ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" вересня 2012 р. Справа № 59/340-10
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, суддіДемидової А.М.,
суддівКоваленко С.С. (доповідач), Шевчук С.Р.,
розглянувши касаційну скаргу ТОВ "Будівельний центр-21" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2011р.
у справі№ 59/340-10 господарського суду Харківської області
за позовомТОВ "Будівельний центр-21"
доАТЗТ "Куряжський домобудівельний комплекс"
простягнення 2631572,00 грн.
та за зустрічним позовомАТЗТ "Куряжський домобудівельний комплекс"
доТОВ "Будівельний центр-21"
простягнення 810640,33 грн.
За участю представників сторін
від позивача не з'явилися,
від відповідача Вереітінов Д.В. дов., Донський Д.Б. дов.
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "Будівельний центр - 21" (далі по тексту -Позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до АТЗТ "Куряжський домобудівельний комплекс" (далі по тексту -Відповідач) про стягнення з відповідача на свою користь 2631572,00 грн. збитків, завданих внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань за договором часткової участі у будівництві житлового будинку № А-СА-107 від 06.05.2004 р., а також стягнути на свою користь упущену вигоду в розмірі вартості 32 квартир у житловому будинку за адресою: м. Харків, вул. Ак. Богомольця,41.
В свою чергу АТЗТ "Куряжський домобудівельний комплекс" (Позивач за зустрічним позовом) звернулося до господарського суду Харківської області з зустрічним позовом до ТОВ "Будівельний центр - 21"(Відповідача за зустрічним позовом) про стягнення з позивача 810640,33 грн. вартості виконаних будівельних робіт за договором часткової участі у будівництві житлового будинку №А-СА-107 від 06.05.2004 р.
Рішенням господарського суду Харківської області від 24.12.2010 року у справі № 59/340-10 (суддя Бринцев О.В.) в задоволенні первісного позову відмовлено повністю, стягнено з ТОВ "Будівельний центр - 21" на користь державного бюджету 25398,00 грн. державного мита. Зустрічний позов задоволено повністю, стягнено з ТОВ "Будівельний центр - 21" на користь АТЗТ "Куряжський домобудівельний комплекс" 810640,33 грн. збитків, 8106,40 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "Будівельний центр - 21", звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просив рішення господарського суду Харківської області від 24.12.2010 року скасувати в повному обсязі, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ "Будівельний центр - 21" та відмовити у задоволенні позовних вимог АТЗТ "Куряжський домобудівельний комплекс".
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 02.06.2011 року апеляційну скаргу позивача було залишено без розгляду.
Постановою Вищого господарського суду України від 01.11.2011 року ухвалу апеляційного господарського суду від 02.06.2011 року скасовано, справу передано до Харківського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2011 року у справі № 59/340-10 (судді Бондаренко В.П., Ільїн О.В., Камишева Л.М.) рішення господарського суду Харківської області від 24.12.2010 року залишено без змін.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ТОВ "Будівельний центр - 21" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, посилаючись на порушення та невірне застосування судами норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Місцевий господарський суд, відмовляючи в задоволенні первісного позову, дійшов висновку, що договір № А-СА-107 від 06.05.2004 р. є неукладеним, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для стягнення збитків, як прямих так і у вигляді упущеної вигоди. Про неукладеність вказаного договору, на думку суду першої інстанції, свідчить відсутність погодженої між сторонами проектної документації та визначеної ціни робіт.
Разом з тим, задовольняючи зустрічний позов, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ "Будівельний центр - 21" (Відповідач за зустрічними позовними вимогами) без достатньої правової підстави набуло майно у вигляді результату будівельно-монтажних робіт, у зв'язку з чим зобов'язано відшкодувати вартість цього майна у сумі 810 640,33 грн. АТЗТ "Куряжський домобудівельний комплекс"(Позивач за зустрічними позовними вимогами).
З вказаними висновками місцевого господарського суду повністю погодився суд апеляційної інстанції.
Однак, суд касаційної інстанції не погоджується із вказаними висновками судів попередніх інстанцій, оскільки вони є передчасними, зробленими з неповним з'ясуванням обставин справи та з неналежним застосуванням норм законодавства.
Як зазначено заявником касаційної скарги і встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, між РВ Фонду державного майна України по Харківській області та АТЗТ "Куряжський домобудівельний комплекс" було укладено договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва від 28.11.2002 р. "90-квартирний житловий будинок № 41 по вул. Академіка Богомольця у м. Харкові (ХДПЗ ім.. Шевченка)", відповідно до умов якого РВ ФДМУ по Харківській області продало, а АТЗТ "Куряжський домобудівельний комплекс" купило зазначений у договорі об'єкт незавершеного будівництва.
