ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.06.2006р. | м.Київ | № 11/213-А |
за позовом | Державного територіально-галузевого об’єднання „Південно-західна залізниця” |
до | Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва |
про | скасування податкового повідомлення-рішення. |
Суддя Євсіков О.О.
Секретар судового засідання Зайченко А.С.
Представники:
від позивача | - Герасименко В.М. –предст. (довір. в справі) |
від відповідача | - Шкодич Ю.В. –держ. под. інсп. (довір. в справі). |
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 22.06.2006 о 09 год. 55 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 27.06.2006 на 16 год. 45 хв., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні 22.06.2006 з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва №301/2 від 04.05.2006.
Ухвалою від 19.05.2006 відкрите адміністративне провадження у справі, призначено попереднє судове засідання на 08.06.2006.
Під час проведення підготовчого провадження судом були витребувані від осіб, які беруть участь у справі, а також від інших осіб документи та інші матеріали, прийнято рішення про обов’язковість особистої участі осіб, які беруть участь у справі, у судовому засіданні.
Ухвалою від 08.06.2006 справу призначено до судового розгляду.
Позовні вимоги мотивовані наступним.
До складу Державного територіально-галузевого об’єднання „Південно-західна залізниця” входить Дорожній склад бланків Південно-Західної залізниці без статусу юридичної особи, технічний звіт по встановленню зовнішніх меж землекористування якого зареєстрований у Київському міському управлінні земельних ресурсів Державного земельного кадастру. Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України „Про плату за землю” ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону. Частинами 1 та 10 статті 7 цього Закону встановлено, що податок за земельні ділянки, надані для залізниць, справляється у розмірі 25 відсотків суми земельного податку, обчисленого відповідно до частин першої та другої цієї статті.
З урахуванням наведеного позивач стверджує, що позивач не занижував податкове зобов’язання щодо сплати за землю, оскільки позивачем було правомірно обчислено земельний податок із застосуванням пільги, встановленої ч. 10 ст. 7 Закону України „Про плату за землю”.
Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 20 Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768-111 віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Довідкою про нормативну грошову оцінку, виданою Головним управлінням земельних ресурсів КМДА від 19.08.2003 №505 Дорожньому складу бланків ПЗЗ визначено функціональне використання земельної ділянки як земель транспорту, зв’язку. Земельна ділянка використовується виключно для розміщення складу бланків.
Відповідач стверджує, що вищевказані земельні ділянки в розумінні законодавства України та відповідно до даних земельного кадастру не є землями залізничного транспорту, а тому позивач зобов’язаний був розраховувати розмір земельного податку на зазначені земельні ділянки відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України „Про плату за землю”, тобто застосовувати ставку податку у розмірі одного відсотка від грошової оцінки. Таким чином, донарахування позивачу податкових зобов’язань згідно зі спірним податковим повідомленням-рішенням відповідач вважає обґрунтованим та таким, що відповідає положенням законодавства.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва прийняте податкове повідомлення-рішення №301/2 від 04.05.2006, яким позивачу згідно з абз. ”б” пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, за порушення ст. 7 Закону України „Про плату за землю” та відповідно до пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено суму податкового зобов’язання з земельного податку у розмірі 22543,00 грн., в т.ч. 15029,00 грн. –основний платіж та 7514,00 грн. –штрафні (фінансові) санкції.
Спірне податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта перевірки №164/23-13/0/04603979/363-23-13 від 05.12.2005, в якому зроблено висновок про те, що позивачем в порушення ст. 7 Закону України „Про плату за землю” (зі змінами та доповненнями) занижено податкове зобов’язання по платі за землю за період з 01.07.2003 по 31.12.2003 –4267,11 грн., за період з 01.01.2004 по 31.12.2004 на суму –8609,16 грн., за період з 01.01.2005 по 01.04.2005 –2152,28 грн.
