ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.08.12 р. Справа № 5006/48/33/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Сажневої М.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго"

до Публічного акціонерного товариства "Топаз"

про стягнення 22 950,79 грн.

за участю представників:

від позивача Калитвянська С.О. - представник

від відповідача Жуковін М.Г. - представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Топаз" пені за прострочення виконання зобов'язання з оплати активної електроенергії у розмірі 19 229,04 грн. та 3% річних у розмірі 3 721,75 грн.

В обґрунтування с?воїх позовних вимог позивач посилає?ться на неналежне виконання відповідачем умов договору постачання електричної енергії № 75 від 30.09.2009 щодо своєчасної оплати виставлених позивачем рахунків на оплату електричної енергії у періоді з жовтня 2011 року по лютий 2012 року та, відповідно, спожитої у вказаному періоді електроенергії.

Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги визнав у повному обсязі, просив відстрочити виконання рішення до 30.09.2012.

Представники сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, госп?одарський суд Донецької обла?сті

В С Т А Н О В И В :

30.09.2009 між Відкритим акціонерним товариством "Донецькобленерго" (електропостачальна організація), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Донецькобленерго", та Відкритим акціонерним товаристом "Топаз", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Топаз" (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 75 (далі - Договір).

Згідно з п. 1 Договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача із загальною (за всіма об'єктами) приєднаною потужністю 8175 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до п. 9.5 Договору, останній набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2009. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази надіслання на адреси сторін заяв про припинення Договору, та сторонами підтверджується, що вказані заяви не надсилались, суд приходить до висновку, що строк дії Договору було пролонговано на той самий термін і на тих самих умовах, які були ним передбачені, та у заявлений до стягнення період Договір був чинним.

Пунктом 3 Додатку № 5 до Договору передбачено, що споживач здійснює оплату за електричну енергію на підставі виставлених постачальником рахунків у такому порядку:

- за 1 плановий період - до 05 числа розрахункового місяця в розмірі 60 % обсягу відповідного місячного споживання електричної енергії, обумовленого у додатку №8 "Договірні величини споживання електричної енергії" до Договору;

- за 2 плановий період - до 15 числа розрахункового місяця в розмірі 40 % обсягу відповідного місячного споживання електричної енергії, обумовленого у додатку №8 "Договірні величини споживання електричної енергії" до Договору;

Рахунок для здійснення попередньої оплати постачальник надає споживачу разом з остаточним рахунком за період, що на 2 місяці передує розрахунковому.

Розрахунковим вважається період з 00-00 годин першого числа до 24-00 години останнього числа поточного місяця. Розрахунковий період складається з двох планових періодів: перший плановий період (з 00-00 годин першого числа до 24-00 годин 16 числа) та другий плановий період (з 00-00 годин 17 числа до 24-00 годин останнього числа (п. 1 Додатку № 5 до Договору).

За підсумками розрахункового періоду постачальник електричної енергії виписує споживачу рахунок для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається, виходячи з тарифів на активну електроенергію, що діяли на кінець розрахункового періоду та фактичного обсягу спожитої електроенергії, згідно даних оформленого між постачальником та споживачем "Акта прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії)" (Додаток №10 до Договору) та інших умов договору, з урахуванням сум та платежів, що надійшли від споживача. (п. 5 Додатку № 5 до Договору).

Відповідно до складених сторонами актів приймання-передавання товарної продукції за Договором, постачальник поставив споживачу електричну енергію у наступному обсязі:

- у жовтні 2011 року: активна електрична енергія - 288750 кВт/год, реактивна електрична енергія - 89010 кВАр/год.;

- у листопаді 2011 року: активна електрична енергія - 361992 кВт/год, реактивна електрична енергія - 108150 кВАр/год.;

- у грудні 2011 року: активна електрична енергія - 320172 кВт/год, реактивна електрична енергія - 107154 кВАр/год.;

- у січні 2012 року: активна електрична енергія - 280392 кВт/год, реактивна електрична енергія - 77490 кВАр/год.;

- у лютому 2012 року: активна електрична енергія - 322416 кВт/год, реактивна електрична енергія - 84096 кВАр/год.

Вказані акти підписані представниками позивача та відповідача та скріплені печатками без заперечень.

Відповідачем не заперечується факт споживання ним зазначеної кількості активної електричної енергії за періоді з жовтня 2011 року по лютий 2012 року.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" та п. 1.3 Правил користування електричною енергією, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Аналогічна норма міститься і в ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином, а саме, надав відповідачу рахунки для здійснення оплати за електричну енергію за плановими періодами з жовтня 2011 року по лютий 2012 року, поставив відповідачу електричну енергію у період з жовтня 2011 року - лютий 2012 року, що підтверджується матеріалами справи, у тому числі актами приймання-передачі та рахунками за електроенергію, які було отримано представником відповідача.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що:

- рахунок № 11/75 від 03.10.2011 на суму 240 652,80 грн. за 240 000 кВт/год (60% обсягу відповідного місячного споживання) отримано відповідачем 03.10.2011, строк оплати - до 5 числа розрахункового місяця; рахунок № 11/75 від 03.10.2011 на суму 160 435,20 грн. за 160 000 кВт/год (40% обсягу відповідного місячного споживання) отримано відповідачем 03.10.2011, строк оплати - до 15 числа розрахункового місяця;

