площею 1560,26 м? та стягнути з відповідача на користь Управління капітального будівництва Міністерства оборони України (місто Київ) 760625,49 грн. штрафних санкцій.

За таких обставин, в даному провадженні суд розглядає остаточні вимоги прокурора про зобов'язання Приватне підприємство "Еркер" передати Міністерству оборони України через Управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України (місто Київ) згідно договору на пайову участь в будівництві житла № 227/УПБ-45Д від 14.12.2004р., укладеного між сторонами у справі, квартири загальною площею 1560,26 м? та стягнення з відповідача на користь Управління капітального будівництва Міністерства оборони України (місто Київ) 760625,49 грн. штрафних санкцій.

Присутні в судовому засіданні прокурор та представники позивачів повністю підтримали позовні вимоги в редакції клопотання про уточнення позовних вимог за вх. № 13665 від 30.08.2012р. та просять суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, проте від нього на адресу суду надійшло клопотання від 12.09.2012р. № 455 про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою представника Приватного підприємства "Еркер".

Розглянувши подане клопотання про відкладення розгляду справи суд відмовляє в його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 28 ГПК України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають до господарського суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства.

Таким чином, уповноважений представник ПП "Еркер" Косяк О.В., не є єдиним можливим законним представником відповідача, за відсутності якого справа не може бути розглянута. Крім того, до зазначеного клопотання не додано доказів хвороби представника відповідача, як то лікарняний лист тощо. З огляду на вищевикладене, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відхиляється судом як недоведене та безпідставне.

Також, від відповідача на адресу суду надійшли заперечення на позовну заяву від 12.09.2012р. № 444, згідно яких він заперечив проти позову з підстав того, що Приватне підприємство "Еркер" свої договірні зобов'язання щодо передачі квартир виконало у повному обсязі.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників позивачів, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Постійно діючим тендерним комітетом Міністерства оборони України 02.12.2004р. тендерну пропозицію № 11 учасника процедури відкритих торгів - Приватного підприємства "Еркер" при здійсненні закупівель житла для безквартирних військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей в м. Біла Церква по пров. Академічному, 3 та по вул. Гайок, 214 було визнано найкращою та прийнято рішення про акцептування вказаної тендерної пропозиції та укладення з даним учасником процедури відкритих торгів договору про закупівлю квартир. Зазначене рішення оформлено протоколом № 59, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

На виконання вищевказаного рішення та з метою забезпечення житлом військовослужбовців Збройних Сил України, яке здійснюється за рахунок Державного бюджету України, між Міністерством оборони України, Управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України (місто Київ) та Приватним підприємством "Еркер" був укладений трьохсторонній договір на пайову участь в будівництві житла від 14.12.2004р. № 227/УПБ-45Д (далі -договір). Відповідно до умов зазначеного договору, відповідач - замовник зобов'язався збудувати та передати позивачу 1 -пайовик через позивача 2 -платник у 117-ти квартирному житловому будинку № 3 в місті Біла Церква Київської області по пров. Академічному в термін до 30.12.2005р. 117 квартир загальною площею 7648,46 м?, та у 23-х квартирному житловому будинку № 214 в місті Біла Церква Київської області по вул. Гайок в термін до 30.12.2005р. 18 квартир загальною площею 1440,5 м? (п. 1.1, 1.2 договору та п. 1.3 договору в редакції додаткової угоди № 3 від 29.12.2005р. до договору).

Згідно п. 1.3 договору передача вказаного житла здійснюється пайовику через платника з оформленням акту прийняття-передачі цього житла та реєстрацією права власності, відповідно до чинного законодавства. Адресний перелік квартир, визначних у даному пункті, є невід'ємною частиною договору (додаток № 1 до договору).

Пунктом 2.1 договору встановлено, що ціна договору складає 17724973,50 грн. з урахуванням ПДВ. Ціна договору складається з розрахунку загальної кількості квадратних метрів площі квартир, що передаються і фіксованої вартості 1950 грн. за 1 м?. Ціна договору може змінюватися у сторону зменшення, у разі якщо замовник передає меншу кількість загальної площі квартир пайовику через платника. Збільшуватись ціна договору не може.

Згідно п. 2.2 договору в редакції додаткової угоди від 31.05.2005р. № 2 до договору пайові внески замовнику вносяться у такому порядку: у 2004 році пайовик перераховує через платника 14468680 грн.; у 2005 році -3256293,50 грн. Із них 2370044,82 грн. перераховуються у 5-денний термін з дня підписання даної додаткової угоди, а 886248,68 грн., що становить 5% від загальної вартості договору, перераховується після передачі житла замовником пайовику через платника.

