6
Справа 0904/14/2012
Провадження 11/0990/435/2012
Категорія ст.187 ч.4 КК України
Головуючий у 1 інстанції Мула О.Д.
Суддя-доповідач
Фіцак Т.Д.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2012 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді: Фіцака Т.Д.,
суддів: Іванів О.Й., Кукурудза Б.І.
з участю прокурора: Ільницького М.С.
потерпілих: ОСОБА_2
захисника: ОСОБА_3
засуджених: ОСОБА_4, ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_3, засудженого ОСОБА_5 на вирок Галицького районного суду Івано-Франківської області від 08 травня 2012 року, -
в с т а н о в и л а:
Даним вироком,
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, судимого: 22.12.2003 р. Жидачівським районним судом Львівської області за ст.ст. 185 ч.5, 15 ч.2, 185 ч.5, 186 ч.5, 187 ч.4 КК України на 9 років позбавлення волі, з конфіскацією 1/2 майна, звільненого 17.06.2008 р. умовно-достроково на не відбутий строк 7 місяців 18 днів, -
засуджено за вчинення злочину, передбаченого ст.187 ч.4 КК України та призначено покарання - дев'ять років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна на праві особистої власності;
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя АДРЕСА_2, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, на утриманні має неповнолітню дитину, непрацюючого, судимого: 22.12.2003 р. Жидачівським районним судом Львівської області за ст.ст. 185 ч.5, 15 ч.2 185 ч.5, 186 ч.5, 187 ч.4 КК України до 8 років позбавлення волі, звільненого 26.05.2008 р. постановою Маневицького районного суду Волинської області умовно-достроково на не відбутий строк 1 рік 10 місяців 28 днів, -
засуджено за вчинення злочину, передбаченого ст. 187 ч. 4 КК України та призначено покарання - вісім років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна на праві особистої власності.
Запобіжний захід засудженим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - тримання під вартою, залишено попередньо обраний.
Питання речових доказів вирішено відповідно до ст. 81 КПК України.
Стягнуто з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь ОСОБА_2 - 1440.94 грн. матеріальної шкоди та 30000 грн. моральної шкоди, ОСОБА_8 - 25000 грн. моральної шкоди - солідарно.
Також даним вироком засуджено ОСОБА_6 за ст. 187 ч.4 КК України, та ОСОБА_7 за ст. 187 ч.3 КК України, який ніким не оспорюється.
За вироком суду, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 вчинили напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя і здоров'я особи, що зазнала нападу, вчинених особами, які раніше вчиняли розбій, поєднаний з проникненням у житло, організованою групою.
ОСОБА_7 вчинив напад з метою заволодіння чужим майном поєднаний із насильством, небезпечним для життя і здоров'я особи, що зазнала нападу, за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло.
Злочини вчинено за наступних обставинах.
ОСОБА_4 в травні 2010 року, переслідуючи корисливі цілі, з метою нападу на помешкання подружжя ОСОБА_8 та ОСОБА_2, що проживають в АДРЕСА_3, організував стійке злочинне угруповання - організовану групу для спільної злочинної діяльності з детальним розподілом ролей між її членами, до її складу залучив ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7
31 травня 2010 року, в обідній період, згідно попередньо узгодженого плану злочинних дій, ОСОБА_6 прибув до житлового будинку подружжя ОСОБА_8, що по АДРЕСА_3, а в 23.30 год. на автомобілі «Фольксваген Гольф», державний номерний знак НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_9 ( який не був обізнаний зі злочинним планом організованої групи) приїхали ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 ОСОБА_4 та ОСОБА_5, шляхом розбиття скла вікна у цокольному поверсі будинку потерпілих, таємно проникли в його приміщення. ОСОБА_6 і ОСОБА_7 згідно розподілу ролей, залишились біля будинку, на сторожі, щоб повідомити ОСОБА_4 і ОСОБА_5 про появу сторонніх осіб. Знаходячись в будинку, ОСОБА_4, який був озброєний пістолетом, напав на потерпілу ОСОБА_2, однак зазнавши опору з її сторони, став наносити їй удари рукою в область голови, чим спричинив їй легких тілесних ушкоджень, що призвели до короткочасного розладу здоров'я. В цей час ОСОБА_5, що був озброєний ножем, вчинив напад на потерпілого ОСОБА_8, котрий став чинити йому опір, внаслідок чого отримав тілесні ушкодження у вигляді ран в ділянках 1-го і 2-го пальців правої кисті, після чого був зв'язаний нападниками. В ході розбійного нападу з вікна другого поверху будинку потерпілих вискочила їхня дочка ОСОБА_10 та стала кликати на допомогу сусідів. Після чого всі учасники розбійного нападу з місця вчиненого злочину втекли.
