Справа № 1-75

2007 рік

ВИРОК

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

12 вересня 2007 року

Черняхівський районний суд Житомирської області

в складі: головуючого - судді Васильчука С.Ф.

при секретарі -                           Воробей Т.В.

з участю прокурора- Островського І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт. Черняхові кримінальну справу по обвинуваченнюОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Черняхова, Житомирської області, гр-на України, українця, освіта середня, непрацюючого, розлученого, раніше не судимого, мешкаючого в АДРЕСА_1, зареєстрованого в АДРЕСА_2, за ст. 164 ч.1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно рішення Черняхівського районного суду Житомирської області від 09.12.1991 року ОСОБА_1зобов'язаний сплачувати аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів його прибутку на користь ОСОБА_2на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2з 29.11.1991 року до повноліття сина. Однак, незважаючи на рішення суду, ОСОБА_1умисно, злісно ухилився від сплати призначених рішенням суду аліментів та надання будь-якої іншої допомоги дитині, прямо та категорично відмовившись їх сплачувати, у зв'язку з чим станом на 01.02.2007 року допустив заборгованість по аліментах в розмірі 5506грн. 61коп.

Допитаний в судовому засіданні підсудний свою вину у вчиненому визнав повністю та суду пояснив, що з 1998 року йому відомо, що згідно рішення Черняхівського райсуду він зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання сина ОСОБА_3. Рішення від 09.12.1991 року. Однак, в зв'язку з тим, що він має сумнів з приводу того, що він є батьком дитини, він аліменти не сплачував і сплачувати не бажає. З цією метою він ніде офіційно не працевлаштовується. Запис про його батьківство він ніде не оспорював, як і рішення суду. Не заперечив, що заборгованість по аліментах становить 5505грн. 61коп.

Беручи до уваги те, що підсудний у вчиненому визнав себе винним повністю, роз'яснивши йому положення ст. 299 КПК України про спрощений порядок судового слідства, отримавши згоду підсудного, судом обрано спрощений порядок судового слідства.

Крім повного визнання вини самим підсудним, його вина у вчиненому повністю підтверджена слідуючими доказами, зібраними по справі та дослідженими в суді:

·        заявою ОСОБА_2про те, що з часу присудження судом аліментів з ОСОБА_1вона нічого не отримала (а. с. 2);

·        копією трудової книжки ОСОБА_1., з якої вбачається, що він ніде не працює

        (а. с. 5);

-           розрахунком заборгованості по аліментах, з якого вбачається, що з часу їх присудження до сплати підсудний нічого не сплачував (а. с. 7);

·        виконавчим листом, виписаним згідно рішення райсуду, з якого вбачається, що з 29.12.1991 року підсудний зобов'язаний сплачувати аліменти на утримання сина ОСОБА_3 до його повноліття (а. с. 9);

·        офіційними застереженнями ОСОБА_1та актом про відмову у їх підписанні, з яких вбачається, що ОСОБА_1неодноразово попереджався про необхідність сплачувати аліменти та про кримінальну відповідальність при злісному ухиленні від їх сплати 

(а. с. 13-14);

-           довідками підприємств, які потребують працівників та Черняхівського ЦЗ про те, що

підсудний за працевлаштуванням не звертався та на облік з приводу пошуку роботи не

ставав (а. с. 21-22,24-25);

Суд, оцінюючи у сукупності всі зібрані по справі та досліджені в судовому засіданні докази, приходить до переконання, що вина ОСОБА_1у вчиненні злочину, передбаченого ст. 164 ч. 1 КК України - злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів) - доведена повністю.

Обираючи міру покарання підсудному, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, особу підсудного, ставлення до вчиненого, обставини, які обтяжують та пом'якшують покарання.

Злочин, вчинений підсудним, є злочином невеликої тяжкості (ст. 12 КК України);

За місцем проживання підсудний характеризується позитивно (а. с. 27).

Підсудний до кримінальної відповідальності притягається вперше (а. с. 30).

Обставини, які б обтяжувати, чи пом'якшували покарання, судом не встановлені.

Зауваження підсудного щодо того, що він не буде платити аліменти перешкоджають суду визнати обставиною, яка пом'якшує покарання - щире каяття.

З врахуванням всіх обставин справи, суд приходить до переконання, що достатнім для покарання та перевиховання підсудного буде міра покарання в межах санкції ст. 164 ч.1 КК України у вигляді громадських робіт.

Суд не знаходить підстав для застосування вимог виправних робіт, так як підсудний ніде не працює, а покарання у вигляді обмеження волі буде надто суворим.

Суд не знаходить підстав для застосування Закону України «Про амністію» від 19.05.07р., так як ним вчинено злочин проти дитини.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Речові докази та судові витрати відсутні.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 164 ч.1 КК України та призначити йому за цим законом покарання у вигляді ста двадцяти годин (120) громадських робіт.

До вступу вироку в законну силу обрати ОСОБА_1міру запобіжного заходу -підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області через Черняхівський райсуд протягом 15 діб з моменту проголошення.