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного його виконання сторонами (п. 6.4 договору).

Додатком № 1 до договору сторони погодили адресний перелік квартир, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

На виконання умов договору платник здійснив 100% оплату вартості квартир, визначеної договором, що складає ціну договору. Так, на рахунок відповідача в грудні 2004р. було перераховано грошові кошти в сумі 14468680 грн., в червні 2005р. -в сумі 2370044,82 грн. та в серпні 2006р. -в сумі 886340,18 грн. Перерахування грошових коштів на користь відповідача у вказаних сумах підтверджується листом Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві від 28.08.2012р. № 09-08/253-11139, листом Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 29.08.2012р. № 248/1/13/436, платіжними дорученнями та банківськими виписками, оригінали та завірені копії яких залучені до матеріалів справи, а також не заперечується відповідачем.

Відповідач на виконання умов договору передав Управлінню капітального будівництва Міністерства Оборони України (місто Київ) 18 квартир загальною площею 1440,5 м? в житловому будинку № 214 по вул. Гайок в м. Біла Церква, та 92 квартири загальною площею 6088,2 м? в житловому будинку № 3 по пров. Академічному в м. Біла Церква, про що свідчать відповідно акт передачі житла від 29.12.2005р. та акт прийому-передачі житла від 30.06.2006р. № 141/268, які підписані в двосторонньому порядку повноважними представниками сторін та скріплені їх печатками, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Разом з тим, відповідач свої договірні зобов'язання щодо передачі Управлінню капітального будівництва Міністерства Оборони України (місто Київ) об'єктів пайової участі -квартир загальною площею 1560,26 м? у передбачений договором строк не виконав, у зв'язку з чим прокурор звернувся з даним позовом до суду та просить суд зобов'язати відповідача передати позивачу 1 через позивача 2 згідно договору від 14.12.2004р. № 227/УПБ-45Д квартири загальною площею 1560,26 м?

Відповідач, заперечуючи проти позову, зазначає, що під час виконання договору та будівництва житлового будинку по пров. Академічному, 3 в м. Біла Церква відбулось значне різке подорожчання основних будівельних матеріалів та, крім того, збільшились об'єми будівельних робіт, оскільки Управлінням містобудування та архітектури Білоцерківського міськвиконкому змінено робочий проект будівництва житлового будинку по пров. Академічному, 3 в м. Біла Церква та погоджено було надбудову поверхів у 117 квартирному житловому будинку, в результаті чого відповідач мав збудувати 125 квартирний житловий будинок.

Намагаючись змінити умови договору в частині збільшення вартості 1 м? житла в житловому будинку № 3 по пров. Академічному в м. Біла Церква відповідач звернувся до суду з відповідним позовом.

Так, зокрема, відповідач зазначає, що рішенням господарського суду міста Києва від 20.06.2006р. у справі № 24/270 за позовом ПП "Еркер" до Міністерства оборони України та Управління капітального будівництва Міністерства оброни України про зміну умов договору на пайову участь в будівництві житла № 227/УПБ-45Д від 14.12.2004р. було, зокрема, змінено умови зазначеного договору в сторону збільшення вартості 1 м? житла в житловому будинку № 3 по пров. Академічному в м. Біла Церква з 1950 грн. до 2450 грн., та відповідно змінено в сторону зменшення загальну площу, що підлягає передачі у вказаному будинку з 7648,46 м? до 6088,16 м?.

На підставі зазначеного рішення господарського суду міста Києва від 20.06.2006р. у справі № 24/270 було укладено додаткову угоду № 4 від 04.08.2006р. до договору на пайову участь в будівництві житла № 227/УПБ-45Д від 14.12.2004р., якою сторони змінили умови договору, зокрема, збільшили вартість 1 м? житла в житловому будинку № 3 по пров. Академічному в м. Біла Церква до 2450 грн. та відповідно зменшили розмір загальної площі, яку ПП "Еркер" зобов'язалось передати за договором у вказаному будинку до 6088,16 м??. Додатками № 1 та № 2 до додаткової угоди № 4 від 04.08.2006р. до договору сторони погодили відповідно адресний перелік квартир у житловому будинку № 214 по вул. Гайок в м. Біла Церква Київської області та адресний перелік квартир у житловому будинку № 3 по пров. Академічному в м. Біла Церква Київської області, які відповідач зобов'язався передати пайовику. Завірені копії перелічених документів залучені до матеріалів справи.

