ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
справа № к-6396/06
УХВАЛА
3 березня 2008 року м. Київ
Суддя Вищого адміністративного суду України Мироненко О.В., перевіривши матеріали справи №2-1160/03 за позовом ОСОБА_1 на до Тячівської райдержадміністрації про стягнення грошової компенсації, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1. звернулася до Верховного Суду України з касаційною скаргою на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 7 жовтня 2003 року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 2 березня 2004 року.
Верховний Суд України листом від 23 вересня 2005 року на підставі п.10 "Прикінцевих та перехідних положень" Кодексу адміністративного судочинства України, направив справу для вирішення до Вищого адміністративного суду України.
Відповідно до ст. ст. 20, 210, 211 Кодексу адміністративного судочинства України Вищий адміністративний суд України є судом касаційної інстанції в адміністративних справах, що переглядає в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково.
Відповідно до положень ч.1 ст.38 Закону України «Про судоустрій України» Вищий адміністративний суду України є вищим судовим органом спеціалізованих, тобто адміністративних судів, і відповідно до інстаційної підсудності, визначеної у ч.3 ст.20 КАС України, переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.
До створення системи адміністративних судів Вищий адміністративний суд України відповідно до правил ст.210 КАС України є судом касаційної інстанції в адміністративних справах, які розглядаються судами інших юрисдикцій, але за правилами, встановленими Кодексом адміністративного судочинства.
Згідно матеріалів справи ОСОБА_1. в позовних вимогах просила суд стягнути з відповідача грошову компенсацію за пошкоджений паводком у 1998 році та селевим сходом у 2001 році її будинок.
Справа була розглянута Тячівським районним судом Чернівецької Закарпатської області 7 жовтня 2003 року та переглянута в апеляційному порядку апеляційним судом Закарпатської області 2 березня 2004 року, в порядку позовного провадження за правилами ЦПК України відповідно до норм житлового законодавства.
Справа не розглядалася в порядку Глави 31-А ЦПК України.
Оскільки компетенція Вищого адміністративного суду України не поширюється на перегляд у касаційному порядку судових рішень по справах, розглянутих за правилами цивільного судочинства, тому у відповідності до положень п.1 ч.4 ст.214 КАС України це є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 20, 210, 211, п. 2 ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -
у х в а л и в:
Відмовити у відкритті касаційного провадження у порядку адміністративного судочинства за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 7 жовтня 2003 року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 2 березня 2004 року у справі №2-1160/03 за позовом ОСОБА_1 на до Тячівської райдержадміністрації про стягнення грошової компенсації.
Справу повернути за належністю до Верховного Суду України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Мироненко О.В.
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
справа № к-6396/06
УХВАЛА
3 березня 2008 року м. Київ
Суддя Вищого адміністративного суду України Мироненко О.В., перевіривши матеріали справи №2-1160/03 за позовом ОСОБА_1 на до Тячівської райдержадміністрації про стягнення грошової компенсації, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1. звернулася до Верховного Суду України з касаційною скаргою на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 7 жовтня 2003 року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 2 березня 2004 року.
Верховний Суд України листом від 23 вересня 2005 року на підставі п.10 "Прикінцевих та перехідних положень" Кодексу адміністративного судочинства України, направив справу для вирішення до Вищого адміністративного суду України.
Відповідно до ст. ст. 20, 210, 211 Кодексу адміністративного судочинства України Вищий адміністративний суд України є судом касаційної інстанції в адміністративних справах, що переглядає в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково.
Відповідно до положень ч.1 ст.38 Закону України «Про судоустрій України» Вищий адміністративний суду України є вищим судовим органом спеціалізованих, тобто адміністративних судів, і відповідно до інстаційної підсудності, визначеної у ч.3 ст.20 КАС України, переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.
До створення системи адміністративних судів Вищий адміністративний суд України відповідно до правил ст.210 КАС України є судом касаційної інстанції в адміністративних справах, які розглядаються судами інших юрисдикцій, але за правилами, встановленими Кодексом адміністративного судочинства.
Згідно матеріалів справи ОСОБА_1. в позовних вимогах просила суд стягнути з відповідача грошову компенсацію за пошкоджений паводком у 1998 році та селевим сходом у 2001 році її будинок.
Справа була розглянута Тячівським районним судом Чернівецької Закарпатської області 7 жовтня 2003 року та переглянута в апеляційному порядку апеляційним судом Закарпатської області 2 березня 2004 року, в порядку позовного провадження за правилами ЦПК України відповідно до норм житлового законодавства.
Справа не розглядалася в порядку Глави 31-А ЦПК України.
Оскільки компетенція Вищого адміністративного суду України не поширюється на перегляд у касаційному порядку судових рішень по справах, розглянутих за правилами цивільного судочинства, тому у відповідності до положень п.1 ч.4 ст.214 КАС України це є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 20, 210, 211, п. 2 ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -
у х в а л и в:
Відмовити у відкритті касаційного провадження у порядку адміністративного судочинства за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тячівського районного суду Закарпатської області від 7 жовтня 2003 року та ухвалу Апеляційного суду Закарпатської області від 2 березня 2004 року у справі № 2-1160/03 за позовом ОСОБА_1 на до Тячівської райдержадміністрації про стягнення грошової компенсації.
Справу повернути за належністю до Верховного Суду України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: підпис Мироненко О.В.
Згідно з оригіналом
Відповідальний секретар