Зазначений висновок відповідачем зроблено виходячи з того, що за вказані періоди позивач, розраховуючи податок на землю за земельну ділянку по Залізничному шосе, 2а, розміром 2210,44 кв.м., визначену технічним звітом (1998 рік) та занесену до Державного земельного кадастру за №82:086:006, мав застосовувати ставку податку у розмірі одного відсотка від грошової оцінки, а не 25 % від розміру вказаної ставки.
З висновками, викладеними в акті перевірки, суд не погоджується, виходячи з наступного.
Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" створене відповідно до ст.ст. 1, 4 Закону України "Про залізничний транспорт", засновано на державній власності, яке належить до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України і підпорядковане Державній адміністрації залізничного транспорту України.
Основною організаційною ланкою на залізничному транспорті, що здійснює забезпечення перевезень пасажирів і вантажу у визначеному регіоні транспортної мережі, є "Південно-Західна залізниця ", до складу якої без статусу юридичної особи входить Дорожній склад бланків Південно-Західної залізниці.
Згідно з Положенням про Дорожній склад бланків Південно-Західної залізниці, затвердженим наказом Начальника Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" від 28 травня 1997 року (копія –в справі) та довідки, виданої Державним комітетом статистики України від 21.12.1999 № 23898 (копія –в справі), Дорожній склад бланків Південно-Західної залізниці є структурним підрозділом Управління Південно-Західної залізниці, основним напрямком діяльності якого є складання заказів - заявок типографіям на виготовлення книг, квитків, бланків, квитанцій та інших перевізних документів та контроль за їх виконанням.
Частиною першою статті 6 Закону України "Про залізничний транспорт" встановлено, що землі, які надаються в користування для потреб залізничного транспорту, визначаються відповідно до Земельного кодексу України та Закону України "Про транспорт".
Частиною першою статті 67 Земельного кодексу України, яка визначає землі транспорту, передбачено, що до земель транспорту належать землі, надані підприємствам, установам та організаціям залізничного, автомобільного транспорту і дорожнього господарства, морського, річкового, авіаційного, трубопровідного транспорту та міського електротранспорту для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об'єктів транспорту.
Статтею 68 Земельного кодексу України, яка визначає землі залізничного транспорту, передбачено, що до земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укрупнювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту.
Крім того статтею 23 Закону України "Про транспорт" встановлено, що до земель залізничного транспорту належать землі, надані в користування підприємствам і організаціям залізничного транспорту відповідно до чинного законодавства України. До складу цих земель входять землі, які є смугою відведення залізниць, а саме землі, надані під залізничне полотно та його облаштування, станції з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації, захисні і укріплюючи насадження, службові, культурно-побутові приміщення та інші споруди, необхідні для забезпечення роботи залізничного транспорту.
Таким чином наведеними положеннями Земельного кодексу України та Законів України "Про транспорт" і "Про залізничний транспорт" встановлено, що всі землі, якими користується залізниця, є землями залізничного транспорту, тому землями залізниць слід вважати всі земельні ділянки, надані залізниці, а не тільки земельні ділянки, які прилягають виключно до залізничного полотна.
Відповідачем не заперечується той факт, що земельна ділянка, яка розташована за адресою: м. Київ, Залізничне шосе, 2-а, надана у користування Дорожньому складу бланків ДТГО "Південно-Західна залізниця".
Згідно зі ст. 13 Закону України "Про плату за землю" підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру, які містять систему необхідних відомостей і документів про правовий режим земель, їх розподіл серед власників землі і землекористувачів за категоріями земель та який ведеться землевпорядними органами, підпорядкованими Державному комітету України по земельних ресурсах.
При нарахування та сплаті земельного податку Дорожній склад бланків Південно-західної залізниці користувався пільгою, передбаченою п. 10 ч. 7 Закону України "Про плату за землю".