- рахунок № 11/75 від 09.11.2011 на суму 240 449,60 грн. за 210 000 кВт/год (60% обсягу відповідного місячного споживання) отримано відповідачем 03.11.2011, строк оплати - до 5 числа розрахункового місяця; рахунок № 11/75 від 09.11.2011 на суму 146 966,40 грн. за 140 000 кВт/год (40% обсягу відповідного місячного споживання) отримано відповідачем 03.11.2011, строк оплати - до 15 числа розрахункового місяця;

- рахунок № 11/75 від 02.12.2011 на суму 315 432,00 грн. за 300 000 кВт/год (60% обсягу відповідного місячного споживання) отримано відповідачем 02.12.2011, строк оплати - до 5 числа розрахункового місяця; рахунок № 11/75 від 03.12.2011 на суму 210 288,00 грн. за 200 000 кВт/год (40% обсягу відповідного місячного споживання) отримано відповідачем 02.12.2011, строк оплати - до 15 числа розрахункового місяця;

- рахунок № 11/75 від 03.01.2012 на суму 258 105,60 грн. за 240 000 кВт/год (60% обсягу відповідного місячного споживання) отримано відповідачем 03.01.2012, строк оплати - до 5 числа розрахункового місяця; рахунок № 11/75 від 03.01.2012 на суму 172 070,40 грн. за 160 000 кВт/год (40% обсягу відповідного місячного споживання) отримано відповідачем 03.01.2012, строк оплати - до 15 числа розрахункового місяця;

- рахунок № 11/75 від 02.02.2012 на суму 258 105,60 грн. за 240 000 кВт/год (60% обсягу відповідного місячного споживання) отримано відповідачем 02.02.2012, строк оплати - до 5 числа розрахункового місяця; рахунок № 11/75 від 02.02.2012 на суму 172 070,40 грн. за 160 000 кВт/год (40% обсягу відповідного місячного споживання) отримано відповідачем 02.02.2012, строк оплати - до 15 числа розрахункового місяця.

Отримання відповідачем вказаних рахунків підтверджується відміткою уповноваженого представника відповідача на рахунках.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасної оплати електричної енергії, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 19 229,04 грн. та 3% річних у розмірі 3 721,75 грн.

З наданих позивачем копій банківських виписок та довідки про надходження коштів від відповідача вбачається, що 28.10.2011 відповідачем сплачено заборгованість за активну електроенергію спожиту у жовтні 2011 року у розмірі 280 761,60 грн. та 04.11.2011 відповідачем сплачено за активну електроенергію за листопад 2011 року у розмірі 8 773,80 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено вищезазначені строки проведення розрахунків при виконанні Договору, що підтверджується матеріалами справи, а тому у відповідача в періодах, за які здійснено нарахування пені та 3% річних, була наявна заборгованість перед позивачем.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Належних доказів на підтвердження здійснення своєчасної оплати виставлених позивачем рахунків за Договором № 75 від 30.09.2009 відповідачем суду не надано.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ст. 218 Господарського кодексу України).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Сторонами в п. 4.2.1 Договору погоджено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4-2.3.5 Договору з порушенням термінів, визначених Додатком №5 до Договору "Порядок розрахунків", споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати; 3% річних від простроченої суми.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок пені, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що вказаний розрахунок здійснено арифметично вірно та у відповідності до вимог чинного законодавства.

З огляду на те, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання з оплати електричної енергії, відповідальність у вигляді пені за прострочення виконання зобов'язання передбачена Договором, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені є правомірними та підлягають задоволенню за розрахунком позивача перевіреним судом та неоспореним відповідачем.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання з оплати спожитої електричної енергії на користь позивача встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком позивача перевіреним судом та неоспореним відповідачем.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку із задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

У відзиві на позовну заяву відповідачем заявлено клопотання про відстрочення виконання рішення до 30.09.2012, у зв'язку з накладенням арешту на рахунки відповідача та важким фінансовим становищем підприємства.

Відповідно до п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарському суду при прийнятті рішення надано право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Виходячи із змісту п.п. 1.1, 1.2 роз'яснення Вищого Арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України" від 12.09.1996 № 02-5/333, сутність відстрочення полягає у відкладенні чи перенесенні виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Відповідно до п. 2 зазначеного роз'яснення підставою для відстрочки та розстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Враховуючи доводи заяви, суд вважає за можливе задовольнити заяву відповідача про відстрочення виконання рішення до 30.09.2012.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Топаз" (83012, м. Донецьк, вул. Соколина, 1-А, ідентифікаційний код 14310371, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго" (84601, Донецька обл., м. Горлівка, проспект Леніна, 11, ідентифікаційний код 00131268) пеню у розмірі 19 229 (дев'ятнадцять тисяч двісті двадцять дев'ять) грн. 04 коп., 3% річних у розмірі 3 721 (три тисячі сімсот двадцять одна) грн. 75 коп. та 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору, відстрочивши виконання рішення господарського суду Донецької області №5006/48/33/2012 від 28.08.2012 до 30.09.2012.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складення повного рішення 03.09.2012

Суддя Сажнева М.В.