У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2012 р. Справа № 38837/11

Львівський апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Обрізко І.М.,

суддів Глушка І.В., Святецького В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу а управління Пенсійного фонду України в Буському районі Львівської області на постанову Буського районного суду Львівської області від 01 квітня 2011 року по справі за позовам ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Буському районі Львівської області про стягнення недоплаченої соціальної допомоги дітям війни,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася 12.05.2009 року в суд з позовам про зобов'язання нарахувати управління Пенсійного фонду України в Буському районі Львівської області недоплачену щомісячну соціальну допомогу за 01.01.2007 року до 31.12.2007 року та з 01.05.2008 року по 31.12.2008 року відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року.

Вимоги мотивовані тим, що вона належать до категорії громадян, на яких поширюються соціальні пільги та категорії, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни». У зв'язку з тим, що 22.05.2008 року рішенням Конституційного Суду України було визнано такими, що не відповідають Конституції України відповідні положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», якими була зупинена дія положень чинного законодавства України, на підставі якого держава зобов'язувалась доплачувати щомісячну соціальну допомогу, відповідач зобов'язаний був здійснити її перерахування пенсії за 2008 рік, однак подібного ним зроблено не було.

Постановою Буського районного суду Львівської області від 01 квітня 2011 року позовні вимоги в порядку скороченого провадження задоволено частково. Суд виходив з того, що з 22 травня 2008 року по 30 листопада 2008 року позивачці повинна була нараховуватись доплата до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак безпідставно із-за відсутності належного фінансового забезпечення державних соціальних гарантій, цього відповідачем зроблено не було, хоча подібне не доведено останнім, а також невиконання чи неналежне виконання законів про виплати через відсутність грошей не є підставою для виправдання дискримінуючої недоплати державної соціальної підтримки дітям війни.

Не погодившись із зазначеними судовим рішенням управління Пенсійного фонду України в Буському районі Львівської області подало апеляційну скаргу з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким відмовити позивачці в задоволенні позову.

Покликання маються на те, що законодавчо не вирішено величину мінімальної пенсії за віком, щодо застосування для обчислення підвищення пенсій особам, яким встановлений статус дітей війни. Також не внесені зміни в Закон України «Про Держаний бюджет України на 2008 рік» в частині збільшення видатків для забезпечення державних соціальних гарантій, які були предметом розгляду в рішенні Конституційного Суду України від 22.05.2008 року.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно, всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що позивачка є дитиною війни, у відповідності до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що вбачається з відмітки в її пенсійному посвідченні.

Згідно ст. 6 згаданого Закону, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, розмір якої у 2008 році визначається прожитковим мінімумом для осіб, які втратили працездатність, що урегульовано ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Суд при задоволенні позовних вимог позивачки за 2008 рік вірно виходив з того, що рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008, у відповідності до якого положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», що обмежувало дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнано неконституційним, відтак починаючи з 22.05.2008 року і до 31.12.2008 року, вимоги підлягають задоволенню.

Подібне не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини, що слід застосовувати у відповідності до ч. 2 ст. 8 КАС України та ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини».

Так при розгляді справи «Кечко проти України» (заява №63134/00), суд не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 195, 196 ч.4, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Буському районі Львівської області залишити без задоволення, постанову Буського районного суду Львівської області від 01 квітня 2011 року по справі № 2а-993/11/1303 залишити без змін.

Ухвала є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.М. Обрізко

Судді І.В. Глушко

В.В. Святецький