ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.09.2012 р. Справа №18/1164/12
за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Руский Стандарт", місцезнаходження: вул. Половецька 3/42, м. Київ, 04107; адреса для листування: вул. Саксаганського, 105, м. Київ, 01032
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3, АДРЕСА_2
про стягнення 10 308,53 грн.
Суддя Сірош Дмитро Миколайович
Представники:
від позивача: Самофалов Ю.О., довір. № 07-191-12 від 13.08.2012 р.
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: не з'явився
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до вимог ст. 85 ГПК України.
Суть спору: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 10 308,35 грн. по договору № u5-8-0000156203 про організацію безготівкових розрахунків від 10.08.2011 р., в т.ч.: 8 915,40 грн. основного боргу, 1 105,64 грн. пені, 216,17 грн. - 3 % річних, 71,32 грн. інфляційних.
Представник позивача в судовому засіданні на задоволення позову наполягає.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав, в судове засідання не з'явився.
Оскільки, відповідач був завчасно повідомлений про день, час та місце судового розгляду (повідомлення про вручення ухвали суд в матеріалах справи а. с. 69) та мав можливість довести до відома суду свої доводи та заперечення стосовно позовних вимог, однак своїми правами, визначеними ст. 22 ГПК України не скористався, суд вважає можливим розгляд справи по суті позовних вимог без участі відповідача за наявними у справі матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.
Третя особа в судове засідання не з'явилася, ухвала направлена на її адресу повернулася до суду в зв'язку з закінченням терміну зберігання.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:
10 серпня 2011 року між Публічним акціонерним товариством "Банк Руский Стандарт" (надалі - Банк) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 був укладений Договір №u5-8-0000156203 про організацію безготівкових розрахунків (за умови проведення процедури авторизації Заяви співробітником Банку).
Відповідно до п. 2.1 договору, останній визначає порядок та умови взаємодії між позивачем (банком) та відповідачем (організацією) з організації безготівкових розрахунків, які виникають при обслуговуванні клієнта (фізична особа), який набув у організації товар з оплатою товару за рахунок кредиту.
При цьому пунктом 1.1.3 договору визначено, що кредит - це грошові кошти, які надаються банком клієнту (за його заявою - п. 1.1.4 договору) у відповідності з укладеним між ними кредитним договором. Кредит надається клієнту для часткової (або повної, якщо це передбачено додатковою угодою до договору) оплати товару, а також для інших цілей ( у тому числі оплати інших товарів/послуг, що реалізуються третіми особами та/або комісій банку), якщо це передбачено кредитним договором (зафіксовано в заяві).
Підставою для продажу організацією товару з оплатою товару за рахунок кредиту є заява, оформлена у відповідності з правилами ПАТ "Банк Руский стандарт" з організації безготівкових розрахунків (за умови проведення процедури авторизації Заяви співробітником банку) та договором у цілому. При цьому, банк зобов'язаний надати організації лист-зобов'язання (документ, що надається банком організації про прийняття рішення про надання кредиту клієнту, згідно якого банк зобов'язаний перерахувати на поточний рахунок організації грошові кошти в оплату товару за рахунок кредиту (п.1.1.8. договору) на підтвердження свого зобов'язання перерахувати на поточний рахунок організації грошові кошти в оплату товару за рахунок кредиту у строки, зазначені у такому листі-зобов'язанні (п. 3.2 договору).
Відповідно до п. 3.3 договору, якщо додатковою угодою до договору не встановлено іншого, то при продажу організацією товару з оплатою товару за рахунок кредиту, частина вартості товару оплачується клієнтом за рахунок власних грошових коштів (первісний внесок), оплата здійснюється шляхом внесення клієнтом відповідної суми до каси організації, при цьому розмір первинного внеску визначається банком самостійно.
Банк надає клієнту кредит шляхом зарахування суми кредиту на рахунок клієнта в банку; після зарахування суми кредиту на рахунок клієнта, банк здійснює перерахування на користь організації грошових коштів, належних до оплати товару за рахунок кредиту (п. 3.4 договору).
Розділом 4 договору визначено порядок розрахунків та документообігу. Так, згідно п.4.1 договору співробітник від імені організації виписує рахунок-фактуру на вартість товару, засвідчивши його належним чином своїм підписом та печаткою організації (наявність печатки організації підтверджується позначкою "Так" в графі "Наявність печатки (штампу) організації" інформаційної картки ), а після отримання листа-зобов'язання від банку здійснює видачу клієнту товару, придбаного з оплатою товару за рахунок кредиту; видача товару здійснюється за видатковою накладною.
При цьому, відповідно до п. 4.2 договору банк не пізніше 3 робочих днів з дня видачі організації листа-зобов'язання, зазначеного в п. 4.1 договору, здійснює у відповідності з п. 3.4 договору безготівкове перерахування на користь організації грошових коштів, що належать для оплати за рахунок кредиту (за платіжними реквізитами, зазначеними у додатку № 2 до договору).
Згідно п. 4.3 договору датою виконання банком своїх зобов'язань, передбачених п. 4.2 договору вважається: дата зарахування грошових коштів на рахунок організації, якщо рахунок організації, на який здійснюється безготівкове перерахування грошових коштів, відкритий у банку (п. 4.3.1 договору); дата списання грошових коштів з кореспондентського рахунку банку, якщо рахунок організації, на який здійснюється безготівкове перерахування грошових коштів відкритий організацією в іншому банку (п. 4.3.2 договору).