Разом з тим в акті перевірки зазначено, що земельна ділянка по Залізничному шосе, 2а, яка закріплена за Дорожнім складом бланків ПЗЗ, визначена органами місцевого самоврядування як категорія "землі транспорту, зв’язку", що підтверджується Довідкою про нормативну грошову оцінку, видану Головним управлінням земельних ресурсів КМДА від 19.08.2003 №505.
Саме на підставі цього в акті перевірки зроблено висновок про те, що позивач з 01.03.2005 зобов’язаний був розраховувати розмір земельного податку на вищевказану земельну ділянку відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України „Про плату за землю”, тобто застосовувати ставку податку у розмірі одного відсотка від грошової оцінки.
Наведене твердження суд вважає помилковим з наступних підстав.
Відповідно до ст. 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Таким чином, органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень здійснюють віднесення земель до тієї чи іншої категорії.
Як встановлено судом вище, положеннями Земельного кодексу України з урахуванням Законів України "Про транспорт" і "Про залізничний транспорт" передбачено, що всі землі, якими користується залізниця, є землями залізничного транспорту, а тому землями залізниць слід вважати всі земельні ділянки, надані залізниці для використання за цільовим призначенням відповідно до видів діяльності залізниці та її підрозділів.
Судом також встановлено, що земельна ділянка, розташована за адресою: м. Київ, Залізничне шосе, 2а, надана в користування Дорожньому складу бланків, яке є структурним підрозділом ДТГО "Південно - західна залізниця".
Таким чином, вказана земельна ділянка законодавством віднесена до земель залізниці.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 4 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Відповідно до ст. 1 Закону України „Про залізничний транспорт” залізниця - статутне територіально-галузеве об'єднання, до складу якого входять підприємства, установи та організації залізничного транспорту і яке, при централізованому управлінні, здійснює перевезення пасажирів та вантажів у визначеному регіоні транспортної мережі.
Статтею 68 Земельного кодексу України, яка визначає землі залізничного транспорту, передбачено, що до земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укрупнювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту.
Відповідно до ч. 10 ст. 7 Закону України „Про плату за землю” податок справляється у розмірі 25 відсотків суми земельного податку, обчисленого відповідно до частин першої та другої цієї статті, за земельні ділянки, надані для залізниць.
Суд враховує, що при нарахуванні позивачу податкових зобов’язань з земельного податку відповідач керувався Довідкою про нормативну грошову оцінку, виданою Головним управлінням земельних ресурсів КМДА від 19.08.2003 №505 Дорожньому складу бланків ПЗЗ. Водночас суд відзначає, що "Положенням про Київське та Севастопольське міське головне управління земельних ресурсів", затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 №200 "Про затвердження типових положень про територіальні органи земельних ресурсів", не передбачено відповідних повноважень Головного управління земельних ресурсів КМДА як землевпорядного органу щодо віднесення земель України до певної категорії, а також вирішення питань пов'язаних з набуттям або припиненням права постійного користування земельними ділянками, які перебувають у державній власності.
Доказів того, що компетентним органом державної влади та органом місцевого самоврядування (Київською міською радою) спірна земельна ділянка віднесена до іншої категорії, ніж землі залізниці, відповідачем не надано.
Згідно з п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” штрафні санкції накладаються на платника податків за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пп. 17.1.3 п. 17.1 цієї статті у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Зважаючи на те, що суд визнав відсутність факту порушення позивачем податкового законодавства, а також відсутність суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) податку на землю за розглянутим епізодом, застосування до нього штрафних санкцій у розмірі є необґрунтованим.
Враховуючи викладене, суд вважає вимоги адміністративного позову доведеними та обґрунтованими.
Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним рішення.
За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.
В судове засідання, призначене на 22.06.2006 позивач подав заяву про відмову від відшкодування судового збору в розмірі 3,40 грн. на його користь в разі задоволення позову, а за таких обставин, судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163, 167 КАС України, господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов задовольнити повністю.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва №301/2 від 04.05.2006.
Судові витрати в сумі 3,40 грн. покласти на позивача.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О.О. Євсіков
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –27.06.2006.