В подальшому, 06.05.2004 року між АТЗТ "Куряжський домобудівельний комплекс"(Замовником) та ТОВ "Будівельний центр-21"(Дольовиком) було укладено договір часткової участі у будівництві житлового будинку, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Академіка Богомольця, 41 (далі по тексту - Договір).
Відповідно до положень договору часткової участі у будівництві житлового будинку від 06.05.2004р. № А-СА-107 сторонами було узгоджено, що Замовник до початку робіт оновлює технічні умови у повному обсязі, проводить експертизу проекту та, в випадку необхідності його доопрацювання(п.4.1Договору) Замовник до початку робіт передає Дольовику два екземпляри наявної у нього проектної документації(п.4.4 Договору), Замовник передає Дольовику технічні умови інженерних служб місця на будівництво житлового дому, а Дольовик виконує ці умови у загальному складі робіт (п.4.5 Договору).
Факт існування проектної документації на об'єкт будівництва на момент здійснення будівництва об'єкта підтверджується зокрема наявним в матеріалах справи акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого об'єкта від 25.12.2007 р., який у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 1243 від 22.09.2004 року "Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" складається у разі наявності проектної документації на будівництво.
Крім того, у матеріалах справи міститься звіт про оцінку майна, в якому(звіті) вказано, що інспекцією Державного архітектурного-будівельного контролю м. Харкова був наданий дозвіл на виконання будівельних робіт № 06-237 від 09.06.2006 року у відповідності до проектної документації, яка була погоджена та зареєстрована Управлінні містобудівництва та архітектури м.Харкова за № 847/05 від 28.04.2006 р.
Отже, суди попередніх інстанцій, не дослідивши належним чином наявні в матеріалах справи докази, дійшли до передчасного висновку про відсутність погодженої проектної документації відповідно до умов договору часткової участі у будівництві житлового будинку від 06.05.2004р. № А-СА-107.
Також слід звернути увагу, що договір часткової участі у будівництві житлового будинку від 06.05.2004р. № А-СА-107 за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, у зв'язку з чим до нього повинні застосовуватись норми законодавства, які регулюють даний вид договорів.
Відповідно до приписів п. 5 ст. 318 ГК України договір підряду на капітальне будівництво повинен передбачати: найменування сторін; місце і дату укладення; предмет договору (найменування об'єкта, обсяги і види робіт, передбачених проектом); строки початку і завершення будівництва, виконання робіт; права і обов'язки сторін; вартість і порядок фінансування будівництва об'єкта (робіт); порядок матеріально-технічного, проектного та іншого забезпечення будівництва; режим контролю якості робіт і матеріалів замовником; порядок прийняття об'єкта (робіт); порядок розрахунків за виконані роботи, умови про дефекти і гарантійні строки; страхування ризиків, фінансові гарантії; відповідальність сторін (відшкодування збитків); урегулювання спорів, підстави та умови зміни і розірвання договору.
Згідно вимог п. 3 ст. 180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Наявними в матеріалах справи додатковими угодами до Договору часткової участі у будівництві житлового будинку від 06.05.2004р. № А-СА-107 підтверджується факт погодження переліку робіт, які повинен був виконати Позивач, строк їх виконання, а також винагорода підрядника відповідно до положень Договору.
Щодо ціни робіт, яка відповідно до висновків судів попередніх інстанції не була погоджена між сторонами, то у відповідності до п. 1. ст. 321 ГК України у договорі підряду на капітальне будівництво сторони визначають вартість робіт (ціну договору) або спосіб її визначення. Тобто у разі наявності проектної документації, переліку погодженого між сторонами обсягу робіт можна відповідно і визначити ціну робіт, крім цього, суди першої та апеляційної інстанції не взяли до уваги наявні в матеріалах справи докази на підтвердження факту встановлення та погодження ціни робіт, зокрема підписаний Відповідачем акт виконаних робіт, а також довідку про вартість понесених Позивачем витрат на будівництво.
Враховуючи викладене, суди першої та апеляційної інстанції не повно з'ясувавши всі обставини справи та належним чином не дослідивши наявні в матеріалах справи докази на предмет наявності(відсутності) підстав для визнання договору часткової участі у будівництві житлового будинку від 06.05.2004р. № А-СА-107 неукладеним, дійшли помилкового та передчасного висновку про задоволення первісних вимог.