10.08.2011 р. між Банком та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду про проведення спільної акції "2,75%" до договору (а. с. 12), згідно якої сторони дійшли згоди щодо проведення спільної акції "2,75%", в межах якої сторони домовилися про наступні умови надання банком кредитів та умови продажу організацією товару з оплатою товарів за рахунок кредиту:
- розмір процентної ставки по кредиту - 0% річних;
- щомісячна комісія за розрахункове обслуговування - 2, 75% від суми кредиту;
- розмір комісії за надання кредиту - 0% річних;
- строк, на який надається кредит - 12 місяців.
- перший внесок - 10% від вартості товару, що купується з використанням кредиту.
Згідно п. 3 вказаної додаткової угоди відповідач оплачує послуги Банку з організації безготівкових розрахунків, що проводяться відносно грошових коштів, які перераховуються на користь організації в оплату товару за рахунок кредиту, наданого клієнту на умовах, викладених у даній додатковій угоді, у розмірі 0% (без ПДВ) від суми кожного такого безготівкового платежу.
16 серпня 2011 року між Банком та фізичною особою ОСОБА_3 (Клієнт) було укладено кредитний договір, за умовами якого, на підставі заяви ОСОБА_3, останній надано кредит в сумі 11 430,00 грн. на придбання товару (двері, рама та балконний блок).
Як встановлено під час розгляду справи, позивачем виконані зобов'язання за договором та додатковою угодою до нього, а саме: Банк, керуючись п. п. 4.2, 4.3. договору, здійснив безготівковий переказ на користь Відповідача в оплату вартості Товару у розмірі 8 915,40 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 966827 від 17 серпня 2011 р. (а. с. 14).
22 серпня 2011 року Клієнт - ОСОБА_3 повернула Товар та оформила документ, передбачений умовами договору при поверненні товару - Запит на повернення грошових коштів у розмірі початкового внеску Клієнта - 1 270,00 грн. (а. с. 17).
У відповідності до п. 4.4 Договору, відповідач був зобов'язаний не пізніше 3 (трьох) робочих днів з моменту оформлення Клієнтом Запиту на повернення грошових коштів та повернення Клієнтом Товару, переказати на рахунок Банку № 37393999305706 грошові кошти в розмірі 8 915,40 грн. (вісім тисяч дев'ятсот п'ятнадцять гривень 40 коп.).
Порушивши умови договору, відповідач не переказав грошові кошти Банку, що були переказані відповідачу в рахунок оплати вартості Товару, у зв'язку із поверненням Товару.
Як вбачається з матеріалів справи 17 листопада 2011 року Банк направив відповідачу Претензію N 1 про повернення грошових коштів від 16 листопада 2011 року (а. с. 15-16).
Проте, зазначені грошові кошти не були перераховані відповідачем на рахунок Банка.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.
Відповідно до ст. 341 ГК України розрахункові операції банків спрямовані на забезпечення взаємних розрахунків між учасниками господарських відносин, а також інших розрахунків у фінансовій сфері.
Для здійснення розрахунків суб'єкти господарювання зберігають грошові кошти в установах банків на відповідних рахунках.
Безготівкові розрахунки можуть здійснюватися у формі платіжних доручень, платіжних вимог, вимог-доручень, векселів, чеків, банківських платіжних карток та інших дебетових і кредитових платіжних інструментів, що застосовуються у міжнародній банківській практиці.
При безготівкових розрахунках усі платежі провадяться через установи банків шляхом перерахування належних сум з рахунку платника на рахунок одержувача або шляхом заліку взаємних зобов'язань і грошових претензій. Платежі здійснюються у межах наявних коштів на рахунку платника. У разі потреби банк може надати платникові кредит для здійснення розрахунків.
Установи банків забезпечують розрахунки відповідно до законодавства та вимог клієнта, на умовах договору на розрахункове обслуговування. Договір повинен містити реквізити сторін, умови відкриття і закриття рахунків, види послуг, що надаються банком, обов'язки сторін та відповідальність за їх невиконання, а також умови припинення договору.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, відповідач, не виконав зобов'язання з повернення грошових коштів, чим допустив порушення зобов'язання, тому позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 8 915,40 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.
Частиною 2 ст. 217 ГК України встановлено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Водночас, до штрафних санкцій ст. 230 ГК України відносить господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з п. 6.2. Договору, в разі переказу грошових коштів пізніше строків, встановлених в п. 4.4. договору, винна сторона зобов'язана сплатити іншій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (що діє в період за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Прострочення визначається як період, що починається з дати, коли переказ грошових коштів мав бути здійснений винною стороною, і що закінчується датою фактичного переказу коштів з рахунку винної сторони.
Позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 1 105,64 грн. за період з 26.08.2011р. по 15.06.2012 p.
З огляду на ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За перерахунком, здійсненим судом, до стягнення з відповідача підлягає пеня в сумі 692,26 грн. за період з 26.08.2011 р. - 25.02.2012 р. (за 183 дні).
Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 216,17 грн. та 71,32 грн. інфляційних.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредиторів від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримання ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов'язання.
З огляду на вищевикладене, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення 216,17 грн. -3% річних та 71,32 грн. інфляційних.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази суд дійшов до висновку про задоволення позову частково.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 32-33, 43-44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Руский Стандарт", місцезнаходження: вул. Половецька 3/42, м. Київ, 04107; адреса для листування: вул. Саксаганського, 105, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код 34186061, код банку 380418 - 8915,40 грн. основного боргу, 692,26 грн. пені, 216,17 грн. - 3% річних, 71,32 грн. інфляційних, 1544,96 грн. судового збору.
Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.
3. В частині стягнення пені в сумі 413,38 грн. - в позові відмовити.
Суддя Сірош Д.М.
Повне рішення складено: 10.09.2012 р.