У поданих апеляціях:
- захисник ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 вважає, що даний вирок суду не відповідає вимогам ст. 62 Конституції України, ст.ст. 323, 324 КПК України, є незаконним і необґрунтованим, підлягає скасуванню з підстав однобічності досудового та судового слідства, невідповідності висновків суду, викладених у вироку суду, фактичним обставинам справи, істотного порушення кримінально-процесуального закону і неправильного застосування кримінального закону. Просить ОСОБА_4 виправдати і закрити кримінальну справу відносно нього по ст. 6 п. 2 КПК України в зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину, і звільнити його з-під варти;
- засуджений ОСОБА_4 вважає, що судом всебічно, повно та об'єктивно не досліджувалися матеріали кримінальної справи, а також судом не перевірялась причетність до даного злочину свідка ОСОБА_9, вказує, що висновки суду, викладені у вироку суду, суперечать протоколам судового засідання. Просить вирок суду скасувати, а справу направити на додаткове розслідування;
- засуджений ОСОБА_5 вважає, що призначене судом покарання є незаконне, безпідставне, необґрунтоване та суперечить вимогам законодавства, в судовому засіданні всебічно, повно та об'єктивно не досліджувались матеріали кримінальної справи, зокрема не перевірялась причетність свідка ОСОБА_9 до вчиненого злочину, вказує, що ініціатором злочину був саме ОСОБА_9, зазначає, що не належав до організованої злочинної групи. Просить вирок суду скасувати, а справу направити на додаткове розслідування.
У засіданні апеляційного суду:
- засуджені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_3 підтримали апеляції, просили їх задовольнити. Захисник ОСОБА_3 просив також пом'якшити покарання ОСОБА_4;
- прокурор вважає вирок суду законним та обґрунтованим, просив подані апеляції залишити без задоволення;
- потерпіла заперечила проти апеляцій, вважає вирок суду законним, а міру покарання засудженим м'якою.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5, захисника ОСОБА_3, прокурора, потерпілої ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи та обговоривши викладені в апеляціях доводи, колегія суддів вважає, що апеляції слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Згідно ст. 323 КПК України, вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні. Даних вимог закону судом дотримано.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини засуджених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, у вчиненні злочинів, за якими їх засуджено стверджується наведеними у вироку доказами, що грунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи, яким дана належна правова оцінка.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно кваліфіковані дії засуджених та призначено покарання в межах санкцій статей 187 ч.4, 187 ч.3 КК України, з врахуванням положень ст. 65 КК України, щодо ступеня тяжкості вчиненого та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Враховуючи наведене в сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно призначив засудженим покарання, і воно за своєю суворістю відповідає тяжкості злочину та особі засуджених.
Відповідно до вимог ст. 367 КПК України підставами для скасування вироку є істотне порушення кримінально-процесуального закону, невідповідність вироку фактичним обставинам справи, неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.
Колегією суддів, під час апеляційного розгляду справи, порушення даних вимог закону не встановлено.
Таким чином, колегія суддів приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення апеляцій, вважає їх необґрунтованими, так як при апеляційному розгляді справи не встановлено однобічності або неповноти дізнання чи досудового та судового слідства.
Щодо пом'якшення покарання засудженому ОСОБА_4, то колегією суддів не встановлено обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Інші пом'якшуючі обставини, встановлені судом першої інстанції, в силу ст. 66 КК України були враховані при призначенні покарання.
Виходячи з наведеного, при апеляційному розгляді справи, колегія суддів не встановила істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які перешкодили суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок.
На думку колегії суддів, призначене покарання судом першої інстанції є необхідним й достатнім для виправлення засуджених та попередження нових злочинів.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Вирок Галицького районного суду Івано-Франківської області від 08 травня 2012 року відносно ОСОБА_4, ОСОБА_5 - залишити без зміни, а апеляції засудженого ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_3, засудженого ОСОБА_5 - без задоволення.
Головуючий Т.Д. Фіцак
Судді: О.Й. Іванів
Б.І. Кукурудз
Згідно з оригіналом
Суддя Т.Д. Фіцак