Разом з тим, вказане рішення суду було скасовано постановою Вищого господарського суду України від 20.01.2010р. та справу передано на новий розгляд, в подальшому у зазначеній справі господарським судом міста Києва було прийнято рішення від 29.11.2011р., яке на час вирішення спору у даній справі набрало законної сили, яким в позові відмовлено.

Суд зазначає, що метою договору на пайову участь в будівництві житла від 14.12.2004р. № 227/УПБ-45Д є забезпечення житлом військовослужбовців Збройних Сил України, яке здійснюється за рахунок Державного бюджету України шляхом пайової участі у спорудженні житлових будинків.

Приймаючи участь у конкурсі, відповідач знав про його умови, свідомо погодився на них та сам запропонував конкретну ціну для одержання перемоги у конкурсі. При цьому, сторони договору домовились, що ціна квадратного метру житла та ціна договору не можуть бути збільшені. Ціна договору складається із розрахунку загальної кількості квадратних метрів площі квартир, що передаються помноженою на фіксовану вартість 1 м2 житла, що виключає можливість збільшення вартості 1 м2 житла, яке будується замовником. Відтак відповідач, як замовник за договором, взяв на себе ризик зміни обставин щодо підвищення складових цін. Подорожчання будматеріалів і робіт, після здійснених їх оплат платником за договором в силу вимог ст. 837 ЦК України є виробничим ризиком відповідача, як забудовника, який залежить, зокрема, і від своєчасності освоєння одержаних коштів і не може бути переведений на позивачів - пайовика та платника.

Конкурентний спосіб укладання господарських договорів, відрізняється від загального порядку їх укладання, який визначений ст. 181 ГК України. У межах конкурентного способу замовник акцептує тендерну пропозицію, що визнана найкращою за результатами оцінки. За таких обставин, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від умов тендерної пропозиції та не повинні змінюватися після укладання та підписання договору про закупівлю, крім випадків прямо передбачених чинним законодавством.

Наведене випливає зі змісту абз. 4 ч. 2 ст. 34 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", в редакції яка була чинна на час укладання додаткової угоди № 4 від 04.08.2006р. до договору, відповідно до якого умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від умов тендерної (цінової) пропозиції учасника - переможця процедури закупівлі, крім випадків зменшення ціни тендерної пропозиції при проведенні торгів із зменшенням ціни (редукціону), та не повинні змінюватися після підписання договору про закупівлю, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Враховуючи те, що на момент укладання додаткової угоди № 4 від 04.08.2006р. до договору на пайову участь в будівництві житла № 227/УПБ-45Д від 14.12.2004р. діяли вищезазначені приписи Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" за якими умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від умов тендерної (цінової) пропозиції учасника - переможця процедури закупівлі, крім випадків зменшення ціни тендерної пропозиції, зміни до тендерної документації не вносились, волевиявлення сторін зазначеної додаткової угоди не було вільним та не відповідало їх внутрішній волі, оскільки вона укладалась на виконання рішення суду, яке скасовано та будь-яких інших підстав для її укладання не існувало, її умови та зміст суперечать інтересам держави, оскільки вони погіршують право військовослужбовців Збройних Сил України на забезпечення житлом, яке гарантуються державою, суд визнає додаткову угоду № 4 від 04.08.2006р. до договору на пайову участь в будівництві житла № 227/УПБ-45Д від 14.12.2004р. та додатки № 1 та № 2 до неї недійсною, як таку, що суперечить законодавству з підстав визначених у ст. 215 ЦК України, позаяк, на момент її вчинення не було додержано приписів ч. 1, 3 ст. 203 ЦК України та абз. 4 ч. 2 ст. 34 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти".

В силу вимог ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Таким чином, відповідач взяті на себе договірні зобов'язання щодо передачі позивачу 1 через позивача 2 квартир загальною площею 1560,26 м? - різниця між загальною сумою площ квартир, визначеною договором та загальною суму площ переданих квартир, в строки встановлені договором в повному обсязі не виконав.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо передачі позивачу 1 через позивача 2 квартир загальною площею 1560,26 м?. Доказів протилежного відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За таких обставин, суд вважає, що прокурором правомірно заявлено позов про зобов'язання відповідача передати позивачу 1 через позивача 2 згідно договору від 14.12.2004р. № 227/УПБ-45Д квартири загальною площею 1560,26 м?.