Щодо заявлених зустрічних позовних вимог про стягнення з позивача 810640,33 грн. вартості виконаних будівельних робіт за договором часткової участі у будівництві житлового будинку № А-СА-107 від 06.05.2004 р., суди попередніх інстанцій, на думку судової колегії, також дійшли помилкових висновків про наявність підстав для їх задоволення.
Так, позивач за зустрічним позовом в порушення вимог ст.ст. 33-34 ГПК України не надав належних та допустимих доказів в обґрунтування заявлених зустрічних позовних вимог, зокрема в матеріалах справи відсутні жодні первісні документи, якими б підтверджувалися понесені Позивачем за зустрічним позовом витрати, крім того, не надано оригіналів чи належним чином засвідчених копій листів № 99/4 від 01.09.2004 року, № 1025/4 від 10.09.2004 року, № 93/3 від 14.02.2005 року, на які він посилається в зустрічному позові як на доказ звернення до Відповідача за зустрічним позовом про стягнення понесених витрат.
Крім викладеного, слід зазначити, що суди попередніх інстанцій, задовольняючи зустрічні позовні вимоги, посилалися на наявність рішення місцевого господарського суду у справі № 29/387-07 від 14.01.2009 року, яким встановлено, що в рахунок виконання зобов'язань відповідача щодо закінчення будівництва та вводу в експлуатацію житлового будинку, розташованого за адресою: м. Харків, вул.. Богомольця, 41, позивачем додатково понесено витрати саме в розмірі 810.640,33 грн.
Разом з тим, факт понесення Позивачем за зустрічним позовом збитків у сумі 810.640,33 грн., підтверджений вищевказаним рішенням суду першої інстанції не можна брати до уваги, виходячи з того, що ним встановлено тільки факт безпідставності визнання договору часткової участі у будівництві житлового будинку № А-СА-107 від 06.05.2004 р. недійсним, у зв'язку з чим Позивачу за зустрічним позовом було відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Також слід звернути увагу на ту обставину, що наявність збитків та відповідно їх розмір не були предметом позову, фактично не досліджувались судом при розгляді справи № 29/387-07.
Судова колегія зазначає, що норми ст. 849 ЦК України встановлюють право замовника відмовитись від договору в разі невиконання або неналежного виконання його умов з боку підрядника та вимагати відшкодування збитків.
Отже, вказана стаття передбачає право замовника на одностороннє розірвання договору у випадку порушення зобов'язань підрядником та, як наслідок, встановлює відповідальність підрядника у вигляді відшкодування збитків. З огляду на положення ст. 22 ЦК України, ст. 224 ГК України для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини.
Слід зазначити, що на підставі ст. 1212 ЦК України повернення виконаного раніше однією із сторін у зобов'язанні (передача майна, сплата коштів тощо) може мати місце тоді, коли підстава, за якою таке виконання було проведено, згодом відпала (зокрема, розірвання договору, визнання договору недійсним).
Отже, суди першої та апеляційної інстанції, не в повній мірі дослідивши наявні в матеріалах справи докази та належним чином не з'ясувавши наявність всіх підстав виникнення понесених Позивачем за зустрічним позовом збитків, дійшли хибного висновку про задоволення зустрічних позовних вимог.
У зв'язку із викладеним висновки судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні первісних позовних вимог та задоволення зустрічних позовних є такими, що зроблені судами з неповним з'ясуванням всіх обставин справи та є передчасними, у зв'язку з чим оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, як незаконні, а справа передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи вищезазначені обставини (щодо наявності підстав для визнання Договору часткової участі у будівництві житлового будинку № А-СА-107 від 06.05.2004 р. неукладеним, наявності підстав для стягнення понесених витрат в розмірі 810.640,33 грн. тощо) мають знайти належну оцінку господарського суду, оскільки визначені в даній постанові вказівки, відповідно до вимог ст. 11112 ГПК України, є обов'язковими під час нового розгляду справи. Рішення ж є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 1115 , 1117, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ТОВ "Будівельний центр-21" задовольнити частково.
2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2011р. та рішення господарського суду Харківської області від 24.12.2010 р. у справі № 59/340-10 скасувати.
3. Справу № 59/340-10 передати на новий розгляд до господарського суду Харківської області.
Головуючий, суддя А.М. Демидова
Суддя С.С. Коваленко
Суддя С.Р. Шевчук