ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.08.2012 р. Справа №18/1184/12
за позовом Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз", вул. Козака, 2а, м. Полтава, 36000 в особі Диканського управління по експлуатації газового господарства, вул. Пушкіна, 33, смт. Диканька, 38500
до Публічного акціонерного товариства "Полтававтормет", вул. Пушкіна, 133, м.Полтава, 36000
про стягнення 1398,44
Суддя Сірош Д.М.
Представники:
від позивача: Слинько В. О., дов. № 296 від 21.12.2011 р.
від відповідача: не з'явився
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до вимог ст. 85 ГПК України.
СУТЬ СПОРУ: Розглядається позовна заява про стягнення з ПАТ "Полтававтормет" 1398,44 грн. заборгованості по договору купівлі-продажу брухту чорних та кольорових металів № від 10.11.2010 р., в тому числі:1189,92 грн. основного боргу, 137,52 грн. інфляційних, 71,00 грн. - 3% річних.
Представник позивача подав заяву (вх. № 10772 д) про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 1189,92 грн. основного боргу, 48,51 грн. - 3% річних, 94,00 грн. інфляційних.
Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог або зменшити розмір позовних вимог. Суд приймає заяву позивача до розгляду та розглядає позовні вимоги у новій редакції згідно поданої заяви.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав. Ухвала господарського суду про порушення провадження у справі від 22.06.2012 р. отримана відповідачем 25.06.2012 р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (а. с. 22).
Ухвала про відкладення розгляду справи від 02.08.2012 р., направлена відповідачу рекомендованим листом за адресою, зазначеною в позовній заяві повернулися до суду з відміткою поштового відділення: "за закінченням терміну зберігання".
Згідно п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.
Зокрема, відповідно до ст. 64 ГПК України, в разі якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеному в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом від 17.07.97р. гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Оскільки, необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, і господарський суд повідомив належним чином позивача та відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання, згідно з п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України (від 10.12.2002р. №75), а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, тому справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:
ПАТ "Полтавагаз" в особі Диканського УЕГГ та ПАТ "Полтававтормет" уклали договір № 6 від 10.11.2010р. купівлі-продажу чорних та кольорових металів, відповідно до якого продавець зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених цим договором поставити покупцю товар (брухт чорних та кольорових металів), а покупець зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти та оплатити такий товар (п. 1.1 Договору).
При цьому сторони, зокрема, узгодили наступне:
вартість товару вказана у специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору (п. 1.2 Договору); оплата покупцем вартості товару здійснюється за договірною ціною шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця (п. 4.1 договору); підставою для перерахування коштів є оформлені в установленому акт форми 19, прибуткова накладна, податкова накладна на поставлений товар (п. 4.2 договору).
Відповідно до умов даного вказаного договору Диканське УЕГГ передало покупцю ПАТ "Полтававтормет" брухт та відходи чорних металів в кількості 0,740 т на загальну суму 1189,92 грн., що підтверджується актом приймання металів чорних (вторинних) № 436 від 15.11.2012 р. (а. с. 11).
Даний акт підписаний сторонами та скріплений їх печатками (а. с.11).
Як вбачається з матеріалів справи відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором за придбаний брухт чорних металів не розрахувався.
Таким чином, відповідно до даних бухгалтерського обліку Диканського УЕГГ ПАТ "Полтавагаз" станом на 14.06.2012р. за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 1189,92грн.
З огляду на вищевикладене, позивач надіслав відповідачу претензію № 9 від 18.11.2011 р. та вимогу № 668 від 28.03.2012 р. щодо сплати заборгованості за отриманий останнім товар у розмірі 1189,92 грн.
Однак, як зазначає позивач, відповіді відповідач на претензію та вимогу не надав, зобов'язання по договору щодо оплати отриманого товару не виконав, заборгованість останнього складає 1189,92 грн.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом, про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 1189,92 грн. за укладеним між сторонами 10.11.2010 р. договором № 6 купівлі-продажу брухту чорних та кольорових металів.
Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.
Відповідно ст. 655 Цивільного Кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться (ст. 193 Господарського кодексу України).
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін).
Згідно із ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що у даному випадку мало місце порушення договірних зобов'язань з боку відповідача щодо здійснення розрахунків за придбаний товар, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу сумі 1189,92 грн. є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
В зв'язку з неналежним виконанням вказаного договору позивач просить стягнути з відповідача 94,00 грн. інфляційних та 48,51 грн. - 3% річних за період з 15.11.2010 р. по 23.03.2012р.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредиторів від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримання ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов'язання.
З огляду на вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення 94,00 грн. інфляційних та 48,51 грн. - 3% річних за період з 15.11.2010 р. по 23.03.2012 р.
На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Судові витрати, понесені позивачем, відшкодовуються йому за рахунок відповідача з урахуванням ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 32-33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Полтававтормет", вул. Пушкіна, 133, м. Полтава, 36000, р/р 26007160000085 в ВАТ "ВіЕйБіБанк", МФО 380537, код 00193134 на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз", вул. Козака, 2 а, м. Полтава, 36000 в особі Диканського управління по експлуатації газового господарства, вул. Пушкіна, 33, смт. Диканька, 38500, р/р 26005060472946 в Полтавське ГРУ КБ "Приватбанк", МФО 331401, код 05524676 - 1189,92 грн. основного боргу, 94,00 грн. інфляційних, 48,51 грн. - 3% річних, 1609,50 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.
Суддя Сірош Д. М.
Повне рішення складено: 20.08.2012 р.