З огляду на зазначене та враховуючи те, що відповідач в порушення умов договору власний обов'язок щодо передачі квартир загальною площею 1560,26 м? в повному обсязі та у визначені договором строки не виконав, позовні вимоги про зобов'язання відповідача передати позивачу 1 через позивача 2 згідно договору від 14.12.2004р. № 227/УПБ-45Д квартири загальною площею 1560,26 м? є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Також, прокурор посилаючись на ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України просить суд за порушення строків передачі квартир загальною площею 1560,26 м?, загальною вартістю 3042507 грн. виходячи із вартості 1 м? - 1950 грн. стягнути з відповідача пеню у розмірі 0,1% вартості непереданих квартир за кожен день прострочення та за прострочення понад 30 днів штраф у розмірі 7% від вартості непереданих квартир, що за розрахунком прокурора загалом складає 760625,49 грн.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 1 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Виходячи із положень зазначеної норми, застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, штрафної санкції у вигляді пені та штрафу, передбачених абзацом 3 частини 2 статті 231 Господарського кодексу України, можливо при сукупності відповідних умов, а саме: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо, між іншим, порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, якщо допущено прострочення виконання не грошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір пені та штрафу.

Беручи до уваги приписи вказаних норм законодавства та враховуючи, що сторони в договорі на пайову участь в будівництві житла від 14.12.2004р. № 227/УПБ-45Д за прострочення виконання відповідачем зобов'язання щодо передачі квартир у п. 4.2 договору передбачили інший розмір штрафних санкцій, правові підстави для застосування до відповідача штрафних санкцій, передбачених ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України відсутні, тому суд відмовляє в задоволенні позову у вказаній частині вимог з огляду на їх безпідставність.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 28.02.2011р. у справі № 23/225.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. Державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.

Згідно із п. 3 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21.11.2011р. № 01-06/1625/2011 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" на даний час зберігає чинність Інструкція про порядок обчислення та справляння державного мита, затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993р. № 15. У вирішенні питань, пов'язаних зі сплатою та поверненням сум судового збору при розгляді справ господарськими судами, останніми мають враховуватися відповідні положення названої Інструкції в частині, що не суперечить Закону.

Положеннями п. 37 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита встановлено, що до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, що не підлягають вартісній оцінці, зокрема, про надання площі в натурі. За вказаних обставин вимога прокурора про зобов'язання відповідача передати жилплощу у визначеному в позові розмірі за вказаним договором є вимогою немайнового характеру.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача, у зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправильних дій останнього. Доказів протилежного відповідач суду не надав.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 04.08.2006р. до договору на пайову участь в будівництві житла № 227/УПБ-45Д від 14.12.2004р., укладену між Приватним підприємством "Еркер" (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Толстого, 36, ідентифікаційний код 24881850), Міністерством оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6, ідентифікаційний код 00034022) та Управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України (місто Київ) (03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 28А, ідентифікаційний код 08228659), а також визнати недійсним додаток № 1 та додаток № 2 до додаткової угоди № 4 від 04.08.2006р. до договору на пайову участь в будівництві житла № 227/УПБ-45Д від 14.12.2004р.

2. Позов задовольнити частково.

3. Зобов'язати Приватне підприємство "Еркер" (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Толстого, 36, ідентифікаційний код 24881850) передати Міністерству оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6, ідентифікаційний код 00034022) через Управління капітального будівництва Міністерства оборони України (місто Київ) (03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 28А, ідентифікаційний код 08228659) згідно договору на пайову участь в будівництві житла № 227/УПБ-45Д від 14.12.2004р., укладеного між Приватним підприємством "Еркер" (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Толстого, 36, ідентифікаційний код 24881850), Міністерством оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6, ідентифікаційний код 00034022) та Управлінням капітального будівництва Міністерства оборони України (місто Київ) (03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 28А, ідентифікаційний код 08228659) квартири загальною площею 1560,26 м?.

4. В решті позову відмовити.

5. Стягнути з Приватного підприємства "Еркер" (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Толстого, 36, ідентифікаційний код 24881850) в доход Державного бюджету України 85 (вісімдесят п'ять) грн. витрат по сплаті державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Головуючий суддя Подоляк Ю.В.

Судді: Бабкіна В.М.

Рябцева О.О.